Постанова

від 18.12.2007 по справі 3/334а(16/140)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/334а(16/140)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

                                                            Справа №

« 18 »    грудня   2007 року                                           справа №  ( 16/140 ) –3/334а

16 год. 00 хв.

За позовом     Відкритого акціонерного товариства „Чернігівнафтопродукт” м.Чернігів, вул.Толстого, 154

до  Державної податкової інспекції у м.Чернігові м.Чернігів, вул.Кирпоноса, 28          

про  визнання недійсними податкових повідомлень-рішень            

                                                                                                                                                                 Суддя               В. М. Репех

За участю секретаря судового засідання  Карнабеда Т. О.  

Представники сторін :

від позивача:  Кручек О. О. –представник ВАТ „Чернігівнафтопродукт”, довіреність № 40 від 29.05.2007р.

від відповідача: Усенко Л. М. –головний держподатінспектор юридичного відділу ДПІ у м.Чернігові, довіреність № 4425/9/10-010 від 04.07.2007р.

СУТЬ СПОРУ:

          Постанова прийнята після перерви оголошеної в засіданні згідно статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач заявив позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у місті Чернігові № 0001282323/0 від 24.02.2004р., № 0001282323/1 від 19.05.2004р., № 0001282323/2 від 18.06.2004р., якими ВАТ „Чернігівнафтопродукт”  визначено суму податкового зобов'язання  шляхом нарахування штрафної ( фінансової ) санкції у розмірі 2477,50 грн. за порушення законодавства про застосування РРО.

ТОВ „Чернігівнафтопродукт” посилається на необґрунтованість прийнятих рішень. Позивач вважає, що штраф, передбачений п.1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, застосований безпідставно, оскільки відпуск нафтопродуктів за талонами на автозаправочній станції проводився не як розрахункова операція з використанням таких талонів як однієї з форм безготівкових розрахунків, тому що вартість відпущеного пального за талонами вже була попередньо оплачена у безготівковій та готівковій формах до його отримання.  

          Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на безпідставність вимог позивача і обґрунтованість та законність прийнятих податкових повідомлень-рішень, якими до позивача застосовано штрафні санкції. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач вказує на те, що реалізація пального через АЗС повинна здійснюватись із застосуванням спеціалізованих комп”ютерно-касових систем, які повинні бути включені до Держреєстру, відповідати вищевказаним Технічним вимогам до ЕККА та повинні забезпечувати відпуск пального в єдиному циклі з друкуванням фіскального касового чека.

Суд,  вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини та докази по справі, встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Ніжинської ОДПІ була здійснена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу в автозаправній станції (далі - АЗС) № 2, що належить позивачу –Філії № 5 ВАТ „Чернігівнафтопродукт”, що знаходиться за адресою: м.Ніжин, вул.Незалежності, 1, про що був складений акт від 05.02.2004р. № 25130021/2303. Перевіркою встановлено порушення позивачем - непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій та невидача розрахункового документу при реалізації нафтопродуктів по талонах: А76 – 180 л на суму 279 грн., А92 –60 л на суму 114 грн., А95 –50 л на суму 102,50 грн., а всього на загальну суму 495,50 грн.

На підставі акту перевірки  відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення –рішення № 0001282323/0 від 24.02.2004р., яким відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”  ВАТ „Чернігівнафтопродукт”  визначено суму податкового зобов'язання  шляхом нарахування штрафної ( фінансової ) санкції у розмірі 2477,50 грн.  

За результатами адміністративного оскарження податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення  № 0001282323/1 від 19.05.2004р. та № 0001282323/2 від 18.06.2004р., якими початкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з цими податковими повідомленнями-рішеннями позивач, звернувшись з позовною заявою, просить визнати їх недійсними.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори    розрахункових     операцій     застосовуються     фізичними     особами     -     суб'єктами підприємницької      діяльності   або   юридичними   особами   (їх   філіями,   відділеннями,   іншими відокремленими    підрозділами,    які    здійснюють    операції з розрахунків у готівковій та/або в готівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних    чеків,    жетонів   тощо)    при продажу товарів   (наданні послуг)  у   сфері   торгівлі,   громадського харчування та послуг, а також уповноваженими    банками    та   суб'єктами   підприємницької діяльності,    які   виконують   операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно п.п. 1, 2 ст. З Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб'єкти підприємницької діяльності, які  здійснюють   розрахункові   операції   в   готівковій   та/або   в безготівковій   формі   (із   застосуванням   платіжних   карток,   платіжних   чеків, жетонів   тощо)   при   продажу   товарів   (наданні   послуг)   у   сфері   торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані у встановленому порядку та проведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з    роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій або у випадках, передбачених цим   Законом,   із   застосуванням   зареєстрованих  у  встановленому порядку розрахункових книжок; а також видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Зазначений закон не містить обмежений перелік засобів проведення безготівкових операцій та в той же час не звільняє від обов'язку проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.

Стаття 2 зазначеного Закону містить визначення терміну “розрахункова операція”, а саме: “приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів”. Місцем такої реалізації товару (палива) була АЗС Відкритого акціонерного товариства “Чернігівнафтопродукт”.

Талони при здійсненні аналізованих операцій не можуть використовуватися лише як акт приймання-передачі, так як право власності на товар (паливо) може настати лише при передачі пального. Факт переходу права власності від Відкритого акціонерного товариства “Чернігівнафтопродукт”  до контрагентів підтверджується поверненням талону продавцю (Відкритому акціонерному товариству “Чернігівнафтопродукт).

Відповідно до Закону касовий чек є розрахунковим документом, який підтверджує факт продажу товару.

          Згідно із вимогами чинного законодавства ( Технічні вимоги до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, встановлені Додатком № 7 до протокольного рішення від 27.06.2002р. № 13 Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом, Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002р. № 199 ) реалізація пального через АЗС повинна здійснюватись із застосуванням спеціалізованих комп”ютерно-касових систем, які повинні бути включені до Держреєстру, відповідати вищевказаним Технічним вимогам до ЕККА та повинні забезпечувати відпуск пального в єдиному циклі з друкуванням фіскального касового чека.

          Відповідно до п.12 ст.9 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюється ( оптова торгівля  тощо ).

Таким чином, придбання особами за безготівкові кошти талонів на пальне не звільняє позивача від обов'язку проведення операцій по відпуску товару за такими талонами через реєстратор розрахункових операцій.

Крім зазначених вище обставин, слід зазначити, що Державна податкова інспекція у місті Чернігові має право застосовувати штрафні санкції за порушення здійснення розрахункових операцій.

Окрім того, податкове повідомлення-рішення, де штрафні санкції визначені як податкове зобов”язання, може бути прийняте тільки при порушенні податкового законодавства.

Відповідно  до  ввідної  частини  Закону  України  “Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами  та  державними  цільовими  фондами”, цей  Закон  є  спеціальним  законом  з  питань  оподаткування, який  установлює  порядок  погашення  зобов'язань  юридичних  або  фізичних  осіб  перед  бюджетами  та  державними  цільовими  фондами  з  податків  і  зборів  (обов'язкових  платежів),  нарахування  і  сплати  пені  та  штрафних  санкцій,  що  застосовуються  до  платників  податків  контролюючими  органами,  у  тому  числі  за  порушення  у  сфері  зовнішньоекономічної  діяльності.

Саме  цим Законом  і запроваджене поняття податкового повідомлення  як  письмового  повідомлення  контролюючого  органу  про  обов'язок  платника  податків  сплатити  суму  визначену  контролюючим  органом.

Визначена Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед бюджетами та державними цільовими  фондами” процедура погашення розповсюджується на зобов'язання саме з податків і зборів (обов'язкових платежів) та у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм, суд дійшов висновку про відсутність у органів державної податкової служби правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення за процедурою, встановленою Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед бюджетами та державними цільовими  фондами” стосовно порушень вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

При таких обставинах, дійшовши висновку, що мало місце порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, прийняте  податкове повідомлення-рішення слід визнати недійсним частково в частині визнання штрафних санкцій як податкового зобов”язання та наслідків, які тягне за собою податкове повідомлення-рішення.

Відповідну позицію викладено й в Постанові Верховного Суду України від 17.05.2005р. зі справи № 12/297н.  

          Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 72, 86, 158, 160-163, 167, 186, 254, 255, пунктом 6 розділу VII  Кодексу адміністративного судочинства України суд, –  

ПОСТАНОВИВ:

          Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення  Державної податкової інспекції у місті Чернігові № 0001282323/0 від 24.02.2004р., № 0001282323/1 від 19.05.2004р., № 0001282323/2 від 18.06.2004р. в частині визначення штрафних санкцій за порушення законодавства про застосування РРО як податкового зобов'язання та наслідків, які тягне за собою податкове повідомлення-рішення.

В решті позову відмовити.

          Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України  заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

          Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

          Якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

          У  разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його  не  скасовано,  набирає  законної  сили   після   закінчення апеляційного розгляду справи.

          Постанова суду,  яка набрала законної сили,  є обов'язковою для осіб,  які беруть  участь  у  справі,  для  їхніх правонаступників,  а також для всіх органів,  підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

          Обставини,  які  були  встановлені постановою,  що набрала законної  сили,  в  одній  адміністративній   справі   не   можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

          Суддя                                                                                                В. М. Репех

          Повний текст постанови підписаний