Рішення

від 29.01.2025 по справі 320/45691/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2025 року №320/45691/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у місті Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТТ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТТ» (код ЄДРПОУ 32393217) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797; 03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області про відповідність /невідповідність платника податків на додану вартість критерієм ризиковості платника податку від 13.09.2024 року №180397;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТТ» (код ЄДРПОУ 32393217) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач жодним чином не обґрунтував рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку та зупинив реєстрацію податкових накладних з підстав, які не передбачені чинним законодавством України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року відкрите спрощене провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу надати суду відзив на адміністративний позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Відповідач надав до суду відзив, де зазначив, що оскаржуване рішення було прийняте в межах дискреційних повноважень на підставі наявної податкової інформації у контролюючого органу.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТТ» (код ЄДРПОУ 32393217) (далі - ТОВ «АМТТ»/позивач) створене і діє на підставі чинного законодавства України, в тому числі на підставі Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Зареєстроване в ЄДР 19.02.2003 року запис 100 339 102 0000 020829.

Основний вид діяльності КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

ТОВ «АМТТ» зареєстроване платником податку на додану вартість 31.03.2003 року, ІПН 323932110130.

Директором ТОВ «АМТТ» є Пономаренко Наталія Олександрівна відповідно до наказу № 13-к від 05.09.2023 року.

Рішенням про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критерієм ризиковості платника податку від 13.09.2024 № 180397 Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТТ» (код ЄДРПОУ 32393217) включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідач стверджує, що згідно з інформаційною системою ДПС, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 14.03.2023 встановлено відповідність ТОВ «АМТТ» (код 32393217) п.8 критеріїв ризиковості платника податку згідно з Додатком 1 до Порядку зупинення, а саме, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Податкова інформація свідчила про:

13 - придбання товарiв (послуг) у платника(iв) податку, щодо якого(их) прийняте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку;

14 - постачання товарiв/послуг за рахунок сформованого реєстрацiйного лiмiту у зв`язку з придбанням товарiв, не пов`язаних з господарською дiяльнiстю платника податку.

ТОВ «АМТТ» (код 32393217) подано повідомлення від 04.09.2024 № 6 стосовно невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня ГУ ДПС у Київській області 13.09.2024 прийнято рішення про залишення ТОВ «АМТТ» (код 32393217) в переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку по п.8 критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку з порушенням п.6 Порядку зупинення, зокрема, відсутність документів щодо підтвердження здійснення фінансово-господарської діяльності з контрагентами-постачальниками/покупцями: ПРаТ «КИЇВСЬКІ РЕГІОНАЛЬНІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (код 23243166), ТОВ «ТВІЙ ГАЗБУД» (код 43965848), ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНА ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ» (код 38553084), ТОВ «КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД СТЕЛЬ».

Крім того, станом на 18.10.2024 по ТОВ «АМТТ» (код 32393217) встановлено ймовірність здійснення ризикових операцій вищезазначеного СГД по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками/покупцями, зокрема з ТОВ «СУЧАСНА АРХІТЕКТУРА МІСТ» (код 42654390), ТОВ «ЛІДЕР МОНТАЖ» (код 43753399), ТОВ «СЕВЕН ГЛАС» (код 43880398), ТОВ «ПЕРША ФАСАДНА КОМПАНІЯ» (код 44052587), ТОВ «АЛЮМ-ХОЛДІНГ» (код 42089483), ТОВ «ГЛОСС-МАТТ» (код 43986779).

Відповідно до п.4.1 розділу 4 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за № 1442/11722 в еквівалент повної зайнятості перераховується весь персонал, який залучався до роботи у звітному періоді. Він включає як штатних працівників підприємства, так і тих, які не перебувають в обліковому складі та залучені до роботи згідно з договорами і мають нарахування з фонду оплати праці.

Отже, визначення необхідної кількості працівників основується на перерахунку оплаченого робочого часу усього персоналу (штатні працівники, сумісники, працюючі за договорами), що залучався до роботи у звітному періоді й отримував відповідну заробітну плату, в умовну кількість працівників, яких було б достатньо підприємству для виконання фактичного обсягу роботи за умови роботи всіх працівників упродовж повного робочого дня, виходячи зі встановленої його тривалості.

Згідно поданої податкової звітності на ТОВ «АМТТ» (код 32393217) обліковується 3 працівники, при цьому, оформлені господарські операції з придбання виробництва/реалізації ідентифікованих товарів/послуг не співвідносні з наявною кількістю трудових ресурсів.

В той же час, згідно з рішенням про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13.09.2024 № 180397, воно було прийняте на підставі відповідності платника податків пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку, а саме за кодом 12 - постачання товару (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого (их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У зазначеному рішенні визначені дві операції постачання у період з 31.01.2022 по 28.02.2023 за кодом згідно з УКТЗЕД 2716000000 з контрагентами, які задіяні в ризиковій операції і мають податкові номери 42089463 та 43880398.

Позивач не погодився з Рішенням про відповідність/невідповідність платника податків на додану вартість критерієм ризиковості платника податку від 13.09.2024 року №180397, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).

За положеннями пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Як встановлено пунктом 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з положеннями додатку 1 Порядку №1165 «Критерії ризиковості платника податку на додану вартість»:

1. Платника податку на додану вартість (далі платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку юридична особа не має відкритих рахунків у банку/небанківського надавача платіжних послуг, крім рахунків у Казначействі (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 №17 затверджений довідник кодів податкової інформації (далі - Наказ № 17). Даний Наказ №17 містить 18 кодів: від придбання і постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання, до керівника та/або особи, яка має право підпису (посадова особа платника податку), є особою, яка займає аналогічну посаду більше ніж у п`яти (включно) платників податку.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку включає, зокрема придбання та постачання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Так, спірні рішення прийняті з огляду на відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Як зазначалося вище, основний вид діяльності позивача є КВЕД 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

ТОВ «АМТТ» здійснює господарську діяльність за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Балукова, буд. 1а, за даною адресою розташовані власні приміщення, які використовуються у господарській діяльності: адміністративний корпус площею 426.5 кв. м., прохідна площею 1201, 5 кв. м., цех № 1 площею 1201, 5 кв. м., цех № 2 площею 797, 2 кв. м., цех № 3 площею 1338, 6 кв.м., цех № 4 площею 460, 5 кв. м., цех № 5 площею 1491,5 кв. м., цех № 6 площею 250, 1 кв.м., цех № 7 площею 3663, 2 кв.м., цех № 9 площею 3805, 2 кв.м., що підтверджується витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно, витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Відомості про об`єкти оподаткування ТОВ «АМТТ» зазначено у повідомленні за формою 20-ОПП.

Таким чином, у позивача наявні основні засоби для здійснення господарської діяльності.

Штатна кількість працівників станом на дату подання пояснень 4 особи, що підтверджується штатним розписом від 29.12.2023 № 6-ШТ. Отже, у позивача наявні трудові ресурси для здійснення господарської діяльності.

Як вбачається із матеріалів справи, реєстраційний ліміт формувався за рахунок придбання електроенергії, газу, а також закупівлі товарів, які використовувалися для обслуговування та ремонту виробничих приміщень, що підтверджується актами виконаних робіт № 5 від 31.01.2022, № 314 від 28.02.2022, № 595 від 31.03.2022, № 845 від 30.04.2022, № 1085 від 31.05.2022, № 1369 від 30.06.2022, № 1799 від 31.07.2022 та іншими, які долучені до матеріалів справи, які прийняті на виконання договору від 15.04.2021 №1938, укладеним між ТОВ «АМТТ» та ТОВ «Енерго Збут Транс» про постачання електроенергії. Оплата підтверджується банківськими виписками.

Між ТОВ «АМТТ» та ТОВ «АЛЮМ-ХОЛДИНГ» укладено договір оренди нежитлових приміщень № 18/11/2020/1 від 18 листопада 2020 року, відповідно до якого ТОВ «АМТТ» передає, а ТОВ «АЛІОМ-ХОЛДИНГ» приймає у тимчасове платне користування (оренду) приміщення.

На виконання умов договору надається Акт прийому-передачі приміщень до договору оренди нежитлових приміщень № 18/11/2020/1 від 18 листопада 2020 року.

На підтвердження виконання умов договору, позивачем надається картка - рахунку 361 за 01.01.2022 року - 14.03.2023 року, яка підтверджує факт надання послуг та здійснення оплати за надані послуги у період господарської діяльності. З наданих документів вбачається, що позивачем надано послуги по оренді нежитлового приміщення 31.01.2022 року, 28.02.2022 року, 30.04.2022 року, 31.05.2022 року, 30.06.2022 року, 31.07.2022 року, 31.08.2022 року, 30.09.2022 року, 31.10.2022 року, 30.11.2022 року, 31.01.2023 року, 28.02.2023 року, що підтверджується бухгалтерським записом дб 361 -кт.703.

Оплата за послуги, електроенергію, комунальні послуги надходила: 11.01.2022 року, 25.01.2022 року, 04.02.2022 року, 10.02.2022 року, 14.02.2022 року, 15.02.2022 року, 13.05.2022 року, 27.05.2022 року, 10.06.2022 року, 16.06.2022 року, 17.06.2022 року, 24.06.2022 року, 30.06.2022 року, 01.07.2022 року, 06.07.2022 року, 08.07.2022 року, 15.07.2022 року, 19.07.2022 року, 29.07.2022 року, 06.09.2022 року, 07.09.2022 року, 19.09.2022 року, 20.09.2022 року, 22.09.2022 року, 23.09.2022 року, 26.09.2022 року, 30.09.2022 року, 14.10.2022 року, 17.10.2022 року, 21.10.2022 року, 28.10.2022 року, 09.11.2022 року, 18.11.2022 року, 25.11.2022 року, 14.12.2022 року, 16.12.2022 року, 26.12.2022 року, 06.01.2023 року, 18.01.2023 року,03.02.2023 року, 06.02.2023 року, 07.02.2023 року, 08.02.2023 року, 21.02.2023 року, 22.02.2023 року, 23.02.2023 року, 01.03.2023 року, 03.03.2023 року, що підтверджується бухгалтерським записом дб.311 - кт.361.

