Рішення від 29.01.2025 по справі 420/23141/24

Справа № 420/23141/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд

у складі

головуючого судді Скупінської О.В.,

при секретарі Левченко А.О.,

за участю

представника ОСОБА_1 Срібної Я.І.,

представника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Кришталевич В.М.,

представника Офісу Генерального прокурора Елісашвілі О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 23.07.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , заробітної плати (всіх її складових та одноразових виплат, компенсацій) за період з 15.03.2021 по 24.06.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу прокурора, у розмірі 1600 грн;

2. Зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , заробітної плати (всіх її складових, одноразових виплат та компенсації, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щорічної премії прокурора) за період з 15.03.2021 по 31.12.2021 включно, виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2021 року в розмірі 2 270,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум і з утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів;

3. Зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , заробітної плати (всіх її складових, одноразових виплат та компенсації, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щорічної премії прокурора) за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 включно, виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2022 року в розмірі 2 481,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум і з утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів;

4. Зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , заробітної плати (всіх її складових, одноразових виплат та компенсації, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щорічної премії прокурора) за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 включно, виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2023 року в розмірі 2 684,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум і з утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів;

5. Зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , заробітної плати (всіх її складових, одноразових виплат та компенсації, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористані дні відпустки) за період з 01.01.2024 по 24.06.2024 включно, виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня 2024 року в розмірі 3 028,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум і з утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що З листопада 2011 року безперервно проходить публічну службу працює (проходив військову службу) на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури. Наказом виконувача обов`язків керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону № 230 к від 15.03.2021, відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про прокуратуру» ОСОБА_1 призначено з 15.03.2021 на посаду керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону. Так, статтею 7 Закону України від 15 грудня 2020 року №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня в розмірі 2270 грн. Статтею 7 Закону України від 02 грудня 2021 року №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня в розмірі 2 481 грн. Статтею 7 Закону України від 03 листопада 2022 року №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня в розмірі 2684 грн. Статтею 7 Закону України від 09 листопада 2023 року №3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня в розмірі 3028 грн. Проте, відповідно до листів розрахунку заробітної плати в період з 15.03.2021 Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону здійснювалося нарахування та виплата ОСОБА_1 заробітної плати (всіх її складових та одноразових виплат), не з розрахунку визначених Законами України прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року, а з розрахунку сталої величини в розмірі 1600 грн. 17.06.2024 ОСОБА_1 письмово звернувся до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, щодо перерахунку та виплатити йому заробітної плати за період 2021-2024 років виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарних років (копії звернення ОСОБА_1 до СП ОС ПР від 17.06.2024. Однак, Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону листом № 21-4777ВИХ-24 від 24.06.2024 відмовила ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті, заробітної плати. Позивач вважає дії відповідача протиправними та звернувся до суду за хистом своїх прав та інтересів.

29.07.2024 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 262 КАС України.

09.09.2024 суд ухвалив у задоволенні клопотання відповідача (вхід.№ЕС/34446/24 від 15.08.2024) Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про залишення позовної заяви без розгляду по справі №420/23141/24 відмовити; у задоволенні клопотання відповідача (вхід.№ЕС/34446/24 від 15.08.2024) Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону та клопотання представника позивача Немцева Євгена Геннадійовича (вхід.ЕС/35754/24 від 20.08.2024) про розгляд справи №420/23141/24 за правилами загального провадження відмовити; у задоволенні клопотання відповідача (вхід.№ЕС/34446/24 від 15.08.2024) Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про розгляд справи №420/23141/24 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

02.10.2024 суд ухвалив залучити до участі у справі №420/23141/24 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії Офіс Генерального прокурора в якості другого відповідача. Розгляд справи №420/23141/24 проводити за правилами загального позовного провадження. Призначити підготовче засідання на 28 жовтня 2024 року об 14 год 10 хв.

21.10.2024 суд ухвалив допустити представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Срібну Яну Іванівну до участі у судовому засіданні, призначеному на 28 жовтня 2024 року о 14 год 10 хв, а також у наступних засіданнях у даній справі, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

28.10.2024 суд ухвалив прийняти до розгляду позовні вимоги у редакції заяви від 10.10.2024 (вхід.№ЕС/51762/24).

28.10.2024 суд ухвалив позовну заяву ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, Офісу Генерального прокурора, про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

20.11.2024 суд ухвалив у задоволенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про:

- визнання протиправною бездіяльності Офісу Генерального прокурора щодо незабезпечення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати ОСОБА_1 заробітної плати (всіх її складових, одноразових виплат та компенсації, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щорічної премії прокурора, компенсації за невикористані дні відпустки), за період з 19.07.2022 по 31.03.2024 виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2021 року в розмірі 2 270,00 грн, 1 січня 2022 року в розмірі 2 481,00 грн, 1 січня 2023 року в розмірі 2 684,00 грн, 1 січня 2024 року в розмірі 3 028,00 грн;

- зобов`язання Офісу Генерального прокурора забезпечити Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати ОСОБА_1 заробітної плати (всіх її складових, одноразових виплат та компенсації, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щорічної премії прокурора, компенсації за невикористані дні відпустки), за період з 19.07.2022 по 31.03.2024 виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2021 року в розмірі 2 270,00 грн, 1 січня 2022 року в розмірі 2 481,00 грн, 1 січня 2023 року в розмірі 2 684,00 грн, 1 січня 2024 року в розмірі 3 028,00 грн;

- визнання протиправними дій Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону щодо нарахування та виплати йому заробітної плати (всіх її складових та одноразових виплат, компенсацій) за період з 19.07.2022 по 31.03.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу прокурора, у розмірі 1600 грн;

- зобов`язання Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати (всіх її складових, одноразових виплат та компенсації, в тому числі грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, щорічної премії прокурора) за періоди з 19.07.2022 по 31.03.2024 виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2021 року в розмірі 2 270,00 грн, 1 січня 2022 року в розмірі 2 481,00 грн, 1 січня 2023 року в розмірі 2 684,00 грн, 1 січня 2024 року в розмірі 3 028,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум і з утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів, залишити без розгляду.

17.12.2024 прокольною ухвалою суду 17.12.24 було закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 14.01.2025.

14.01.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 22.01.2025.

22.01.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 28.01.2025.

15.08.2024 до суду (вх.№ЕС/34446/24) від Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач проти позовних вимог заперечує та вказує, що наказом виконувача обов`язків керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону від 15.03.2021 № 230к ОСОБА_1 призначено з 15.03.2021 на посаду керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону (на правах окружної прокуратури) та визначено йому оклад згідно зі штатним розписом. Указаний наказ є чинним та позивачем у цій справі не оскаржується. Розрахунок та оплата праці прокурорам окружної прокуратури, у тому числі і позивачу, здійснюється згідно з штатним розписом на відповідний рік, затвердженим Генеральним прокурором, його першим заступником, заступником.

Згідно вказаних розписів посадовий оклад позивача (керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону) з 15.03.2021 становив 48000 грн, а з 01.01.2022 60000 грн, тобто у межах фонду заробітної плати на місяць за посадовими окладами.

З огляду на вказаний розмір посадового окладу ОСОБА_1 обраховувалися заробітна плата та інші виплати згідно чинного законодавства. Підстав для визначення посадового окладу позивачу в іншому, ніж передбаченому штатним розписом немає.

20.08.2024 до суду (вх.№ЕС/35754/24) від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій заявник на задоволенні позовних вимог наполягає.

28.08.2024 до суду (вх.№ЕС/37665/24) від представника відповідача надійшли заперечення.

23.10.2024 до суду (вх.№ЕС/56206/24) від Офісу Генерального прокурора надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач проти позовних вимог заперечує та вказує, що згідно зі ст.90 Закону України «Про прокуратуру», фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

28.10.2024 до суду (вх.№ЕС/57655/24) від представника позивача надійшла відповідь на відзив Офісу Генерального прокурора у якій заявник не погоджується з доводами відповідача та вказує, що відповідачі у спірних правовідносинах нехтують приписами ст.81 Закону України «Про прокуратуру».

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягала, представники відповідачів проти них заперечували.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено таке.

Відповідно до наказу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону від 15.03.2021 №230к (а.с.21), наказано призначити ОСОБА_1 на посаду керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону з 15 березня 2021 року строком на п`ять років, як такого, який успішно пройшов атестацію прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих). Оклад згідно із штатним розписом.

Відповідно до штатних розписів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на 2021 2024 роки (а.с.63-80), посадовий оклад керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері з 15.03.2021 затверджено у розмірі 48000,00 грн, а з 01.01.2022 у розмірі 60000,00 грн.

