Рішення

від 29.01.2025 по справі 120/1910/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

29 січня 2025 р. Справа № 120/1910/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась в суд з позовною заявою до Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області (далі - відповідач), в якій просила:

-визнати бездіяльність Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області, яка полягає у ненаданні запитуваної інформації в частині відмови надати копію Рішення 36 сесії 5 скликання від 29.09.2009 року Лука-Мелешківської сільської ради щодо передачі земельної ділянки, площею 0,1048 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_2 , - протиправною.

- зобов`язати Вінницьку районну військову адміністрацію Вінницької області надати ОСОБА_1 копію Рішення 36 сесії 5 скликання від 29.09.2009 року Лука-Мелешківської сільської ради щодо передачі земельної ділянки, площею 0,1048 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 28.11.2023 року нею направлено адвокатський запит до архівного відділу Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області на отримання публічної інформації з проханням надати копію: Рішення 36 сесії 5 скликання від 29.09.2009 року Лука-Мелешківської сільської ради щодо передачі земельної ділянки, площею 0,1048 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 - громадянину ОСОБА_2 (у відомостях Земельно-кадастрової книги села Прибузьке справа №17 запис №101). 01 грудня 2023 року начальником архівного відділу Вінницької районної військової адміністрації надано лист-відповідь № 01-23/444, якою було відмовлено у наданні запитуваної інформації .

Однак, як вбачається з відповіді відповідача від 01.12.2023 року за вих. №01-23/444 позивачу було відмовлено в задоволені запиту, посилаючись на те, що запитувана інформація є конфіденційною.

Ухвалою суду прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно змісту якого у задоволенні позову просив суд відмовити.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 07.11.2023 року на електронну адресу Лука-Мелешківської сільської ради направлено адвокатський запит з проханням надати копію Рішення Лука-Мелешківської сільської ради щодо передачі земельної ділянки, площею 0,1048 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_2 .

У відповідь на адвокатський запит від 07.11.2023 року Лука- Мелешківська сільська рада повідомила, що документація Лука- Мелешківської сільської ради за період по 2017 рік (включно), яка підлягає постійному зберіганню, у тому числі рішення, передані на постійне зберігання до Вінницької районної державної адміністрації (архівного відділу) на підставі ст.ст.28, 29 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» ( відповідь Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 10.11.2023 року додається).

Копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.01.2023 року зазначається, що ОСОБА_1 є спадкоємицею 8/25 (восьми двадцять п`ятих) часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами під номером 7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до витягу №07.02-08/286 про зареєстрованих у житловому приміщенні/ будинку осіб вказано, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2023/003330975 від 28.04.2023 року вказано, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Як зазначає представник позивача, на початку 2023 року ОСОБА_1 стало відомо, що земельну ділянку, яка знаходиться під будинком АДРЕСА_1 , який вона отримала в спадок, приватизував ОСОБА_2 без її відома та без її згоди.

28.11.2023 року представником позивача направлено адвокатський запит до архівного відділу Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області на отримання публічної інформації з проханням надати копію: Рішення 36 сесії 5 скликання від 29.09.2009 року Лука-Мелешківської сільської ради щодо передачі земельної ділянки, площею 0,1048 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 - громадянину ОСОБА_2 ( у відомостях Земельно-кадастрової книги села Прибузьке справа №17 запис №101).

01 грудня 2023 року начальником архівного відділу Вінницької районної військової адміністрації надано лист-відповідь №01-23/444, якою було відмовлено у наданні запитуваної інформації з посиланням на те, що відповідно до рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частини першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України від 20.01.2012 року №1-9/2012 запитувана інформація про осіб є конфіденційною. Поширення такої інформації без згоди осіб - є втручанням в їх особисте життя та допускається винятково у випадках визначених законом. З огляду на викладене така інформація може бути надана лише при наявності письмової згоди зазначених у запиті громадянина на поширення інформації або за ухвалоюсуду.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI, в редакції закону на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з статтею 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Статтею 13 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них; 5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу.

Отже, відповідач є розпорядником інформації в розумінні статті 13 Закону №2939, так як є органом місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Стаття 6 Закону № 2939-VI передбачає, що інформацією з обмеженим доступом є:

1) конфіденційна інформація;

2) таємна інформація;

3) службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.

Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.

Не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України "Про основи національного спротиву"). Не може бути також обмежено доступ до інформації про наявність у фізичних осіб податкового боргу. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.

Тобто, за загальним правилом публічна інформація є відкритою. Винятки з цього правила встановлюються законом, зокрема, ним встановлено види інформації, до якої може бути обмежено доступ, - конфіденційна, таємна та службова інформація, та сукупність вимог, дотримання яких є обов`язковим для обмеження доступу до таких видів інформації.

В силу вимог частини 8 статті 6 Закону № 2939-VI обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Відповідно до статті 7 Закону № 2939-VI конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Водночас, суд зазначає, що право на доступ до публічної інформації гарантується:

1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;

3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;

4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;

5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;

6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації (ст. 3 Закону № 2939-VI).

Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах:

1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень;

2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;

3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак (ст. 4 Закону № 2939-VI).

Водночас, суд зазначає, що частинами 1, 2 статті 7 Закону № 2657-XII передбачено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (стаття 34 Конституції України).

Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (стаття 5 Закону № 2657-XII).

У відзиві на позовну заяву відповідач, обґрунтовуючи правомірність ненадання на запит позивача Рішення 36 сесії 5 скликання від 29.09.2009 року Лука-Мелешківської сільської ради щодо передачі земельної ділянки, площею 0,1048 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 - громадянину ОСОБА_2 вказує про наявність у Рішенні інформації, яка є конфіденційною.

Правові відносини, пов`язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв`язку з обробкою персональних даних Закон України "Про захист персональних даних" (далі - Закон).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» обробка персональних даних - це будь яка дія або сукупність дій, зокрема, таких як використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача).

Аналіз положень Закону України «Про захист персональних даних» свідчить, що обробка персональних даних може здійснюватись відповідно до закону (наприклад, Закону України «Про доступ до публічної інформації») або за згодою особи. Із метою забезпечення балансу між інтересом особи в обмеженні доступу до інформації про себе та правом суспільства знати суспільно необхідну інформацію низкою законів передбачено випадки, коли поширення персональних даних особи може здійснюватись без її згоди.

Так, відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про захист персональних даних» не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Розпорядникам інформації варто розрізняти відомості, що стосуються виконання функцій держави або місцевого самоврядування особою, та інформацію, не пов`язану з таким виконанням функцій, яка за змістом може стосуватись особистого життя цієї особи. Конституційний Суд України у справі №1-9/2012 за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України (рішення №2-рп/2012 від 20.01.2012 р.) вирішив, що інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов`язані з особою та членами її сім`ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Отже, відповідач, у даному випадку мав право обмежити доступ лише до тієї частини інформації, яка є конфіденційною, а не всього документу (Рішення).

Водночас, копія рішення 36 сесії 5 скликання від 29.09.2009 року Лука-Мелешківської сільської ради щодо передачі земельної ділянки, площею 0,1048 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_2 не відноситься до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України; не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Зазначеним вимогам Конституції України кореспондують положення законодавства України, якими передбачено, що: збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (абзац 2 частина 1 статті 302 ЦК України); поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина 2 статті 14 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 №2297-VI); конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (частина 2 статті 21 Закону № 2657-XII); розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (частина 2 статті 7 Закону №2939-VI).

Таким чином, лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави та органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її у таємниці.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (частини 1, 2 статті 21 Закону № 2657-XII).

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження (частина 2 статті 11 Закону № 2657-XII).

Конституційний Суд України в абз. 1 п. 1 резолютивної частини Рішення від 30.10.1997 № 5-зп відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вказаної, ще й відомості про її майновий стан та інші персональні дані.

Також, Рішенням Конституційного Суду України № 2-рп/2012 від 20.01.2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України надано роз`яснення про те, що інформація про особисте та сімейне життя особи це будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов`язані з особою та членами її сім`ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов`язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

З наведеного слідує висновок, що можливість віднесення інформації до конфіденційної не слід розуміти як єдину достатню підставу для обмеження доступу до конкретної інформації.

Але, в силу вимог абзацу другого частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Також, необхідно вказати, що запровадження обмеження доступу до конкретної інформації за результатами розгляду запиту на інформацію допускається лише за умови застосування вимог пунктів 1- 3 частини другої статті 6 Закону № 2939-VI.

Враховуючи викладене, суд вважає протиправною бездіяльність Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області, яка полягає у ненаданні запитуваної інформації в частині відмови надати копію Рішення 36 сесії 5 скликання від 29.09.2009 року Лука-Мелешківської сільської ради щодо передачі земельної ділянки, площею 0,1048 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_2 , - протиправною.

Належним способом захисту на думку суду є зобов`язання Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області повторно розглянути адвокатський запит від 28.11.2023 та надати ОСОБА_1 копію Рішення 36 сесії 5 скликання від 29.09.2009 року Лука-Мелешківської сільської ради щодо передачі земельної ділянки, площею 0,1048 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду та у визначений законом строк з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень частини 3 статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області, яка полягає у ненаданні запитуваної інформації в частині відмови надати копію Рішення 36 сесії 5 скликання від 29.09.2009 року Лука-Мелешківської сільської ради щодо передачі земельної ділянки, площею 0,1048 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_2 .

Зобов`язати Вінницьку районну військову адміністрацію Вінницької області повторно розглянути адвокатський запит від 28.11.2023 та надати ОСОБА_1 копію Рішення 36 сесії 5 скликання від 29.09.2009 року Лука-Мелешківської сільської ради щодо передачі земельної ділянки, площею 0,1048 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду та у визначений законом строк з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької районної військової адміністрації Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Вінницька районна державна адміністрація (21000, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 17, код ЄДРПОУ 04050975)

СуддяВільчинський Олександр Ванадійович