Ухвала

від 24.01.2025 по справі 296/687/25

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/687/25

1-кс/296/330/25

УХВАЛА

Іменем України

24 січня 2025 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання старшої слідчої в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, поданого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024060000000891 від 29.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідча звернулася до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_5 , а саме на: земельну ділянку 1824080800:01:000:0341 - 1/2 частки для ведення товарно сільськогосподарського виробництва; земельну ділянку 1824080800:01:000:0088 - 1/2 частки для ведення товарно сільськогосподарського виробництва; земельну ділянку 1811000000:00:040:0426 за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку 1811000000:00:014:0548 за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку 1811000000:00:015:0290 за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок, 2/9 частки, за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частки квартири АДРЕСА_3 ; 11/48 частки будинку, за адресою: АДРЕСА_4 ; будинок, за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що слідчим управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024060000000891 від 29.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, в якому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення повідомлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Досудовим розслідуванням встановлено, що У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який продовжено до 08.02.2025.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, однак не пізніше 14.11.2024 у ОСОБА_6 , з корисливих мотивів, на ґрунті вигаданого та не існуючого боргового зобов`язання виник злочинний умисел, направлений на вимогу передачі йому грошових коштів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , поєднаного з погрозою насильства над потерпілими.

З метою реалізації свого злочинного умислу направленого на незаконне збагачення, ОСОБА_6 , за точно невстановлених досудовим розслідуванням обставин, день, час та місці, однак не пізніше 14.11.2024 залучив до цієї злочинної діяльності своїх знайомих: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким запропонував вчинити психологічний тиск на ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , шляхом висловлення останнім вимог у передачі грошових коштів в сумі 3000 доларів США, під приводом наповнення так званого «злодійського общаку», з погрозами застосування насильства над потерпілими у разі невиконання ними цієї вимоги. У свою чергу ОСОБА_9 та ОСОБА_5 на вказану пропозицію погодились, і таким чином вступили у злочинну діяльність за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 .

У подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на незаконне збагачення, 14.11.2024 ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , керуючись єдиним злочинним умислом, у вечірній час прийшов до місця проживання потерпілих, що розташоване за адресою: АДРЕСА_5 , де усвідомлюючи безпорадній стан потерпілого ОСОБА_7 , обумовлений носінням апарату «Ілізарова» у зв`язку з пораненням в зоні проведення бойових дій на сході України, в усній формі, рішучим та агресивним тоном висловив останньому та ОСОБА_8 вимогу у передачі йому грошових коштів в сумі в сумі 3000 доларів США, мотивуючи необхідністю наповнення так званого «злодійського общаку», після чого висловив погрозу у застосуванні насильства відносно потерпілих у разі невиконання ними цієї вимоги. Крім цього, в цей час, знаходячись у будинку потерпілих, ОСОБА_6 , з метою пригнічення волі потерпілих та створення в останніх уявлення щодо реальності погроз, відкрито заволодів телевізором, який належить ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , марки «2Е» моделі 43А07KV», вартістю 9599 гривень, після чого покинув місце проживання потерпілих.

У подальшому 15.11.2024, не припиняючи своїх злочинних дій, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді отримання грошових коштів ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , керуючись єдиним злочинним умислом, у вечірній час знову прийшов до місця проживання потерпілих, де рішучим та агресивним тоном висловив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вимогу у передачі йому грошових коштів в сумі 3000 доларів США, встановивши термін у п`ятнадцять днів для виконання ними цієї вимоги, та висловив погрозу у переоформленні на нього права власності на домоволодіння потерпілих, у разі невиконання вимоги в зазначений строк, чим підтвердив серйозність спільних злочинних намірів.

Продовжуючи свої злочинні дії, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді отримання грошових коштів, 28.11.2024 у вечірній час ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , керуючись єдиним злочинним умислом, знову прийшов до зазначеного місця проживання потерпілих, де у черговий раз рішучим та агресивним тоном неодноразово висловив ОСОБА_7 вимогу у передачі йому грошових коштів в сумі 3000 доларів США, а також висловив погрозу у застосуванні насильства відносно потерпілих у разі невиконання ними цієї вимоги.

Крім цього 29.11.2024, близько 23 год. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , не припиняючи своїх злочинних дій, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді отримання грошових коштів від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 , керуючись єдиним злочинним умислом, прийшли до місця проживання потерпілих, де ОСОБА_6 розмахуючи ножем розкладного типу повідомив, що їх «поріже», після чого запитав у ОСОБА_8 «Де гроші?», і таким чином в черговий раз висловив вимогу у передачі йому грошових коштів з погрозою застосуванням насильства над потерпілими. У цей час ОСОБА_8 , сприймаючи реально висловлені погрози насильства, була змушена виконати вказані незаконні вимоги, та знаходячись у кімнаті будинку поклала на ліжко власні грошові кошти в сумі 10000 гривень, і за вказівкою ОСОБА_6 перерахувала їх. У свою чергу ОСОБА_5 , за вказівкою ОСОБА_6 забрала у ОСОБА_8 вказану суму грошових коштів. Надалі, знаходячись у будинку потерпілих, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що кінцевим терміном у передачі їм грошових коштів в сумі 3000 доларів США є 03.12.02024, після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_5 покинули місце проживання потерпілих.

