Рішення

від 27.01.2025 по справі 340/5668/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/5668/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Сагуна А.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГУДГРЕЙНОІЛ до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 травня 2024 року № 00064730702 (форма В1), яким встановлено порушення вимог п. 44.1 ст. 44, пп. а п. 198.1 ст. 198, абзаців першого - третього II. 198.2, абзаців першого -другого п. 198.3 і абзацу третього п. 198.6 ст. 198 та абзаців другого-третього п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі: за січень 2020 року - 529 688 грн. та штрафні санкції 264 844 грн.; за лютий 2020 року - 1 136 510 грн. та штрафні санкції 568 255 грн.; за березень 2020 року - 2 124 494 та штрафні санкції 1 062 247 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 травня 2024 року № 00064720702 (форма Р), яким встановлено порушення вимог п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПКУ, та виявлено заниження показників у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за період з 01.01.2020 по 31.03.2020 встановлено їх заниження всього у сумі 12 746 965 грн., в т.ч. по періодах: І квартал 2020 року на суму 12 746 965 грн.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначає, що господарські операції між ТОВ "Гудгрейнойл" і контрагентом постачальникам, зазначеним в акті перевірки підтверджені належними та допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення рішення, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Також, посилається на порушення відповідачем порядку проведення перевірки.

Відповідачем подано письмовий відзив на позов, в якому вимоги позивача не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваних рішень обумовлено порушенням податкового законодавства, внаслідок чого зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та встановлено заниження показників у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), а тому рішення є правомірними та не підлягають скасуванню (т.2 а.с.182-196).

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив в якому заперечує доводи відповідача, підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі (т.2 а.с.232-237).

Представником відповідача подано заперечення щодо відповіді на відзив ( т.3 а.с.1-15).

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, представник відповідача заперечував щодо задоволення позову, просив відмовити.

Відповідно до усної ухвали занесеної до протоколу судового засідання від 16.12.2024 року подальший розгляд справи по суті здійснено у порядку письмового провадження (т.3 а.с.65).

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю ГУДГРЕЙНОІЛ зареєстровано як юридична особа 10.03.2015 року, перебуває на податковому обліку в податкових органах та у перевіряємому періоді був платником податку на додану вартість (т.1 а.с.34-38). Основним видом діяльності за КВЕД є: 46.33 оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.

15 грудня 2020 року наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області № 1636-к призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ГУДГРЕЙНОІЛ щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету ( т.1 а.с.106).

За результатами перевірки, ГУ ДПС у Кіровоградській області винесло акт від 29.12.2020 № 992/11-28-07-04/39685847 ( т.1 а.с.108-133), в якому зокрема зазначено, що що «...при декларуванні в декларації: з ПДВ за лютий 2020 року (з врахуванням залишку від 'ємного значення за січень 2020 року), березень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого, до відшкодування з бюджету, встановлено порушення ТОВ ГУДГРЕЙНОІЛ: п. 44.1 ст. 4, пп. «а» п. 198.1 ст. 198, абзаців першого-третього п. 198.2, абзаців першого - другого п. 198.3 і абзацу третього п. 198.6 ст. 198 та абзаців другого-третього п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на суму 1 594 806 грн., в т.ч.: лютий 2020року на суму 1 136 510 грн.; березень 2020року на суму 458 296 грн.»

На підставі вказаного акту перевірки прийнято наступні податкові повідомлення рішення:

-№ 00001550701 від 21 січня 2021 року (форма «В1»), згідно з яким встановлено порушення підпункту п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, и. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 ПКУ та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі: 1136510,00 грн. (лютий 2020 року); 458 296,00 грн. (березень 2020 року); 797 403,00 грн. (штрафні санкції) ( т.1 а.с. 138);

-№ 00001560701 від 21 січня 2021 року (форма «ВЗ»), згідно з яким виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період жовтень 2020 р. та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 93 934,00 грн.;

-№ 00001570701 від 21 січня 2021 року (форма «В4»), згідно з яким встановлено порушення п.п. «а» п. 198.1 ст. 198, абзаців першого - третього п. 198.2, абзаців першого п. 198.3, и. 198.6 ст. 198 та абзаців другого-третього п. 201.10 ст. 201 ПКУ, що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового) періоду у розмірі 548,00 грн. ( т.1 а.с. 139).

Не погодившись податковим повідомленням-рішенням від 21 січня 2021 року № 00001550701 (форма «В1»), ТОВ «Гудгрейноіл» звернулось до Державної податкової служби України зі скаргою (заявою) (вихідний № 9/21 від 03 лютого 2021 року), в якій просило скасувати його ( т.1 а.с.141-145).

Рішенням про результат розгляду скарги від 05 квітня 2021 року № 7621/6/99-00-06-01-02-06 податкове повідомлення-рішення від 21 січня 2021 року № 00001550701 (форма «В1») було скасовано, а скаргу задоволено ( т.1 а.с.151- 153).

Разом з тим, ГУ ДПС у Кіровоградській області було зобов`язано вжити заходи відповідно до пп. 78.1.12 п.78.1 ст. 78 ПКУ.

Відтак, 12 травня 2021 року Наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області № 542-п призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гудгрейноіл» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.11.2020 № 9306027250 від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної позапланової перевірки від 29.12.2020 № 992/11-28-07-04/39685847, на підставі якого складено податкове повідомлення-рішення, скасоване рішенням про результат розгляду скарги від 05.04 2021 № 7621/6/99-00-06-01-02-06 ( т.1 а.с.155).

За результатами перевірки, ГУ ДПС у Кіровоградській області винесло акт від 27.05.2021 № 1554/11-28-07-04/39685847 відповідно до якого перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні в декларації: з ПДВ за лютий 2020 року (з врахуванням залишку від 'ємного значення за січень 2020 року), березень 2020 року від 'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого, до відшкодування з бюджету, встановлено порушення ТОВ «ГУДГРЕЙНОІЛ»: п. 44.1 ст. 4 , пп. «а» п. 198.1 ст. 198, абзаців першого-третього п. 198.2, абзаців першого - другого п. 198.3 і абзацу третього п. 198.6 ст. 198 та абзаців другого-третього п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на суму 1 594 806 грн., в т. ч.: лютий 2020року на суму 1 136 510 грн.; березень 2020року на суму 458 296 грн. ( т.1 а.с.158-175).

За результатами розгляду заперечень відповідачем 30 червня 2021 року винесене податкове повідомлення-рішення № 00023000703 (форма «В1»), згідно з яким встановлено порушення підпункту її. 44.1 ст. 4 , пп. «а» п. 198.1 ст. 198, абзаців першого-третього п. 198.2, абзаців першого - другого п. 198.3 і абзацу третього п. 198.6 ст. 198 та абзаців другого-третього и. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 ПКУ та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі:

- 1 136 510,00 грн. (лютий 2020 року);

- 458 296,00 грн. (березень 2020 року);

- 797 403,00 грн. (штрафні санкції) ( т.1 а.с.183-184).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 30 червня 2021 року № 00023000703, ТОВ «Гудгрейноіл» 15 липня 2021 року (вихідний № 86/21) звернулось до Державної податкової служби України зі скаргою (заявою), в якій просило скасувати його ( т.1 а.с.185-190).

Рішенням про результати розгляду скарги від 14.09.2021 № 21023/6/99-00-06-01-03-06 податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2021 року № 00023000703 (форма «В1») було скасоване, а скарга задоволена ( т.1 а.с.191-195).

Зокрема у рішенні ДПС України зазначено що контролюючим органом при винесені ППР за формою «В1» від 30.06.2021 № 00023000703 не було враховано, що згідно з наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 12.05.2021 № 542-п документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ГУДГРЕЙНОІЛ» проводиться щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 року у податковій декларації з ПДВ від 19.11.2020 року № 9306027250 від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної позапланової перевірки від 29.12.2020 № 992/11-28-07-04/39685847, на підставі якого складено податкове повідомлення-рішення, скасоване рішенням про результат розгляду скарги від 05.04 2021 № 7621/6/99-00-06-01-02-06

Відповідно до абз. 2) пп. 78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100,0 тис. гривень.

Окрім цього, періоди декларування від`ємного значення за лютий-березень 2020 року в розумінні норм п.78.2 ст.78 ПК України є неперевіреними, а ППР за формою «В1» від 30.06.2021 №00023000703, яким визначено податкове зобов`язання з ПДВ було винесено ГУ ДПС у Кіровоградській області без урахування вищевикладених обставин.

Контролюючим органом мають бути вжити заходи до ТОВ «ГУДГРЕЙНОІЛ» при проведенні планової (позапланової) перевірки відповідно до норм ПК України та врахувати заниження податкового зобов`язання з ПДВ за лютий-березень 2020 року із винесенням відповідного ППР та направити його на адресу платника податків.

12 лютого 2024 року ТОВ «ГУДГРЕЙНОІЛ» отримало запит «Про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) № 24/12/11-28-07-02-09 від 06.02.24, в якому ГУ ДПС у Кіровоградській області повідомляє про виявлення фактів, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ «ГУДГРЕЙНОІЛ» (код ЄДРПОУ 39685847) даних податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ВК «Паросток» (код ЄДРПОУ 36555069), що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень 2020 у сумі 1 459 656 грн, лютий 2020 у сумі 543 924 грн та березень 2020 року у сумі 120 914 гривень.

У зв`язку з цим, та керуючись нормами пп. 16.1.5 і 16.1.7 п. 16.1 ст. 16, п.п.20.1.2 п. 20.1 ст. 20, пунктів 1 і 3 абзацу третього п. п. 73.3 ст. 73, п. п. 78.1.4 и. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, п. 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245, контролюючий орган просив протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання цього запиту, надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) щодо проведення ТОВ «ГУДГРЕЙНОІЛ» коригування податкової звітності з податку на додану вартість за лютий-березень 2020 року та з податку на прибуток за І квартал 2020 року, з урахуванням результатів вищезазначеної документальної позапланової виїзної перевірки (подання уточнюючих розрахунків) та рішення ДПС України від 14.09.2021 3 21023/6/99-00-06-01-03-06 ( т.1 а.с.36-37).

На даний запит позивачем листом від 04 березня 2024 року надано відповідь, в якій ТОВ «ГУДГРЕЙНОІЛ» зазначено, що Рішенням Державної податкової служби України від 14 вересня 2021 року № 21023/6/99-00-06 було зобов`язано ГУ ДПС у Кіровоградській області вжити заходи до ТОВ «ГУДГРЕЙНОІЛ» при проведенні планової (позапланової) перевірки відповідно до норм ПК України та врахувати заниження податкового зобов`язання з ІІДВ за лютий - березень 2020 року із винесенням відповідного ППР та направити його па адресу платника податків, проте в даному Рішенні ДПС України не було припису щодо коригування ТОВ «ГУДГРЕЙНОІЛ» податкової звітності з податку на додану вартість за лютий - березень 2020 року та податку на прибуток за І квартал 2020 року, і оскільки господарські відносини з ВК «Паросток» були оформлені належним чином без порушень чинного законодавства, відповідно і звітність за цей період подана без порушень.

Детально свою позицію, з відповідним документальним підтвердженням ТОВ «ГУДГРЕЙНОІЛ» викладало в скаргах до ДПС України ( т.1 а.с. 38).

Відповідач, керуючись п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п, 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.4, п. 78.1 січ 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України прийняв наказ від 22.03.2024 року № 236-п, про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ГУДГРЕЙНОІЛ з питань контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ВК «ПАРОСТОК» (ЄДРПОУ 36555069) за січень, лютий, березень 2020 року показників декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2020 року та правильності нарахування податку на прибуток при відображенні обсягів зазначених взаємовідносин в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2020 року ( т.1 а.с.40).

За результатами перевірки ТОВ ГУДГРЕЙНОІЛ складено акт від 09.04.2024 року №3548/11-28-07-02/39685847 (т.2 а.с.202-222), згідно висновків якого встановлено порушення:

1. п. 44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України , п.5, п.21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2294454 грн, у тому числі по періодах:

- І квартал 2020 року на суму 2 294 454 гривень.

2. п. 44.1 ст. 44, пп. «а» п. 198.1 ст. 198, абзаців першого третього п. 198.2, абзаців першого другого п. 198.3 і абзацу третього п. 198.6 ст. 198 та абзаців другого- третього п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2124494 грн, у тому числі по періодах:

- січень 2020 року на суму 529 688 грн,

- лютий 2020 року на суму 1 136 510 грн,

- березень 2020 року на суму 458 296 гривень.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 13 травня 2024 року № 00064730702 (форма В1), яким встановлено порушення вимог п. 44.1 ст. 44, пп. а п. 198.1 ст. 198, абзаців першого - третього II. 198.2, абзаців першого - другого п. 198.3 і абзацу третього п. 198.6 ст. 198 та абзаців другого-третього п. 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі: за січень 2020 року - 529 688 грн. та штрафні санкції 264 844 грн.; за лютий 2020 року - 1 136 510 грн. та штрафні санкції 568 255 грн.; за березень 2020 року - 2 124 494 та штрафні санкції 1 062 247 грн. ( т.2 а.с.224-225);

- від 13 травня 2024 року № 00064720702 (форма Р), яким встановлено порушення вимог п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПКУ, та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 294 454 грн. ( т.2 а.с.226-228).

Позивачем до контролюючого органу подано скаргу на спірні податкові повідомлення рішення (т.1 а.с.185-190).

За результатами розгляду скарги контролюючим органом прийнято рішення від 14.09.2024 року, яким скаргу залишено без задоволення, а прийняті податкові повідомлення рішення без змін (т.1 а.с.191-195).

Отже, перевіркою встановлено, що відображення в податковому обліку документально оформлених нереальних операцій з придбання товарів у ВК «ПАРОСТОК», створило передумову для умисного завищення ТОВ «ГУДГРЕЙНОІЛ» податкового кредиту у сумі 2 124 494 грн, в результаті чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларацій за січень, лютий, березень 2020 року) у тому числі у періодах:

- за січень 2020 року на суму 1 459 656 грн,

- за лютий 2020 року на суму 543 924 грн,

- за березень 2020 року на суму 120 914 гривень, що в свою чергу, вплинуло на відображення вищенаведених сум показників по рядку 20.2.1 «підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» податкових декларацій з ПДВ за січень 2020 року у сумі 529 688 грн, лютий 2020 року у сумі 1 136 510 грн, та березень 2020 року у сумі 458 296 грн, чим, на порушення п. 200.1, п. 200.4, ст. 200 Податкового кодексу України, завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у відповідних періодах.

При цьому, товари, що відображені ТОВ «ГУДГРЕЙНОІЛ» в бухгалтерському обліку, як придбані у ВК «ПАРОСТОК» у січні, лютому березні 2020 року, були використані в господарській діяльності, зокрема експортовані, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ та вантажно-митними деклараціями.

Отже, на думку відповідача, фактично мало місце використання в господарській діяльності товарів, джерело походження яких не встановлене. Наявність факту використання в господарській діяльності придбаних товарів є свідченням набуття останніх у власність (безоплатного отримання) без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.

Враховуючи те, що перевіркою встановлено нереальність проведених господарських відносин з придбання товарів (олія соняшникова нерафінована та шрот соняшниковий негранульований) між ТОВ «ГУДГРЕЙНОІЛ» та ВК «ПАРОСТОК» у січні, лютому, березні 2020 року на загальну суму 12 746 965 грн, в т.ч. ПДВ 2 124 494 грн, у зв`язку з вищевикладеними в акті перевірки обставинами, але фактично встановлено наявність таких товарів, то вітповідачем класифіковано такі оприбутковані товари, як безоплатно отримані від інших осіб, що стало підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Дослідивши надані сторонами докази, суд зазначає, що між ТОВ "Гудгрейноіл" (Покупець) та Виробничий кооператив «ПАРОСТОК» (Постачальник) укладено договір поставки від 13.01.2020 року №130120 відповідно до предмету якого ВК «ПАРОСТОК» зобов`язується поставити, а ТОВ «ГУДГРЕЙНОІЛ» прийняти та оплатити зернові та/або олійні культури та/або продукти їх переробки (надалі іменовані «Товар») на умовах, зазначених у цьому Договорі, Додаткових угодах та Специфікаціях до нього, які є невід`ємними частинами даного Договору ( т.2 а.с. 51-53).

Відповідно до умов договору найменування Товару, його асортимент, кількість, упаковка, ціна за одиницю та загальна вартість якого зазначається у Специфікаціях. Якість Товару, що підлягає поставці, узгоджується Сторонами у Специфікаціях.

Строки поставки Товару (партії Товару) погоджуються Сторонами в Специфікаціях до даного Договору.

Умови поставки кожної партії Товару, місце поставки погоджуються Сторонами у Специфікаціях до даного Договору. Умови цього Договору викладені Сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «Інкотермс» (у редакції 2010 р.). У випадку розбіжностей умов цього Договору з правилами «Інкотермс-2010» пріоритет мають умови Договору.

Оплата Товару здійснюється Покупцем на підставі рахунку Постачальника за кожну окрему партію у порядку, визначеному у Специфікації.

ВК «ПАРОСТОК» здійснено поставку на адресу ТОВ "Гудгрейноіл" олії соняшникової нерафінованої та шроту соняшникового у ВК «Паросток» у січні - березні 2020 року на загальну суму 12 746 965,07 грн, в тому числі 2 124 494,17 грн ПДВ, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями специфікацій, податкових, видаткових та товарно-транспортних накладних, рахунків на оплату, оборотно - сальдових відомостей по рахункам 281, 631, загальної оборотно - сальдової відомості за І кварталі 2020 року, карток рахунків 631 по контрагенту-постачальнику ВК «Паросток» взаємовідносини з якими досліджуються, виписок банку, платіжних доручень (т.2 а.с. 54-128).

В подальшому, придбаний у ВК «ПАРОСТОК» у січні, лютому березні 2020 року, були використані в господарській діяльності позивача, зокрема експортовані, що підтверджується накладними на оприбуткування ТМЦ та вантажно-митними деклараціями ( т.2 а.с.129-174).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Однією із вказаних позивачем підстав для висновку про неправомірність проведення спірної податкової перевірки і, як наслідок, неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень є те, що її проведено з порушенням п. 78.2 ст. 78 ПК України за той же період, що був предметом попередньої документальної позапланової перевірки.

Згідно з п. 78.2 ст. 78 ПК України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області № 1636-к призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ГУДГРЕЙНОІЛ щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету ( т.1 а.с.106), результати якої викладено в акті від 29.12.2020 № 992/11-28-07-04/39685847 ( т.1 а.с.108-133).

Згідно наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області № 542-п від 12 травня 2021 року призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гудгрейноіл» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.11.2020 № 9306027250 від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної позапланової перевірки від 29.12.2020 № 992/11-28-07-04/39685847, на підставі якого складено податкове повідомлення-рішення, скасоване рішенням про результат розгляду скарги від 05.04 2021 № 7621/6/99-00-06-01-02-06 ( т.1 а.с.155), за результатами якої винесло акт від 27.05.2021 № 1554/11-28-07-04/39685847.

Наказом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 22.03.2024 року № 236-п, вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ГУДГРЕЙНОІЛ з питань контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ВК «ПАРОСТОК» (ЄДРПОУ 36555069) за січень, лютий, березень 2020 року показників декларацій з податку на додану вартість за січень, лютий, березень 2020 року та правильності нарахування податку на прибуток при відображенні обсягів зазначених взаємовідносин в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2020 року ( т.1 а.с.40).

Питання, що були предметом останньої перевірки, є дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ВК «ПАРОСТОК» (ЄДРПОУ 36555069) за січень, лютий, березень 2020 року показників декларацій з податку на додану вартість та правильності нарахування податку на прибуток при відображенні обсягів зазначених взаємовідносин в декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2020 року.

Тоді як предметом попередніх документальних перевірок було дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

Отже, предмети вказаних документальних перевірок не збігаються, дослідженню підлягла податкова звітність з податку на додану вартість за різні податкові періоди.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з боку контролюючого органу відсутні порушення вимог п. 78.2 статті 78 ПК України.

Іншою вказаною позивачем підставою для висновку про неправомірність проведення спірної податкової перевірки і, як наслідок, неправомірність оспорюваних податкових повідомлень - рішень є те, що запит контролюючого органу неналежно оформлено, що звільняло позивача від його виконання, тому не виконання цього запиту не могло бути підставою для податкової перевірки.

Згідно з пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України (у редакції, чинній на час призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з п. 73.3 ст. 73 ПК України (у редакції, чинній на направлення позивачу запиту) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Дослідивши копію запиту № 24/12/11-28-07-02-09 від 06.02.24, в якому ГУ ДПС у Кіровоградській області повідомляє про виявлення фактів, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ «ГУДГРЕЙНОІЛ» (код ЄДРПОУ 39685847) даних податкового кредиту по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ВК «Паросток» (код ЄДРПОУ 36555069), що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень 2020 у сумі 1 459 656 грн, лютий 2020 у сумі 543 924 грн та березень 2020 року у сумі 120 914 гривень, суд зазначає, що відповідач просить протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання цього запиту, надати інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) щодо проведення ТОВ «ГУДГРЕЙНОІЛ» коригування податкової звітності з податку на додану вартість за лютий-березень 2020 року та з податку на прибуток за І квартал 2020 року, з урахуванням результатів вищезазначеної документальної позапланової виїзної перевірки (подання уточнюючих розрахунків) та рішення ДПС України від 14.09.2021 3 21023/6/99-00-06-01-03-06 ( т.1 а.с.36-37).

На даний запит позивачем листом від 04 березня 2024 року надано відповідь, в якій ТОВ «ГУДГРЕЙНОІЛ» зазначено, що коригування податкової звітності з податку на додану вартість за лютий-березень 2020 року та з податку на прибуток за І квартал 2020 року не здійснювалось. Свою позицію, з відповідним документальним підтвердженням ТОВ «ГУДГРЕЙНОІЛ» по взаємовідносинам з ВК «Паросток» викладало в скаргах до ДПС України ( т.1 а.с. 38).

При цьому, відповідачем не надано до суду доказів проведення ТОВ «ГУДГРЕЙНОІЛ» коригування податкової звітності з податку на додану вартість за лютий-березень 2020 року та з податку на прибуток за І квартал 2020 року, з урахуванням результатів вищезазначеної документальної позапланової виїзної перевірки (подання уточнюючих розрахунків) та рішення ДПС України від 14.09.2021 3 21023/6/99-00-06-01-03-06.

Таким чином, позивачем на запит відповідача подано обґрунтоване пояснення, а тому у відповідача були відсутні підстави для призначення позапланової документальної перевірки.

За наведених обставин податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними і підлягають скасуванню.

Зазначені висновки судом здійснені з урахуванням застосування зазначених норм права в постанові Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, від 27 травня 2021 року у справі №826/954/17 та відповідно до приписів ч.5 ст. 242 КАС України враховується при вирішені цієї справи.

Щодо встановлених в ході позапланової перевірки порушень позивачем податкового законодавства, суд зазначає наступне.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Отже, у розумінні приписів п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат, визначений у фінансовій звітності відповідно до НП(С)БО або МСФЗ.

Згідно з пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Пунктом 8 вищенаведеного Положення передбачено, що дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності певних умов.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 року №73, в пункті 1 розділу 3 містить визначення поняття витрат.

Так, витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Пункти 5, 6, 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 регулюють порядок визнання витрат.

Так, витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Згідно з пп. 9.4 п. 9 цього Положення не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Національного положення (стандарту).

Аналогічним чином облік доходів та витрат врегульовано Міжнародними стандартами фінансової звітності. Так, згідно з п. 4.68 Концептуальної основи фінансової звітності (виданої РМСБО у вересні 2010 р. та переглянутої в березні 2018 року) дохід це збільшення активів або зменшення зобов`язань, наслідком якого є зростання власного капіталу, крім як унаслідок здійснення внесків держателями вимог до власного капіталу.

Витрати це зменшення активів або збільшення зобов`язань, наслідком якого є зменшення власного капіталу, крім як унаслідок здійснення розподілу держателям вимог до власного капіталу (п. 4.69 Концептуальної основи фінансової звітності).

Первісне визнання активів або зобов`язань, породжених операціями чи іншими подіями, може призводити до одночасного визнання як доходу, так і пов`язаних з ним витрат. Наприклад, продаж товарів за грошові кошти тягне за собою визнання як доходу (від визнання одного активу грошових коштів), так і витрат (від припинення визнання іншого активу проданих товарів). Одночасне визнання доходу та пов`язаних з ним витрат іноді називають забезпеченням відповідності витрат і доходу. Застосування концепцій у Концептуальній основі веде до такого забезпечення відповідності, коли воно виникає внаслідок визнання змін в активах і зобов`язаннях (п. 5.5 Концептуальної основи фінансової звітності).

Відповідно до п. 34 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 2 «Запаси» «коли запаси продані, балансова вартість цих запасів повинна визнаватися витратами періоду, в якому визнається відповідний дохід від звичайної діяльності».

Із наведеного нормативного регулювання випливає, що витрати платника податків, понесені у зв`язку із придбанням товарів чи послуг, належать до категорії витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, робіт, послуг і зменшують оподатковуваний дохід платника, якщо вони понесені у процесі реальної господарської діяльності, яка документально підтверджується.

Аналіз вищенаведених норм свідчить, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій та які є підставою для формування показників податкового обліку і фінансової звітності платника податків.

Відповідно до підпункту 14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування, це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника. А згідно до підпункті 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 185.1 ст.185 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) встановлено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно пункту 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до пункту 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

А пунктом 198.6. ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

А згідно пункту 200.4. ст.200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, визначення податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та податковими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно до ст.9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

При цьому, ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Частинами 3, 4, 5, 6 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд звертає увагу на те, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених чинним податковим законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, у цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

З аналізу наведених правових норм у їх системному зв`язку, суд дійшов висновку, що необхідною умовою для правомірності формування податкового кредиту є фактичне здійснення господарської операції платником податків. У свою чергу, фактичне здійснення господарської операції платником податків посвідчується, зокрема, належно оформленими податковими накладними та іншими первинними бухгалтерськими документами.

Системний аналіз вищезазначених правових норм, дослідження наявних в матеріалах доказів, свідчить про те, що документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, відповідають критеріям первинного документу, а відтак дії позивача щодо формування податкового кредиту є правомірними.

З огляду на приписи положень пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, суд наголошує, що обов`язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб`єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження.

Отже, суд вважає, що наданими позивачем доказами підтверджується реальний характер господарських операцій позивача з його контрагентом, а відтак і правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення податку на прибуток.

Так, як вбачається з акту перевірки позивача, висновок щодо нереальності господарських відносин з придбання товарів між ТОВ «Гудгрейноіл» та контрагентом-постачальником ВК «Паросток» у періоді січень-березень 2020 року обґрунтовується відповідачем наступним:

-в деяких видаткових накладних, оформлених ВК «Паросток» та ТОВ «Гудгрейноіл» не зазначено посади, прізвища, ім`я та по-батькові посадових осіб ТОВ «Гудгрейноіл», підписи яких скріплено печатками;

-надані до перевірки товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97 № 363 (зі змінами та доповненнями) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568 (далі - Правила № 363);

-у розділі «Автомобільний перевізник» найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізників та/або експедиторів скорочені, відсутні ідентифікаційні коди перевізників, що не дає можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій з перевезення вантажів, об`єктивно встановити фактичну можливість виконання ними транспортно-експедиційних послуг та встановити їх взаємовідносини з замовником перевезень ВК «Паросток». В окремих ТТН інформації щодо перевізника взагалі не наведено, номери ТТН не зазначено;

-ВК «Паросток» не декларує наявність об`єктів оподаткування (складських приміщень) за адресою м. Запоріжжя, вул. Харчова, 3. При цьому, дана адреса зареєстрована податковою адресою ТОВ «Оптімусагро Трейд» (код ЄДРПОУ 41161689), з яким ВК «Паросток» задекларовано взаємовідносини. Проте, відповідно до висновків цієї перевірки реальність задекларованих господарських операцій між ВК «Паросток» та ТОВ «Оптімусагро Трейд» не підтверджена;

-відповідно до поданого ВК «Паросток» Податкового розрахунку сум дохоіу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (1-Др) за січень-березень 2020 року не встановлено виплат фізичним особам-підприємцям за ознакою доходу 157 «Дохід, виплачений самозайнятій особі». Також, ВК «Паросток» не декларує придбання протягом січня-березня 2020 року товарів, робіт та послуг від неплатників ПДВ. В ЄРПН не зареєстровано постачання транспортних послуг для ВК «Паросток» від юридичних осіб, зазначених в ТТН. Тобто, господарські операції між ВК «Паросток» та перевізниками не задекларовано та фактично розрахунки ВК «Паросток» з перевізниками не здійснювались;

-встановлено об`єктивну неможливість здійснювати задекларовану господарську діяльність наявним трудовим ресурсом;

-встановлено, що ВК «Паросток» за юридичною адресою відсутнє;

-встановлено ознаки ризикового ведення господарської діяльності зазначеним суб`єктом господарювання;

-встановлено факти придбання товарів/послуг у контрагентів-постачальників, які здійснюють операції з реалізації товарів/послуг невідомого походження та підміну позицій товарних груп;

-наведена у податковій та статистичній звітності ВК «Паросток» інформація щодо використання земельних ділянок є недостовірною і спрямована на створення видимості реальної діяльності сільськогосподарського виробництва зокрема вирощування насішя соняшника, яке в реальному просторі і часі є неможливим у зв`язку з відсутністю основі ого виробничого ресурсу землі;

-згідно з інформацією про урожайність сільськогосподарських культур, в 2019 |році середня урожайність соняшника сільськогосподарських підприємствах Харківської області складала 28,9 ц/га, а, отже розрахунково з 690,7 га можливо було б зібрати урожай насіння соняшнику лише в кількості 1 9961,2 ц (23,8 * 690,7), тобто 1 996,12 тонн;

-за інформацією з єдиного реєстру податкових накладних ВК «Паросток» за період вересень 2019 - травень 2020 року зареєстровані податкові накладні на постачання різним покупцям насіння соняшнику у кількості 3894,8 т (на 1211,8 т більше ніж показник вирощеної продукції зазначений у статистичній звітності);

-також, аналізом ЄРПН не встановлено реєстрації на ВК «Паросток» податкових накладних на придбання посівного матеріалу насіння соняшника, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, послуг щодо посіву та збирання насіння соняшника, що об`єктивно свідчить про неможливість його вирощування взагалі.

Суд зазначає, що на час вчинення господарських операцій між позивачем та контрагентом, останній мав статус юридичної особи, був зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства України та включений до ЄДРПОУ, був платником ПДВ.

Щодо посилань контролюючого органу на наявність недоліків в оформленні первинних бухгалтерських документів, суд вказує, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Так, у постанові від 20.12.2018 у справі № 910/19702/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність у видаткових накладних назви посади особи, яка отримала товар за цією накладною, за наявності підпису у цій накладній, який засвідчений відтиском печатки покупця, не може свідчить про те, що такі видаткові накладні є неналежними доказами у справі. Відтиск печатки на видаткових накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Щодо недоліків в оформленні товарно-транспортних накладних суд зазначає, що товарно-транспортні накладні не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, однак є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами перевезення, а тому наявність недоліків у оформленні товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій позивача з його контрагентами.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 24.05.2019 р. у справі №816/1371/16 (провадження №К/9901/37923/18).

Суд також враховує той факт, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на формування податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової чи іншої дисципліни третіми особами. Платника податку не може бути позбавлено права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, яка свідчить про незаконність такого формування.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо відсутності у контрагента позивача фактичної можливості надання послуг в силу відсутності трудового персоналу, оскільки укладення трудового договору не є єдиним способом залучення працівників до виконання трудових обов`язків. Більш того, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на одержання податкового кредиту в залежність від того якими ресурсами (власними чи залученими) його контрагент надавав послуги.

Суд враховує, що під час здійснення господарських правовідносин з контрагентом ВК «ПАРОСТОК» позивачем отримано, досліджено та в подальшому надано до документальної перевірки інформацію та документи щодо господарської діяльності ВК «ПАРОСТОК», зокрема:

-реєстраційні та установчі документи ВК «ПАРОСТОК»;

-копію звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2019 року(форма 4-сг річна);

-копію звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур на 1 грудня 2019 року (форма 29-сг річна);

-копію довідки з відділу у Зміївському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про площу земель, які перебувають у користуванні у ВК «ПАРОСТОК» у 2019 році;

-довідка про порядок виготовлення ВК «ПАРОСТОК» товару;

-копію договору №2409/19 від 24.09.2019, укладеному ВК «ПАРОСТОК» (Замовник) з ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» (Виконавець, код ЄДРПОУ 41161689) укладеному на виконання робіт з переробки Сировини, що поставляється Замовником в Продукцію;

-копії рахунків на оплату, розрахунки визначення виходу готової продукції та акти надання послуг робіт з переробки сировини складені між ВК «ПАРОСТОК» та ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД» згідно договору №2409/19 від 24.09.2019;

-товарно-транспортні накладні на перевезення насіння соняшника від ВК «ПАРОСТОК» до ТОВ «ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД».

Отже, позивач, як добросовісний платник податків вжив заходів щодо перевірки правдивість відповідних документів ВК «ПАРОСТОК» , а також не мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

Платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов`язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Отже, якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.

Сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. А це також пов`язано з фактичною можливістю й економічною доцільністю перевірки самим платником податків достовірності відомостей, які були включені до первинних документів. Мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.

Податковим органом не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним суб`єктом господарювання було лише одержання позивачем податкової вигоди.

Отже, суд відхиляє посилання податкового органу на відсутність господарських операцій з ВК «ПАРОСТОК».

З огляду на викладене, співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження господарських відносин суд вказує, що спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем не надано.

Щодо посилань відповідача на постанови Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 804/588/17, від 30.06.2021 року у справі № 804/1267/16, від 31.08.2021 року у справі № 820/4373/16, від 02.12.2021 року у справі № 809/1652/17, від 03.02.2022 року у справі № 810/2827/18, від 15.04.2022 року у справі № 826/3995/17, слід зазначити, що висловлене у вказаних судових рішеннях правозастосування не суперечить висновкам суду у справі, що розглядається.

У наведених постановах Верховним Судом сформовано загальний підхід щодо дослідження реальності господарських операцій та вимоги до їх документального підтвердження первинними документами в контексті застосування норм статей 134, 198 ПК України.

Суд зазначає, що наведені податковим органом висновки Верховного Суду, сформовані виходячи з встановлених обставин у зазначених вище справах, не є подібними зі спірними, оскільки предметом дослідження у вказаних справах були інші господарські операції. Висновки у кожній з цих справ здійснені за результатами оцінки доказів, які підтверджують або спростовують обставини, якими обґрунтовані доводи та заперечення учасників вказаних справ.

У кожних окремих правовідносинах при застосуванні судом одних й тих самих норм права в залежності від фактичних обставин справи, оцінки судом доказів або відсутності певних доказів, висновки судів можуть бути відмінними від тих, що здійснені судом в цій справи, проте це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права та/або порушення процесуальних норм, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази. Різні обставини, що досліджувалися судами у межах вказаних справ, не дають підстав для висновку про подібність спірних правовідносин на противагу аналогічним обставинам, що є ключовим для визначення правовідносин подібними.

Отже, вказані відповідачем висновки Верховного Суду у наведених постановах не доводять ухвалення судом рішення, всупереч висновкам Верховного Суду, оскільки обставини у даних справах є відмінними, а висновки не є релевантними до спірних правовідносин.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують. При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, про неправомірність прийняття ГУ ДПС у Кіровоградській області податкових повідомлень-рішень від 13 травня 2024 року № 00064730702 (форма В1) та від 13 травня 2024 року № 00064720702 (форма Р), а тому позовні вимоги, підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 30 280,00 грн. (т.1, а.с.21).

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ГУДГРЕЙНОІЛ (25030, м. Кропивницький, вул. Юрія Бутусова, буд. 22В, ЄДРПОУ 39685847) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ ВП 43995486) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 13 травня 2024 року № 00064730702 (форма В1).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 13 травня 2024 року № 00064720702 (форма Р).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГУДГРЕЙНОІЛ (ЄДРПОУ 39685847) судові витрати на сплату судового збору в сумі 30 280,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН