Рішення

від 16.01.2025 по справі 537/4901/24

КРЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Провадження № 2/537/166/2025

Справа № 537/4901/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.01.2025 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючої судді Мурашової Н.В.,

за участі секретаря Дьяченко В.Ю.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Оловятенко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

у с т а н о в и в:

18 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, в якому просить визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є наймачем квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором найму житла №74 від 26.10.2020 року на підставі ордеру на жиле приміщення від 03.02.2000 року №124. Разом з ОСОБА_1 в даному житловому приміщенні зареєстровані ОСОБА_1 , колишня дружина, та доньки ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ), ОСОБА_3 . У 2013 році ОСОБА_1 та ОСОБА_1 розірвали шлюб. З початку процедури розірвання шлюбу ОСОБА_1 разом з доньками переїхали проживати на нове місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , забравши із собою всі свої речі. Факт не проживання відповідачів з 01.07.2013 року по теперішній час за адресою: АДРЕСА_3 , зафіксовано в акті ТОВ «Керуюча компанія «Будсервіс» від 17.09.2024 року зі слів сусідів. Протягом останніх 11 років ОСОБА_1 самостійно сплачує комунальні послуги, в тому числі і за відповідачів, які тривалий час не проживають в квартирі, речей там своїх не утримують, весь тягар по утриманню майна несе сам, що ставить його у скрутне матеріальне становище. Відповідачі добровільно знятися з реєстрації не бажають, наразі проживають за межами України, чим перешкоджають йому повноцінно користуватися житлом. Тому ОСОБА_1 змушений звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 20.09.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Оловятенко О.Ю. в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити, про підстави та обставини якого пояснили так, як це викладено в заяві. Проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, а також шляхом публікації оголошення на веб-сайті Крюківського районного суду м. Кременчука на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Проте ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не повідомили причини неявки, не зверталися із заявою про відкладення розгляду справи до суду, відзиву не надали.

Представник третьої особи Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Коробов Д. в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, у вирішення спору покладався на розсуд суду.

В установлений судом строк відповідачі відзив на позовну заяву не надали, тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 статті 280ЦПКУкраїни передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В відповідності до ст.280 ЦПК України та враховуючи, що позивач не має наміру вирішити спір з відповідачами шляхом мирного врегулювання, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів та ухвалити по справі заочне рішення.

Заслухавши пояснення позивача, його уповноваженого представник, свідків, суд, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно дослідивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно достатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зістаттею 5ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст.12ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першоїстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.81ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 є наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_3 на підставі ордера на жиле приміщення від 03.02.2000 року №124, що підтверджується договором найму житла №74, укладеного між Комунальним госпрозрахунковим житлово-експлуатаційним підприємством «Автозаводське» та ОСОБА_1 .

Факт реєстрації відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_3 підтверджується даними з Єдиного державного демографічного реєстру №793115, №793122, №793130 від 19.09.2024 року.

17 вересня 2024 року ТОВ «Керуюча компанія «Будсервіс» склали акт зі слів сусідів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не проживають з 01.07.2013 року за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 добровільно не знялись з реєстрації, не сплачують комунальні послуги за місцем своєї реєстрації, чим покладають на позивача додаткові витрати на утримання квартири.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснили, що знайомі з ОСОБА_1 та його колишньою дружиною, доньками. Після розірвання шлюбу ОСОБА_8 разом з доньками добровільно виїхали з квартири, ОСОБА_1 їх не виганяв. З 2013 року ОСОБА_1 проживає сам.

За змістом статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно із ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно з ст.64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Відповідно до ст.65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Порядок користування жилими приміщеннями у будинках державного та громадського житлового фонду регулюють положення ст.ст.71,72 ЖК України.

Стаття 71 ЖК України встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно дост.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз ст.ст.71,72 ЖК України дає підстави для висновку про те, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: 1) непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та 2) відсутність поважних причин.

Саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК України строки у жилому приміщенні, а на відповідача довести, що така відсутність обумовлена поважними причинами. Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 доказів поважності непроживання за місцем реєстрації або створення перешкод у проживанні суду не надали.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідачі за місцем реєстрації фактично не проживають з 01 липня 2013 року, тобто більше шести місяців, обов`язків щодо утримання житла не виконують, наміру проживати у вищевказаному помешканні не виявили.

На підставі положень статті 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати на судовий збір в розмірі 1211,20 грн. в рівних частинах, що підтверджено документально.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 287, 352 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , за участі третьої особи Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, про визнання осіб таким, що втратили право користування житловим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати на судовий збір в сумі 403 (чотириста три) грн. 74 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати на судовий збір в сумі 403 (чотириста три) грн. 73 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на судовий збір в сумі 403 (чотириста три) грн. 73 коп.

Інформація про сторони:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 18.11.1997 року Крюківським РВ УМВС України в Полтавській області, РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня складення його повного тексту. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день складення його повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення складений 27.01.2025 року.

Суддя Мурашова Н.В.