Ухвала

від 28.01.2025 по справі 703/6519/24

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/6519/24

4-с/703/1/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Биченка І.Я.

за участю секретаря судового засідання Литвин Г.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із скаргою, в якій просить зобов`язати відділ ДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області зняти арешт з рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 , накладений в межах виконавчого провадження № 12656884.

Скаргу обґрунтовано тим, що 24 грудня 2007 року рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області по справі №2-2979/2007р. стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Темп» 760 гривень 98 копійку боргу з квартирної плати та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 790 грн. 98 коп.

На підставі виконавчого листа державним виконавцем Смілянського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Бабіченком І.Л. відкрито виконавче провадження №АСВП 12656884.

В межах вказаного виконавчого провадження винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме, накладено арешт на автомобіль «Volkswagen Passat 2.0» 1993 року випуску, що належить ОСОБА_1 .

Скаржник стверджує, що про відкриття виконавчого провадження йому не було відомо, а про накладення арешту на транспортний засіб він дізнався після отримання інформації з сервісного центру МВС та відповіді державного виконавця щодо стану відкритого виконавчого провадження про стягнення з нього, скаржника, заборгованості на користь КП «Темп».

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15 травня 2014 року у справі №10/349 ухвалено Комунальне підприємство «Темп» м. Сміла, вул. Ржевська, 2, код 32364998 , як юридичну особу, ліквідувати у зв`язку з банкрутством.

Представник скаржника звернулася до відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області із заявою про скасування заборони (арешту) на рухоме майно ОСОБА_1 , яка накладена в межах виконавчого провадження №АСВП: 12656884 з примусового виконання виконавчого листа №2-2979 від 24.12.2007 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Темп» боргу в розмірі 790,98 грн. боргу з урахуванням того, що стягувач на сьогоднішній день ліквідований.

Окрім того, представник просила виконавчу службу повідомити про накладені заборони (арешт) на нерухоме майно Пономаренка О.М. в межах виконавчого провадження №АСВП: 12656884 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2979 від 24.12.2007 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Темп» боргу в розмірі 790 грн 98 коп.

Однак, листом № 26.13-43/98562 від 27.11.2024 відділом державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області було відмовлено у скасуванні арешту на рухоме майно ОСОБА_1 у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Враховуючи викладене представник ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою в якій просить зобов`язати відділ ДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області зняти арешт з рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 накладений в межах виконавчого провадження № 12656884.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10 грудня 2024 року відкрито провадження за скаргою.

Учасники справи на розгляд скарги не з`явилися. Представник скаржника надала суду заяву в якій розгляд справи просила проводити без її участі та участі скаржника, скаргу просила задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у ній.

Представник відділу ДВС у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

В силу положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За таких обставин суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.

Згідно ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Як вбачається з листа начальника відділу ДВС у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) від 27.11.2024 №26.13-43/98562, у відділі ДВС перебувало виконавче провадження №АСВП:12656884 з примусового виконання виконавчого листа №2-2979 від 24.12.2009 про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Темп» боргу в розмірі 790 грн 98 коп.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта виявлено обтяження за реєстраційним номером 6811756, згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження серія АА711880 виданого відділом ДВС Смілянського міськрайонного управління юстиції на підставі виконавчого листа №2-2979 виданого 24.12.2007 року Смілянським міськрайонним судом.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1 , власником транспортного засобу «Volkswagen Passat 2.0» 1993 року випуску, є ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15 травня 2014 року КП «Темп», Черкаська область, м. Сміла, вул. Ржевська, 2, код 32364998, як юридичну особу, ліквідовано у зв`язку з банкрутством.

Згідно ВП-спецрозділ, виконавче провадження № 12656884 по виконанню виконавчого листа №2-2979 від 24.12.2007 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 790 грн 98 коп. завершено.

Листом № 26.13-43/98562 від 27.11.2024 відділом державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області було відмовлено у скасуванні арешту на рухоме майно ОСОБА_1 у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

Враховуючи, що юридичну особу КП «Темп» було ліквідовано у зв`язку з визнанням її банкрутом, виконання її вимог у виконавчому провадженні, у якому було накладено арешт на рухоме майно ОСОБА_1 , не допускає правонаступництва.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що виконавче провадження за виконавчим листом №2979 від 24.12.2007 Смілянського міськрайонного суду, в якому постановою ДВС у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області серії АА №711880 від 11.03.2008 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, було накладено арешт на рухоме майно ОСОБА_1 .

Відповідно до п.3 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (чинний станом на день винесення державним виконавцем постанови) виконавче провадження підлягає закінченню у випадках: смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Згідно з ч.1 ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (чинний станом на день винесення державним виконавцем постанови), у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Однак, арешт на рухоме майно ОСОБА_1 , який накладений постановою ДВС у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні за виконавчим листом №2-2979 від 24.12.2007 Смілянського міськрайонного суду, у відповідності до ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (чинний до 2017 року), знятий не був.

Таким чином, суд приходить до висновку, що державним виконавцем на час завершення вищевказаного виконавчого провадження або повернення виконавчого документу, на підставі якого було відкрито вказане виконавчого провадження, допущено бездіяльність у частині не вирішення питання щодо зняття арешту з усього майна ОСОБА_1 , накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, при цьому станом на даний час вказане виконавче провадження є завершеним.

Частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній станом на день постановлення даної ухвали) містить вичерпний перелік підстав, за наявності яких виконавець знімає арешт з майна боржника.

Право виконавця знімати арешт з майна при завершеному виконавчому провадженні положеннями Закону України «Про виконавче провадження» - не передбачено.

Таким чином, обраний представником скаржника спосіб захисту, а саме зобов`язати відділ державної виконавчої служби зняти арешт з майна є неефективним, оскільки при завершеному виконавчому провадженні виконавець не уповноважений на здійснення таких дій.

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 березня 2020 року у справі № 817/928/17 (адміністративне провадження № К/9901/20268/18), Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 569/6234/22 (провадження № 61-2690св23) зазначено про те, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

За змістом ч.5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках, які не передбачені у частині п`ятій вказаної статті Закону, арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно ст.451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до ч.1, 2 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, враховуючи, що юридичну особу Комунальне підприємство «Темп» було припинено в результаті ліквідації у зв`язку з визнанням її банкрутом, що не допускає правонаступництва у спірних між даною юридичною особою та ОСОБА_1 правовідносинах, державним виконавцем не знято арешт з майна скаржника ОСОБА_1 при прийнятті кінцевого рішення у виконавчому провадженні, виконавче провадження завершене, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не має повноважень знімати арешт з майна у завершеному виконавчому провадженні, та приймаючи до уваги, що в інший спосіб, ніж звернутися до суду, скаржник ОСОБА_1 відновити свої права щодо вільного володіння, користування та розпорядження власністю не може, суд вважає за необхідне скасувати арешт майна ОСОБА_1 , який накладений постановою ДВС у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Виходячи з положень статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У Рішенні Європейського Суду від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52).

На час розгляду скарги відсутня будь-яка інформація чи будь-які докази, які б виправдовували подальше втручання у майнові права ОСОБА_1 шляхом накладення арешту на його майно.

Відповідно до ч.2, 5 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт може бути знятий за рішенням суду. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що арешти на майно скаржника ОСОБА_1 накладено ще у 2008 році, тобто таке обтяження майна триває понад 16 років, жодних доказів доцільності продовження арешту майна не надано, виконавче провадження, в межах якого накладено арешт на майно, завершене, виходячи з принципів розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням цивільного провадження, суд приходить до висновку, що арешти всього майна скаржника ОСОБА_1 слід скасувати, оскільки таких захід на час розгляду скарги не виправдовує подальше втручання у права власника і є надмірним обмеженням, яке суттєво позначається на його правах та інтересах.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 18, 19, 81, 258-260, 263-265, 447, 451 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) -задовольнити.

Скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця на майно ОСОБА_1 , накладений постановою ДВС у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області серії АСВП: №12656884 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складання.

Суддя І.Я.Биченко