Ухвала

від 28.01.2025 по справі 462/7898/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/7898/24

УХВАЛА

28 січня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді: Бориславського Ю.Л.,

за участю секретаря судових засідань: Каралюс Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Львові клопотання ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Залізничний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, суд

в с т а н о в и в :

представник заявника ОСОБА_1 адвокат Городецький Н.О. звернувся до суду із клопотанням, в якому просить визнати на території України рішення суду першої інстанції Бен Арус Туніської Республіки від 16.06.2000 року, номер справи 9991. Заяву обґрунтовує тим, що рішенням суду першої інстанції Бен Арус Туніської Республіки від 16.06.2000 року, номер справи 9991 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано. Визнання рішення іноземного суду в Україні необхідне заявниці для отримання у органах реєстрації актів цивільного стану документального підтвердження розірвання шлюбу. Просить клопотання задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання заявник та її представник не з`явилися, натомість представник заявника адвокат Городецький Н.О. подав клопотання, у якому просив проводити розгляд клопотання за відсутності заявника та представника заявника, за наявними в матеріалах справи документами, підтримав подане клопотання.

Судом вжито заходів для належного повідомлення заінтересованих осіб у справі про дату, час та місце судового розгляду, зокрема, ОСОБА_2 , шляхом опублікування відповідного оголошення на офіційному вебсайті «Судова влада», однак такий у судове засідання не з`явився, Залізничний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідностідо ч.5ст.473ЦПК України неявка без поважних причин у судове засідання заінтересованих осіб або їх представників, стосовно яких суду відомо про своєчасне вручення їм повістки про виклик до суду, не є перешкодою для розгляду клопотання, якщо будь-якою із заінтересованих осіб не було порушено питання про перенесення його розгляду.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку за можливе провести судовий розгляд клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню за відсутності належним чином повідомлених учасників справи.

Вивчивши клопотання та матеріали долучені до клопотання, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що згідно рішення Департаменту цивільних справ Суду першої інстанції Бен Арус від 16.06.2000 року розірвано шлюб між ОСОБА_4 , 1958 року народження та ОСОБА_3 , 1954 року народження, справа 9991.

Згідно штампа, дане рішення засвідчено у Тунісі 19.11.2021 року нотаріусом метр Дуірі Файза, номер засвідчення: 01/1819.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких видана Верховною Радою України, є частиною національного Законодавства України.

Згідно ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із ст. 82 Закону України «Про міжнародне приватне право», визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Згідно із ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Частиною 1 ст.471ЦПК України передбачено, що рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Згідно ст.7Закону України«Про правонаступництвоУкраїни» Україна є правонаступником прав і обов`язків за міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать Конституції України та інтересам республіки.

Так, між СРСР і Туніською Республікою 26.06.1984 року укладено договір про правову допомогу у цивільних і кримінальних справах.

Пунктом 12 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №12від 24.12.1999року «Пропрактику розглядусудами клопотаньпро визнанняй виконаннярішень іноземнихсудів таарбітражі іпро скасуваннярішень,постановлених упорядку міжнародногокомерційного арбітражуна територіїУкраїни» визначено, що клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів (арбітражів) суд розглядає у визначених ними межах і не може входити в обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будь-які зміни.

Відповідно до п. 17 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від24грудня 1999року за№ 12«Про практикурозгляду судамиклопотань провизнання йвиконання рішеньіноземних судівта арбітражіі проскасування рішень,постановлених упорядку міжнародногокомерційного арбітражуна територіїУкраїни» рішення про розірвання шлюбу є таким, яке не потребує виконання.

Згідно ч. 6, ч. 7 ст. 473 ЦПК України, за наслідками розгляду клопотання, а також заперечення, у разі його надходження, суд постановляє ухвалу про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню. У визнанні рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, може бути відмовлено з підстав, встановлених ст. 468 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 468 ЦПК України, клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено: якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили; якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи; якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України; якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді; якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред`явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні; якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду; якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України; в інших випадках, встановлених законами України.

На виконання вимог чинного Цивільного процесуального кодексу України заявником подано до суду копію рішення іноземного суду, яке засвідчене у встановленому законом порядку, із відміткою у такому про набрання ним законної сили та засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою.

Із урахування викладеного, суд приходить до висновку про необхідність визнання на території України рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, а саме: рішення Суду першої інстанції Бен Арус Туніської Республіки від 16.06.2000 року, номер справи 9991.

Керуючись ст. 9 Конституції України, ст. 3, 247, 258-260, 471-473 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

клопотання ОСОБА_1 , заінтересована особа: Залізничний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню задовольнити.

Визнати на території України рішення Суду першої інстанції Бен Арус Туніської Республіки від 16.06.2000 року, номер справи 9991 про розірвання шлюбу між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Текст ухвали складено 28.01.2025 року.

Суддя: Бориславський Ю. Л.