Рішення

від 28.01.2025 по справі 927/1495/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

28 січня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/1495/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Матюшенко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи

За позовом: Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго,

код ЄДРПОУ 00100227, вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032

до відповідача: Акціонерне товариство Чернігівобленерго,

код ЄДРПОУ 22815333, вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення 95 891 103,47 грн

За участю:

від позивача: Горопашний І.В.,

від відповідача: Григор`єв О.М.

У судовому засіданні на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія Укренерго подано позов до Акціонерного товариства Чернігівобленерго про стягнення 95 891 103,47 грн, з яких: 89 324 547,04 грн заборгованості за надані послуги, 4 172 065,69 грн інфляційних нарахувань та 2 394 490,74 грн трьох відсотків річних.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.06.2019 №0531-03041.

Ухвалою суду від 13.11.2023 (суддя Шморгун В.В.) відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті. 29.11.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з доданими до нього документами.

29.11.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з доданими до нього документами.

10.01.2024 відповідач подав до суду клопотання про призначення у справі комплексної судової та електротехнічної експертизи.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 11.01.2024 (суддя Шморгун В.В.) позов залишено без розгляду у зв`язку з неявкою позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у справі, проте не повідомив суд про причини своєї неявки та не надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Чернігівської області від 11.01.2024 у справі №927/1495/23 скасувати.

За наслідками апеляційного перегляду вказаної справи Північним апеляційним господарським судом постановлено задовольнити апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго, ухвалу господарського суду Чернігівської області від 11.01.2024 у справі №927/1495/23 скасувати, матеріали справи направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Матеріали справи повернулись до Господарського суду Чернігівської області 19.03.2024.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області 19.03.2024 року для розгляду справи визначено суддю Белова С.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.03.2024 року постановлено прийняти справу №927/1495/23 до розгляду, розгляд справи почати спочатку, призначити підготовче судове засідання.

16.04.2024 відповідачем подано до суду письмові пояснення в яких заперечив проти задоволення вимоги про стягнення 89 324 547,04 грн заборгованості за надані послуги, оскільки дана заборгованість була сплачена відповідачем в підтвердження чого надані відповідні докази.

16.04.2024 позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме про збільшення розміру позовних вимог в частині основного боргу у розмірі 20 267 378,17 грн, в частині інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 827 520,46 грн та в частині суми 3 % річних у розмірі 556 874,09 грн. Отже з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог стягненню з Акціонерного товариства «Чернігівобленерго» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» підлягає заборгованість за надану послугу у розмірі 109 591 925,21 грн, суму інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 4 999 586,15 грн та суму 3 % річних у розмірі 2 951 364,83 грн. Позивач просить всього стягнути заборгованість на загальну суму 117 542 876, 19 грн.

До початку підготовчого судового засідання до Господарського суду Чернігівської області надійшов запит Верховного Суду ( ухвала від 17.04.2024) про витребування матеріалів справи № 927/1495/23 у зв`язку з відкриттям касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 по даній справі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.04.2024 постановлено заяву про збільшення позовних вимог залишити без руху; позивачу протягом 3 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: документів, які підтверджують доплату судового збору у встановленому порядку в розмірі 96320,00 грн; доказів направлення відповідачу документів на усунення недоліків позовної заяви.

До початку підготовчого судового засідання до Господарського суду Чернігівської області надійшов запит Верховного Суду ( ухвала від 17.04.2024) про витребування матеріалів справи № 927/1495/23 у зв`язку з відкриттям касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 по даній справі.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 18.04.2024 року постановлено провадження у справі №927/1495/23 зупинити; матеріали справи №927/1495/23 скерувати до Верховного Суду.

22.04.2024 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява позивача про усунення недоліків з платіжною інструкцією № В-2237 від 19.04.2024, яка підтверджує доплату судового збору у встановленому порядку в розмірі 96320,00 грн.

30.05.2024 відповідачем подано до суду заперечення на заяву про збільшення позовних вимог.

17.06.2024 року матеріали справи №927/1495/23 повернуто до господарського суду Чернігівської області, ухвалою суду від 21.06.2024 провадження у справі поновлено.

Щодо збільшення позову розміру позовних вимог

Відповідно до ч.2 ст.14 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Відповідно до правової позиції Верховний Суд викладеної в постанові від 22.07.2021 по справі №910/18389/20, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому Верховний Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Отже, позивач збільшив позовні вимоги, тобто змінив предмет позову, натомість обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, залишилися незмінними.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити заяву представника позивача від про збільшення позовних вимог, та з урахуванням таких змін здійснювати подальший розгляд справи.

23.09.2024 відповідачем подано суду клопотання про закриття провадження у справі № 927/1495/23 в частині стягнення заборгованості за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за договором від 27.06.2019 №0531-03041 у зв`язку з відсутністю у цій частині предмету спору, обґрунтовуючи це тим, що після відкриття провадження у справі, АТ ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО сплачено суму основного боргу посилаючись на платіжні інструкції: від 28.12.2023 №3417305, від 29.12.2023 №3417705, від 30.01.2024 №3422133, від 28.02.2024 №0003426731, від 28.02.2024 № 0003426730, від 29.03.2024 № 0003432047, від 29.03.2024 № 0003432046, від 31.07.2024 № 3451959.

24.09.2024 позивачем подано до суду письмові пояснення щодо суми основного боргу в яких позивач підтверджує отримання від відповідача заборгованості, що підтверджується платіжними інструкціями від 28.12.2023 №3417305, від 29.12.2023 №3417705, від 30.01.2024 №3422133, від 28.02.2024 № 0003426730, від 29.03.2024 № 0003432046, від 31.07.2024 № 3451959. Щодо платіжних інструкцій від 28.02.2024 №0003426731, від 29.03.2024 № 0003432047, позивачем зазначено, що дані оплати були вже враховані в розрахунку про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні 24.09.2024 відповідач заявив усне клопотання про залишення клопотання про призначення у справі комплексної судової та електротехнічної експертизи без розгляду у зв`язку з втратою ним актуальності.

28.10.2024 відповідачем подано до суду письмові пояснення щодо суми основного боргу, а також надано копію платіжної інструкції від 31.07.2024 № 3451959.

В судовому засіданні 29.10.2024 позивач підтримав клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині стягнення основного боргу за надані послуги та підтвердив надходження від відповідача коштів на оплату послуг згідно договору від 27.06.2019 №0531-0304 1в частині основного боргу.

У судовому засіданні 02.12.2024 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши надані докази, суд встановив:

Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго є юридичною особою, що утворена як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються у державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р Про погодження перетворення державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго в приватне акціонерне товариство. Товариство є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго відповідно до статті 108 ЦК України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802 (пункти 1.1., 3.2. Статуту ПрАТ НЕК Укренерго).

ПрАТ НЕК Укренерго виконує функції оператора системи передачі (ОСП) - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії).

Між НЕК Укренерго та Акціонерним товариством Чернігівобленерго укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.06.2019 №0531-03041, у редакціях Додаткових угод до Договору від 13.09.2019, від 25.03.2021, від 27.09.2021, від 28.12.2021, від 31.01.2022, від 01.03.2023 (далі - Договір), згідно з п. 1.1, 1.2 якого НЕК Укренерго (Виконавець/ОСП), зобов`язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга), а Акціонерне товариство Чернігівобленерго (Користувач, Відповідач) зобов`язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.

Згідно п. 2.1. Договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який визначається Регулятором відповідно до затвердженої ним методики та оприлюднюється Виконавцем на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дати прийняття, якщо більш пізній термін не визначено у документі, яким затверджується тариф. Відповідно до п. 2.4. Договору, розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги з поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:

-до 10 числа розрахункового місяця - 35% вартості Послуги;

-до 20 числа розрахункового місяця - 35% вартості Послуги;

-до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості Послуги.

Пунктом 2.7. Договору встановлено, що Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих Виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою Системи управління ринком (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.

Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку. Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються Адміністратором комерційного обліку протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу на в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акту надання Послуги (включно).

Відповідно до п. 3.2.1, 3.3.2 Договору, НЕК УКРЕНЕРГО має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану Послугу, а Користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за Договором.

Відповідно до п. 3.2.1 Договору Користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за Договором.

Так, відповідно до умов укладеного Договору Користувач отримує послугу в повному обсязі з серпня 2019 року.

Вартість та періоди нарахування плати за послугу наведені в Додатку №2 до позову (без врахування планових рахунків за березень 2023 року).

Позивач у позовній заяві зазначив, що з початку дії Договору Користувач в цілому дотримувався умов Договору щодо порядку та строків розрахунків за надані послуги. Але починаючи з лютого 2022 року Користувачем були порушені строки розрахунків за отримані послуги. Так, станом на 23.03.2023 за Користувачем рахувалась заборгованість за отримані Послуги у розмірі 97978386,32 грн з ПДВ. Станом на 17.10.2023 за Користувачем рахується заборгованість за отримані Послуги у розмірі 89 324 547,04 грн з ПДВ, яка, зокрема, складається із заборгованості за

Грудень 2022: -1 273,80 грн (акт коригування на зменшення); Січень 2023: - 4 415,45 грн (акт коригування на зменшення); Лютий 2023: -5 194,24 грн (акт коригування на зменшення);

Березень 2023: 4 658 514,22 грн (акт фактичний з урахуванням акту коригування); Квітень 2023: 13 777 588,51 грн;

Травень 2023: 12 969 692,65 грн;

Червень 2023: 12 175 682,81 грн;

Липень 2023: 15 240 900,30 грн;

Серпень 2023: 15 859 275,96 грн;

Вересень 2023: 14 653 776,08 грн.

При цьому сторони визнають, що після подання даного позову правовідносини за вищезазначеним Договором між НЕК «Укренерго» та відповідачем продовжуються, проте за відповідачем обліковується заборгованість за планові платежі жовтня 2023 року, факт жовтня 2023 року, планові платежі листопада 2023 року, факт листопада 2023 року, планові платежі грудня 2023 року, факт грудня 2023 з урахуванням коригування обсягів минулих періодів (з червня по грудень 2023 року), внаслідок чого утворився борг за ці періоди у сумі 20 267 378,17 грн.

Позивач також здійснив нарахування 3% річних за користування коштами та інфляційних втрат, виходячи з суми простроченої заборгованості за надану з 01.10.2023 по 31.12.2023 року послугу у розмірі 827 520,46 грн інфляційного збільшення та у розмірі 556 874,09 грн 3 % річних.

Отже позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за надану послугу у розмірі 109 591 925,21 грн, суму інфляційного збільшення суми боргу у розмірі 4 999 586,15 грн та суму 3 % річних у розмірі 2 951 364,83 грн.

Відповідно до п. 6.1 Договору за внесення платежів, передбачених главою 2 цього Договору, з порушенням термінів Користувач сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до п. 6.9 Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з п. 6.11 Договору за необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань винна Сторона сплачує іншій Стороні штраф у розмірі 3 % від вартості послуг розрахункового періоду, в якому зафіксовано невиконання такого зобов`язання.

Після відкриття провадження у справі відповідачем була сплачена сума основної заборгованості у повному обсязі за платіжними інструкціями:

-від 28.12.2023 №3417305 на суму 39124549,25 грн (за надані у І кварталі 2023 послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно договору від 27.06.2019 №0531-03041).

-від 29.12.2023 №3417705 на суму 13781083,61грн (за надані у ІІ кварталі 2023 послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно договору від 27.06.2019 №0531-03041),

-від 30.01.2024 №3422133 на суму 56222933,67 грн (за надані у 2023 послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно договору від 27.06.2019 №0531-03041),

-від 28.02.2024 № 0003426730 на суму 14653776,08 грн (за надані у вересні 2023 послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно договору від 27.06.2019 №0531-03041),

-від 29.03.2024 № 0003432046 на суму 17462,97 грн (за надані у жовтні 2023 послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно договору від 27.06.2019 №0531-03041),

-від 31.07.2024 № 3451959 на суму 20 244127,58 грн (за надані у грудні 2023 послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно договору від 27.06.2019 №0531-03041).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п. 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

За статтею 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії.

За п. 8 частини 1 статті 4 Закону України Про ринок електричної енергії учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про надання послуг з передачі.

За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог частин 1 та 7 статті 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами статті 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконане належним чином.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 статті 193 ГК України).

За частиною 1 статті 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що розмір заборгованості АТ ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 27.06.2019 №0531-03041 станом на 17.10.2023 становив 89 324 547,04 грн з ПДВ. Після відкриття провадження у даній справі, в період з 01.10.2023 по 29.03.2024 відповідач своєчасно не сплатив планові платежі жовтня 2023 року, факт жовтня 2023 року, планові платежі листопада 2023 року, факт листопада 2023 року, планові платежі грудня 2023 року, факт грудня 2023 з урахуванням коригування обсягів минулих періодів (з червня по грудень 2023 року), внаслідок чого утворився борг за ці періоди у сумі 20 267 378,17 грн.

Під час підготовчого провадження у даній справі відповідачем погашено позивачу основний борг у сумі 109 591 925,21 грн, що підтверджується наданими відповідачем платіжними інструкціями.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд доходить висновку, що відповідачем у повному обсязі здійснено оплату за надані послуги з порушенням строків, встановлених Договором.

Приймаючи до уваги, що відповідач, після відкриття провадження у справі, сплатив суму боргу у повному обсязі, суд доходить висновку, що спір між сторонами у частині стягнення з відповідача 109 591 925,21 грн основного боргу за надані позивачем послуги, врегульовано, предмет спору відсутній.

Враховуючи, що позивач в судовому засіданні 29.10.2024 не заперечив проти закриття првадження у справі в частині основного боргу, за таких обставин, провадження в частині стягнення 109 591 925,21 грн основного боргу підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч.3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача 4 999 586,15 грн інфляційних нарахувань та 2 951 364,83 грн трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків. Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені, викладеними вище нормами законодавства, наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань).

Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов`язання щодо своєчасної оплати послуг, є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд визнає його обґрунтованим, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах Трофимчук проти України, Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів сторін була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору суд покладає на відповідача у справі пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, судовий збір в розмірі 95 411,41 грн покладається на відповідача.

При цьому судом враховано, що за приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

Як вбачається з матеріалів справи, за подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 751520,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №В-7423 від 25.10.2023 та у розмірі 96 320,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №В-2237 від 19.04.2024

У зв`язку із залишенням позову без розгляду, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір в сумі 752 428,59 грн.

З огляду на відсутність в матеріалах справи клопотання позивача про повернення судового збору, підстави для повернення останньому 752 428,59 грн судового збору цією ухвалою у суду відсутні.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Закрити провадження у справі у частині стягнення 109 591 925,21 грн основного боргу.

2.Позовні вимоги задовольнити повністю.

3.Стягнути з Акціонерного товариства Чернігівобленерго (код ЄДРПОУ 22815333; вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000) на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (код ЄДРПОУ 00100227; вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032) 4 999 586,15 грн інфляційних нарахувань, 2 951 364,83 грн трьох відсотків річних та 95 411,41 грн судового збору.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 29.01.2025 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/