Ухвала

від 29.01.2025 по справі 696/42/25

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.01.2025

Справа № 696/42/25

Провадження № 2-о/696/22/25

УХВАЛА

іменем України

29 січня 2025 року суддя Кам`янського районного суду Черкаської області Білопольська Н.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Кам`янської міської ради Черкаського району Черкаської області, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, -

в с т а н о в и в :

15 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Кам`янського районного суду Черкаської області із вказаною заявою, в якій просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кам`янка Черкаської області, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , безвісно відсутнім.

15 січня 2025 року ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області заяву ОСОБА_1 постановлено залишити без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали суду.

24 січня 2025 року від заявника надійшла до суду заява про усунення недоліків заяви.

Станом на 29 січня 2025 року зазначені в ухвалі недоліки заяви не усунуто.

Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вухвалі про залишення заяви без руху заявнику вказувалось, щоб він зазначив організації, до яких необхідно здійснити запити за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, місцеперебування якої невідоме; вказав осіб, які можуть дати свідчення про ОСОБА_2 , місцеперебування якого невідоме, зокрема, інших родичів, близьких осіб, співробітників, інших осіб із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, місця проживання чи роботи, контактних даних тощо.

Відсутність таких відомостей перешкоджає суду здійснити належну підготовку до розгляду справи, як передбачено ст. 307 ЦПК України

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 43 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. Порядок визнання фізичної особи безвісно відсутньою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

Частиною 3 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою подається до суду за місцем проживання заявника або останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з ч. 1 ст. 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування).

При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місцезнаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06 травня 2020 року, справа № 760/3112/16-ц.

Предметом доказування в даній справі є: безвісна відсутність громадянина; наявність правової зацікавленості особи, що подає заяву про визнання громадянина безвісно відсутнім; вживання заявником заходів до розшуку особи; неможливість встановлення місця знаходження даної особи; існування обставин, що дають підставу вважати, що особа може умисно ховатися: знаходитися в розшуку, не бажає виплачувати аліменти або виконувати інші рішення суду тощо; відсутність спору про право.

Підставою для задоволення вимог про визнання особи безвісно відсутньою відповідно до ст. 43 ЦК України є відсутність відомостей про місце її перебування протягом одного року саме у місці її постійного проживання.

Разом з тим, доказів на підтвердження вказаних обставин заявником не надано, що перешкоджає суду здійснити належну підготовку до розгляду справи по суті, як передбачено ст. 307 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За правилами ч. 6ст.185 ЦПК Українипро повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Згідно з ч. 7ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

За таких обставин заяву ОСОБА_1 слід повернути заявнику.

Керуючись ст.ст. 185, 353-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Кам`янської міської ради Черкаського району Черкаської області, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, - вважати неподаною і повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення заяви разом із заявою та доданими до неї матеріалами надіслати заявнику.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.А. Білопольська