Рішення

від 11.11.2024 по справі 761/14697/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/14697/22

Провадження № 2/761/1564/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Габунії Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛСІ» про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

01.08.2022 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «ОІЛСІ» про відшкодування шкоди, у якому з врахуванням збільшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача на свою користь на відшкодування моральної шкоди 63900,00 грн.

Свої вимоги з врахуванням збільшення їх розміру позивачка обґрунтовує тим, що 05.09.2021 р. посадова особа відповідача вчиняла дії, які перешкоджали їй - особі з інвалідністю І групи, у доступі на ринок «Столичний», зокрема забороняла безкоштовно заїжджати на транспортному засобі на територію ринку, внаслідок чого позивачці через погіршення стану здоров`я довелось викликати екстрену (швидку) медичну допомогу. Позивачка вважає, що внаслідок неправомірних дій посадової особи відповідача їй спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює у розмірі 63900,00 грн. Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не вбачається можливим, позивачка вимушена була звернутись до суду з даним позовом для захисту свого порушеного права.

Ухвалою від 05.08.2022 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 26.01.2023 р. задоволено клопотання позивача, призначено судову психологічну експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинено.

Ухвалою від 25.05.2023 р. поновлено провадження у справі, оскільки на адресу суду від експертної установи надійшло клопотання експерта про уточнення питань та матеріали справи.

Ухвалою від 20.06.2023 р. задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою від 06.11.2023 р. задоволено клопотання позивача, призначено судову психологічну експертизу, на час проведення якої провадження у справі зупинено.

Ухвалою від 21.03.2024 р. поновлено провадження у справі, оскільки на адресу суду від експертної установи надійшов висновок експерта разом з матеріалами справи.

Ухвалою від 05.06.2024 р. задоволено клопотання представника позивача, прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, а також встановлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 10.09.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в позові та інших поданих ними заявах по суті справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні з підстав викладених в поданих ним заявах по суті справи.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що позивачка є особою з інвалідністю І групи з 05.01.1993 р., що підтверджується довідкою МСЕК від 07.02.1994 р.

05.09.2021 р. посадова особа відповідача вчиняла дії, які перешкоджали позивачці у доступі на ринок «Столичний», зокрема забороняла безкоштовно заїжджати на транспортному засобі на територію ринку, внаслідок чого позивачці через погіршення стану здоров`я довелось викликати екстрену (швидку) медичну допомогу.

Згідно до відповіддю від 20.01.2022 р., наданою директором ТОВ «ОІЛСІ» на звернення Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, відповідачем встановлено, що працівником оптового ринку сільськогосподарської продукції «Столичний» мало місце порушення трудової дисципліни, яке проявилось у неправомірній поведінці до відвідувача оптового ринку, зокрема ненадання права безкоштовного проїзду на територію ринку «Столичний». За результатами проведеного службового розслідування відповідачем до працівника застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді усного попередження та попереджено про недопустимість у подальшому допущення неправомірних дій.

Отже, вказаною відповіддю підтверджується, що посадова особа відповідача під час ситуації, яка мала місце між нею та позивачкою, діяла неправомірно, внаслідок чого до неї було застосовано дисциплінарне стягнення.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачка вважає, що внаслідок неправомірних дій посадової особи відповідача їй спричинено моральну шкоду, яку вона оцінює у розмірі 63900,00 грн.

06.11.2023 р. за клопотанням позивачки судом для встановлення факту заподіяння останній моральної шкоди та визначення розміру її можливої компенсації судом було призначено судову психологічну експертизу.

Згідно з висновком експерта № 1-11/03 за результатами проведення судової психологічної експертизи № 1-11/03 від 11.03.2024 р., ситуація створення працівницею ТОВ «ОІЛСІ» перешкод особі з інвалідністю в реалізації її прав, із публічним висловлювання недовіри до її інвалідності, що сталась 05.09.2021 р. на ринку «Столичний», була для ОСОБА_1 , особи з інвалідністю І групи, істотно психотрамувальною, викликала переживання приниженої честі та гідності, напруги, обурення, з психосоматичним відреагуванням на образу. Наслідки ситуації обумовили в подальшому фіксацію негативних психоемоційних переживань із прагненням захистити свої права, в певні мірі погіршували соціальне функціонування та якість життя ОСОБА_1 , тобто заподіяли їй психологічні (моральні) страждання.

Орієнтовний еквівалент компенсації моральних страждань, заподіяних ОСОБА_1 внаслідок дослідженої психотрамувальної ситуації, за умови встановлення судом неправомірності дій відповідача становить 9 мінімальних заробітних плат.

На спростування зазначеного доказу стороною відповідача не було надано суду жодного належного і допустимого доказу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема і відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової шкоди).

Згідно з ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

За змістом ч.1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частина 2 цієї статті визначає, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Отже, основними елементами для відшкодування моральної шкоди за ст. 1167 ЦК України є: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пунктах 3, 4 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Так, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується, що позивачці з вини посадової особи відповідача завдано моральну шкоду, внаслідок неправомірних дій останньої під час виконання своїх трудових обов`язків, які полягали у безпідставній забороні позивачці, яка є особою з інвалідністю І групи, безкоштовно заїхати на транспортному засобі на територію ринку «Столичний». Завдана позивачці моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких позивачка зазнала у зв`язку з неправомірною поведінкою щодо неї, публічним висловлювання недовіри до її інвалідності, а також у приниженні її честі та гідності, які обумовили в подальшому наявність негативних переживань з прагненням захистити свої права, погіршували соціальне функціонування і якість життя.

За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та враховуючи, що з вини посадової особи відповідача, внаслідок вчинення нею неправомірних дій було спричинено позивачці моральні шкоду, суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки на відшкодування моральної шкоди 63900,00 грн.

Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню документально підтверджені витрати, пов`язані з проведенням експертизи у сумі 15800,00 грн, а також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛСІ» про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛСІ» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 63900 (шістдесят три тисячі дев`ятсот) грн 00 коп. та витрати пов`язані з проведенням експертизи у сумі 15800 (п`ятнадцять тисяч вісімсот) грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОІЛСІ» на користь держави судовий збір у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: