Рішення

від 29.01.2025 по справі 160/26414/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 рокуСправа № 160/26414/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМЕРЦІЙНА ФІРМА АВТОБАН» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМЕРЦІЙНА ФІРМА АВТОБАН», подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником позивача адвокатом Коком Станіславом Анатолійовичем, до Тернопільської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403000/2023/000070/2 від 03.10.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Тернопільської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2023/000285.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.09.2023 для митного оформлення імпортованих Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМЕРЦІЙНА ФІРМА АВТОБАН» товарів було подано до Тернопільської митниці митну декларацію № 23UA403070003966U9. На повідомлення митниці про надання додаткових документів позивач надав відповідачу висновок експерта та специфікацію до контракту, повідомив, що інші документи протягом десятиденного строку не надаватимуться. 03.10.2023 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2023/000070/2, яким митну вартість товару скориговано за резервним методом, та відмовлено у прийнятті поданої позивачем митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2023/000285. Товар було випущено у вільний обіг за поданою 03.10.2023 митною декларацією № 23UA403070004200U0, за якою було додатково сплачено ввізне мито в сумі 148567,98 грн та податок на додану вартість у сумі 326849,56 грн, усього 475417,54 грн. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки для підтвердження заявленої митної вартості товарів митному органу було надано всі наявні документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України (далі також МК України), які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів та не містили розбіжностей. Наданими документами підтверджується здійснення поставки імпортованого позивачем товару на умовах СРТ-Дніпро, включення до ціни товару у тому числі вартості транспортування, у зв`язку з чим у покупця відсутні витрати на доставку товару до узгодженого пункту в місці призначення, які враховуються при обчисленні митної вартості товару. Наявність підстав для витребування додаткових документів митницею не обґрунтовано. Позивач вважає, що митницею безпідставно відхилено наданий висновок експерта. Консультації з декларантом митниця не проводила. Відповідачем здійснено коригування митної вартості з урахуванням інформації щодо вартості товару згідно з митною декларацією від 17.08.2023 № UA110050/2023/3577, однак у рішенні не зазначено характеристик товару, оформленого за цією митною декларацією, комерційних умов його поставки, не наведено пояснень щодо зроблених коригувань. Позивач вважає, що відповідачем не доведено наявності у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом.

Ухвалою суду від 17.10.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

26.10.2023 в порядку усунення недоліків до суду надійшла подана у встановлений строк заява представника позивача з документом про доплату судового збору.

Ухвалою суду від 26.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У відзиві, який надійшов 10.11.2023, відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що 26.09.2023 для митного контролю та митного оформлення уповноваженою особою позивача було подано митну декларацію № 23UA403070003699U9, відповідно до якої заявлено товар - велосипеди двоколісні без двигуна. Товар поставлявся на підставі зовнішньоекономічного контракту № AB-PIS-23 від 01.06.2023, укладеного між позивачем та компанією «PT Insera Sena» (Індонезія). Митну вартість товару заявлено позивачем за основним методом - ціною договору. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів було встановлено, що документи, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять усіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. З урахуванням встановлених розбіжностей та відсутності необхідних відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, зокрема, витрат на транспортування товару та оформлення транзитної митної декларації, у Тернопільської митниці були достатні підстави для запиту додаткових документів. Під час проведення процедури консультації митницею направлено уповноваженій особі декларанта електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів. На вказане повідомлення митниці було надано висновок про вартісні характеристики товару № ГО-1052 від 28.09.2023 та доповнення до контракту № 1 від 26.07.2023. Документи згідно з переліком, наведеним у повідомленні митниці, не було надано у повному обсязі. Висновок № ГО-1052 від 28.09.2023 не було взято до уваги. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, було прийнято рішення № UA403000/2023/000070/2 від 03.10.2023, яким митну вартість товару скориговано за другорядним методом визначення митної вартості резервним методом. За основу взято інформацію щодо раніше визнаної (визначеної) митної вартості товару за ЕМД від 17.08.2023 № UA110050/2023/3577 308,15 дол. США/шт.

10.11.2023 надійшло клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у задоволенні якого відмовлено ухвалою від 13.11.2023.

У відповіді на відзив, яка надійшла 28.11.2023, позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Зазначив, що найменування та моделі велосипедів за ЕМД від 17.08.2023 № UA110050/2023/3577, митну вартість яких відповідачем взято за основу при коригуванні митної вартості імпортованого позивачем товару, відмінні від зазначених у митній декларації позивача від 26.09.2023 № 23UA403070003699U9. Крім того, вказаний в ЕМД від 17.08.2023 № UA110050/2023/3577 товар поставлявся на інших умовах.

Станом на час розгляду справи заперечення не надійшло. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 01.06.2023 між PT INSERA SENA, Індонезія (продавцем) і ТОВ «ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМЕРЦІЙНА ФІРМА АВТОБАН» (покупцем) укладено контракт № AB-PIS-23, відповідно до п.п. 1.1, 2.1 якого продавець продає, покупець купує товари відповідно до специфікацій. Найменування товару, його номенклатура, кількість та якісні характеристики зазначені у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Підпунктом 3.2 контракту визначено, що постачання здійснюється на умовах СРТ-Дніпро згідно з INCOTERMS-2020, терміни поставки обумовлюються за кожною специфікацією окремо. Терміни, а також інші умови поставки можуть бути змінені на інші у разі потреби за письмовою згодою обох сторін із зазначенням нових умов у специфікації.

Згідно з п.п. 4.1 контракту ціни на товар повинні бути вказані в доларах США відповідно до специфікації, що додається, і повинні розумітися CPT-Дніпро, залежно від умов поставки, включаючи вартість тари, упаковки, маркування та транспортування.

Загальна сума контракту становить 295000 доларів США (п.п. 4.4 контракту).

Відповідно до п.п. 5.2 контракту оплата за товар за цим контрактом здійснюватиметься протягом 180 днів з моменту отримання товару покупцем на склад або як передоплата.

Згідно зі специфікацією № 1 від 26.07.2023 до контракту № AB-PIS-23 від 01.06.2023, сторонами було погоджено найменування (опис) та кількість товару, загальною вартістю 23468,00 дол. США на умовах поставки СРТ-Дніпро.

На виконання умов контракту № AB-PIS-23 від 01.06.2023 було складено інвойс № E2307277 від 26.07.2023 на постачання товару (велосипедів) загальною вартістю 23468,00 дол. США, найменування та кількість яких, умови поставки відповідають зазначеним у специфікації № 1 від 26.07.2023 та пакувальному листі від 26.07.2023.

З метою митного оформлення ввезеного товару декларантом позивача ТОВ «ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМЕРЦІЙНА ФІРМА АВТОБАН» було подано до Тернопільської митниці митну декларацію № 23UA403070003966U9 від 26.09.2023, відповідно до якої для митного оформлення було заявлено товар: «Велосипеди двоколісні, без двигуна: MAKENA 20X11 7SP -5 шт., HULA 24X12 7SP - 4 шт.; HONZO 20X10 7SP - 5 шт.; HONZO 24X11 7SP 9 шт.; LANAI 26X13 16SP XS GREY 5 шт.; LANAI 27.5X14.5 16SP S GREY 5 шт.; LANAI 27.5X16.5 16SP M GREY -7 шт.; LANAI 29X18.5 16SP L GREY -7шт.; LANAI 29X20.5 16SP XL GREY - 2 шт.; LANAI 26X13 16SP XS BLUE - 5шт.; LANAI 27.5X14.5 16SP S BLUE 4 шт.; LANAI 27.5X16.5 16SP M BLUE 4 шт.; LANAI 29X18.5 16SP L BLUE 7 шт.; LANAI 29X20.5 16SP XL BLUE 4 шт.; FIRE MOUNTAIN 26X13 XS BLUE 3 шт.; FIRE MOUNTAIN 27.5X14.5 S BLUE 4 шт.; FIRE MOUNTAIN 27.5X16.5 M BLUE 4 шт.; FIRE MOUNTAIN 26X13 XS SILVER 3 шт.; FIRE MOUNTAIN 27.5X14.5 S SILVER - 4шт.; FIRE MOUNTAIN 27.5X16.5 M SILVER 5 шт.; LAVA DOME 29X14.5 S BLACK 4 шт.; LAVA DOME 29X16.5 M BLACK - 16шт.; LAVA DOME 29X18.5 L BLACK - 11 шт.; LAVA DOME 29X20.5 XL BLACK 7 шт.; LAVA DOME 29X14.5 S WHITE 5 шт.; LAVA DOME 29X16.5 M WHITE 10 шт.; LAVA DOME 29X18.5 L WHITE 7 шт.; LAVA DOME 29X20.5 XL WHITE 2 шт.; COCO 650BX370 XS - 2шт.; COCO 650BX420 S 4 шт.; DEW 27.5X420 16SP S RED 1 шт.; DEW 27.5X470 16SP M RED 1 шт.; DEW PLUS 27.5X42 10SP S ORANGE 1 шт.; DEW PLUS 27.5X47 10SP M ORANGE 1 шт.; DEW PLUS 27.5X52 10SP L ORANGE 1 шт.; DEW PLUS 27.5X42 10SP S BLACK - 1 шт.; DEW PLUS 27.5X47 10SP M BLACK 1 шт.; DEW PLUS 27.5X52 10SP L BLACK 1 шт.; DEW DELUXE 650X47 11SP 2 шт.; SPLICE 28X420 24SP M 1 шт.; SPLICE 28X470 24SP L -1 шт.; ROVE AL 650BX52 3 шт.; ROVE AL 700CX50 2 шт.; ROVE AL 700CX52 8 шт.; ROVE AL 700CX54 - 10 шт.; ROVE AL 700CX56 6 шт.; ROVE AL 700CX58 3 шт., на загальну суму 23468,00 доларів США. Митну вартість товару визначено із застосуванням основного методу - за ціною договору.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано митниці такі документи: контракт від 01.06.2023 № AB-PIS-23; рахунок-фактуру (iнвойс) від 26.07.2023 № E2307277; пакувальний лист (Packing list) 26.07.2023 № E2307277; коносамент (Bill of lading) від 29.07.2023 № SUBGDN/II-543/VII-23; автотранспортну накладну (Road consignment note) від 21.09.2023 № UN/1755/T; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) від 21.09.2023 № 23PL322010NS660786; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) від 16.08.2023 № 1066889/SBY/2023; договір про надання послуг митного брокера від 10.07.2023 № 1007-23.

Тернопільська митниця 27.09.2023 направила повідомлення декларанту, у якому було зазначено про необхідність надати протягом 10 календарних днів додаткові документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України запропоновано надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару.

Листом від 29.09.2023 вих. № 2909-01 декларант надав Тернопільській митниці такі документи: висновок експерта № ГО-1052 від 28.09.2023, специфікацію до контракту № 1 від 26.07.2023, та повідомив, що інші додаткові документи, визначені п. 3 ст. 53 Митного кодексу України, протягом десятиденного терміну підприємством не надаватимуться.

03.10.2023 Тернопільською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2023/000070/2, яким митну вартість товару за митною декларацією № 23UA403070003966U9 від 26.09.2023 визначено за другорядним методом визначення митної вартості - резервним методом згідно зі ст. 64 Митного кодексу України. У графі 33 рішення «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 01.06.2023 № AB-PIS-23. У митного органу виникли сумніви щодо заявлених умов поставки товару. Умови поставки CPT не можуть бути підтверджені, оскільки у коносаменті від 29.07.2023 № SUBGDN/II-543/VII-23 зазначено FREIGHT COLLECT, що означає, що «фрахт підлягає оплаті вантажоодержувачем в порту призначення», також у коносаменті вказано «Ocean Freight payable at DESTINATION». Дане твердження відповідно до основного транспортного документа повністю спростовує умови поставки CPT Дніпро. Місце доставки товару згідно з коносаментом порт GDANSK Poland, місце завантаження товару на автомобільний транспорт Gdynia Poland. Таким чином, виникають сумніви щодо врахування до митної вартості витрат на переміщення товару між даними пунктами. Відповідно до CMR від 21.09.2023 № UN/1755/T доставка товару від порту Gdynia Poland до Тернопіль Україна здійснювалася українським перевізником. У митного органу виникає обґрунтований сумнів щодо того, чи були укладені договори на перевезення між відправником та перевізником, на запит митного органу до митного оформлення декларантом такі документи не подано. До митного оформлення подана транзитна митна декларація від 21.09.2023 № 23PL322010NS660786, однак витрати на її оформлення до митної вартості товару не додано. Висновок Дніпровської ТПП від 28.09.2023 № ГО-1052 не може бути прийнятий до уваги, оскільки при розрахунку вартості велосипедів застосований порівняльний підхід, проведено маркетинговий аналіз цінової інформації з інтернет-джерел made-in-china.com, однак до порівняння взяті товари, які не відповідають ринку продажу, іншої торговельної марки та виробника; даний інтернет-ресурс пропонує товари на умовах FOB, експертом не проведено коригування вартості з урахуванням витрат на транспортування товару. Враховуючи дану інформацію, заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статті 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені з ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно зі ст. 64 Митного кодексу України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару згідно з ЕМД від 17.08.2023 № UA110050/2023/3577 (товар - велосипеди двоколісні, без двигуна; виробник PT Insera Sena; країна виробництва/відправлення Індонезія) на рівні 308,15 дол. США/шт.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригування митної вартості, Тернопільською митницею сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2023/000285 та зазначено, що позивачу необхідно подати нову митну декларацію з митною вартістю товару відповідно до рішення про коригування митної вартості № UA403000/2023/000070/2 від 03.10.2023.

Товар було випущено у вільний обіг за МД № 23UA403070004200U0 від 03.10.2023 з донарахуванням митних платежів на суму 475417,54 грн.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд дійшов такого висновку.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги митного контролю обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі також МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною першою статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частиною першою статті 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

За змістом частин другої-восьмої цієї статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Статтею 64 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини другої цієї статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).

Згідно з ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За змістом частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до пунктів 1-4 частини другої цієї статті прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Оскаржуване рішення митниці прийнято у зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Щодо доводів Тернопільської митниці про відсутність можливість здійснити перевірку числового значення суми, що має бути сплачена за транспортні послуги (перевезення товару), суд зазначає таке.

Згідно з контрактом від 01.06.2023 № AB-PIS-23, специфікацією № 1 від 26.07.2023, iнвойсом від 26.07.2023 № E2307277, пакувальним листом від 26.07.2023 № E2307277 поставка імпортованого позивачем товару здійснювалася на умовах СРТ-Дніпро згідно з ІНКОТЕРМС-2020.

Відповідно до ІНКОТЕРМС-2020 СРТ («Фрахт/перевезення оплачене до») означає, що продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.

Таким чином, поставка товару на умовах СРТ зобов`язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, сторони контракту виходили з того, що визначена ціна за контрактом включає в себе вартість товару та транспортні витрати.

З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару та фрахт або транспортні витрати.

Відтак, додаткові витрати на транспортування товару товариство не понесло.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до пункту 4.1 контракту № AB-PIS-23 від 01.06.2023 ціни на товар повинні бути вказані в доларах США відповідно до специфікації, що додається, і повинні розумітися CPT-Дніпро, залежно від умов поставки, включаючи вартість тари, упаковки, маркування та транспортування.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування умов постави СРТ-Дніпро та інших доказів, які би свідчили, що позивач поніс додаткові витрати на транспортування товару до місця призначення.

Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для витребування контролюючим органом додаткових документів, якщо інші документи в сукупності не викликають сумнів в достовірності задекларованої митної вартості. Зокрема, це може мати місце у випадку, коли декларант надав документи, які підтверджують всі складові митної вартості, сплату визначеної згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту ціни за товар та послуг з транспортування, страхування тощо, вартість яких відповідно до чинного законодавства включена до митної вартості.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 380/6459/20.

За таких обставин, вимоги митниці про необхідність надання декларантом додаткових транспортних (перевізних) документів є неправомірними.

Позивачем до митного оформлення надано документи, які дають змогу перевірити заявлену митну вартість товару.

Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни товару.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.07.2018 у справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявлених митних вартостей, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі № 825/648/17.

Подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену митну вартість та її складові, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Верховним Судом у постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а (адміністративне провадження № К/9901/14664/20) зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідачем здійснено коригування митної вартості за резервним методом на підставі митної декларації від 17.08.2023 № UA110050/2023/3577 та вказано, що таке коригування здійснено з урахуванням країни походження, виробника, категорії товару, вагових обсягів.

До відзиву додано копію митної декларації від 17.08.2023 № UA110050/2023/3577, відповідно до якої товар було поставлено на інших умовах FOB, що зумовлює відмінності у складових митної вартості. Крім того, моделі велосипедів, зазначені у митній декларації від 17.08.2023 № UA110050/2023/3577, не відповідають моделям велосипедів, вказаних у поданій позивачем митній декларації.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема, з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за обраним декларантом методом, не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із того, що для митного оформлення декларантом подані документи для випуску у вільний обіг товару, митна вартість визначена за ціною контракту за першим методом. Митницею скориговано митну вартість товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Зауваження, що викладені митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, що можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

З матеріалів справи судом встановлено, що декларант подав усі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті та була сплачена позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлено, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведено.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваного рішення. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403000/2023/000070/2 від 03.10.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування картки відмови Тернопільської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2023/000285, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Згідно з пунктами 8.1, 8.2 розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову. У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність та скасування рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403000/2023/000070/2 від 03.10.2023, оформлена відповідачем картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2023/000285 також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, який подано юридичною особою, становить:

- немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 01.01.2023 становить 2684 грн;

- майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 01.01.2023 становить 2684 грн, і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Ціною позову у цій справі є різниця між сумами мита та ПДВ до та після коригування митної вартості товару, тобто різниця показників митної вартості товару, визначених митницею та позивачем 475417,54 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684 грн.

1,5 відсотка ціни позову у цій справі становить 7131,26 грн (475417,54 х 1,5%).

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

За подання до суду даної позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у сумі 7852,21 грн ((7131,26 + 2684,00) х 0,8).

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду в сумі 9815,27 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1685 від 09.10.2023 на суму 7131,27 грн (за вимогу майнового характеру) та платіжною інструкцією № 1702 від 20.10.2023 на суму 2684,00 грн (за вимогу немайнового характеру).

Отже, позивачем надміру сплачено судовий збір у сумі 1963,06 грн (9815,27 - 7852,21).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 7852,21 грн підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМЕРЦІЙНА ФІРМА АВТОБАН» до Тернопільської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів № UA403000/2023/000070/2 від 03.10.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Тернопільської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403070/2023/000285.

Стягнути з Тернопільської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМЕРЦІЙНА ФІРМА АВТОБАН» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 7852,21 грн (сім тисяч вісімсот п`ятдесят дві гривні 21 копійка).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВО-ВИРОБНИЧА КОМЕРЦІЙНА ФІРМА АВТОБАН», місцезнаходження: 49040, м. Дніпро, житловий масив Тополя-2, буд. 38, кв.52, код ЄДРПОУ 33612925.

Відповідач: Тернопільська митниця, місцезнаходження: 46004, м. Тернопіль, вул. Текстильна, буд.38, код ЄДРПОУ 43985576.

Повний текст рішення суду складено 29.01.2025.

Суддя В.В. Рянська