Рішення

від 27.01.2025 по справі 340/7241/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/7241/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Маріампольска", вул. Гагаріна,21, к.1,с. Луганка, Петрівський район, Кіровоградська область,28335

до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,25006

про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення:

-№00166792406 від 29.10.2024, яким СВК збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 808 552,31 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 123 007,36 грн. та пеню в сумі 250 291,86 грн.;

-№00166892406 від 29.10.2024, яким СВК збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати податку військового збору у розмірі 55 521,18 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 8 405,22 грн. та пеню в сумі 17 103,31грн.

та

- вимогу №Ю-00166922406 від 29.10.2024 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування в розмірі 860 970,10 грн.

- рішення від 29.10.2024 за №00166942406 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 313 599,74 грн.

Ухвалою суду від 13.11.2024 провадження в справі відкрито за правилами загального позовного провадження (а.с.205). Справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 13.12.2024.

На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки дії податкового органу вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені нормами чинного законодавства (а.с.212-215).

Ухвалою суду від 13.12.2024 закрито підготовче провадження в справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні (а.с.220).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав, які викладені в позовній заяві, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Відповідно до усної ухвали, занесеної до протоколу судового засідання 21.01.2025 року, подальший розгляд справи (на стадії дослідження письмових доказів) вирішено проводити в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено документальну планову виїзну перевірку СВК "Агрофірма Маріампольска" з питань правильності обчислення, нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору за період з 01.01.2018 по 30.06.2024, а також правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2015 по 30.06.2024, результати якої оформлено актом №14915/11-28-24-06/0085377 від 08.10.2024 (а.с.55-84).

В акті перевірки податковим органом, серед інших, зафіксовано наступні порушення:

-пп.164.2.1, п.п.164.2.17. «б» та п.п. «е» п.164.2, п.164.5 ст.164, пп.168.1.4, п.168.1 ст.168, частини «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу, в частині ненарахування та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді індивідуально призначеної знижки звичайної ціни за харчування, безоплатно отриманого платником податків в сумі 808552,31 грн., в тому числі за червень-грудень 2018 року 91250,30 грн., 2019 рік 144008,75 грн., 2020 рік 161449,28 грн., 2021 рік 143220,98 грн., 2022 рік 80490,43 грн., 2023 рік 124271,91 грн., січень-червень 2024 року 63860,66 грн. та відповідно пп.129.1.4. п.129.1 ст.129 та з урахуванням п.52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу нараховано пеню в сумі 250291,86 грн.;

- пп.164.2.1, пп. 164.2.17. «б» та пп. «е» п.164.2, п. 164.5 ст.164, пп.168.1.4, п.168.1 ст.168, частини «а» п. 176.2 ст.176, п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ «Інші перехідні положення» Податкового кодексу, в частині ненарахування та неперерахування до бюджету військового збору з доходу, отриманого як додаткове благо у вигляді індивідуально призначеної знижки звичайної ціни за харчування, безоплатно отриманого платником податків в сумі 55251,18 грн., в тому числі за червень-грудень 2018 року 6235,45 грн., 2019 рік 9840,62 грн., 2020 рік 11032,39 грн., 2021 рік 9786,78 грн., 2022 рік 5500,19 грн., 2023 рік 8491,93 грн., січень-червень 2024 року 4363,82 грн. та відповідно пп.129.1.4. п.129.1 ст.129 та з урахуванням п.52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу нараховано пеню в сумі 17103,31 грн.;

- абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-VI (із змінами і доповненнями), п.п.2.3.4. п.2.3 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету зі статистики України від 13.01.2004 р. №5, в частині не сплати єдиного внеску із сум оплати на харчування працівників в сумі 860970,10 грн., в тому числі за 2018 рік 142072,78 грн., 2019 рік 144329,03 грн., 2020 рік 161808,35 грн., 2021 рік 143539,51 грн., 2022 рік 80669,45 грн., 2023 рік 124548,29 грн., січень-червень 2024 року 64002,69 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, податковим органом прийнято:

1)податкові повідомлення рішення:

-№00166792406 від 29.10.2024, яким СВК збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 808 552,31 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 123 007,36 грн. та пеню в сумі 250 291,86 грн.;

-№00166892406 від 29.10.2024, яким СВК збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати податку військового збору у розмірі 55 521,18 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 8 405,22 грн. та пеню в сумі 17 103,31грн.

та

2) вимогу №Ю-00166922406 від 29.10.2024 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування в розмірі 860 970,10 грн.

3) рішення від 29.10.2024 за №00166942406 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 313 599,74 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення від 29.10.2024 р. №00166792406, яким визначено суму податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків та податкового повідомлення-рішення від 29.10.2024 р. №00166892406, яким визначено суму військового збору, то суд зазначає наступне.

Згідно пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді:

а) вартості використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах;

б) вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених цим Кодексом для оподаткування прибутку підприємств.

Додатково до винятків, передбачених підпунктом «а» цього підпункту, не вважаються додатковим благом платника податку доходи, одержані у формі та розмірах, що підлягають включенню роботодавцем до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а також кошти, вартість послуг, проживання, проїзду, харчування, спортивного одягу, аксесуарів, взуття та інвентарю, колясок для осіб з інвалідністю, у тому числі які призначені для участі осіб з інвалідністю в фізкультурно-реабілітаційних та спортивних заходах, лікарських та медико-відновлюваних засобів та інших доходів, наданих (виплачених) платнику податку - учаснику спортивних (крім професійного спорту), фізкультурно-оздоровчих заходів, заходів з фізкультурно-оздоровчої діяльності та фізкультурно-спортивної реабілітації, що фінансуються з бюджету та/або бюджетними організаціями, іншими неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату надання таких коштів.

Відповідно пп.14.1.47 п. 14.1 ст.14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Виходячи з наведеної норми, додатковими благами вважаються матеріальні чи нематеріальні цінності, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, за умови, якщо такий дохід не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму.

В акті перевірки контролюючим органом вказано, що СВК "Агрофірма Маріампольська" (відповідно до Витягу з рішення правління від 24.02.2017 №2, відомостей про нарахування заробітної плати) забезпечувало працівників підприємства харчуванням (стор. 7-9 Акту перевірки) (а.с.62-64).

Так, в акті перевірки зазначено, що згідно Витягу з рішення правління від 24.02.2017 №2, господарство зобов`язується робітників зайнятих у технологічному процесі на час основних польових робіт забезпечити дворазовим гарячим харчуванням по пільговим цінам.

Безоплатне харчування є додатковою гарантією, пільгою, компенсацією для працівника.

Витрати по їдальні віднести на собівартість продукції рослинництва.

Відповідно до пп.168.1.1 п. 168.1 ст.168 ПК України агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Суд вважає, що харчування, яким забезпечує працівника роботодавець у зв`язку із виконанням ним трудових обов`язків, не є додатковим благом фізичних осіб, оскільки воно пов`язане з виконанням працівниками обов`язків трудового найму.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 31.01.18р. у справі №810/583/17 від 10.06.19р. у справі №808/3611/16 та від 30.01.20р. у справі №810/481/16.

Витяг з рішення правління №2 від 24.02.2017 не містить переліку працівників які будуть забезпечені харчуванням на умовах "шведський стіл". Суд бере до уваги, що податковий орган, визначаючи позивачу до сплати податкові зобов`язання за основу взяв загальну кількість працівників СВК "Агрофірма Маріампольська", які залучались до польових робіт (а.с.178).

Додатково суд звертає увагу на те, що податкове законодавство не визначає способу обчислення доходу працівника у разі його харчування за принципом «шведський стіл». Харчування за цим принципом передбачає, що працівники підприємства мають змогу підійти до місця, де знаходяться відповідні продукти, та взяти необхідну для себе кількість у розмірі, визначеному на свій власний розсуд, що фактично унеможливлює визначення кількості спожитих продуктів кожною окремою особою та їх вартість окремо для кожної особи, та свідчить про те, що обсяг такого безоплатного харчування щодо кожної особи не може бути персоніфікованим.

За таких обставин, вартість харчування, яким забезпечуються працівники позивача впродовж робочого дня за принципом "шведський стіл", не є додатковим благом, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб та не може розглядатися як об`єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п.16-1 Підрозділу 10 Розділу XX ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно із пп.1.7. п.16-1 Підрозділу 10 Розділу XX ПК України, звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Отже, вартість харчування за принципом "шведський стіл" не є об`єктом оподаткування військовим збором.

Щодо вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 29.10.2024 р. №Ю-00166922406 та рішення від 29.10.2024 за №00166942406 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 313 599,74 грн.

Відповідно до абз.2 п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.10 р. №2464-VІ (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до абз.1 п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Як описано вище вартість харчування, яким забезпечуються працівники позивача впродовж робочого дня за принципом "шведський стіл", не є додатковим благом та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб, а тому також звільняється від оподаткування військовим збором та не може розглядатися як база нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Дані обставини свідчать про протиправність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 29.10.2024 р. №Ю-00166922406 та рішення №00166942406 від 29.10.2024 року.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність визнання протиправними та скасування спірних рішень.

Частиною 1 ст. 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Маріампольска" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №00166792406 від 29.10.2024, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області, яким СВК "Агрофірма Маріампольска" збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб у розмірі 808 552,31 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 123 007,36 грн. та пеню в сумі 250 291,86 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №00166892406 від 29.10.2024, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області, яким СВК "Агрофірма Маріампольска" збільшено суму грошового зобов`язання зі сплати податку військового збору у розмірі 55 521,18 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 8 405,22 грн. та пеню в сумі 17 103,31грн.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №00166942406 від 29.10.2024, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області, про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 313 599,74 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу №Ю-00166922406 від 29.10.2024, винесене Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області, про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування в розмірі 860 970,10 грн.

Стягнути на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Маріампольска" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 30280 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486).

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. ПЕТРЕНКО