Не припиняючи своїх злочинних дій, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді отримання грошових коштів від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , 03.12.2024 о 11 год. 55 хв. ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , керуючись єдиним злочинним умислом, використовуючи власний абонентський номер НОМЕР_1 зателефонував ОСОБА_7 , та у ході розмови рішучим погрозливим тоном запитав, чи вирішив останній щось з грошима, чим в черговий раз підтвердив серйозність спільних злочинних намірів.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне збагачення, 03.12.2024 близько 17 год. 15 хв. ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб та керуючись єдиним злочинним умислом, прийшли до місця проживання потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , де ОСОБА_6 вчергове висловив вимогу потерпілим передачі грошових коштів з погрозами застосування насильства, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 своїми конклюдентними діями - присутністю, вербальною та невербальною поведінкою (висловлюваннями, постійним знаходженням поряд з потерпілими в момент висловлення вимоги, заохоченнями дій ОСОБА_6 ) спонукали потерпілих погодитися на умови ОСОБА_6 .

У свою чергу потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перебуваючи під постійним психологічним тиском та реально сприймаючи висловлені їм погрози насильства, у тому числі ті, які були озвучені раніше, були змушені виконати вказані незаконні вимоги. Так, ОСОБА_8 знаходячись у кімнаті будинку за місцем свого проживання, близько 17 год. 50 хв. цього ж дня передала ОСОБА_6 на його вимогу імітаційні грошові кошти в сумі 3000 доларів США, що згідно офіційного курсу валют Національного банку України станом на 03.12.2024 становить 124938 грн., після чого злочинна діяльність ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 була припинена шляхом їх затримання у порядку ст. 208 КПК України.

Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у вимаганні - у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, кваліфіковано за ч. 4 ст. 189 КК України.

Так, у кримінальному провадженні ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.189 КК України. За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.189 КК України передбачено конфіскацію майна як вид покарання.

Таким чином, виникла необхідність у накладенні арешту на майно ОСОБА_5 , позбавивши її права на відчуження та розпорядження цим майном.

Слідча в поданій заяві просить клопотання розглянути та задовольнити (а.с.83).

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя визнав за можливе розглянути клопотання за відсутності власника майна, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності-також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1). збереження речових доказів; 2). спеціальної конфіскації; 3). конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4). відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Згідно положенням до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Санкція ч.4 ст.189 КК України, передбачає покарання з можливою конфіскацією майна.

За таких обставин, з урахуванням доведеності слідчим та прокурором правової підстави арешту майна, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про те, що слід накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_5 так як слідчим доведено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування арешту майна, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи ОСОБА_5 , а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотаннями про арешт майна.

Проте, до матеріалів клопотання додано відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.01.2025 року з яких вбачається, що земельна ділянка 1811000000:00:040:0426 за адресою: АДРЕСА_1 передана в оренду Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Зелений квартал", що унеможливлює накладання арешту на вказане майно.

Також слідчий суддя не вбачає підстав для накладення арешту на 1/2 частки квартири АДРЕСА_3 , оскільки неможливо чітко ідентифікувати приналежність вказаного майна підозрюваній з огляду на те, що у витягу з реєстру не вказано ідентифікаційного коду власника такого майна, крім того матеріали справи не містять відомостей, що підозрювана проживала в Дніпропетровській області. Так як слідчим не було надано первинних документів на таке майно та не виключається реєстрація права власності на особу з такими ж ініціалами, накладаня арешту на таке майно не вбачається за доцільне.

Враховуючи наведене, клопотання підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме:

- земельну ділянку 1824080800:01:000:0341 - 1/2 частки для ведення товарно сільськогосподарського виробництва;

- земельну ділянку 1824080800:01:000:0088 - 1/2 частки для ведення товарно сільськогосподарського виробництва;

- земельну ділянку 1811000000:00:014:0548 за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку 1811000000:00:015:0290 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- житловий будинок, 2/9 частки, за адресою: АДРЕСА_1

- 11/48 частки будинку, за адресою: Житомирська область, м. Новоград-Волинський (Звягель), вул. Пролетарська, 24

- будинок, за адресою: Житомирська область, м. Новоград-Волинський (Звягель), вул. Зв`ягельська, 29а , з встановленням заборони власнику або будь-якій особі на відчуження вказаного майна, без обмеження права користування ним.

В задоволенні решти вимог клопотання відмовити.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала оскаржується безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1