Рішення

від 28.01.2025 по справі 281/683/24

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301,

тел. (04161)9-14-72, e-mail: inbox@lg.zt.court.gov.ua, web: http://lg.zt.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 02896124

Справа № 281/683/24

Провадження по справі 2/281/42/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року селище Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Свинченко Г.Д.

за участю:

секретаря судових засідань Островської І.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув селищіЛугини цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 29.05.2015 року виконавчим комітетом Липниківської сільської ради Лугинського району Житомирської області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 3 від 29.05.2015 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Одруження з відповідачем виявилося невдалим. спільне подружнє життя не склалося. Стосунки сторін розладились взагалі, зникли взаєморозуміння та взаємоповага, стали частими сварки. Кожен з них живе окремо власним життям та інтересами. Подальше шлюбне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивача. Чоловік заперечує проти розірвання шлюбу, внаслідок чого позивачка звернулась з даним позовом. Позивачка на примирення не згодна, разом з чоловіком вона вже тривалий час не проживає. Спору про поділ майна між ними немає.

Сторони від шлюбу спільних дітей не мають.

Позивач у позовній заяві просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище " ОСОБА_3 ", стягнути з відповідача сплачений нею судовий збір в сумі 1211,20 грн., справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

У судове засідання відповідач не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся судом у встановленому ст.ст. 128, 130 ЦПК України порядку, шляхом направлення судового повідомлення на адресу вказану в позовній заяві, яка є останньою відомою адресою його проживання, що підтверджується поштовим повідомленням. Жодних заперечень, клопотань та відзиву на позов від відповідача на адресу суду не надходило.

На підставі ст. 280 - 282 ЦПК України, за письмовою згодою позивачки, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положення цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї письмові докази, зважаючи на письмові заяви сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

29.05.2015 року сторони зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Липниківської сільської ради Лугинського району Житомирської області, про що складено відповідний актовий запис № 3 від 29.05.2015 року,що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Сторони від шлюбу спільних дітей не мають.

Відносини, які склалися між позивачкою та відповідачем привели до взаємного відчуження, подальше спільне життя позивачки та відповідача як подружжя, і збереження шлюбу суперечить їх інтересам.

Примирення між позивачкою та відповідачем на даний час неможливе, фактично шлюбні відносини припинені, сторони разом не проживають, спільного господарства не ведуть і позивачка просить суд задоволити позовні вимоги, а відповідач заперечень проти задоволення позовних вимог не надав.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Згідно правової позиції закладеної в п.10Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року N11Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжяпроголошенаКонституцією Україниохорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Ч. 2ст. 112 Сімейного кодексу Українивстановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно дост.113СКУкраїни особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно ч. 2ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу

Згідно з ч. 3ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що позивачка наполягає на розлученні та небажанні проживання однією сім`єю, а відповідач з цього приводу не заперечує, суд приходить до висновку про те, що сім`ю зберегти немає можливості, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, тому суд вважає за можливе розірвати шлюб.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.141, 247,265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 24, 104, 105, 110-113, 114, 115 Сімейного кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірванняшлюбу - задовільнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований 29.05.2015 року виконавчим комітетом Липниківської сільської ради Лугинського району Житомирської області про що складено відповідний актовий запис № 3 від 29.05.2015 року - розірвати.

Після розірвання шлюбу залишити позивачці прізвище " ОСОБА_3 ".

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Г.Д. Свинченко