Рішення від 28.01.2025 по справі 160/30277/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 рокуСправа №160/30277/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Селянського (фермерського) господарства «Сузір`я» про стягнення суми податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути борг з СФГ «Сузір`я» до бюджету у сумі 15 088,44 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 15 088,44 грн. Втім, сума податкового боргу залишається несплаченою на момент звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідачем було отримано ухвалу суду від 18.11.2024 року 02.01.2025 року. Але відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, що стосуються даного предмету спору, відповідач до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Згідно із ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву, у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що Селянське (фермерське) господарство «Сузір`я» (код ЄДРПОУ 30059870) перебуває на обліку Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Судом також встановлено, що в інтегрованих картках платника податків обліковується не заявлений до суду податковий борг у сумі 15 088,44 грн., а саме:

1. заборгованість по податку на прибуток підприємств, який сплачують підприємства, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов?язань у розмірі 3 049,79 грн., згідно із:

- податковим повідомленням-рішенням № 0142730410 від 03.04.2024 року на суму 283,70 грн. (штрафні санкції);

- податковою декларацією № 9372331394 від 17.02.2021 року на суму 1 980 грн., термін сплати 11.03.2021 року;

- пеня, нарахована згідно із ст.129 ПК України на загальну суму 786,09 грн.

2. заборгованість по земельному податку з юридичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов?язань у розмірі 12038,65 грн., згідно із:

- податковим розрахунком земельного податку № 9029280441 від 19.02.2020 року на суму 335,31 грн., термін сплати 30.07.2020 року;

- податковим повідомленням-рішенням № 0032195430 від 20.07.2020 року на суму 4 грн. (штрафні санкції);

- податковим повідомленням-рішенням № 0032195430 від 20.07.2020 року на суму 5,31 грн. (штрафні санкції);

- податковим повідомленням-рішенням № 0032195430 від 20.07.2020 року на суму 34 грн. (штрафні санкції);

- податковим повідомленням-рішенням № 0032195430 від 20.07.2020 року на суму 5,31 грн. (штрафні санкції);

- податковим розрахунком земельного податку № 9029280441 від 19.02.2020 року на суму 335,31 грн., термін сплати 30.08.2020 року;

- Податковим розрахунком земельного податку № 9029280441 від 19.02.2020 року на суму 335,31 грн., термін сплати 30.09.2020 року;

- податковим розрахунком земельного податку № 9029280441 від 19.02.2020 року на суму 335,31 грн., термін сплати 30.10.2020 року;

- податковим розрахунком земельного податку № 9029280441 від 19.02.2020 року на суму 335,31 грн., термін сплати 30.11.2020 року;

- податковим розрахунком земельного податку № 9029280441 від 19.02.2020 року на суму 335,31 грн., термін сплати 30.12.2020 року;

- податковим розрахунком земельного податку № 9029280441 від 19.02.2020 року на суму 335,31 грн., термін сплати 01.02.2021 року;

- податковим розрахунком земельного податку № 9028259985 від 17.02.2021 року на суму 335,31 грн., термін сплати 02.03.2021 року;

- податковим розрахунком земельного податку № 9028259985 від 17.02.2021 року на суму 335,31 грн., термін сплати 30.03.2021 року;

- податковим розрахунком земельного податку № 9028259985 від 17.02.2021 року на суму 335,31 грн., термін сплати 30.04.2021 року;

- податковим розрахунком земельного податку № 9028259985 від 17.02.2021 року на суму 335,31 грн., термін сплати 30.05.2021 року;

- податковим розрахунком земельного податку № 9028259985 від 17.02.2021 року на суму 335,31 грн., термін сплати 30.06.2021 року;

- податковим розрахунком земельного податку № 9028259985 від 17.02.2021 року на суму 335,31 грн., термін сплати 30.07.2021 року;

- податковим повідомленням-рішенням № 0113860407 від 02.08.2021 року на суму 3448,75 грн. (штрафні санкції);

- податковим розрахунком земельного податку № 9028259985 від 17.02.2021 року на суму 335,31 грн., термін сплати 30.08.2021 року;

- податковим розрахунком земельного податку № 9028259985 від 17.02.2021 року на суму 335,31 грн., термін сплати 30.09.2021 року;

- податковим розрахунком земельного податку № 9028259985 від 17.02.2021 року на суму 335,31 грн., термін сплати 01.11.2021 року;

- податковим розрахунком земельного податку № 9028259985 від 17.02.2021 року на суму 335,31 грн., термін сплати 30.11.2021 року;

- податковим розрахунком земельного податку № 9028259985 від 17.02.2021 року на суму 335,31 грн., термін сплати 30.12.2021 року;

- податковим розрахунком земельного податку № 9028259985 від 17.02.2021 року на суму 335,31 грн., термін сплати 30.01.2022 року;

- пеня, нарахована згідно із ст.129 ПК України на загальну суму 2 118,97 грн.

Вважаючи, що сума грошового зобов`язання набула статусу узгодженого, проте не сплачена у встановлені законодавством строки, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Пунктом 16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п.п.36.1-36.3 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3. пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із п.п.8.2, 58.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В силу до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно із п.14.1.175 ст.14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

За правилами, визначеними п.59.5 ст.59 ПК України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, відповідно до ст.59 ПК України, у зв`язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу по платнику податків позивачем сформована податкова вимога №571-04 від 27.03.2015 року, яка була направлена на адресу відповідача та отримана 31.03.2015 року.

Податковий борг на час розгляду справи відповідачем не сплачений.

Відповідно до положень п.п.41.1, 41.2 ст.41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно із пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у загальному 15 088,44 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, оскільки докази самостійного погашення заборгованості відповідачем не надані, а податковий борг є узгодженим.

Щодо строку звернення до суду з позовом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.102.4 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Згідно із п.52-2 підрозділу 10 (інші перехідні положення) Розділу Перехідні положення Податкового кодексу України період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 23.12.2022 р. по справі №140/12235/21 сформовано фундаментальний висновок щодо застосування положень пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, та зазначено, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 18 березня 2020 року, до ПК України внесено зміни. Зокрема, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнено пунктами 52-1 - 52-5. Згідно із нововведеним пунктом 52-2 законодавець установив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

Цим же пунктом встановлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу (станом на час розгляду справи - абзац десятий пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України).

Законом № 591-IX до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України внесені зміни, які набрали чинності 29 травня 2020 року. Згідно з внесеними змінами слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)", а в абзаці восьмому - також замінено слова та цифри "до 30 березня 2020 року" - словами та цифрами "протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Отже, ПК України встановив зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19).

Пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначає умови спрощення адміністративної процедури у період дії карантину. При цьому положення абзацу десятого щодо зупинення строків давності носить компенсаторний характер та слугує меті забезпечення можливості продовження адміністративних процедур після закінчення карантину.

Дане питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, досліджене та сформований висновок Верховного Суду у постанові від 23.12.2022 р. по справі №140/12235/21.

Постановою Кабінету міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" від 09.12.2020 р. №1236 (з змінами і доповненнями), внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 1301 від 23.12.2020, № 9 від 05.01.2021, № 25 від 18.01.2021, № 83 від 05.02.2021, № 123 від 27.01.2021, № 104 від 17.02.2021, № 154 від 24.02.2021, №230 від 22.03.2021, № 270 від 24.03.2021, № 310 від 07.04.2021, № 329 від 07.04.2021, №374 від 21.04.2021, № 405 від 21.04.2021, № 445 від 28.04.2021, № 474 від 14.05.2021, №551 від 02.06.2021, № 583 від 02.06.2021, № 611 від 16.06.2021, № 657 від 23.06.2021, №677 від 29.06.2021, № 787 від 28.07.2021, № 855 від 11.08.2021, № 889 від 18.08.2021, №954 від 13.09.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1003 від 20.09.2021, № 1066 від 11.10.2021, № 1096 від 20.10.2021, № 1102 від 25.10.2021, № 1237 від 29.11.2021, № 1240 від 24.11.2021, № 1246 від 02.12.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 1407 від 29.12.2021, № 1432 від 30.12.2021, № 1435 від 30.12.2021, № 1 від 12.01.2022, № 140 від 09.02.2022, № 229 від 23.02.2022, № 249 від 11.03.2022, № 311 від 18.03.2022, № 318 від 19.03.2022, № 369 від 26.03.2022, № 372 від 26.03.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022, № 383 від 25.04.2023 відповідно до статті 29 Закону України "Про захист від інфекційних хвороб" Кабінет Міністрів України установив з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (далі - COVID-19), до 30.06.2023 р. на території України запроваджено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінетом Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., №23, ст.896, №30, ст.1061), від 20.05.2020 р. №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., №43, ст.1394, №52, ст.1626) та від 22.07.2020 р. №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (Офіційний вісник України, 2020р., №63, ст.2029).

Враховуючи вищевикладене, строк позовної давності в період карантину визначених п.102.4 ст.102 ПК України було зупинено до 30.06.2023 року.

Також, статтю 102 ПК України доповнено пунктом 102.9 згідно із Законом №2120-ІХ від 15.03.2022 р. із змінами внесеними згідно з Законами №2142-ІХ від 24.03.2022 р., №2260-ІХ від 12.05.2022 р. Відповідно до п.102.9 ст.102 ПК України, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків передбачених цим Кодексом.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 р. "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку із військовою агресією російської федерації.

Указом Президента України від 14.03.2022 р. №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента від 18.04.2022 р. №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента від 17.05.2022 р. №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента від 15.08.2022 р. №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 годин 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента від 16.11.2022 р. №757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено строком на 90 діб до 19.02.2023 р.

Указом Президента від 06.02.2023 р. №58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 20.05.2023 р. строком на 90 діб.

Указом Президента від 26.07.2023 р. №451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 18.08.2023 р. строком на 90 діб.

Враховуючи вищевикладене, строк позовної давності в період дії правового режиму воєнного стану, введеного в Україні зупиняється.

Зупинення перебігу позовної давності означає - що в період існування вказаних обставин позовна давність не обчислюється, від дня припинення цих обставин перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу що минув до його зупинення.

Велика Палата Верховного суду в постанові від 29.06.2021 р. по справі № 904/3405/19 висловила позицію про те, що зупинення перебігу позовної давності має тимчасовий характер, коли до її строку не зараховується час існування визначених законодавством обставин, за наявності яких цей строк не спливає.

У зв`язку з наведеним, позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити повністю.

Стягнути податковий борг з платника податків Селянського (фермерського) господарства «Сузір`я» (вул.Зелена, буд.30, с.Андріївка, Покровський р-н., Дніпропетровська обл., 53640, код ЄДРПОУ 30059870) до бюджету у сумі 15 088,44 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма