Постанова

від 23.01.2025 по справі 441/1489/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 441/1489/23 Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н.І.

Провадження № 22-ц/811/2135/24 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м.Львів

Справа № 441/1489/23

Провадження № 22ц/811/2135/24

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайон Вуд» на рішення Городоцького районного суду Львівської області,ухвалене ум.Городок 4червня 2024року у складі судді Яворської Н.І. у справі за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ «Лайон Вуд», про стягнення поворотної фінансової позики та відсотків,-

встановив:

3 липня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТзОВ «Лайон Вуд», у якому просив стягнути на його користь заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги у розмірі 512500 грн., 3 % річних за затримку у виплаті та суму інфляційного збільшення боргу. В обґрунтування позову посилається на те, що він (позивач) з 8 листопада 2017 року по 24 вересня 2018 року надав позику відповідачу в розмірі 512 500 грн. до моменту пред`явлення вимоги про її повернення. Зазначає, що 10 листопада 2018 року він ( ОСОБА_2 ) звернувся до ТзОВ «Лайон Вуд» з вимогою про повернення коштів. Стверджує, що відповідач свої зобов`язання не виконав та кошти не повернув. Просить позов задовольнити.

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 4 червня 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Лайон Вуд» («АНЕРУХОМІСТЬ») на користь ОСОБА_2 512 500 грн. поворотної фінансової позики. В частині вимог про стягнення 3 % річних за затримку у виплаті на суму заборгованості та суми інфляційного збільшення боргу відмовлено. Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду 3 липня 2024 року оскаржило ТзОВ «Лайон Вуд». Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм матеріального права. Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові. Вказує, що за даними бухобліку у ТзОВ «Лайон Вуд» відсутні будь - які відомості про те, що відповідач укладав договори (позики чи поворотної фінансової допомоги) із ОСОБА_2 на підставі яких у товариства виникає обов`язок повернення позивачу коштів. Вказує, що в матеріалах справи відсутні будь - які письмові договори позики, чи інші договори про надання коштів ОСОБА_2 товариству. Посилається на те, що сам позивач зазначає, що платником за платіжними квитанціями є ТзОВ «АНЕРУХОМІСТЬ», що виключає підстави для задоволення вимог позивача. Стверджує, що відсутність письмового договору між ТзОВ «АНЕРУХОМІСТЬ» та ОСОБА_2 вказує на те, що кошти, які є предметом спору, не належать позивачу, оскільки були коштами ТзОВ «АНЕРУХОМІСТЬ» без обов`язку їх повернення будь - якій особі.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, посилаючись на її доводи.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року задоволено клопотання ОСОБА_2 та залучено у якості його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРСІЯ-М», якому позивач відступив право вимоги від ТзОВ «Лайон Вуд» наданих у порядку поворотної фінансової допомоги коштів.

В судовому засіданні 14 листопада 2023 року Дубінін Р.В., як представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРСІЯ-М», посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просив таке залишити без змін, апеляційну скаргу - відхилити. У наступні судові засідання представник позивача не з`явився, подав заяви про розгляд справи у його відсутності.

З аслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.

Задовольняючи вимогу про стягнення з відповідача в користь позивача коштів у розмірі 512500 грн., суд першої інстанції виходив з наступного.

Позивачем з 8 листопада 2017 року по 24 вересня 2018 року здійснювались касові операції через касу ПАТ «КредоБанк». Згідно наданих квитанцій ОСОБА_2 перераховував кошти, як поворотну фінансову позичку для відповідача. Сторони погодили в усній формі умови внесення поворотної фінансової позики та обов`язок позичальника повернути позику на вимогу позикодавця.

10 листопада 2020 року на адресу ТзОВ «АНЕРУХОМІСТЬ» позивач направив вимогу про повернення поворотної фінансової допомоги.

ТзОВ «Лайон Вуд» надано суду висновок судового експерта № 30 від 29 квітня 2024 року про результати проведення судової економічної експертизи. З такого висновку вбачається, що підтвердити документальне здійснення ОСОБА_2 господарських операцій з надання поворотної фінансової допомоги (позики) для ТзОВ «АНЕРУХОМІСТЬ» на загальну суму 512500 грн. з наданих на дослідження документів не надається можливим.

Позивачем, на підтвердження своїх позовних вимог, надано суду доказ про перерахування коштів у безготівковій формі. Платежі стосуються правовідносин, що виникли з договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики).

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 цього Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порядок надання позики визначено Цивільним кодексом України. З урахуванням положень ст. 1046 якого сума позики, яка у десятьразів перевищуєвстановлений закономрозмір неоподатковуваногомінімуму доходівгромадян (17х10=170грн.), оформляється шляхом укладання договору у письмовій формі.

З урахуванням вимог податкового і цивільного законодавства, поворотна фінансова допомога оформляється шляхом укладання відповідного договору. Передача коштів платнику податків без укладання договору можлива в якості безповоротної фінансової допомоги.

Порядок складання касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки з операційної каси банку встановлено Інструкцією про ведення касових операцій банками України, затвердженою постановою Правління Національного банку України №174 від 1 червня 2011 року (в редакції, чинній на дату складання вищевказаних первинних документів). У вказаному нормативному документі зазначено наступне:

1.3 Касові документи мають містити такі обов`язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, власноручні підписи або ЕП платника/отримувача та власноручні підписи або ЕЦП працівників банку (відділення), уповноважених здійснювати касову операцію.

До обов`язкових реквізитів касових документів, які оформляються для зарахування суми готівки на відповідні рахунки (крім зазначених вище), також належать номер рахунку отримувача та найменування і код банку отримувача.

Реквізити в усіх касових документах заповнюються згідно з правилами, зазначеними в додатку 16 до цієї Інструкції.

2.9 Банк (філія,відділення)зобов`язаний надатиклієнту післязавершення прийманняготівки квитанцію(другийпримірник прибутковогокасового ордера)або іншийдокумент,що єпідтвердженням про внесення готівки у платіжній системі у вигляді паперового або електронного документа відповідно до законодавства, умов договору та згідно з внутрішньобанківськими правилами, правилами платіжної системи). Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Уп.14.1.257ст.14Податкового КодексуУкраїни визначено, що поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користуванняза договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Надання поворотної фінансової допомоги здійснюється на підставідоговору позики.

Підприємства -платники податку на прибуток, як юридичні особи, мають право отримувати поворотну фінансову допомогу від інших юридичних осіб або фізичних осіб.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей, того ж роду та такої ж якості (ст.1046 ЦК України).

Договір позики укладається у простій письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ст. 1047 ЦКУ).

За загальним правилом, такий договір є платним (ст. 1048 ЦК України). Тому якщо сторони визначають його як безоплатний (без нарахування процентів), про це треба прямо вказати в договорі (наприклад, «проценти за цим договором за користування позикою не нараховуються»).

Відповідно до постанов Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, від 8 лютого 2022 року у справі №209/3085/20, по своїй юридичній сутності договір позики грошових коштів є реальним договором, і для його укладення необхідна наявність двох юридичних фактів: а)домовленістьміж сторонамистосовно істотнихумов договору;б) передача (сплата) коштів позикодавцем позичальнику; законодавець імперативно в ч.1 ст. 1047 ЦК України визначив необхідність вчинення в письмовій формі договору позики грошових коштів з урахуванням суми позики та у разі якщо позикодавцем є юридична особа; розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видає боржник (позичальник) кредитору (позикодавцю) за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми. Розписка не є формою договору, а може лише підтверджувати укладення договору позики. По своїй суті розписка позичальника є тільки замінником письмової форми договору позики, оскільки вона підписується тільки позичальником; вказівка призначення платежупри перерахункукоштів накартку,зурахуванням принципу розумності, не може бути кваліфікована якдотриманняписьмової форми (єдиний документ, чи декілька документів, розписка чиінший документ), що підтверджує домовленість проотримання грошейвпозику та умови такої позики, оскільки призначення платежу вказує особа,яка перераховує грошові кошти. Дійсно,в певнихвипадках вприватномуправі призначення платежу може мати значення, наприклад при визначеннітого,яке грошовезобов`язання погашається,але недля підтвердженняукладення певного договору.

Законом України«Про товаристваз обмеженоюта додатковоювідповідальністю» передбачено надання згоди учасників на укладання від імені товариства: значних правочинів - якщо сума договору перевищує 50% вартості чистих активівТОВ за останньою затвердженою фінзвітністю) (ст. 44). Згода на такі правочини надається тільки загальними зборами учасників; правочинів із посадовою особою ТОВ або її афілійованою особою,учасником, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє часткою більше 20%, юридичною особою, де той самий директор чи засновник (частка більше 20%), інші особи, визначені статутом (ст. 45). Порядок надання згоди на такі правочини визначається статутом.

Для правильного обліку операцій за договором поворотної фінансової допомоги і для виконання умов чинного законодавства в договорі мають бути визначені такі умови: сума договору - може бути визначена як разова сума або «гранична сума», яка буде надаватися за потреби з боку отримувача поворотної фінансової допомоги; безпроцентність поворотної фінансової допомоги; строк на який видається поворотна фінансова допомога; умови повернення поворотної фінансової допомоги (в конкретний день, чи за вимогою позикодавця, дострокове повернення); строк дії договору та умови його продовження; інші вимоги. Сума договору і строк повернення поворотної фінансової допомоги чинним законодавством не обмежується. Проте, в договорі має бути вказаний строк, на який видається поворотна фінансова допомога.

У випадку надання поворотної фінансової допомоги більше як на 12 місяців, для забезпечення дотримання фінансової дисципліни юридичною особою (отримувачем), необхідно дисконтувати довгострокову заборгованість по такій поворотній фінансовій допомозі, як це передбачено для довгострокової дебіторської заборгованості та довгострокової кредиторської заборгованості. Дисконтувати можна тільки ту заборгованість, по якій дата оплати чітко визначена в договорі і ця дата складає більше ніж 12 місяців від найближчої дати балансу. Відтак, облік поворотної фінансової допомоги залежить від строку, на який вона отримана, що може бути зазначено тільки в договорі. Якщо договором не встановлено строк повернення позики або цей строк визначено моментом пред`явлення вимоги, позика має бути поверненапротягом 30днів з дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не визначено договором.

Встановлено, що ТзОВ «АНЕРУХОМІСТЬ» (Код ЄДРПОУ 40829255) (тепер - ТзОВ «Лайон Вуд») здійснює господарську діяльність.

Із висновку експерта № 30 судово-економічної експертизи від 29 квітня 2024 року вбачається, що при дослідженні квитанції 66207937 від 9 листопада 2017 року на суму 3200 грн., квитанції 68687203 від 23 листопада 2017 року на суму 500 грн., квитанції 75572077 від 22 грудня 2017 року на суму 100 000 грн., квитанції 76081864 від 27 грудня 2017 року на суму 100000 грн., квитанції 76641624 від 28 грудня 2017 року на суму 50000 грн., квитанції 4182265 від 25 січня 2018 року на суму 500 грн., квитанції 10386023 від 27 лютого 2018 року на суму 100 000 грн., квитанції 10856194 від 28 лютого 2018 року на суму 50000 грн., квитанції 18171534 від 4 квітня 2018 року на суму 50000 грн., квитанції 39948387 від 19 липня 2018 року на суму 50 000 грн., платіжної інструкції 9001391986 від 16 серпня 2018 року на суму 1800 грн., платіжної інструкції 9001392034 від 16 серпня 2018 року на суму 100 грн., платіжної інструкції 9001440746 від 24 вересня 2018 року на суму 6400 грн., експерт прийшов до висновку, що підтвердити документально здійснення фізичною особою ОСОБА_2 господарських операцій з надання поворотної фінансової допомоги (позики) для ТзОВ «АНЕРУХОМІСТЬ» на загальну суму 512500 грн. не надається можливим.

Експертом встановлено наступне.

Грошові кошти в сумі 504 200 грн. згідно з квитанціями №10856194 від 28 лютого 2018 року, №39948387 від 19 липня 2018 року, №66207937 від 9 листопада 2017 року, №68687203 від 23 листопада 2017 року, №75572077 від 22 грудня 2017 року, №76081864 від 27 грудня 2017 року, №76641624 від 28 грудня 2017 року, №4182265 від 25 січня 2018 року, №10386023 від 27 лютого 2018 року, №18171534 від 4 квітня 2018 року надійшли на розрахунковий рахунок ТзОВ «АНЕРУХОМІСТЬ» шляхом внесення через касу установи банку, що підтверджується номером дебетового рахунку. Так, відповідно до Інструкції про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку банків України рахунок 1002 призначений для обліку готівки в національній та іноземній валюті в операційній касі відділень банку.

Грошові кошти в сумі 8300 грн. згідно з платіжними інструкціями №9001391986 від 16 серпня 2018 року, №9001392034 від 16 серпня 2018 року, №9001440746 від 24 вересня 2018 року надійшли на розрахунковий рахунок ТзОВ «Анерухомість» шляхом перерахування з платіжної картки ОСОБА_2 , що підтверджується номером дебетового рахунку 2625 «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток».

Грошові кошти надходили на розрахунковий рахунок ТзОВ «АНЕРУХОМІСТЬ» з призначенням платежу «поворотна позика» або «поворотна фінансова допомога».

В результаті дослідження наданих квитанцій на відповідність вимогам вищевказаної Інструкції в частині оформлення, експертом встановлено наступне.

Згідно з додатком 16 «Правила заповнення реквізитів касових документів» у графі «Платник» «зазначаються найменування юридичної особи та прізвище, ім`я, по батькові особи, яка уповноважена діяти від імені юридичної особи, що здійснює переказ готівки. Якщо переказ готівки здійснює фізична особа, то зазначаються її прізвище, ім`я та по батькові та/або реєстраційний номер облікової картки платника податків/номер особового рахунку або серія (за наявності) та номер паспорта». У наданих на дослідження квитанціях на загальну суму 504 200 грн. платник вказаний як «ТзОВ «АНЕРУХОМІСТЬ», ОСОБА_2 », а дані фізичної особи ОСОБА_2 , такі як номер паспорта, або реєстраційної картки платника податків, не зазначені. Вказане заповнення реквізиту, згідно з вимогами законодавства, чинного на момент здійснення операцій, свідчить про те, що грошові кошти, внесені на рахунок товариства не громадянином ОСОБА_2 як фізичною особою, а посадовою особою, яка діє від імені юридичної особи. При такому відображенні платника і отримувача та з урахуванням призначення платежу, задокументованого у квитанціях, позикодавцем і позичальником є одна і та ж юридична особа: ТзОВ «АНЕРУХОМІСТЬ».

Згідно Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України 2 січня 2004 року № 22, яка була чинна на момент здійснення операцій, не передбачене складання такого документа, як «платіжна інструкція кредитового переказу». Інструкцією встановлено необхідність зазначення платником документа, на підставі якого здійснено платіж, а саме: «3.7. Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками».

У наданихпозивачем платіжнихдокументах уреквізиті «Призначенняплатежу» відсутняінформація продоговір (договори)позики,на підставіякого (яких) ОСОБА_2 здійснено перерахуваннягрошових коштівдля ТзОВ«АНЕРУХОМІСТЬ».Платником у цих платіжних документах зазначено «ТзОВ «АНЕРУХОМІСТЬ, ОСОБА_2 », а реквізити фізичної особи ОСОБА_2 (номер паспорта, або реєстраційної картки платника податків, адреса) не вказані, що належить тлумачити як внесення коштів на рахунок товариства не фізичною особою ОСОБА_2 , а посадовою особою, яка діє від імені юридичної особи.

Вказане у розрахункових документах призначення платежу не підтверджене договором, обов`язковість складання якого визначена цивільним та податковим законодавством. Вказане у платіжних інструкціях призначення платежу не відповідає вимогам законодавства в частині відсутності зазначення документа на підставі якого здійснено перерахування грошових коштів; порядок заповнення реквізиту «Платник» у наданих на дослідження квитанціях підтверджує, що грошові кошти внесені на рахунок товариства не фізичною особою ОСОБА_2 , а посадового особою, яка діє від імені юридичної особи. При такому відображенні платника і отримувача та з урахуванням призначення платежу, задокументованого у квитанціях, позикодавцем та позичальником є одна і та ж юридична особа - ТзОВ «АНЕРУХОМІСТЬ».

У платіжних дорученнях вказаний платник - ТзОВ «АНЕРУХОМІСТЬ» ОСОБА_2 і в призначенні платежу зазначено: «поворотна фінансова допомога від директора» або «поворотна фінансова допомога від ОСОБА_2 » Ці відомості внесені позивачем і не можуть підтверджувати факт укладення сторонами договору поворотної фінансової допомоги.

У постанові Верховного Суду від 9 серпня 2023 року (справа № 755/16831/19) зазначено, що розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів,так ідля тлумаченняпроцесуальних норм(див.,зокрема,постанову ВерховногоСуду ускладі колегіїсуддів Другоїсудової палатиКасаційного цивільногосуду від16червня 2021року усправі №554/4741/19,постанову ВерховногоСуду ускладі Об`єднаноїпалати Касаційногоцивільного судувід 18квітня 2022року усправі №520/1185/16-ц,постанову ВеликоїПалати ВерховногоСуду від 8лютого 2022року усправі №209/3085/20).По своїй юридичнійсутності договірпозики грошовихкоштів єреальним договором ідля йогоукладення необхіднанаявність двохюридичних фактів:а)домовленість між сторонами стосовноістотних умовдоговору; б) передача (сплата) коштів позикодавцем позичальнику. Законодавець імперативно в ч.1 ст. 1047 ЦК визначив необхідність вчинення в письмовій формі договору позики грошових коштів, зокрема, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Вказівка призначення платежу при перерахунку коштів на картку, з урахуванням принципу розумності, не може бути кваліфікована як дотримання письмової форми (єдиний документ, чи декілька документів, розписка чи інший документ), що підтверджує домовленість про отримання грошей в позику та умови такої позики, оскільки призначення платежу вказує особа, яка перераховує грошові кошти. Дійсно, в певних випадках в приватному праві призначення платежу може мати значення, наприклад при визначенні того, яке грошове зобов`язання погашається, але не для підтвердження укладення певного договору. Суди встановили, що договір позики між сторонами в письмовій формі (єдиний документ, чи декілька документів, розписка чи інший документ) не укладався. За таких обставин, встановивши, що позивачем не доведено укладення договору позики в письмовій формі (єдиний документ, чи декілька документів, розписка чи інший документ), суди зробили помилковий висновок про задоволення позову та стягнення боргу як позики.

Встановлено, що позивач у період внесення грошових коштів перебував на посаді директора товариства, був уповноваженою особою діяти від імені товариства, мав доступ до печаток, коштів та банківських рахунків товариства, підписання документів. Він самостійно зазначив призначення платежу без вказівки договору, що не може вважатися доказом про наявність такого договору. Матеріали справи не містять доказів про наявність рішення учасників товариства, оформленого рішенням загальних зборів, про укладення договору поворотної фінансової допомоги.

У матеріалах справи відсутні докази того, що внесені на банківський рахунок відповідача позивачем кошти були саме його коштами, а не оборотними коштами підприємства від здійснення господарської діяльності чи кошти, які внесла в касу підприємства третя особа.

У постановах Верховного Суду від 27 березня 2023 року (справа №357/1771/21 та від 26 квітня 2023 року (справа № 559/1809/21) від 20 червня 2024 року (справа № 758/9168/21) вказано, що належними та допустимими доказами внесення/повернення особою коштів у готівковій формі можуть бути прибуткові та видаткові касові ордери.

Матеріали справи не містять доказів внесення позивачем коштів у касу підприємства, які він, як керівник товариства, вніс від імені товариства на банківський рахунок.

Наявний у матеріалах справи аудиторський звіт, виконаний аудитором ОСОБА_3 , не може бути прийнятий як доказ наявності зобов`язань відповідача перед позивачем у зв`язку з позикою 506100 грн., оскільки у цьому ж звіті зазначено про відсутність договорів. Звіт складено 5 жовтня 2018 року та не свідчить про стан зобов`язань сторін на час звернення з цим позовом та вирішення спору.

Матеріали справи містять лист ОСОБА_3 , у якому вказано, що при складенні аудиторського звіту вона керувалась відомостями, наданими директором підприємства, однак жодних первинних документів в якості підтвердження внесення коштів саме ОСОБА_2 немає.

Аудиторський звіт не може підміняти собою первинні документи у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про підставність позову.

З урахуванням встановленого, колегія суддів вважає, що позивач не довів надання ним відповідачу поворотної фінансової допомоги, яка підлягає стягненню в його користь. Тому оскаржене рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові повністю.

Керуючись: ст. 367, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайон Вуд» задовольнити.

Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 4 червня 2024 року скасувати та прийняти нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 , правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРСІЯ-М», про стягнення в його користь із Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайон Вуд» 512 500 грн. поворотної фінансової позики, відсотків за користування позиченими коштами, 3 % річних за затримку у виплаті та суми інфляційного збільшення боргу.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст постанови складено 28 січня 2025 року.

Головуючий -

---

Т.І.Приколота

Судді:

---

Ю.Р. Мікуш

---

Р.В. Савуляк