Ухвала

від 29.01.2025 по справі 741/208/25

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер № 741/208/25

Номер провадження 2-н/741/33/25

УХВАЛА

іменем України

29 січня 2025 року м. Носівка

Суддя Носівського районного суду Чернігівської області Крупина А.О., розглянувши заяву комунального підприємства «Носівка-Комунальник» Носівської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з вивезення побутових відходів,

УСТАНОВИВ:

28 січня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Носівського районного суду Чернігівської області надійшла заява комунального підприємства «Носівка-Комунальник» Носівської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з вивезення побутових відходів за період з 01 березня 2022 року по 31 жовтня 2024 року в сумі 1948,70 грн та судових витрат по сплаті судового збору в сумі 302,80 грн.

Дослідивши матеріали заяви комунального підприємства «Носівка-Комунальник» Носівської міської ради про видачу судового наказу, поданої в електронній формі, суддя робить висновок, що у видачі судового наказу слід відмовити з нижченаведених підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Згідно зі ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно зі ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;

4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору;

2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно з ч. 8 ст. 14 ЦПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Отже, надсилання до суду процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Відповідно до ч. 4 ст. 163 ЦПК України якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі.

За змістом пунктів 1, 2, 3, 6 розділу ХІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду обмін електронними документами між судом, ОСП, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду.

Заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу шляхом подання її через підсистему «Електронний суд».

У заяві про видачу судового наказу заявником не зазначено про наявність або ж відсутність у боржника електронного кабінету.

Тобто вказана вище норма чинного законодавства передбачає можливість звернення заявника до суду із заявою про видачу судового наказу в електронній формі у разі наявності у боржника зареєстрованої офіційної електронної адреси, та у цьому разі заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі.

Функціональні можливості та порядок роботи з підсистемою «Електронний суд» визначені розділом XI «Положення про автоматизовану систему документообігу суду», затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 із відповідними змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Ради суддів України, де, зокрема передбачено, що учасники судового процесу за допомоги підсистеми можуть подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та електронні документи.

Як вбачається зі змісту електронної заяви комунального підприємства «Носівка-Комунальник» Носівської міської ради, у ній відсутні відомості щодо зареєстрованої офіційної електронної адреси боржника, що позбавляє суд можливості здійснювати відправку кореспонденції в електронному вигляді на адресу останнього.

Відповідно до ч. ч. 5, ч. 6 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Відповідно до частин 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно зі ст.169 ЦПК України передбачено, що після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові на його офіційну електронну адресу або рекомендованим листом із повідомленням про вручення, чи цінним листом з описом вкладеного, якщо офіційної електронної адреси боржник не має . Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами.

Підсистема «Електронний суд» надає можливість подані учасникам справи документи надсилати іншим учасникам справи, якщо такі учасники зареєстровані в ЄСІТС. Система автоматично згенерує в Електронному кабінеті та надішле до суду підтвердження доставки копій документів іншій стороні.

Навіть якщо особа не зареєстрована в ЄСІТС, їй можна надіслати документи іншими альтернативними засобами зв`язку, зокрема поштового. При цьому, відскановані та завірені КЕП документи щодо підтвердження відправки також можна відправити з використанням Електронного суду.

За відсутності у боржника електронного кабінету або наявної електронної пошти, та не надіслання документів іншими альтернативними засобами зв`язку, останній, позбавлений можливості ознайомлюватись з усіма заявами, матеріалами та доказами, які були долучені заявником, як в особистому кабінеті у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», так і надати свої письмові пояснення або заперечення (поштою).

Заявником до заяви про видачу судового наказу не додано доказ надсилання боржнику копій поданих до суду документів іншими альтернативними засобами зв`язку, листом з описом вкладення. Тобто не забезпечений документообіг суду, а саме: обмін електронними документами між судом, заявником та боржником.

Також заявником не додано додатки матеріалів завірених належним чином до копії заяви про видачу судового наказу для направлення боржнику у разі видачі судового наказу.

Між тим, ЦПК України не передбачено таких вимог для подачі заяви про видачу судового наказу, як необхідність надання її копії з додатками для боржника, як і не передбачено законодавством вимог щодо зобов`язання суду роздруковувати подану заявником електронну заяву з додатками для надсилання її боржнику.

Разом з тим, при розгляді заяви про видачу судового наказу судом враховується ціла низка приписів закону, в тому числі ст. 169 ЦПК України, одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами (ч. 2 статті).

У порушення даних вимог закону заявником не додано до заяви про видачу судового наказу копії доданих до неї документів для надіслання їх божнику.

Отже, заява комунального підприємства «Носівка-Комунальник» Носівської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надання послуг ЖКГ не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України.

За п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. ст. 43, 95, 160, 163, 165, 166, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою комунального підприємства «Носівка-Комунальник» Носівської міської ради про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з вивезення побутових відходів.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому ЦПК України, після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 29 січня 2025 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА