Рішення

від 28.01.2025 по справі 609/1212/24

ШУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 609/1212/24

2/609/5/2025

28 січня 2025 року Шумський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Харлана М.В.

за участю:

секретаря судового засідання Семенюк О.І.

представника позивача Сірук Е.Я.

свідка ОСОБА_1

розглянувши увідкритому судовомузасіданні в залі суду в м. Шумськ під час заочного розгляду цивільну справу за позовом: Органу опіки та піклування виконавчого комітету Великодедеркальської сільської ради до

відповідача: ОСОБА_2

вимоги позивача: про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

1. 19 вересня 2024 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Великодедеркальської сільської ради Кременецького району Тернопільської області (далі позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , з вимогою про позбавлення батьківських прав.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 є матір`ю малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України), доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 31 травня 2022 року вирішено відібрати малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері ОСОБА_2 , батька ОСОБА_5 , без позбавлення їх батьківських прав. Малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передано органу опіки і піклування Великодедеркальської сільської ради Тернопільської області для вирішення питання їх влаштування.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Великодедеркальської сільської ради №42 від 18 серпня 2022 року діти були влаштовані до прийомної родини подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , жителів с. Бриків Кременецького району Тернопільської області. Батьки -опікуни замінили дітям батька та матір, дбають про їх здоров`я та емоційний стан, забезпечують усім необхідним. Діти відвідують дитячий садок, перебувають на обліку у дитячого педіатра.

Позивач зазначає, що за весь час перебування дітей у прийомній родині відповідач один раз передала дітям солодощі та фрукти. Більше мати дітей не відвідувала та не спілкувалась із ними.

Великодедеркальською сільською радою неодноразово проводилися перевірки умов проживання сім`ї ОСОБА_2 , про що складено відповідні акти обстеження житлово-побутових умов. Під час обстеження виявлено, що для дітей не створені належні умови для здорового та всебічного розвитку, зокрема, у будинку брудно та збираються сумнівні компанії, де розпивають алкогольні напої.

На даний час відповідач ОСОБА_2 перебуває на заробітках та за місцем свого проживання з`являється не часто, а якщо з`являється, то перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Батько, малолітньої ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , є уродженцем с. Новополтавка Запорізької області. За час перебування дитини у прийомній родині, жодного разу до неї не з`явився та не зателефонував. Окрім того, проходячи військову службу у Бахмутському районі Донецької області останній з 25.09.2022 р. перестав виходити на зв`язок, та на даний час рахується таким, що пропав безвісти.

Поведінка відповідача, на думку позивача, свідчить про те, що вона самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дітей, а тому існують підстави для позбавлення її батьківських прав.

З цих підстав просили позов задовольнити.

Представник позивача органу опіки та піклування Великодедеркальської сільської ради Кременецького району Тернопільської області Сірук Е.Я. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та просила задовольнити з підстав вказаних у позові.

Свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні суду показала, що з часу створення ДБСТ, а семе 31 серпня 2022 року малолітні діти відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживають та виховуються у їх прийомній родині.

Вказала, що вона з чоловіком замінили дітям батька та матір, дбають про їх здоров`я та емоційний стан, забезпечують усім необхідним. Діти відвідують дитячий садок, перебувають на обліку у дитячого педіатра.

Так, за час перебування дітей у прийомній родині, відповідач жодного разу не цікавилась дітьми, не намагалась зустрітись, лише в грудні 2023 року через органи опіки мати дітей передала іграшки та солодощі дітям.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась з невідомих суду причин, хоча про день, час та дату розгляду справи повідомлялась належним чином, зокрема шляхом надсилання судових повісток за адресою зазначеною у позовній заяві та шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Шумського районного суду Тернопільської області, заперечень проти позову суду не представила.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

3. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 23 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

4. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 30 вересня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та призначено підготовче засідання на 16 жовтня 2024 року, у зв`язку із неявкою відповідача підготовчий розгляд справи відкладено на 13 листопада 2024 року, у зв`язку із неявкою відповідача підготовчий розгляд справи відкладено на 27 листопада 2024 року

5. Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 27 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду по суті на 12 грудня 2024 року, у зв`язку із неявкою відповідача судовий розгляд справи відкладено на 13 січня 2025 року, у зв`язку із неявкою відповідача судовий розгляд справи відкладено на 28 січня 2025 року

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

6.Судом встановлено,що ІНФОРМАЦІЯ_3 вс.Шкроботівка Шумськогорайону Тернопільськоїобласті народився ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 16 січня 2018 року Великодедеркальською сільською радою Шумського району Тернопільської області, актовий запис №2.

Відповідно копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00026778114 від 27 лютого 2020 року у відомостях про матір вказано ОСОБА_2 , відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України

7. ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Селидове Донецької області народилась ОСОБА_4 , батьками якої є: батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 03 травня 2019 року Селидівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №140.

8. Рішенням Виконавчого комітету Великодедеркальської сільської ради Тернопільської області № 44 від 23 вересня 2021 року затверджено висновок Комісії з питань прав захисту дітей виконавчого комітету Великодедеркальської сільської про доцільність відібрання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та доньки ОСОБА_4 , 2019 р.н. від батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , без позбавлення їх батьківських прав

9. Рішенням Шумського районного суду Тернопільської області від 31 травня 2022 року вирішено відібрати малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері ОСОБА_2 , батька ОСОБА_5 , без позбавлення їх батьківських прав. Малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передано органу опіки і піклування Великодедеркальської сільської ради Тернопільської області для вирішення питання їх влаштування.

10. Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Великодедеркальської сільської ради №42 від 18 серпня 2022 року малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були влаштовані до прийомної родини подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , жителів с. Бриків Кременецького району Тернопільської області.

11. Відповідно до копії листа Служби у справах дітей Шумської міської ради Тернопільської області № 02-24/90 адресованого 05 червня 2024 року Великодедеркальському сільському голові Ю.Панасюку вбачається, що малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 31 серпня 2022 року проживають в дитячому будинку сімейного типу с. Бриків Кременецького району та виховуються батьками-вихователями подружжям ОСОБА_7 . Станом на сьогоднішній день діти адаптовані до прийомної сім`ї та інших мешканців будинку.

12. Згідно копії листа батьків-вихователів Левченко адресованого Службі у справах дітей Шумської міської ради Тернопільської області 05 червня 2024 року вбачається, що з 31 серпня 2022 року біологічні батьки ОСОБА_8 та ОСОБА_5 жодного разу до дітей не зателефонували, не писали листи та не приїжджали, не шукали зв`язок із дітьми через соціальні мережі. Лише в грудні 2023 року мати дітей передала останнім іграшки та солодощі.

13. Актом обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_2 , жительки с. Шкроботівка, складеного 13 березня 2023 року комісією в складі головного спеціаліста сектору служби у справах дітей Великодедеркальської сільської ради Сірук Е.Я., завідувача відділення соціального супроводу сімей ЦНСП Великодедеркальської сільської ради Польової Н.Р., старости старостинського округу с. Шкроботівка Ковбасовської Л.П., секретаря сільської ради Святинюк В.П. встановлено, що 13.03.2023 р. ОСОБА_2 перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Під час обстеження поводила себе агресивно, виражалась нецензурною лексикою, до будинку комісію не впустила.

14. Актом обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_2 , жительки с. Шкроботівка, складеного 07 вересня 2023 року комісією в складі головного спеціаліста сектору служби у справах дітей Великодедеркальської сільської ради Сірук Е.Я., завідувача відділення соціального супроводу сімей ЦНСП Великодедеркальської сільської ради Польової Н.Р., старости старостинського округу с. Шкроботівка Ковбасовської Л.П., секретаря сільської ради Святинюк В.П. встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на заробітках за кордоном. В будинку брудно та розкидані порожні пляшки з під спиртних напоїв.

15. Актом обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_2 , жительки с. Шкроботівка, складеного 10 січня 2024 року комісією в складі головного спеціаліста сектору служби у справах дітей Великодедеркальської сільської ради Сірук Е.Я., завідувача відділення соціального супроводу сімей ЦНСП Великодедеркальської сільської ради Польової Н.Р., старости старостинського округу с. Шкроботівка Ковбасовської Л.П., секретаря сільської ради Святинюк В.П. встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на заробітках за кордоном. В будинку брудно та неохайно, відчувається неприємних запах. Кімната для дітей не облаштована, відсутні дитячі речі та продукти харчування.

16. Відповідно до копії довідки характеристики на ОСОБА_2 виданої 09 жовтня 2024 року Великодедеркальською сільською радою, вбачається, що остання виховує двох дітей, яких було вилучено та відправлено до дитячого будинку м. Тернопіль. За час проживання у с. Шкроботівка ОСОБА_2 , зарекомендувала себе з негативної сторони, в житловому будинку організовує компанії для розпивання спиртних напоїв.

17. З копії витягу з ЄРДР від 04 лютого 2023 року вбачається, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження №12023082080000230 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, відкритому за заявою гр. ОСОБА_9 з приводу зникнення безвісти її племінника, військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

18. Рішенням виконавчого комітетуВеликодедеркальської сільськоїради Тернопільської області № 65 від 30 липня 2024 року затверджено висновоккомісії зпитань захиступрав дитиниВеликодедеркальської сільськоїради щододоцільності позбавленнябатьківських прав ОСОБА_2 відносно її неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІV. Оцінка Суду.

19. Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

20. Пунктом 6 ч.1 ст.3Цивільного КодексуУкраїни передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах справедливості, добросовісності та розумності.

21. Відповідно до частини першої статті 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

22. За положеннями частин першої, другої статті 27 цієї Конвенції кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

23. За змістом частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

24. Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

25. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

26. Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

27. Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

28. Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

29. Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Виходячи з тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

30. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

31. Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

32. Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

33. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

34. У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

35. Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі «Кірнс проти Франції» (Kearns v. France) (заява № 35991/04).

36. Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 року (п.54) зазначив, що позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і такі інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Зокрема, Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

37. Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

38. Згідно з частинами першою-третьою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

39. Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

40. Суд на перше місце ставить «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено статтею 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

41. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Судом встановлено, що протягом тривалого часу, а саме з 2020 року, відповідач свідомо без поважних причин самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своїх малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та до цього часу не приймала жодної участі у їх житті.

Так, з березня 2020 року діти за заявою відповідача ОСОБА_2 були вилучені із сім`ї та перебували в КНП «Тернопільський обласний центр реабілітації та розвитку дитини», а з 31 серпня 2022 року малолітні діти проживають в дитячому будинку сімейного типу с. Бриків Кременецького району Тернопільської області та виховуються батьками вихователями ОСОБА_7 . Останні замінили дітям біологічних батька та матір, дбають про їх здоров`я та емоційний стан, забезпечують усім необхідним.

Суд вважає, що позивачем належними, допустимими та достатніми доказами доведено, що відповідач ОСОБА_2 не бере участі у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , не навідується до них, не цікавиться їх життям та станом здоров`я, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не забезпечує їх необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, а також не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу, та майже з народження дітей ухиляється від виконання свого обов`язку по їх вихованню, не виявляє до них батьківської уваги та турботи та не надає матеріальної допомоги на їх утримання.

Відповідачем свідомообрано такіжиттєві умови,за якимиїї участьу вихованнідітей ємінімальною танедостатньою,що всвою чергусвідчить проїї ухиленнявід виконаннябатьківських обов`язківв розумінністатті 164СК України(постановаВерховного Судувід 26квітня 2022рокуу справі№ 520/8264/19).

Байдуже ставлення відповідача до дітей, відсутність з її сторони будь-яких дій, які б вказували на її інтерес до доньки та сина, або її бажання бути присутньою в житті дітей шляхом їх матеріального забезпечення, турботи про здоров`я і розвиток, також підтверджується висновком комісії з питань захисту прав дитини Великодедеркальської сільської ради щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав.

Суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_2 за власною ініціативою самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , без поважних причин залишивши їх без батьківської уваги та турботи, що свідчить про свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками.

За вказаних обставин, беручи до уваги висновок комісії з питань захисту прав дитини Великодедеркальської сільської ради, з метою забезпечення прав малолітніх дітей відповідача, виходячи саме із інтересів дітей, суд приходить до переконання про те, що позов Органу опіки та піклування Великодедеркальської сільської ради є обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню..

Верховний Суд у постанові № 459/3411/18 від 29 вересня 2021 року зазначив, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

42.27.09.2024р.позивачем скеровано до суду клопотання, в якому останній просив звільнити від сплати судового збору, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем.

43. Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

44. Згідно із ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Зважаючи на те, що позивач діє в інтересах малолітніх дітей, а також у зв`язку з обмеженим фінансовим ресурсом місцевого бюджету, у якому не закладено додаткові кошти на сплату судового збору, ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 30 вересня 2024р. позивача звільнено від сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.

45. Вимогами ст.141ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

А тому, відповідно до ст.141ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

З цих підстав,

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 280-283, 352-355 ЦПК України, ст. 154, п.2 ч.1 ст. 164, ст. 165 Сімейного Кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Винести заочне рішення.

2. Позов органу опіки та піклування виконавчого комітету Великодедеркальської сільської ради до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав задовольнити.

3. Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2

4. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 на користь держави (ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувач Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходівбюджету 22030106)судовий збіру розмірі3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Відповідачу направити копію заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто Шумським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено та проголошено 29 січня 2025 року.

Позивач: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Великодедеркальської сільської ради, місце знаходження: вул. Садова, 1, с. Великі Дедеркали, Кременецького району Тернопільської області, код ЄДРПОУ: 04393999.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: М.В. Харлан