Ухвала від 23.01.2025 по справі 466/5145/24

Справа № 466/5145/24

Провадження № 1-кп/466/323/25

У Х В А Л А

23 січня 2025 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретарів с/з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження №12024141380000251 від 21 лютого 2024 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Новомосковськ, Дніпропетровської обл., громадянина України, українця, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей, без місця реєстрації, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Галицького районного суду м.Львова від 05.04.2024 року за ч.4 ст.185, 75, 76 КК України до покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з іспитовим строком 2 (два) роки та покладенням обовязків

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15- ч.4 ст.185, ч.4 ст.185 КК України, -

з участю: прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

Органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 24 березня 2024 року у період часу з 01:30 год. по 01:35 год. маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, який введено в Україні згідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», повторно, ке7руючись корисливим мотивом, діючи таємно, шляхом виривання вхідних дверей, незаконно проник до приміщення, перебуваючи поруч із будинком АДРЕСА_2 , шляхом пошкодження вхідних дверей малої архітектурної форми проник до приміщення малої архітектурної форми із вединговим апаратом з продажу питної води та заволодів грошовими коштами у сумі 2054,00 грн. дрібними купюрами, які знаходилися у сейфі даного приміщення малої архітектурної форми. Після чого останній покинув приміщення малої архітектурної форми із вединговим апаратом з продажу питної води, що знаходиться поруч із будинком АДРЕСА_2 , викрадем розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинив потерпілому ФОП ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 2054,00 гривень.

Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення.

Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

За змістом ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Європейський суд з прав людини вважає, що ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Ніякого покарання без закону» є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м`якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого (рішення у справі Скоппола проти Італії).

Так, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 року, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши справу № 278/1566/21, зробила наступний висновок у Постанові від 07 жовтня 2024 року щодо декриміналізації викрадення чужого майна шляхом крадіжки «Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП.

Зміни, внесені Законом № 3886 IX, мають зворотну дію в часі.

У ході з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п.5 підрозділу 1 розділу ХХ та підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України.

Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886 IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.»

Отже, з 09.08.2024 змінився розмір крадіжки, який визначає кримінальну відповідальність за такі дії.

Внесені зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону має зворотну дію у часі, тому що скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.

На час вчинення ОСОБА_4 інкримінованих дій 2024 рік, мінімальна сума вартості викраденого майна, як ознаки злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, повинна становити не менше 2684,00 грн., вартість таємно викраденого ОСОБА_4 майна по інкримінованому йому епізоду (від 24 березня 2024 року) становила 2054,00 гривень.

Передбачені ч.1 ст.5 КК України підстави для закриття кримінальної справи не пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, що свідчать про відсутність в діянні особи складу злочину, а пов`язані зі змінами законодавства про кримінальну відповідальність (постанова ВС від 09.09.2019 року в справі № 591/6379/16-ц).

Крім того,п.4-1 ч.1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Згідно з ч.3 ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 23.01.2025 року в судовому засіданні подав заяву про згоду на закриття кримінального провадження з підстав втрати чинності законом кримінально карного діяння.

З огляду на викладене, беручи до уваги, що з 09.08.2024 року втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність чистини діянь, які ставляться у провину ОСОБА_4 , а останній не заперечує проти закриття кримінального провадження щодо нього у відповідній частині обвинувачення у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК України на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Керуючись п. 4-1 ч.1 ст. 284, 349, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141380000251 від 21 лютого 2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України (епізод крадіжки майна від 24 березня 2024 року на суму 2054,00 гривень) - закрити на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Запобіжий захід у виді тримання під вартою ОСОБА_4 , продовжений ухвалою Шевченківського районного суду м.Львова від 26.12.2024 до 23.02.2025 року включно.

Речові докази відсутні.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію ухвали після її проголошення негайно вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1