За даними господарськими операціями було зареєстровано податкові накладні та сплачено податкові зобов`язання.

Між ТОВ «АМТТ» та ТОВ «Севен-Глас» укладено договір оренди нежитлових приміщень № 18/11/2020 від 18 листопада 2020 року, відповідно до якого ТОВ «АМТТ» передає, а ТОВ «Севен-Глас» приймає у тимчасове платне користування (оренду) приміщення.

На підтвердження виконання умов договору надавався Акт прийому-передачі приміщень до договору оренди нежитлових приміщень № 18/11/2020 від 18 листопада 2020 року.

На підтвердження виконання умов договору, позивачем надавалася картка - рахунку 361 за 01.01.2022 року - 14.03.2023 року, яка підтверджує факт надання послуг та здійснення оплати за надані послуги у період господарської діяльності.

Суд враховує, що господарські операції між ТОВ «АМТТ» та ТОВ «Севен-Глас», ТОВ «АЛЮМ-ХОЛДИНГ» були предметом автоматизованого моніторингу відповідності податкової наклданої/разрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, за результатами якого, всі подані станом на 01.05.2020 податкові накладні були зареєстрованими.

Також суд враховує, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Севен-Глас», ТОВ «АЛЮМ-ХОЛДИНГ» не перебували в статусі «ризикових», що підтверджується безпосередньо рішенням від 13.09.2024 №180397.

Дослідивши рішення від 13.09.2024 №180397, Витяг з протоколу від 13.09.2024 №434/10-36-18-02-01, відзив, документи, подані до відзиву, судом не встановлені докази проведення перевірки, аналізу баз даних, аналізу актів перевірки контрагентів позивача тощо, які б могли дозволити зробити висновок про вмотивованість та обґрунтованість оскаржуваних індивідуальних актів.

Також відповідач не надав доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, і які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення, зокрема відповідачем не подано доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, а зміст оскаржуваного рішення та зміст відзиву на позов не містять ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів кваліфікації заявника як ризикового платника податків.

Рішення містить лише обмежені формулювання, однак, такий опис є узагальненим, без посилання на конкретні господарські операції та суті ризиків.

Відсутні й відомості щодо чинності рішень щодо віднесення до ризикових платників податків контрагентів позивача, будь-які інші відомості.

Верховний Суд у постанові від 07.04.2023 у справі №280/3639/20 зазначав, що незважаючи на те, що Порядком № 1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 Критеріїв ризиковості платника податку, невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності підстав, визначених Порядком № 1165), є підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення.

Верховний Суд у постанові від 19 листопада 2021 року по справі №140/17441/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Однак відповідач не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень та був покладений в основу їх прийняття.

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 року по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

У постанові від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20 Верховний Суд зазначив, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатися Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Віднесення суб`єкта господарювання до ризикових на підставі рішення, яке прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації суперечить положенням Порядку №1165.

Віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є необґрунтованим, адже поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, зокрема, принципу індивідуальної відповідальності, що проголошений статтею 61 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії.

Зміст даної концепції полягає в тому, що платник не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19.

Термін «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим.

Водночас, документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, відповідачем не надано.

Таким чином, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення комісії про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13.09.2024 №180397, є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що спірне рішення про визначення товариства таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків.

Слід враховувати, що наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування. Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття такого рішення є також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

При цьому право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається нормою пункту 6 Порядку №1165, за якою у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

На даний час спірні правовідносини врегульовано Порядком №1165, згідно якого рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.

Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Враховуючи вказану норму, суд дійшов висновку, що оскільки рішення про визнання позивача таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягають скасуванню, то зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 КАС України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, при звернення з даним позовом до Київського окружного адміністративного суду позивачем сплачений судовий збір в розмірі 6056,00 грн згідно з квитанцією до платіжної інструкції від 25.09.2024 №0.0.3907125934.1.

Отже, в силу приписів статті 139 КАС України сплачений судовий збір підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797; 03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а) про відповідність /невідповідність платника податків на додану вартість (Товариство з обмеженою відповідальністю "АМТТ", ідентифікаційний код юридичної особи 32393217, місцезнаходження юридичної особи Україна, 17503, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, місто Прилуки, Військове містечко № 12, будинок 155, квартира 67) критерієм ризиковості платника податку від 13.09.2024 №180397.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797; 03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «АМТТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 32393217, місцезнаходження юридичної особи Україна, 17503, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, місто Прилуки, Військове містечко № 12, будинок 155, квартира 67) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМТТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 32393217, місцезнаходження юридичної особи Україна, 17503, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, місто Прилуки, Військове містечко № 12, будинок 155, квартира 67) судовий збір у розмірі 6056,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП 44096797; 03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.01.2025.

Суддя Панченко Н.Д.