Матеріали справи містять розрахункові листи ОСОБА_1 за 2021 2024 роки (а.с.22-25), відповідно до яких оклад останнього визначений у таких розмірах: 2021 рік 48000,00 грн, 2022 рік 60000,00 грн, 2023 рік 60000,00 грн, 2024 рік 60000,00 грн.

17.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону із заявою (а.с.26-27) у якій просив перерахувати його заробітну плату з 15.03.2021 по 17.06.2024 виходячи з базового розміру посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня відповідного року на що отримав відповідь від 24.06.2024 (а.с.28), що правові підстави для такого перерахунку відсутні.

Відповідно до наказу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 19.06.2024 №109к (а.с.29), наказано звільнити ОСОБА_1 з посади керівника Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону з 24 червня 2024 року у зв`язку з переведенням на посаду до органів Київської обласної прокуратури (пункт 2 частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру»). Відділу планово-фінасової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності прокуратури регіону провести остаточний розрахунок та виплатити усі належні ОСОБА_1 виплати при звільненні.

Також, матеріали справи містять повідомлення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_1 про нараховані та виплачені суми при звільненні від 24.06.2024 №21/46 (а.с.30), відповідно до якого нараховано: посадовий оклад за 12 робочих днів (36000,00 грн), надбавку за вислугу років (25%) за 12 робочих днів (9000,00 грн), середній заробіток у день донації крові та за день відпочинку за 2 календарних дні (6633,90 грн), а також грошову компенсацію за 129 невикористаних календарних днів щорічних оплачуваних та додаткових відпусток (325172,26 грн).

Вважаючи спірну бездіяльність та дії відповідачів протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Вважаючи спірні дії протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

За приписами статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює функції, визначені цією статтею. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Таким спеціальним законом є Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, у преамбулі якого закріплено, що він визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про прокуратуру» діяльність прокуратури ґрунтується на засадах незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 16 Закону України «Про прокуратуру» незалежність прокурора забезпечується установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури; належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора, тощо.

Приписами частини першої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що заробітна плата прокурора регулюється цим законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок (частина друга статті 81 Закону України «Про прокуратуру»).

Відповідно до частини третьої статті 81 України «Про прокуратуру» посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора окружної прокуратури з коефіцієнтом, зокрема прокурора обласної прокуратури - 1,2 (пункт 1 частини четвертої статті 81 Закону України «Про прокуратуру»).

Згідно із частинами першою та другою статті 82 Закону України «Про прокуратуру» прокурору надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою допомоги для оздоровлення в розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати прокурора.

Прокурору, який має стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Статтею 7 Закону України від 02.12.2021 № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2393 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема:

працездатних осіб - 2481 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень.

Статтею 7 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі Закон № 3460-ІХ) установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема:

працездатних осіб - 3028 гривень.

працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень.

Суд зауважує, що незалежність прокурорів є гарантією справедливого, неупередженого та ефективного здійснення ними своїх повноважень.

З метою законодавчого закріплення принципу незалежності прокурорів, у тому числі шляхом забезпечення їх належного матеріального забезпечення, законодавцем ще у 2014 році при прийнятті Закону України «Про прокуратуру», яким у частині 1 статті 81 встановлено, що заробітна плата прокурора регулюється цим законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір заробітної плати прокурора є Закон України «Про прокуратуру». Норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати заробітної плати прокурора) застосовуватися не можуть.

Разом із цим розмір посадового окладу прокурора, який є складовим елементом заробітної плати прокурора, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України від 15.07.1999 № 966-XIV «Про прожитковий мінімум».

Відповідно до статті 1 цього Закону прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

У змісті наведеної норми Закону України «Про прожитковий мінімум» закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 зазначеного Закону встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Слід зауважити, що Законом України «Про прожитковий мінімум» не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури».

Водночас цим Законом прокурори не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість статтями 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2024 рік» введено такий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури», розмір якого становить: 1600,00 грн.

Слід зауважити, що рівень прожиткового мінімуму 1600 грн визначено стосовно прокурорів з 2021 року. При цьому, зміни до Закону України «Про прокуратуру» в частині, яка регламентує розмір заробітної плати прокурорів протягом 2021-204 років, а також в Закон України «Про прожитковий мінімум» щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення заробітної плати прокурора, немає.

Суд зазначає, що для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 81 Закону України «Про прокуратуру».

Водночас Закони України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2024 рік» фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу прокурора, що порушує гарантії незалежності прокурорів щодо матеріального забезпечення.

У постанові від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21 Верховний Суд зазначив, що Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів. Тобто у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо застосувавши загальний принцип права «спеціальний закон скасовує дію загального закону» (Lex specialis derogate generali). Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права. Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis ), тобто Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2024 рік», а положення Закону України «Про прожитковий мінімум» вважати загальними нормами (lex generalis).

На такий аспект законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у рішеннях від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Отже, Законом України «Про прокуратуру» закріплено, що для визначення розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Вказана гарантія не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до Закону України «Про прокуратуру», а тому відповідачі неправильно визначилися із розрахунковою величиною посадового окладу позивача, застосувавши в розрахунку іншу величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом.

З огляду на викладене у сукупності, суд вважає, що зміна гарантованої чинним законодавством однієї зі складових заробітної плати прокурора прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2022 року (2481,00 грн), 01 січня 2024 року (3028,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом України «Про прокуратуру» не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури 1600,00 грн), на підставі положень статті 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2024 рік», є неправомірним.

Зважаючи, що нарахування та виплата заробітної плати регулюється Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2024 рік», а норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати заробітної плати) застосовуватися не можуть, суд дійшов висновку про неправильне обчислення з 01.01.2022 по 18.07.2022 та з 01.04.2024 по 24.06.2024 включно заробітної плати ОСОБА_1 .

Згідно з положеннями статті 89 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2024 рік» фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генерального прокурора.

Відповідно до частини першої статті 90 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та «Про Державний бюджет України на 2024 рік» фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

У силу частини першої та другої статті 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

У спірних правовідносинах головним розпорядником бюджетних коштів є Офіс Генерального прокурора, розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

Пунктами 2 та 4 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів: організовує та забезпечує на підставі Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та плану діяльності на середньостроковий період складання проекту кошторису та бюджетного запиту і подає їх Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу); затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно із частиною першою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Отже, виплата заробітної плати прокурору здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є Офіс Генерального прокурора.

У свою чергу Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які Офіс Генерального прокурора затвердив у їх кошторисі (на 2021-2024 роки).

Таким чином, невиплата позивачу заробітної плати в повному обсязі пов`язана із діяльністю Офісу Генерального прокурора як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності системи органів прокуратури, а також з діяльністю розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня - Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

З наведеного слідує, що під час роботи ОСОБА_1 на посаді прокурора, Офіс Генерального прокурора протиправно не забезпечив у повному обсязі Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати заробітної плати позивачу, виходячи із встановленого на 01 січня відповідного року прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону протиправно нарахувала та виплатила позивачу заробітну плату, обчислену виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600 грн.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

В позовній заяві адвокат Срібна Я.І. зазначила, про орієнтовний розмір витрат на правничу (правову) допомогу складає 30000 грн. На підтвердження цих витрат до позовної заяви додано ордер серії ВН №1314629; попередній розрахунок від 23.07.2024; копія свідоцтва серії ОД №003086; угода про надання професійної правничої допомоги від 07.12.2023; опис вартості послуг з надання професійної правничої допомоги на 2023-2024 роки.

22.01.2025 до суду надійшло клопотання (вхід. №ЕС/6517/25) представника позивача ОСОБА_1 адвоката Срібної Я.І. про долучення до матеріалів справи доказів витрат на професійну правничу допомогу у сумі 40000 грн. У вказаному клопотанні представник позивача навела детальний опис робіт (наданих послуг), а також долучила такі документи: копія угоди про надання правничої допомоги від 07.12.2023 з додатком до Угоди про надання професійної правничої допомоги від 07 грудня 2023 року «Вартість послуг з надання професійної правничої допомоги на 2023-2024 роки»; ордер ВН №1314629 від 21.12.2023; довідку про відкриття рахунку адвоката Срібної Я.І.; рахунок фактура №1-2025 від 21.01.2025; платіжний документ № 205367393 від 21.01.2025; акт виконаних робіт №1/2025 від 21.01.2025.

27.01.2025 до суду надійшло клопотання (вхід. №ЕС/8013/25) представника позивача ОСОБА_1 адвоката Срібної Я.І. в якому до поданого від 21.01.2025 клопотання про приєднання доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу надала додаткові докази понесених витрат, а саме: рахунок фактура №2-2025 від 26.01.2025; платіжний документ №205936918 від 26.01.2025 на суму 2000 грн; акт виконаних робіт №2/2025 від 26.01.2025 на суму 2000 грн.

28.01.2025 до суду надійшло клопотання (вхід. №ЕС/8081/25) представника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону Кришталевич В.М. в якому просить зменшити розмір витрат пов`язаних з правничою допомогою, оскільки оплата послуг адвоката в сумі 40 000грн не є співмірною зі складністю справи та наданим адвокатом обсяг послуг, не відповідають критерію реальності, розумності їх розміру. Зокрема, предмет спору в цій справі не є складним, а тому складання позовної заяви та подання її до суду не вимагало значного обсягу юридичної й технічної роботи. Крім того, вважають визначення адвокатом вартості участі в судовому засіданні у 2000 грн за кожне судове засідання є завищеним та необгрунтованим, адже адвокат приймала участь у судових засіданнях в режимі відеоконференцзв`язку.

28.01.2025 від представника офісу Генерального прокурора Декалюка Д.Е. надійшли заперечення (вхід. №ЕС/8203/25) в якому заявник просить суд відмовити у задоволенні представника позивача Срібної Я.І. про долучення до матеріалів справи доказів понесення витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, посилаючись, що сума витрат у розмірі 40 000 грн, зважаючи на категорію складності справи, відсутності належних доказів визначення вартості, не є співмірною та не відповідає принципу справедливості. Крім того, у переліку наданих послуг, зазначених в акті виконаних робіт від 21.01.2025 №1/2025 вказано участь адвоката у судовому засіданні призначеному на 10.12.2024, однак судове засідання не відбулось через відсутність інтернет-зв`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст.134 КАС України).

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Згідно з п.п. 6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з п. 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 04.02.2020 у справі № 280/1765/19, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які входять до предмета доказування у справі, мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі № 320/3271/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Суд зазначає, що з аналізу статті 134 КАС України випливає, що крім того, що зазначена стаття забезпечує право особи на правову допомогу, з іншого боку, вона запобігає зловживанню правом на компенсацію витрат на правову допомогу в т.ч. неоднаковій судовій практиці, встановлюючи критерії співмірності, які визначені в частині 5 цієї статті. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Крім того, суд звертає увагу на те, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

При визначені відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність) а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. У справі «East/West Allianse Limited» суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим.

Верховний Суд в постанові від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17 зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У цій справі позивач просить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону та Офісу Генерального прокурора витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 42000 грн.

Вищевказані документи, надані на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, є належними доказами, які підтверджують понесення позивачем витрати на правничу допомогу адвоката.

Пункт 3 Угоди визначає, що гонорар залежить від кількості годин затрачених Адвокатом на надання професійної правничої допомоги, та визначається в залежності від складності поставленого завдання та встановлюється на підстав і рахунків-факту, виданих адвокатом. Розмір гонорару залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом бажаного результату, якого бажає Клієнт.

Відповідно до пункту 1 Додатку до Угоди вартість послуг з надання професійної правничої допомоги залежить від кількості годин затрачених адвокатом на надання професійної правничої допомоги, з розрахунку, що вартість однієї годитни роботи адвоката становить не менш як 1000 грн.

Згідно з актом про надання правової (правничої) допомоги №1/2025 від 21.01.2025, адвокат надав правову допомогу за червень 2024 січень 2025 року по справі № 420/23141/24, а саме:

- складання позовної заяви та подання до суду (опрацювання судової практики, узагальнення та аналіз матеріалів, підготовка позовної заяви та додатків, подання позову до суду) від 23.07.2024 по справі 420/23141/24 17000 грн;

- складання та подання до суду 19.08.2024 відповіді на відзив СП ВОС ПР від 14.08.2024 по справі № 420/23141/24 3000 грн;

- підготовка та подання до суду 07.10.2024 клопотання про долучення доказів по справі №420/23141/24 (направлення матеріалів позову на адресу Офісу генерального прокурора) 500 грн;

- підготовка та подання до суду 10.10.2024 заяви про збільшення позовних вимог по справі №420/23141/24 500 грн;

- підготовка та подання до суду 28.10.2024 заперечення на клопотання представника ОГП від 22.10.2024 про залишення позову без розгляду по справі №420/23141/24 2 000 грн;

- складання та подання до суду 28.10.2024 відповіді на відзив Офісу Генерального прокурора від 22.10.2024 по справі № 420/23141/24 3 000 грн;

- участь у судовому засіданні призначеному на 28.10.2024 по справі №420/23141/24 2 000 грн;

- участь у судовому засіданні призначеному на 19.11.2024 по справі №420/23141/24 2 000 грн;

- участь у судовому засіданні призначеному на 20.11.2024 по справі №420/23141/24 2 000 грн;

- участь у судовому засіданні призначеному на 10.12.2024 по справі №420/23141/24 2 000 грн;

- участь у судовому засіданні призначеному на 17.12.2024 по справі №420/23141/24 2 000 грн;

- участь у судовому засіданні призначеному на 14.01.2025 по справі №420/23141/24 2 000 грн.

- авансування участі у судовому засіданні призначеному на 22.01.2025 по справі №420/23141/24 2 000 грн. Всього: 40 000 грн.

Розрахунок виконаних робіт між сторонами проведено в повному обсязі, що підтверджується виданим адвокатом рахунком-фактурою №1-2025 від 21.01.2025 та квитанцією №205367393 на суму 40000 грн.

Згідно з актом про надання правової (правничої) допомоги №2/2025 від 26.01.2025, адвокат надав правову допомогу за січень 2025 року по справі № 420/23141/24, а саме: авансування участі у судовому засіданні призначеному на 22.01.2025 по справі №420/23141/24 у сумі 2 000 грн.

Розрахунок виконаних робіт між сторонами проведено в повному обсязі, що підтверджується виданим адвокатом рахунком-фактурою №2-2025 від 26.01.2025 та квитанцією №205936918 на суму 2000 грн.

Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, яка вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №540/707/20.

Суд зазначає, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у додаткових постановах Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №826/841/17, від 24.10.2019 у справі №820/4280/17, від 12.12.2019 у справі №2040/6747/18, у постанові Верховного Суду від 24.03.2020 у справі №520/6161/19.

З урахуванням того, що предмет спору у цій справі не є складним, спірні правовідносини не потребують складних правових досліджень, вивчення обсягу фактичних даних, складність складених процесуальних документів не є значним, тому колегія суддів, виходячи з принципу пропорційності, вважає, що сума, визначена у клопотанні позивача до стягнення на оплату витрат на професійну правничу допомогу, є неспівмірною із складністю справи та обсягом наданих послуг адвокатом.

Оцінюючи зміст даної позовної заяви, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількості витраченого часу, розміру гонорару, співмірності послуг категорії складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, та значенню справи, суд дійшов висновку, що дана справа не викликає складності у правовому розумінні, є справою незначної складності, а тому витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню частково в сумі 6000,00 грн.

З урахуванням приписів ст.ст.134, 139 КАС України в разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень судові витрати, в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо забезпечення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.01.2022 по 18.07.2022, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2022 року в сумі 2481,00 грн та за період з 01.04.2024 по 24.06.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року в сумі 3028,00 грн.

Зобов`язати Офіс Генерального прокурора забезпечити Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.01.2022 по 18.07.2022, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2022 року в сумі 2481,00 грн та за період з 01.04.2024 по 24.06.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2024 року в сумі 3028,00 грн.

Визнати протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01.01.2022 по 18.07.2022 та з 01.04.2024 по 24.06.2024, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600,00 грн.

Зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону перерахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату прокурора за з 01.01.2022 по 18.07.2022 на підставі частин третьої статті 81 Закону України "Про прокуратуру", виходячи з посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481,00 грн, за вирахуванням фактично виплачених сум та утриманням передбачених законом податків й обов`язкових платежів при їх виплаті.

Зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону перерахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату прокурора за з 01.04.2024 по 24.06.2024 на підставі частин третьої статті 81 Закону України "Про прокуратуру", виходячи з посадового окладу прокурора, обрахованого з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн, за вирахуванням фактично виплачених сум та утриманням передбачених законом податків й обов`язкових платежів при їх виплаті.

Стягнути зі Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Стягнути з Офісу Генерального прокурора за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідачі:

- Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону (65012, м. Одеса, вул. Пироговська, буд. 11, код ЄДРПОУ 38296363);

- Офіс Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051).

Повний текст рішення суду складений 29.01.2025.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА