Рішення

від 27.01.2025 по справі 695/2983/24

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2983/24

номер провадження 2/695/378/25

27 січня 2025 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого суддіСереди Л.В.

за участю секретаря с/зОніщенко Н.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Золотоноша в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Вектор плюс» до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Золотоніський відділ державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття заборони, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2024 р. представник позивача ТОВ «ФК «Вектор плюс» - за довіреністю адвокат Андрюхіна А.Р. звернулася до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 , про зняття заборони, в якому просила:

- зняти заборону з квартири, яка на праві власності належить ТОВ «ФК «Вектор плюс», та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , накладену ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08.08.2008 року в справі №2-1346/2008. Реєстраційний номер обтяження: 13955588, зареєстровано: 15.08.2008.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 07.02.2007року ОСОБА_1 уклала з АКБ «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», Кредитний договір № 2301/0207/88-767. У забезпечення належного виконання зобов`язання за кредитним договором був укладений Іпотечний договір №2301/0207/88-767-7-1 від 08.02.2007 року, згідно якого ОСОБА_1 передає в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов`язання квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

28.11.2012 року ПАТ «Сведбанк» відступило ТОВ «ФК «Вектор Плюс», відповідно до Договору факторингу №15 свої права вимоги за зобов`язаннями позичальника за вказаним кредитним договором. Обтяження згідно вищевказаного іпотечного договору відступлено ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та зареєстровано у Державному реєстрі іпотек.

Згідно вказаного договору ТОВ «ФК «Вектор Плюс» набуло право вимоги, в тому числі за договорами про надання споживчого кредиту № 2301/0207/88-767 від 07.02.2007 року з усіма забезпечувальними договорами, в тому числі за іпотечним договором від 08.02.2007 року, предметом якого є вказана вище квартира.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов`язань за договором кредиту та Іпотечним договором, керуючись Законом України «Про іпотеку» ТОВ «ФК «Вектор Плюс» звернуло стягнення на іпотечне майно в позасудовому порядку та зареєструвало за собою право власності на вищезазначену квартиру, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Однак, позивач реалізувати заставне майно не може, оскільки згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на об`єкт нерухомого майна квартиру АДРЕСА_2 , накладено обтяження, а саме: приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Київ внесено запис про обтяження: реєстраційний номер - 13955588; дата реєстрації - 15.08.2008; документи, подані для державної реєстрації ухвала, серія та номер 2-1346/2008, виданий 08.08.2008, видавник Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області; вид обтяження - заборона на нерухоме майно; особа, майно/права якої обтяжуються - ОСОБА_1 .

Накладення вказаного обмеження на майно унеможливлює його відчуження, тим самим порушується право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 13.08.2024 відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач скерував до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, на задоволенні позову наполягає.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, відзиву на позов у встановлений судом строк до суду не подала, звернулася до суду із заявою у якій просила розгляд справи здійснювати за її відсутності.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, але скерував до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.2 ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах 1, 2 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З аналізу наведених норм матеріального та процесуального права можна дійти висновку, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Вивчивши матеріали справи судом було встановлено, що 07.02.2007року ОСОБА_1 уклала з АКБ «ТАС-Комерцбанк» кредитний договір № 2301/0207/88-767, копія якого міститься в матеріалах справи.

У забезпечення належного виконання зобов`язання за вищевказаним кредитним договором був укладений Іпотечний договір №2301/0207/88-767-Z-1 від 08.02.2007 року, згідно якого ОСОБА_1 передала в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк», яке виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» укладено Договір факторингу №15, за яким здійснено відступлення права вимоги за зобов`язаннями позичальника, в тому числі за вказаним кредитним договором. Дана обставина стверджена копією договору та копією витягу з реєстру боржників.

28.11.2012 також між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ФК «Вектор Плюс» укладено договір відступлення за іпотечними договорами, в тому числі заІпотечним договором №2301/0207/88-767-Z-1 від 08.02.2007 року, що вбачається з копії договору та витягу з Додатку №1 до договору та витягу з реєстру заборгованостей боржників №1-Б.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №386204713 від 10.07.2024 року, на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ТОВ «ФК «Вектор Плюс», накладено ряд обтяжень, серед яких обтяження:

- Реєстраційний номер обтяження: 13955588, зареєстровано: 15.08.2008 року, вид обтяження: заборона на нерухоме майно, підстава: ухвала Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08.08.2008 року в справі №2-1346/2008.

Позивачем до матеріалів справи додано копію рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у справі №695/1830/23 від 08.02.2024р. із змісту якого вбачається, що ТОВ «ФК «Вектор плюс» просив зняти арешти з квартири АДРЕСА_2 в тому числі, яке було накладено ухвалою суду від 08.08.2008р. по справі №2-1346/2008.

Вирішуючи вказані позовні вимоги суд у своєму рішенні по справі №695/1830/23 вказав, що судом були досліджені надані на запит суду матеріали справи №2-1346/2008 та встановлено, що дана справа не стосується боржника ОСОБА_1 і квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 не була предметом розгляду справи №2-1346/2008. Оскільки ухвалою суду від 08.08.2008 р. по справі №2-1346/2008 арешт на квартиру АДРЕСА_2 , не накладався, то позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Таким чином судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено, що ухвалою суду від 08.08.2008 р. по справі №2-1346/2008 арешт на квартиру АДРЕСА_2 , не накладався, вказане майно не було предметом розгляду по даній справі, а ОСОБА_1 не була учасником по справі.

Зазначені висновки суду позивачем враховані не були та позивач, не взявши до уваги вказані висновки суду повторно звернувся із даним позовом змінивши свої позовні вимоги.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня матеріальна і процесуальна заінтересованість у справі. Саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Отже, не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, будь-які матеріально-правові обов`язки, а також установлювати чи захищати їх права, тобто постановити рішення або ухвалу суду про права чи обов`язки цих третіх осіб.

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача..

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.05.2020 р. у справі №554/8004/16 вказала, що відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна.

Суд враховує висновки Верховного Суду викладені у постанові по справі №643/12369/19, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову.

Однак, з огляду на правові наслідки для прав третіх осіб при застосуванні чи арешту майна чи заборона на відчуження майна, коло учасників у такого роду спорах залишається таким же.

Позивачем, з огляду на обставини, які зазначені вище, не надано суду належних доказів, що ОСОБА_1 є належним відповідачем у даній праві, хоча саме сторона позивача розпорядилася на власний розсуд своїми процесуальними правами та визначилася з колом учасників справи, до яких пред`являються позовні вимоги.

У даній справі, позивач пред`явив позовні вимоги до ОСОБА_1 , яка не є особою, в інтересах якої накладено обтяження на спірне нерухоме майно.

При цьому ні боржник, ні стягувач, в інтересах якого був накладений арешт на квартиру, як відповідачі до участі в справі не залучені. Клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача позивач не заявляв.

До таких же висновків прийшовВерховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03.05.2022 року у справі №711/3591/21.

Разом з тим, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

За таких обставин позовні вимоги про скасування обтяжень у виді заборони на нерухоме майно, накладеного на квартиру ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 08.08.2008 року в справі №2-1349 не підлягають задоволенню.

Керуючись вищевикладеним та ст.ст. 133, 141, 263, 265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства зобмеженою відповідальністю «ФК«Вектор Плюс» до ОСОБА_1 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодо предметаспору: Золотоніський відділ державної виконавчої служби у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття заборони відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.В. Середа