Ухвала

від 29.01.2025 по справі 260/8712/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 січня 2025 рокум. Ужгород№ 260/8712/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), яким просить суд: "1. Визнати протиправною невиплату військовою частиною НОМЕР_1 солдату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП- НОМЕР_2 додаткової винагороди у належному розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, із розрахунку 100 000,00 грн. на місяць, під час перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках для лікування після поранення за період з 29.10.2023 року по 01.02.2024 року.; 2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату солдату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП- НОМЕР_2 , додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, із розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць, під час перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках для лікування після тяжкого поранення за період з 29.10.2023 року по 01.02.2024 року. 3. Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.".

31 грудня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.

13 січня 2025 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування клопотання вказує, що на момент звернення до суду із цим позовом статті 233 Кодексу законів про працю України у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, встановлено тримісячний строк. , який обчислюється з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні. З даним позовом до суду позивач звернувся 20 грудня 2024 року з позовними вимогами про зобов`язання військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 29 жовтня 2023 року по 01 лютого 2024 року. А відтак, представник відповідача вважає, що ОСОБА_1 , ще з 01 січня 2024 року знав принаймні повинен був дізнатися про неотримання ним додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану". Отже, позивачем пропущено тримісячний строку звернення до суду з даним позовом (а.с.а.с. 50-54).

Розглянувши поданий позов, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.

Відповідно до статті 122 частин 1, 2, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (стаття 122 частина 5 КАС України).

У такій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Відповідно до статті 2 частини 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У відповідності до статті 4 частини 1 пункту 17 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Таким чином військову службу законодавцем віднесено до публічної служби.

Як вбачається із позовної заяви, позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу військовій частині НОМЕР_1 . Позивач вказує, що не отримував в належному розмірі додаткової винагороди у належному розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, із розрахунку 100000 грн на місяць, під час перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках для лікування після поранення за період з 29 жовтня 2023 року по 01 лютого 2024 року.

З даною позовною заявою до Закарпатського окружного адміністративного суд позивач звернувся 20 грудня 2024 року (а.с. 25).

Визначаючись з приводу того, чи врегульовано іншими законами інші строки для звернення до адміністративного суду у правовідносинах, пов`язаних із виплати працівникові усіх сум при звільненні, суд враховує положення, зокрема статті 233 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 233 частин 1 та 2 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов`язаних з виплатою всіх сум, що належать працівникові при звільненні та інші виплати, пов`язані з проходженням публічної служби, встановлюється тримісячний строк.

При цьому, оскільки спірні правовідносини стосуються нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди під час проходження ним публічної служби, положення статті 233 Кодексу законів про працю України підлягають застосуванню при оцінці судом обставини щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Відтак, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин повинен застосовуватись тримісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 233 Кодексу законів про працю України.

Цей строк є спеціальним у спірних правовідносинах та починає обчислюватися з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском установленого процесуальним законом тримісячного строку звернення до суду.

Однак, позивачем не наведено будь-яких обґрунтувань та доказів на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, які об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 233 Кодексу законів про працю України.

Суд вважає, що позивач, у межах встановленого процесуальним законом тримісячного строку, міг дізнатися про порушення свого права.

За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк, протягом якого йому необхідно надати мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Вирішення питання про поновлення строку звернення до суду, суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, які об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 КАС України.

Відповідно до статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З огляду на викладене, з врахуванням статті 123 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, слід залишити без руху.

Відповідно до статті 171 частини 13 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати мотивовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169,171, 248 КАС України суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити частково.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя С.Є. Гаврилко