Рішення

від 28.01.2025 по справі 240/22548/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/22548/24

категорія 112010201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року;

- зобов`язати відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон № 2262-ХІІ), з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі - Постанова № 704), Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (надалі - Порядок № 260), Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (надалі - Порядок № 45) (в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103), визначивши посадовий оклад та оклад за військове звання шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, із зазначенням відомостей про розміри основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, винагороди) та премії, обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, із застосуванням розмірів надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії виключно відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, рішення (окремого доручення) Міністра оборони України, оформленого телеграмою Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 01 лютого 2023 року № 2683/3 про розмір грошового забезпечення військовослужбовців з 01 січня 2023 року для проведення перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є військовим пенсіонером, який отримує пенсію на підставі Закону № 2262-ХІІ. У зв`язку із скасуванням пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103) та поновлення попередньої редакції пункту 4 Постанови № 704, на думку позивача, виникли правові підстави на отримання нової довідки про розмір грошового забезпечення, в якій посадовий оклад та оклад за військове звання повинні визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, з обов`язковим зазначенням відомостей про розмір усіх додаткових видів грошового забезпечення та премії із зазначенням їх відсоткового розміру згідно з відповідною телеграмою Департаменту соціального забезпечення Міністра оборони України. Однак Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області з 01 січня 2018 року й дотепер виплачує пенсію з розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року. Вважає безпідставними покликання відповідача щодо видачі відповідних довідок виключно за списками від пенсійного органу, позаяк право на перерахунок пенсії на підставі відповідної довідки щодо складових грошового забезпечення гарантується законом, а підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що повідомляються пенсійні органи у встановленому порядку.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач позов не визнав. Подав відзив на позовну заяву, у якому посилається на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 визнано протиправним та скасовано пункт 1 Постанови № 103, що передбачав проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII. Тож станом на 01 січня календарного року в розумінні вимог статті 63 Закону № 2262-ХП відсутнє рішення Кабінету Міністрів України, яке б визначало умови, порядок та розміри проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до цього Закону. Оскільки Кабінет Міністрів України не приймав змін до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, як і не приймав інших рішень щодо перерахунку таких пенсій, враховуючи що після 01 березня 2018 року грошове забезпечення військовослужбовців не підвищувалося, у відповідача відсутні й підстави для видачі нової довідки для перерахунку пенсії позивача. При цьому відповідач зауважує й на тому, що списки осіб, включаючи позивача, пенсії яких підлягають перерахунку, від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, не надходили, що також доводить, як вважає відповідач, відсутність підстав для направлення нових довідок для перерахунку пенсії.

Також відповідач наполягає на пропущенні шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом, оскільки про порушення свого права на перерахунок пенсії, зокрема й щодо ненадання нової довідки, як складової в алгоритмі перерахунку пенсії, позивач мав дізнатися 01 січня відповідного року.

З таких підстав просить суд залишити позовні вимоги без задоволення.

Розглянувши доводи у позовній заяві та відзиві на позов, з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з урахуванням такого.

Суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України Житомирській області та отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

На звернення позивача щодо підготовки та надання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 27 серпня 2024 року № 10/11663 повідомив про відсутність підстав для виготовлення довідки з урахуванням вказаних у зверненні розмірів додаткових видів грошового забезпечення, оскільки чинним порядком не передбачено автоматичне подання довідок для перерахунку пенсій у разі зміни розміру складових грошового забезпечення (порядку їх обчислення), а відповідні списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку станом, зокрема, на 01 січня 2023 року, від Головного управління Пенсійного фонду України в областях (місті Києві) не надходили.

Оскільки питання дотримання строку звернення до суду підлягає вирішенню до переходу до розгляду справи по суті, надаючи оцінку доводам відповідача у відзиві на позовну заяву щодо пропуску строку звернення до суду у цій справі, суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 травня 2024 року у справі № 620/8320/23, згідно з якою до правовідносин щодо невидачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ не підлягає застосуванню встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. Видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії, який провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Тому, встановлений статтею 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у цій категорії спорів не є застосовним.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам по суті спору суд виходить з такого.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон № 2262-XII.

Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв`язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.

Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, підставою для проведення перерахунку пенсії є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком № 45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Тобто, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01 березня 2018 року) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 постанови № 103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Отже, станом на 01 березня 2018 року пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Роблячи правові висновки у справі за аналогічними правовідносинами Верховний Суд у постанові від 22 серпня 2024 року у справі № 580/12209/23 вирішуючи питання застосування при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями такого показника як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, зазначив про таке.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначає Закон України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон № 2017-III), згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

За наведеного правового регулювання Верховний Суд резюмував, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Так, під "умовами" слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії. Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. Відтак, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

Разом з цим Верховний Суд наголосив на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Оскільки пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року, а Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2022", Закон України "Про Державний бюджет України на 2023" таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022, 2023 рік не містять, є підстави вважати, що положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01 січня 2020 року - набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Повертаючись до обставин цієї справи суд враховує, що частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19).

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Таке правозастосування відповідає правовим висновкам Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2024 року у справі № 580/12209/23 й в силу положень частини п`ятої статті 242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Застосовуючи цю правову позицію до обставин цієї справи суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи у підготовці та наданні довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням положень Постанови № 704 із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для проведення з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Верховний Суд у постановах від 02 серпня 2022 року у справі №440/6017/21, від 10 січня 2023 року у справі № 120/8682/21-а, від 06 лютого 2023 року у справі № 160/2775/22 дійшов висновку, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом № 1082-IX ("Про Державний бюджет України на 2023 рік"), у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

За правилами частини другої статті 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Отже, пенсія позивача підлягає перерахунку з 01 лютого 2023 року.

Тож доводи відповідача щодо відсутності підстав для оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року не ґрунтуються на правильному застосуванні законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Тому позовні вимоги щодо права позивача на отримання оновленої довідки для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2023 року із застосуванням пункту 4 Постанови № 704 у первинній редакції, а саме множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, суд визнає обґрунтованими.

Разом з тим, щодо вимоги виготовити довідку про розмір грошового забезпечення, із обов`язковим зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, винагород) та премій, обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, у відсоткових розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою відповідно до рішення (окремого доручення) Міністра оборони України, оформленого телеграмою Департаменту соціального забезпечення Міністра оборони України від 01 лютого 2023 № 2683/з про розмір грошового забезпечення військовослужбовців з 01 січня 2023 року суд виходить з того, що оновлену відповідну довідку ще не виготовлено відповідачем, а предметом спору у цій справі є вирішення питання чи має позивач право на виготовлення оновленої довідки.

Оскільки питання визначення розміру складових грошового забезпечення ще не вирішувалось відповідачем, відсутні й підстави вважати про допущені порушення або невідповідність зазначеного у новій довідці грошового забезпечення вказаним нормативно-правовим актам. Отже такі позовні вимоги стосуються правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у згаданій постанові від 22 серпня 2024 року у справі № 580/12209/23 й відповідає усталеній позиції щодо надання судового захисту фактично порушеному праву.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Зважаючи на відсутність понесених позивачем судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103), визначивши посадовий оклад та оклад за військовим званням шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, із зазначенням відомостей про розміри усіх основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, винагород) та премій, обчислених із перерахованих розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, із застосуванням розмірів надбавки за особливості проходження служби та щомісячної премії відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, для проведення перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Приходько

28.01.25