Рішення

від 27.01.2025 по справі 449/562/24

ПЕРЕМИШЛЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Перемишлянський районний суд Львівської області

вул.Галицька, 67а м. м. Перемишляни Львівський район Львівська область Україна 81200

Справа № 449/562/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2025 р.

Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Савчак А.В.,

секретаря судового засідання - Подусівської Л.В.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки Тимошика І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Перемишляни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав, , -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом та просять позбавити відповідача батьківських прав щодо дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги мотивує тим, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого у них є дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Коли їх дочці було 6 місяців відповідач залишив позивачку з дитиною і переїхав проживати до своїх батьків в с.Кореличі. З цього часу відповідач перестав спілкуватись з позивачкою та їх дитиною, самоусунувся від виховання та утримання дитини. З 21.10.2023р. позивачка перебуває у зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком, з яким має вже спільну дитину.

Позивачка та її представник - адвокат Тимошик І.Я. в судовому засідання заявлений позов підтримав, просить його задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином за наявною в матеріалах справи адресою та через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади Україна.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради в судове засідання не з`явились, подали до суду висновок органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 . Батько заперечував (телефоном).

Дослідивши подані сторонами документи, вислухавши покази позивачки та свідків, суд прийшов до наступного висновку.

Позивачка ОСОБА_1 дала суду такі покази. Вона з позивачем перебувала у шлюбу незначний проміжок часу. З весь цей час жили спільно біля пів року. Він випивав. Одного разу, коли вона була вагітною, він напився і вдарив її. Ще до народження дитини вони перестали жити разом. Після цього вона з відповідачем розлучилась. Відповідач приходив на хрестини до доньки і після цього не давався чути. Інколи вони бачились в маршрутці, однак він ні до неї ні до доньки не признавався. Згідно рішення суду відповідач має сплачувати їй аліменти, однак, такі ним не сплачуються. В жовтні 2023 році вона одружилась з ОСОБА_4 від якого в них народилась дитина (син 8 місяців). Її донька ОСОБА_3 називає його теперішнього чоловіка батьком. А ще в позивачки є старший позашлюбний син. Позивачка бажає позбавити прав відповідача та переписати своїх дітей на теперішнього чоловіка.

Свідок ОСОБА_6 (мати позивачки) дала суду такі покази. Після одруження її донька проживала з відповідачем декілька місяців, оскільки він дуже пив, - то вони розійшлися, ще до народження дитини ОСОБА_3 . Відповідач був присутній на хрестинах доньки, після чого жодного разу не давався чути. Інколи вона бачили його в церкві чи в маршрутці, але він жодного разу не підходив до дитини, а всіляко уникав з нею зустрічі. Зараз дочка одружена, а ОСОБА_3 називає її теперішнього чоловіка татом.

Свідок ОСОБА_7 (свекруха позивачки) дала суду такі покази. Вона не знайома з відповідачем. Не чула жодного разу, щоб він дзвонив чи проявляв, якийсь інтерес до доньки. Позивачка знайома з її сином вже два роки. Один рік як вони одружені і в них є спільна дитина. Донька позивачки від попереднього шлюбу часто літом і на вихідні проводить час в селі. Дитина називає її сина татом Володею.

Згідно свідоцтва про народження слідує, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно рішення Сихівського районного суду м.Львова від 17.06.2016р. шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 змінено на дошлюбне « ОСОБА_1 ».

Згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 21.10.2023р. зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 і змінила прізвище на ОСОБА_1 .

Згідно висновку органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації від 12.06.2024р., слідує, що ОСОБА_2 недоцільно позбавляти батьківських прав щодо доньки ОСОБА_3 . При цьому, в висновку зазначається, що відповідач в телефонному режимі повідомив про перешкоджання йому у побаченні з донькою і він обмежив спілкування з нею щоб не травмувати.

Згідно ст. 164 СК України, один з батьків може бути позбавлений батьківських прав, якщо буде встановлено, що він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованні дитини.

Відповідно до Постанови пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» з наступними змінами, позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Отже, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дітей або зловживають своїми батьківськими правами, жорстоко поводяться з дітьми, шкідливо впливають на них своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З наданих суду і досліджених доказів судом не встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені жодними доказами.

У справі також відсутні докази застосування до відповідача заходів впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, накладення адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування.

Суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, оскільки, єдиним мотивом позбавлення відповідача батьківських прав є бажання позивачки переписати дітей на теперішнього чоловіка. На думку суду, такі аргументи не можуть бути покладені в основу рішення та бути підставою для задоволення позову.

Докази стягнення аліментів та наявності заборгованості зі сплати аліментів з відповідача суду не надані.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1

АДРЕСА_1

Представник позивача: Тимошик Ігор Ярославович

АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_2

АДРЕСА_3

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -орган опіки та піклування Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради

м.Львів, пр.Червоної Калини,66

Повний текст судового рішення виготовлено 29.01.2025р.

Суддя А. В. Савчак