Вирок

від 27.01.2025 по справі 456/3107/24

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/3107/24

Провадження № 1-кп/456/144/2025

ВИРОК

іменем України

"27" січня 2025 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий кримінальне провадження щодо обвинуваченого

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Підлісний Олексинець Городоцього району Хмельницької області, громадянина України, українця, одруженого, ФОП, із середньою спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за ч.1 ст.125 КК України,

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

29 травня 2024 року близько 18 години 30 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходився за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , де між ним та його дружиною ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин розпочався словесний конфлікт.

Надалі, ОСОБА_5 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень дружині ОСОБА_4 , підійшов спереду до останньої та умисно наніс удари в область обличчя, грудей, шиї та руках, від чого остання впала на підлогу.

В результаті неправомірних дій ОСОБА_5 , спричинив потерпілій ОСОБА_4 , тілесні ушкодження у вигляді синців і саден на верхній повіці ліворуч, губах рота праворуч, шиї ліворуч, грудях посередині та праворуч, руках, які згідно з висновком судово-медичної експертизи відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Стаття /частина статті/ закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за вищезазначене кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Частина 1 статті 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження.

Санкція ч.1 ст.125 КК України передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк до двохсот годин, або виправні роботи на строк до одного року.

Твердження сторін.

Під час змагального судового процесу сторони в правових та логічних формах висунули власні версії подій, які на їх думку, мали місце та висловилися щодо юридично значущих обставин даного кримінального провадження.

Правова позиція сторони обвинувачення.

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 04 червня 2024 року старшим дізнавачем сектору дізнання Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 та затверджений прокурором Стрийської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

З огляду на обвинувальний акт прокурор вважає встановленим те, що обвинувачений ОСОБА_5 умисно спричинив потерпілій ОСОБА_4 легке тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України

Сторона обвинувачення підтверджує свою версію подій доказами, які містяться у документах, висновку експерта, показаннях потерпілої, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду.

Під час виступу у судових дебатах прокурор вважає, що надані докази доводять склад кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 і судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об`єктивній істині, як зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності.

В судових дебатах прокурор просить ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.125 КК України, й призначити йому покарання у виді 200 /двіста/ годин громадських робіт. На підставіп.5ч.1ст.91-1КК Українизастосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід, поклавши на нього обов`язок пройти програму для кривдників протягом 1 (одного місяця).

Правова позиція потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_4 під час надання показань повністю підтримала позицію прокурора, викладену в обвинувальному акті та підтриману в судовому засіданні, просить суд визнати обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та покарати згідно з законом.

Правова позиція сторони захисту, надані обвинуваченим ОСОБА_5 покази щодо пред`явленого йому обвинувачення за ч.1 ст.125 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав частково та показав, що вони з потерпілою прожили разом чотирнадцять років, від шлюбу у них народилося троє дітей. Останні п`ять місяців потерпіла проживає окремо, до цього неодноразово зникала з дому. 29 травня 2024 року близько 18.00 год. потерпіла прийшла до будинку навідати дітей та заявила, що забирає дітей. Він не дозволяв, бо йому відомо, що потерпіла має стосунки з особою, що вживає наркотичні засоби. Цього ж дня перед приходом потерпілої, до нього передзвонив дільничний інспектор поліції і повідомив його, що має прийти його дружина і попередив, щоб він не реагував на провокації потерпілої. Коли вони з потерпілою піднялися до будинку, вона заявила, що забирає ОСОБА_7 і ОСОБА_8 з собою, ОСОБА_7 в той час хворіла. Сказала, що лікуватиме дітей. Він їй відповів, що вона місяць про дітей не думала, а тепер хоче їх забрати. Між ними розпочалася розмова на підвищених тонах. Потерпіла ввімкнула диктофон. Почала кричати до нього і між ними відбулася шарпанина. Вона намагалася прорватися до дітей, кричала, що нехай діти побачать, як батько б`є матір. Потерпіла почала його штовхати і він вдарив її долонею по губах. Що відбувалося в кімнаті, він не пригадує. У кімнаті дітей він штовхнув потерпілу і та впала на підлогу. Потім вона вийшла на вулицю, передзвонила в поліцію і пізніше їх забрали до відділку поліції. При цьому зауважив, що коли потерпіла підійшла до житлового будинку, то казала, що прийшла провідати дітей, а в будинку заявила, що забирає дітей. В руках у потерпілої був тільки мобільний телефон. До того, як він наніс потерпілій удар, вона його штовхала, поцарапала. В потерпілої від його удару, з губи потекла кров. Після того, як потерпіла впала, він їй ударів не наносив. З будинку потерпілу вигнав її батько, бо вона йому погрожувала. В судових дебатах та в останньому слові просить суд ухвалити законне та обгрунтоване судове рішення.

Застереження щодо обсягу досліджених доказів.

Враховуючи, що у цьому кримінальному провадженні обвинувачений вину у вчиненні проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за яким обвинувальний акт надійшов до суду визнає частково, за клопотанням сторони обвинувачення, яке було підтримано стороною захисту, відповідно до вимог ч. 2ст. 349 КПК України, судом досліджено всі надані сторонами кримінального провадження докази.

Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 3ст. 26 КПК Українисуд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

У силуст. 337 КПК Україниcудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а це, зокрема, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

З урахуванням вищенаведених положень процесуального законодавства, заслухавши доводи сторін, оцінивши кожен наданий суду доказ щодо належності, допустимості, достовірності та у сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд встановив, що пред`явлене обвинувачення доведено в повному обсязі.

Незважаючи начасткове визнання ОСОБА_5 своєї виниу вчиненнікримінального правопорушення,за обставин,викладених уобвинувальному акті, винуватість обвинуваченогоу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст.125 КК України, за викладених вище обставин, повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, яким судом надано ретельну оцінку, а саме:

показаннями потерпілої ОСОБА_4 в судовому засіданні про те, що її діти проживаєть в АДРЕСА_2 , який належить її батькові. З 08 травня 2024 року вона у вказаному будинку не проживає, оскільки обвинувачений вигнав її з будинку і не дозволив забрати дітей з собою. Їй стало відомо, що діти захворіли і вона приїхала провідати дітей. Вважає, що батько не вірно лікував дітей, тому вона змушена була втрутитися. Перед тим, як їхати до будинку, вона передзвонила до дільничного інспектора поліції, попросила його здійснити супровід. Він сказав, що не зможе супроводжувати її, тоді вона попросила його, щоб той передзвонив до обвинуваченого. Коли вона підійшла до будинку, обвинувачений сидів на лавці. Вона піднялася по сходах і побачила, що обвинувачений йде позаду неї. В середині будинку вона повідомила обвинуваченого, що хоче забрати дітей. В цей час обвинувачений кулаком лівої руки наніс їй удар по губах. Далі між ними почалася суперечка, обвинувачений не впускав її до дітей. Обвинувачений був агресивний. Вона зайшла на кухню, діти були у кімнаті. На кухні обвинувачений вдарив її в груди і вона впала на підлогу. Вона побачила, що ця подія відбулася на очах у доньки. Після цього вона зайшла у кімнату, взяла у доньки телефон і викликала працівників поліції. Обвинувачений наніс їй три удари: в голову, шию та груди. На даний час вона проживає окремо, дітей практично не бачить, влаштувалася на роботу у м. Львів.

рапортом інспектора-чергового Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 від 29.05.2024, з якого вбачається, що 29.05.2024 о 23:25 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 29.05.2024 о 23:25 год. черговий травматолог Стрийської ЦРЛ повідомив про те, що в супроводі поліції доставлена гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку побив чоловік. Діагноз: садно шиї зліва, садна правої щоки, забійна гематома правої половини нижньої губи, садна внутрішнього кута лівого ока /а.с.21/.

рапортом інспектора-чергового Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_9 від 29.05.2024, з якого вбачається, що 29.05.2024 о 18:46 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 29.05.2024 о 18:45 за адресою: АДРЕСА_2 , чоловік вчиняє домашнє насильство, наніс заявниці тілесні ушкодження руками по обличчі, в домі є троє неповнолітніх дітей /а.с. 22-23/.

заявою ОСОБА_4 від 29.05.2024, адресованою начальнику Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_10 , з якої вбачається, що остання просить притягнути до кримінальної відповідальності її чоловіка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який застосовує до неї домашнє насильство /а.с. 24/.

довідкою №2122 ВП «Лікарня інтенсивного лікування» КНП «ТМО «СМОЛ», з якої вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.05.2024 о 20:10 год. перебував в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився за допомогою тесту «Алкофор 205», результат огляду 0,73 ‰ /а.с.25/.

копією термінового заборонного припису стосовно кривдника від 29.05.2024, з якого вбачається, що відносно ОСОБА_5 застосовано заходи термінового заборонного припису за скоєння домашнього насильства стосовно постраждалої особи ОСОБА_4 , а саме: заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою /а.с. 26/.

формою оцінкиризиків вчиненнядомашнього насильства щодо кривдника ОСОБА_5 відносно постраждалої особи ОСОБА_4 , з якої вбачається, що рівень небезпеки низький /а.с. 27/.

протоколом проведення слідчого експерименту від 03.06.2024, з якого вбачається, що 03.06.2024 в приміщенні службового кабінету №24 Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області, за адресою: м. Стрий, вул. Шевченка, 40 потерпілій ОСОБА_4 було запропоновано відтворити обставини вчинення відносно неї кримінального правопорушення. Потерпіла за допомогою статиста показала, яким чином їй були спричинені тілесні ушкодження чоловіком ОСОБА_5 , а саме показала, як він кулаком лівої руки наніс їй удар в область губ і почергово правою і лівою руками наносив удари в область обличчя. Далі ОСОБА_4 показала, як її чоловік, перебуваючи на кухні, наносив їй удари двома руками в область грудей, по шиї, від чого вона впала на спину /а.с.28-32/.

довідкою №1848 ВП «Лікарня інтенсивного лікування» КНП «ТМО «СМОЛ», з якої вбачається, що ОСОБА_4 29.05.2024 звернулася за медичною допомогою у травмпункт з діагнозом: садна шиї зліва, садна правої щоки, забійна гематома правої половини нижньої губи, садна ділянки внутрішнього кута лівого ока /а.с.34/.

висновком експерта КЗ «Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи» №66 від 05.06.2024, з якого вбачається, що 1) Відповідно до вивчених медичних документів та оглядом лікарем судово-медичним експертом, у громадянки ОСОБА_4 , 1984 року народження, виявлено: а) синці і садна на верхній повіці ліворуч, губах рота праворуч, шиї ліворуч, грудях по середині та праворуч, руках, які утворилися від дії тупих предметів та тупих предметів із обмеженою контактуючою поверхнею, можливо 29 травня 2024 року; б) садно на лівій гомілці яке утворилося від дії тупого предмету, або тупого предмету із обмеженою контактуючою поверхнею, приблизно, за 9 діб до огляду та часу подій вказаному у постанові про призначення судово-медичної експертизи не відповідає; 2) Синці і садна, усі разом та кожне окремо, відповідно до пункту 2.3.2.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» є легким тілесним ушкодженням; 3) Враховуючи розміщення ушкоджень на різних частинах та поверхнях тіла громадянки ОСОБА_4 , ймовірність їх утворення серед одноразового падіння на площині виключається /а.с.35-36/.

протоколом проведення слідчого експерименту від 05.06.2024, з якого вбачається, що в ході проведення досудового розслідування неповнолітній свідок ОСОБА_11 , в присутності законного представника та психолога надала наступні пояснення, що 29.05.2024 близько 18 год. мама ОСОБА_4 зайшла до кімнати, з нею зайшов батько ОСОБА_5 вона помітила, що у мами нижня губа посиніла, батько ОСОБА_5 вдарив її лодонею правою руки по обличчю. Далі мама з батьком вийшли на кухню, де сварка між ними продовжилася. Коли вона прийшла на кухню, то побачила, що мати лежить на підлозі, а батько нагнувся до матері та намагався її вдарити, замахнувшись правою рукою, а лівою притримував за руку матір. Неповнолітній свідок ОСОБА_12 , в присутності законного представника, психолога та статиста, відтворила механізм спричинення тілесних ушкоджень матері ОСОБА_4 батьком ОСОБА_5 , що мали місце 29.05.2024 о 18:00 год. в АДРЕСА_2 /а.с.37-38/.

компакт-дискоміз відеозаписомслідчого експериментуз неповнолітнімсвідком ОСОБА_12 від 05.06.2024 /а.с.39/.

заявою ОСОБА_4 від 05.06.2024, з якої вбачається, що остання просить долучити мобільний телефон, на якому є запис, який був зроблений під час спілкування із чоловіком ОСОБА_5 29.05.2024 /а.с.40/.

протоколом огляду предмета від 05.06.2024, з якого вбачається, що предметом огляду є конверт білого кольору, розміром 12,5х12,5 см, в якому знаходиться компакт-диск CD-R марки «Медіа» круглої форми. Після перегляду диску встановлено, що на ньому містяться аудіозапис з назвою «Запис 050.m4а», де чується голоси чоловічий голос ОСОБА_5 , що говорить вслід, жіночий голос ОСОБА_4 , яка відповідає « ОСОБА_13 , вибирай слова», іде сварка між ними, на 0:39 жінка ОСОБА_4 говорить «Я забираю двох дітей, після чого чути звук удару». Чоловік ОСОБА_5 вживає нецензурні слова в сторону потерпілої, говорить «Куда ти забираєш, дітей», жінка ОСОБА_4 говорить «руки забери від мене», звук удару чути, крики ОСОБА_4 , на 1:39 сварка іде за дітей і за телефон, звук удару. ОСОБА_4 говорить до чоловіка ОСОБА_5 «за що ти мене вдарив», продовжується сварка, чоловік ОСОБА_13 обзиває її нецензурними словами. ОСОБА_14 питає «Чи віддасть чоловік їй дітей». На що він відповідає, що не віддає бо вона «безпризорна тварь». ОСОБА_14 питає «Для чого ти мене вдарив». Чоловік продовжує сварку, 03:16 закінчується звукозапис /а.с.41/.

компакт-диском із відеозаписом за 29.05.2024, наданий потерпілою ОСОБА_4 /а.с.42/.

постановою про визнання предметів речовими доказами та визначення місця зберігання речових доказів старшого дізнавача СД Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 від 05.06.2024, з якої вбачається, що аудіозапис за 29.05.2024, який надала потерпіла ОСОБА_4 , що знаходяться на диску марки «MEDIA» CD-R визнано речовими доказами, прилучено до матеріалів кримінального провадження /а.с.43/.

протоколом огляду предметів від 06.06.2024, з якоговбачається,що об`єктом огляду є один конверт білого кольору, в якому знаходиться компакт-диск, білого кольору. При перегляді диску виявлено, що на ньому містяться наступні відеофайли: NOR_X100185_000000_20240529223311_1324;NOR_X100185_000000_20240529200334_1323; -NOR_X100185_000000_20240529191037_1322 за 29.05.2024. Під час огляду виявлено: при відкриті файлу NOR_X100185_000000_20240529191037_1322 зображено наступне: кольорове зображення у нижньому правому куті є вказівка на дату - 2024/05/29 та тривалість запису відео. На відео зображено працівника поліції ОСОБА_15 , потерпілу ОСОБА_4 , її батька ОСОБА_16 , її чоловіка ОСОБА_5 , які знаходяться на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_2 . При спілкуванні працівника поліції з потерпілою ОСОБА_4 , наступна повідомила, що чоловік ОСОБА_5 , разом із батьком вигнав з будинку, до дітей не допускає. Вона прийшла до дітей, бо дочка захворіла, однак чоловік ОСОБА_5 ображав її та коли вона сказала, що заберає дівчат до себе, то він застосував до неї кулаки і бив по обличчі, і ще по тілі вона в стресі і все не пам`ятає, в неї все записано на диктофоні, вона хоче забрати дочок з собою, чоловік не дає та до того часу застосовував до неї домашнє насильство. В грудні 2023 чоловік бив її головою до стіни. На обличчі в потерпілої нижня губа опухла, посиніла. Під час спілкування працівника поліції з ОСОБА_5 , останній сказав, що дружина ОСОБА_5 вдома не бувала по декілька днів, її батько виписав з будинку бо вона гуляла, до дітей не дивилась і вони її попросили залишити будинок. Дружина прийшла сказала, що він не правильно дивиться до дітей, вона хоче їх забрати до себе і він не витримав. Батько потерпілої ОСОБА_16 сказав, що він не був в будинку, діти бачили все, були всередині і дочка десь ходила, за дітьми не дивилась та він виписав будинку. Надалі працівник поліції запросив проїхати у відділ поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . При відкритті файлу NOR_X100185_000000_20240529200334_1323 зображено наступне: кольорове зображення у нижньому правому куті є вказівка на дату 2024/05/29 та тривалість запису відео. Спостерігається Стрийська ЦРЛ, де ОСОБА_5 перевіряють на стан алкогольного сп`яніння, продуває драгер. При відкритті файлу NOR_X100185_000000_20240529200334_13

24 зображено наступне: кольорове зображення у нижньому правому куті є вказівка на дату 2024/05/29 та тривалість запису відео спостерігається Стрийська ЦРЛ, де ОСОБА_4 перебуває у приймальному відділенні, оглядає травматолог /а.с.44/.

постановою про визнання предметів речовими доказами та визначення місця зберігання речових доказів старшого дізнавача СД Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 від 06.06.2024, з якої вбачається, що аудіозапис за 29.05.2024, з нагрудної камери ОСОБА_17 , що знаходяться на диску білого кольору визнано речовими доказами, прилучено до матеріалів кримінального провадження як речовий доказ /а.с.45/.

компакт-диском із відеозаписом за 29.05.2024, з нагрудної камери ОСОБА_17 за викликом за зверненням на 102 ОСОБА_4 /а.с.46/.

Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію проступку, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені уст.91 КПК України, та вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування уКПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості, не викликають.

Так, вищенаведеними доказами, які є належні, допустимі та достовірні, в сукупності - достатні та узгоджені, поза розумним сумнівом доведено те, що 29травня 2024року близько18години 30хвилин ОСОБА_5 ,перебуваючи встані алкогольногосп`яніння,знаходився замісцем проживання,за адресою: АДРЕСА_2 ,де міжним тайого дружиною ОСОБА_4 наґрунті раптововиниклих неприязнихвідносин розпочавсясловесний конфлікт.Надалі, ОСОБА_5 ,маючи умиселна спричиненнятілесних ушкодженьдружині ОСОБА_4 ,підійшов спередудо останньоїта умиснонаніс ударив областьобличчя,грудей,шиї таруках,від чогоостання впалана підлогу. В результаті неправомірних дій ОСОБА_5 , спричинив потерпілій ОСОБА_4 , тілесні ушкодження у вигляді синців і саден на верхній повіці ліворуч, губах рота праворуч, шиї ліворуч, грудях посередині та праворуч, руках, які згідно з висновком судово-медичної експертизи відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Доводи обвинуваченого про те, що він не наносив тілесних ушкоджень потерпілій спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які суд вважає належними та допустимими. При цьому жодної іншої версії подій, за якої потерпіла могла б отримати описані у обвинувальному акті тілесні ушкодження, в судовому засіданні не встановлено, а тому показання обвинуваченого в цій частині на увагу не заслуговують і розцінюються судом як намір уникнути відповідальність за вчинене.

Суд зауважує, що обвинувачений в судовому засіданні свою провину визнав частково, однак згідно обвинувачення йому постановлено в провину нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, і обставин, вказаних в обвинувальному акті, зокрема, нанесення потерпілій ударів в область обличчя, грудей, шиї та руках, від чого остання впала на підлогу, сторона захисту в судовому засіданні не спростувала.

Усі досліджені в судовому засіданні письмові докази є належними, допустимими і достовірними, такі зібрані в порядку, встановленому КПК України, жодної підстави, передбаченої ст.87 КПК України для визнання вказаних доказів недопустимими судом не встановлено.

Процесуальні докази, наведені у вироку прямо підтверджують той факт, що досліджені в судовому засіданні докази, які суд визнає належними та допустимими, зібрані в порядку встановлену законом та жодного сумніву у своїй законності та правдивості не викликають.

Загальна характеристика складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_5 .

Згідно з ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Склад кримінального правопорушення являє собою абстрактну теоретичну конструкцію і включає чотири елементи: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону. Кожен елемент включає певний набір ознак: обов`язкових і факультативних для кваліфікації діяння як кримінального правопорушення.

З об`єктивної сторони проступок, передбачений ч.1 ст.125 КК України характеризується: діянням (дією або бездіяльністю), спрямованим на заподіяння легкого тілесного ушкодження; наслідком у вигляді спричинення легкого тілесного ушкодження; причинним зв`язком між зазначеним діянням та наслідком.

Суб`єктивна сторона проступку характеризується тільки умисною виною. Відповідальність за ст. 125 КК настає і у тих випадках, коли умисел винного був спрямований на заподіяння невизначеної шкоди здоров`ю і фактично було заподіяно легке тілесне ушкодження. Заподіяння легкого тілесного ушкодження внаслідок необережної вини не є караним за ст. 125 КК.

Висновки суду.

За змістом ст.8 Конституції України, в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.

Згідно зі ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості, а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.

Відповідно дост. 17 КПК Україниособа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбаченийстаттею 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).

Ретельно проаналізувавши усі надані сторонами кримінального провадження докази з точки зору доведеності ознак складу проступку, інкримінованого обвинуваченому, суд вважає, що сукупність встановлених під час судового розгляду обставин виключає будь-яке інше розуміння подій, викладених в обвинувальному акті, і вказана версія обвинувачення не містить сумнівів в її обґрунтованості та не спростовується доводами сторони захисту.

Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, в межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За таких обставин, проаналізувавши та оцінивши об`єктивно досліджені у судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст.85,94 КПК України, вказані вище всі докази, надані сторонами кримінального провадження, в їх сукупності, враховуючи їх логічність, послідовність та узгодженість між собою, суд повно та всебічно з`ясував та встановив під час судового розгляду обставини вчинення кримінального правопорушення та приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України в судовому засіданні доведена повністю.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає доведеним:

факт умисного спричинення ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_4 легкого тілесного ушкодження, тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Вказаний висновок судом зроблений поза розумним сумнівом, а отже, враховуючи зазначене вище, вина ОСОБА_5 повністю доведена в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.1 ст.125 КК України. Підстав для кваліфікації вчиненого за іншими статтямиКримінального кодексусуд не вбачає.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Мотиви призначенняпокарання.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених уст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною другоюстатті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зіст. 50 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнімдлявиправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3, визначаючи ступіньтяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.

Обираючи вид і розмір покарання, суд виходить з таких міркувань.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім. Щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 559/1037/16-к)

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково, однак визнав, що поступив неправильно та осудив свою поведінку. Обвинувачений також пояснив причини конфлікту між ним та потерпілою.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що обвинувачений хоча і визнав вину частково, однак він висловив жаль з приводу цього, осудив свою поведінку, що свідчить про критичну оцінку вчиненого та відповідно щире каяття.

За таких обставин пом`якшуючою вину обвинуваченого ОСОБА_5 обставиною, передбаченоюст. 66 КК Українисуд визнає щире каяття.

Обтяжуючими вину обставинами, передбаченими ст.67 КК України судом визнано вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя, вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд бере до уваги, що ОСОБА_5 працює приватним підприємцем, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягався.

Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, та обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, фактичні обставини справи, спосіб вчинення кримінального правопорушення і його мотиви, форму вини, обстановку вчинення, особу обвинуваченого та стан його поведінки, обвинувачений усвідомив протиправність своїх дій, у вчиненому розкаявся, раніше не судимий, пом`якшуючу обставину щире каяття, наявність обтяжуючих обставин вчинення кримінальногоправопорушення щодоподружжя,вчинення кримінальногоправопорушення особою,що перебувалау станіалкогольного сп`янінняі вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді громадських робіт.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки: направлення для проходження програми для кривдників.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, застосовуються до особи, яка на момент вчинення домашнього насильства досягла 18-річного віку. Заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Відповідно до Типової програми для кривдників, що затверджена 01.10.2018 наказом Міністерства соціальної політики України № 1434, передбачено комплекс заходів за результатами оцінки ризиків, спрямованих на зміну насильницької поведінки кривдника; формування у нього нової, неагресивної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до власних вчинків та їхніх наслідків, до виконання батьківських обов`язків, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків. Завданнями програми є: сприяння зміні насильницької поведінки кривдника;сприяння засвоєнню кривдником моделі сімейного життя на засадах тендерної рівності, взаєморозуміння:, взаємоповаги і дотримання прав усіх членів родини, формування у кривдника конструктивної моделі поведінки у приватних стосунках;сприяння оволодінню кривдником знаннями про основні норми законодавства в сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі, а також про види відповідальності за його вчинення;формування у кривдника відповідального ставлення до власної поведінки та її наслідків для себе та оточуючих; сприяння розвитку у кривдника емоційного інтелекту та самосвідомості; розвиток навичок кривдника до конструктивного безконфліктного спілкування, ефективної та ненасильницької комунікації; розвиток здатності кривдника виявляти, аналізувати та усвідомлювати свої негативні думки, когнітивні фільтри, помилки, емоції, керувати ними, розуміти їх наслідки.

Суд вважає за необхідне відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілої ОСОБА_4 від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, застосувати щодо ОСОБА_5 один із обмежувальних заходів та покласти на останнього обов`язок проходження програми для кривдників.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Цивільний позов у справі не заявлено. Процесуальні витрати за проведення експертизи відсутні. Долю речових доказів слід вирішити в порядкуст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373- 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.125 КК України, й призначити йому покарання у виді 200 /двіста/ годин громадських робіт.

На підставіп.5ч.1ст.91-1КК Українизастосувати до ОСОБА_5 обмежувальний захід, поклавши на нього обов`язок пройти програму для кривдників протягом 1 (одного місяця).

Контроль завиконанням програмидля кривдниківпокласти наорган пробаціїза місцемпроживання обвинуваченого.

Попередити ОСОБА_5 про кримінальну відповідальність за ст.390-1 КК України за умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України, зокрема за умисне ухилення від проходження програми для кривдників.

Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений - подати клопотання про помилування.

Головуючий суддя ОСОБА_1