Рішення

від 27.01.2025 по справі 758/5016/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/5016/24

Провадження № 2/761/2294/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

27 січня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В.,

за участю секретаря: Яцишина А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна «Управдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариств з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна «Управдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, згідно з якою позивач просив суд: стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна «Управдом» заборгованості по оплаті за спожиті житлові послуги на суму 91 723,95 грн., яка складається з: - суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги - 59 545,64 грн., збитків від інфляції - 26 663,64 грн., 3 % річних - 5 514,52 грн. та судові витрати по сплаті судового збору 3028,00 грн. та витарти на правничої допомогу в розмірі 22 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації прав власності. Позивач є позивач є експлуатуючою компанією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 . З метою забезпечення житлово-комунальних послугами між сторонами 25.09.2014 було укладено Договір №9/26-3 про надання послуг з утримання будинків і спорудта прибудинкових територій, договір №9/26-4 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Внаслідок порушення відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної оплати вартості спожитих житлово-комунальних послуг за період часу з 01.03.2021 по 31.03.2024, які позивач надавав відповідачу, обумовило виникнення у останнього заборгованості в загальному розмірі 59 545,64 грн., яка складається: суми боргу за спожиті житлово-комунальні послуги - 59 545,64 грн., - збитків від інфляції - 26 663,64 грн., 3% річних - 5 514,52 грн. Оскільки у відповідача виникла заборгованість за житлово-комунальні послуги, яку він у добровільному порядку не сплачує, позивач звернувся до суду з даним позовом, яким просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва від 26.04.2024року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна «Управдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, передано за територіальною підсудністю на розгляд до Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвалою Шевченківського районного суд м. Києва від 20.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вказаній цивільній справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, 27.01.2025 до суду надійшла заява представника позивача у якій він просив провести розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, проти внесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не сповістила.

Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 124,4 кв.м., житло площа 62,9 кв.м., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 375411923 від 22.04.2024.

ТОВ «ЖБК «Управдом» є експлуатуючою організацією, яка здійснює обслуговування будинку АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 1.10 Статуту, предметом діяльності товариства є здійснення господарської діяльності направленої на задоволення потреб фізичних, юридичних осіб, інших суб`єктів господарювання, у продукції, товарах або послугах Товариства, та отримання прибутку.

З метою забезпечення житлово-комунальних послугами між сторонами 25.09.2014 було укладено Договір №9/26-3 про надання послуг з утримання будинків і спорудта прибудинкових територій, договір №9/26-4 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

У відповідності до вищезгаданих договорі позивач зобов`язується, у порядку та на умовах визначених цим Договором, забезпечити надання відповідачеві та членам його сім`ї послуг з утримання будинку та прибудинкової території по буд. АДРЕСА_2 , а відповідач, зобов`язується своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату цих послуг за встановленими тарифами, у строки та на умовах, визначених цими договорами, дотримуватись правил проживання та користування майно, інженерними мережами та обладнанням будинку.

У відповідності до ст. 64, 66, 67 Житлового кодексу УPCP, сплачується плата за користування жилим приміщенням, сплачується плата за утримання будинку та прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги. Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 зі змінами та доповненнями, ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартиронаймачі квартир багатоквартирних будинків зобов`язані щомісяця вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 19 закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-IV (надалі - закону) відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. У нашому випадку: позивач - це виконавець послуг, а відповідач - споживач.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.4 ст. 319, ч. 1 ст. 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність укладеного договору між сторонами не є підставою для звільнення відповідача від сплати за житлово-комунальні послуги, що неодноразово було наголошено у висновках Верховного Суду в подібних правовідносинах.

Згідно п. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, де зокрема в п. 3 зазначено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Норми цивільного права поширюються на всі види зобов`язальних відносин.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач не в повному обсязі та несвоєчасно сплачує спожиті житлово-комунальні послуги.

Згідно з розрахунком заборгованості за житлово-комунальні послуги та довідки про наявність/відсутність заборгованості по сплаті за надані житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 допущено заборгованість перед ТОВ «ЖБК «УПРАВДОМ» за період з 01.03.2021 по 31.03.2024 у розмірі 59 545,79 грн. (а.с. 24)

Відповідно до розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги надані позивачем та який перевірено судом, заборгованість відповідача перед ТОВ «ЖБК «УПРАВДОМ» за період з 01.03.2021 по 31.03.2024 складає 91 723,95 грн., яка складається з: 59 545,64 грн. - сума боргу за спожиті житлово-комунальні послуги; 26 663,64 грн. - збитки від інфляції; 5 514,52 грн. - 3% річних.

Відповідачем не надано до суду доказів на спростування розрахунку заборгованості, наданого позивачем. Судом перевірено правильність нарахування заборгованості.

Відповідно до приписів цивільного процесуального закону докази у процесі мають відповідати певним критеріям. Зокрема докази мають бути належними, тобто такими, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.77 ЦПК), допустимими, тобто такими, що підтверджують певні обставини справи, які за законом не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.79 ЦПК), достовірними, тобто такими, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК) та достатніми, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.80 ЦПК).

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував власні зобов`язання та надав можливість відповідачу користуватись житлово-комунальними послугами.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд прийшов до висновку про те, що позивач виконує умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України.

Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Щодо вирішення питання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно із ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З прохальної частин позовної заяви встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 22 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, повноваження адвоката Безсмертного О.О. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №6303/10 від 08.12.2017, видане Головою Національної асоціації адвокатів України на підставі рішення №54 від 08.12.2017) як представника ТОВ «ЖБК «УПРАВДОМ» підтверджується ордером АІ № 1343325 від 31.01.2023. Також до матеріалів справи долучено копію Договору № 2 про надання правової допомоги від 01.01.2023 укладено між ТОВ «ЖБК «УПРАВДОМ» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ КЕЙС».

Згідно Акту надання послуг № 67 від 23.04.2024 зазначено, що вартість виконаних робіт (послуг) складає 2 000,00 грн. за 1 год. роботи. Загальна вартість виконаних робіт складає 22 000,00 грн. (11 год. роботи х 2 000,00 грн.).

Відповідно до детального опису наданих правових послуг адвокатами Адвокатського об`єднання «ЛІГАЛ КЕЙС», пов`язаних з розглядом справи №758/5016/24 за позовом до ОСОБА_1 , наведених в Акті №67, адвокатським об`єднанням було надано, а клієнтом прийнято наступні послуги: вивчення судової практики у справах про відшкодування вартості за надані житлово-комунальні послуги - 2 год., підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості (включаючи формування та друк додатків до позовної заяви, розрахунок штрафних санкцій) - 8 год., подача позовної заяви в канцелярію Подільського районного суду міста Києва - 1 год.

З урахуванням наведеного, оцінюючи об`єктивно як складність цієї справи, враховуючи предмет спору, кількість судових засідань та їх тривалість, а також з огляду на приписи п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 3 000 грн., що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг.

Також, в порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 319, 322, 525, 526, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 3-5,12-13, 19, 76-92, 95, 141, 187, 211, 258-259, 264-265, 268,272-273, 280-282, 289, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна «Управдом» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна «Управдом» до ОСОБА_1 заборгованість 91 723,95 грн., яка складається з: 59 545,64 грн. - сума боргу за спожиті житлово-комунальні послуги; 26 663,64 грн. - збитки від інфляції; 5 514,52 грн. - 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна «Управдом» судовий збір в розмірі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-будівельна компанія «Управдом», код ЄДРПОУ 38139151, юридична адреса: 04078, м. Київ, вул. Замковецька, буд. 102-А, н/п 37.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 27.01.2025.

Суддя: