Рішення

від 29.01.2025 по справі 260/7617/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2025 року м. Ужгород№ 260/7617/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), в якому просить суд: "1. Адміністративний позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задоволити; 2. Визнати противними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; 3. Визнати незаконним та скасувати Наказ про призов по мобілізації від 25.10.2024 р.; 4. Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 25.10.2024 року № 299 в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ; 5. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ".

22 листопада 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.

В обґрунтування позову указано, що оскаржувані накази про призов на військову службу за мобілізацією позивача та про присвоєння йому військового звання є протиправними, а їх подальше виконання порушує основоположні права, свободи та законні інтереси позивача. В обґрунтування незаконності оскаржуваних наказів зазначено про те, що позивач є здобувачем вищої освіти, а тому що в силу положень статті 23 частини 3 Закону України від 21 жовтня 1993 року за № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу. Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 , із відповідними документами для оформлення йому відстрочки від призову на військову службу у зв`язку із тим, що він зарахований на навчання до інтернатури у ДВНЗ "Ужгородський національний університет", на підставі статті 23 частини 3 абзацу 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, проте відповідачами всупереч волі позивача здійснено заходи щодо його призову на військову службу. Позивач жодних заяв про його добровільний призов за загальною мобілізацією не надавав. Належним способом захисту порушених прав позивача, на його думку, є необхідність, у тому числі, зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити дії щодо звільнення позивача від проходження військової служби та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_3 подано до суду відзив, у якому суб`єкт владних повноважень просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому вказано про правомірність оскаржуваних позивачем дій та рішень. Зокрема, зазначив, що у жовтні 2024 року позивач до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не звертався, а відтак позивач не скористався своїм правом на отримання відстрочки від призову на військову службу.

Відповідачем Військовою частиною НОМЕР_1 подано до суду відзив, у якому суб`єкт владних повноважень просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому вказано про правомірність оскаржуваних позивачем дій та рішень. Зокрема, зазначено, що позивачем до позову не долучено жодного доказу про те, що у період з дати зарахування в інтернатуру (27 липня 2022 року) до дати мобілізації (15 жовтня 2024 року), тобто протягом 27 місяців, ОСОБА_1 реалізував своє право отримати відстрочку від мобілізації на підставі статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та відповідно не подавав таку заяву до відповідного структурного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_4 , отже не скористався своїм правом на отримання відстрочки від призову на військову службу. Твердження позивача про те, що 14 жовтня 2024 року він з`явився у ІНФОРМАЦІЯ_4 саме для оформлення відстрочки не підтверджено жодним доказом, як і відсутні докази того, що 15 жовтня 2024 року він подавав заяву із відповідними документами для оформлення відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 12 липня 2022 року між ДВНЗ "Ужгородський національний університет" та ОСОБА_1 було укладено договір про платне навчання, строк дії якого до 30 червня 2025 року (а.с.а.с. 22, 23).

Відповідно до витягу з наказу № 1408/01-05 від 27 липня 2022 року ОСОБА_1 зарахований на факультет післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки на відповідну базу стажування з 01 серпня 2022 року на договірній основі: фах "Хірургія" в КНП "Лікарня Святого Мартина" (а.с. 24).

Згідно витягу з наказу КНП "Лікарня Святого Мартина" № 1106/01-02 від 01 серпня 2023 року ОСОБА_1 , випускника 2022 року Донецького національного медичного університету, зараховано для проходження практичної частини інтернатури зі спеціальності "Хірургія", терміном з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року. Підстава: Договір про надання платних послуг № 12 від 18 липня 2023 року (а.с.а.с. 25-27).

Довідка, видана ОСОБА_1 № 386 від 16 жовтня 2024 року підтверджує, що він дійсно проходить практичну частину підготовки в інтернатурі в КНП "Лікарня Святого Мартина" як лікар-інтерн з 01 серпня 2023 року та прийнятий для проходження відповідної підготовки згідно договору № 12 від 18 липня 2023 року по дату видачі довідки (а.с. 29).

Довідкою ДВНЗ "Ужгородський національний університет" № 0653 від 16 жовтня 2024 року підтверджено, що ОСОБА_1 навчається в інтернатурі на денній формі навчання, 2022 року вступив до ДВНЗ "Ужгородський національний університет четвертого рівня акредитації", строк завершення навчання 30 червня 2025 року (а.с. 30).

Зазначені вище договір, витяги з наказів та довідки надані позивачем у фотокопіях разом із позовом.

Позивач вказує, що звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 , із відповідними документами для оформлення йому відстрочки від призову на військову службу на підставі статті 23 частини 3 абзацу 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, проте відповідачами відносно позивача здійснено заходи щодо його призову на військову службу.

Судом встановлено, що 14 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 , проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатом якого складено Довідку військово-лікарської комісії, згідно якої останнього визнано придатним до військової служби (а.с. 106).

Винесенню указаної довідки передувало складення направлення та карти обстеження та медичного огляду від 15 травня 2024 року, у якій вказано про придатність позивача до військової служби (а.с.а.с. 103-105).

Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 жовтня 2024 року № 1022 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації" ОСОБА_1 призвано та направлено для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військовозобов`язаних та резервістів у складі команди НОМЕР_1 (а.с. 108).

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 299 від 25 жовтня 2024 року солдата ОСОБА_1 , призначено до військової частини НОМЕР_1 (фотокопію наказу надано позивачем разом із позовом) (а.с. 32).

Звертаючись до суду позивачем надано разом із позовом заяву від 25 жовтня 2024 року, яка адресована Голові ІНФОРМАЦІЯ_4 з приводу оформлення йому довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. У цій заяві позивачем зазначено, що він є особою, яка на підставі на підставі статті 23 частини 3 абзацу 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, оскільки є інтерном ДВНЗ "Ужгородський національний університет" IV рівня акредитації і проходить навчання в інтернатурі на денній формі. Відповідно до цієї заяви до останньої позивачем додавалося:: копія паспорту та ІПН коду; копія військового квитка ОСОБА_1 ; довідка з КНП "Лікарня Святого Мартина" від 16 жовтня 2024 року № 386; довідка ДВНЗ "Ужгородський національний університет" від 16 жовтня 2024 року № 0653; витяг з наказу ДВНЗ "Ужгородський національний університет" № 1408/01-05 від 27 липня 2022 року; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25 жовтня 2024 року № 299 (а.с.а.с. 41, 42).

Проте, як вказує позивач у позовній заяві, станом на день подання заяви обґрунтованої відповіді про задоволення чи відмову у задоволенні заяви на оформлення відстрочки ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_1 не надійшло.

За таких обставин позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно із статтею 106 частиною 1 пунктом 20 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до статті 106 частини 1 пункту 20 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Дія воєнного стану та загальна мобілізація неодноразово продовжувалася. Як на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин, так і станом на час розгляду судом цієї адміністративної справи, воєнний стан та загальна мобілізація в Україні триває.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" № 389, воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" вирішено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі по тексту Указ № 69/2022).

Відповідно до пункту 4 Указу № 69/2022, призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

За приписами статті 2 частин 1,2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.

У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

За приписами статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У відповідності до пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 № 154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Відповідно статті 23 частини 3 абзацу 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", відповідно до якої призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійнотехнічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Так, згідно вимог Закону України "Про вищу освіту" - вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти(науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти (стаття 1 частина 1 пункт 5);

здобувачі вищої освіти - особи, які навчаються у закладі вищої освіти на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації (стаття 1 частина 1 пункт 11);

підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти, зокрема, другий (магістерський) рівень (статті 5 частина 1 абзаци 1,4).

Основними формами здобуття вищої освіти є: інституційна (очна (денна, вечірня),заочна, дистанційна, мережева); дуальна. Очна (денна, вечірня) форма здобуття вищої освіти - це спосіб організації навчання здобувачів вищої освіти, що передбачає проведення навчальних занять та практичної підготовки не менше 30 тижнів упродовж навчального року (стаття 49 частини 1,2).

Згідно Положення про інтернатуру затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я від 22 червня 2021 року № 1254 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 16 березня 2022 року № 493) інтернатура - форма первинної спеціалізації осіб за лікарськими та фармацевтичними/провізорськими спеціальностями для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або фармацевта /провізора-спеціаліста.

Як судом було вже встановлено, що 12 липня 2022 року між ДВНЗ "Ужгородський національний університет" та ОСОБА_1 було укладено договір про платне навчання, строк дії якого до 30 червня 2025 року (а.с.а.с. 22, 23).

Відповідно до витягу з наказу № 1408/01-05 від 27 липня 2022 року ОСОБА_1 зарахований на факультет післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки і на відповідну базу стажування з 01 серпня 2022 року на договірній основі: фах "Хірургія" в КНП "Лікарні Святого Мартина" (а.с. 24).

Згідно витягу з наказу КНП "Лікарня Святого Мартина" № 1106/01-02 від 01 серпня 2023 року ОСОБА_1 , випускника 2022 року Донецького національного медичного університету, зараховано для проходження практичної частини інтернатури зі спеціальності "Хірургія", терміном з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року. Підстава: Договір про надання платних послуг № 12 від 18 липня 2023 року (а.с.а.с. 25-27).

Довідка, видана ОСОБА_1 № 386 від 16 жовтня 2024 року підтверджує, що він дійсно проходить практичну частину підготовки в інтернатурі в КНП "Лікарня Святого Мартина" як лікар-інтерн з 01 серпня 2023 року та прийнятий для проходження відповідної підготовки згідно договору № 12 від 18 липня 2023 року по дату видачі довідки (а.с. 29).

Довідкою ДВНЗ "Ужгородський національний університет" № 0653 від 16 жовтня 2024 року підтверджено, що ОСОБА_1 навчається в інтернатурі на денній формі навчання, з 2022 року вступив до ДВНЗ "Ужгородський національний університет" IV рівня акредитації, строк завершення навчання 30 червня 2025 року (а.с. 30).

Таким чином, судом встановлено, що позивач, є студентом денної форми навчання, має право на відстрочку від військової служби під час мобілізації, що передбачена статтею 23 частини 3 абзацу 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

18 травня 2024 року набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі по тексту Порядок № 560), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.

Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно із пунктом 58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (пункт 59 Порядку № 560).

Відповідно до пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

З аналізу зазначених норм судом резюмується, що умовою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є не сам факт наявності передбачених законодавством підстав, а й необхідність особистого звернення до відповідного органу з підтверджуючими документами та отримання відповідного рішення комісії, яке оформлене протоколом.

Під час вирішення справи судом не було здобуто доказів, які б свідчили про те, що позивач звертався до комісії при ІНФОРМАЦІЯ_5 з питань надання позивачеві відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації.

Відповідно до пункту 60 абзацу 7 Порядку № 560, до ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Тобто лише у випадку звернення військовозобов`язаного із заявою для отримання відповідної відстрочки, такий військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації до ухвалення відповідного рішення.

Також необхідно вказати, що за аналізу застосованого судом законодавства необхідно зробити висновок, що при наявності законодавчовстановлених підстав відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації може бути надана лише до здійснення такого призову на військову службу з під час мобілізації. Тобто після того як військовозобов`язаний був призваний на військову службу під час мобілізації, то така відстрочка не можу бути надана.

Таким чином судом вказується, що заява позивача яка міститься в матеріалах справи (а.с.а.с. 41, 42) від 25 жовтня 2024 року та адресована заява ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо оформлення позивачеві відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, складена позивачем уже після його призову на військову службу за призовом під час мобілізації, про що вказує також й долучений позивачем до такої заяви витяг наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25 жовтня 2024 року за № 299.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у задоволенні вимог, що скеровані до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Звертаючи свої вимоги до військової частини НОМЕР_1 позивач у позові зазначив що спірний наказ від 25 жовтня 2024 року за № 299 командира військової частини НОМЕР_1 в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 є протиправним у зв`язку із тим, що виданий на підставі протиправного рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вказувалося вище, судом не було встановлено протиправної поведінки ІНФОРМАЦІЯ_1 під час призову позивача на військову службу під час мобілізації і як наслідок не встановлено підстав для визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 жовтня 2024 року за № 1022 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації" в частині позивача.

Оскільки позивач пов`язує протиправність наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 25 жовтня 2024 року за № 299 в частині призначення та зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 із, його точки зору, протиправною поведінкою ІНФОРМАЦІЯ_4 під час призову позивача на військову службу під час мобілізації і як наслідок з протиправністю наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25 жовтня 2024 року за № 1022 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації" в частині позивача, то й у задоволенні вимоги позивача до військової частини НОМЕР_1 теж необхідно відмовити.

Згідно із статтею 2 частинами 1 та 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи оскаржувані дії (рішення) суб`єктів владних повноважень, які зумовили звернення позивача до суду з цим позовом, на відповідність їх критеріям, наведеним у статті 2 частині 2 КАС України, суд приходить до висновку, що при їх вчиненні (прийнятті) поведінка відповідачів відповідає критеріям зазначеним у статті 2 частині 2 КАС України.

Згідно із статтею 9 частиною 1 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 9 частини 2 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко