Рішення

від 29.01.2025 по справі 420/36190/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/36190/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000530/2 від 21.10.2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.10.2024 року імпортером ПП «Геліос - Ван» (надалі Позивач) було подано до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (надалі Відповідач) митну декларацію №24UA500500035860U4 для оформлення вантажу: Посуд столовий та кухонний з фарфору, у наборах, декорований: Чашки, чашки з блюдцями 23332 наб. Торгівельна марка "HELIOS". Виробник "SHENZHEN YUXIN YUAN TRADING CO.,LTD"/ Країна виробництва Китай. 21.10.2024 року відповідачем було направлено повідомлення декларанту, в якому викладено нібито про наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах. 21.10.2024 декларант листом № 275 надав додаткові документи, а саме прайс - лист, виписку по рахункам, оборотно-сальдову відомість, додаткову угоду до Договору, а також повідомив відповідача про надання вичерпного переліку документів та наполягав на закінченні митного оформлення. 21.10.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000530/2. Яким митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 3,15 дол. США/кг ніж заявлено декларантом 1,6712. 21.10.2024 року інспектором було складено Картку відмови №UA500500/2024/001087 в прийнятті митної декларації №24UA500500035860U4 від 21.10.2024 в зв`язку з винесенням рішення про коригування митної вартості товару. 21.10.2024 позивачем було подано ВМД №24UA500500035938U0 за першим методом визначення митної вартості, в порядку ст. 55 Митного кодексу, сплачена вартість донарахованих митних платежів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів. Загальний розмір переплати за поданою декларацією склав: 111 236,64 мито, 244 720,60 грн ПДВ всього 355 957,24 грн.

Представник позивача зазначає, що в оскаржуваному рішенні міститься посилання на МД від 30.09.2024 №UA500020/2024/8392 та МД від 09.10.2024 №UA205180/2024/15197. При цьому Інспектором не наведено жодного пояснення стосовно обрання вказаних декларацій як того вимагає зазначений наказ.

На переконання представника позивача, декларантом були подані відповідачу всі необхідні для митного оформлення товару документи, що підтверджують вартість товарів за першим методом (за ціною договору), які були визначені у ВМД та надалі у картці відмови, серед яких: зовнішньоекономічний контракт, інвойс, ВМД, прайс лист, банківські документи про сплату вартості товару, документи щодо доставки товару та інші.

Представник позивача стверджує, що прийняте відповідачем оскаржуване рішення не містять в собі достатніх, передбачених законом підстав для його прийняття, інспектор зазначає про нібито не можливість визначення митної вартості та наявність нібито розбіжностей у поданих до митного оформлення документів. Прийняте рішення про коригування митної вартості є протиправними та ґрунтуються не на законі, а на безпідставних висновках та власних переконаннях самого інспектора.

Ухвалою суду від 26.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» (код ЄДРПОУ 37439444, адреса: вул. Шевченка, будинок 7-А, офіс 44 м. Чорноморськ, Одеська область, 68001) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631, адреса: вул. Лип Івана та Юрія, будинок, 21 А, м.Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування рішення. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Витребувано у відповідача по справі Одеської митниці належним чином засвідчені копії документів на підставі яких, прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, зокрема, але не виключно усі документи, що подавались декларантом, копії митної декларацій використаної для визначення митної вартості товарів відповідачем.

Від відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в яких митний орган просить суд відмовити в задоволенні позовних вимоги. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначив, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №24UA500500035860U4 від 21.10.2024, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ПП «ГЕЛІОС-ВАН». На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500035860U4 від 21.10.2024 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, наявні ознаки підробки та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000530/2 від 21.10.2024. 21.10.2024 декларантом приватного підприємства "ГЕЛІОС-ВАН" надіслано: прайс лист б/н від 07.06.2024, виписка рахунку від 15.10.2024, оборотно-сальдова відомість по рахунку №632 за 01.01.2024-21.10.2024, Додаткова угода № 1 до Договору № 0905- Т/20 від 31.07.2024, лист приватного підприємства "ГЕЛІОС-ВАН" від 21.10.2024 №275, яким повідомлено що інших документів надано не буде.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 24UA500500035860U4 від 21.10.2024 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Представник відповідача вказує, що у рішенні про коригування митної вартості №UA500500/2024/000530/2 від 21.10.2024 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001081 від 21.10.2024 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

На переконання представника відповідача, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2024/000530/2 від 21.10.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001081 від 21.10.2024 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ПП «ГЕЛІОС-ВАН».

Від представника відповідача разом з відзивом на адміністративний позов надійшла заява про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив в якому останній не погоджується з позицією відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Від представника відповідача до суду надійшли письмові заперечення в яких відповідач наполягає на правомірності оскаржуваного рішення.

Ухвалою суду від 29.01.2025 року у задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що 05.11.2015 року між іноземною фірмою "SHENZHEN YUXIN YUAN TRADING CO., LTD" (Китай) (як продавцем) та Приватним підприємством «ГЕЛІОС-ВАН» (як покупцем) було укладено контракт №GS1615, за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, (столовий посуд та кухонні приладдя) асортимент, номенклатура, кількість, ціна та умови оплати яких визначаються в Інвойсах (рахунки Продавця) и Специфікаціях (замовлення Покупця) до цього Контракту.

Пунктом 2.1 укладеного контракту №GS1615 від 05.11.2015 року встановлено, що ціни за цим контрактом встановлюються в доларах США і враховуються в Специфікації та Інвойсі на відповідну поставку.

Відповідно до п. 2.2 визначено, що ціна Товару включає в себе вартість самого Товару, вартість експортної упаковки і маркування, транспортування до порту відправки, вантажні роботи, витрати по оплаті митного оформлення та інші витрати в країні вивозу.

Відповідно до п. 3.1 Контракту визначено, що поставка Товару здійснюється на умовах FOB Шеньжень, Китай (Інкотермс - 2010) або на інших умовах поставки, які визначаються в Специфікаціях та Інвойсах на кожну окрему поставку. Сторони керуються положеннями Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» (в редакції Міжнародної торгівельної палати 2010 року в частині, що стосується визначення базису поставки FOB, використовуваного у цьому контракті.

Відповідно до розділу 4 контракту визначено, що Товар, що поставляється за цим Контрактом, поставляється Продавцем у стандартній для цього Товару тарі та експортній упаковці. Експертна упаковка має бути промаркована. Маркування має містити інформацію та відповідати зразку, наданому Покупцем додатково відповідно до Специфікації.

07.06.2024 укладено додаткову угоду до контракту №GS1615 від 05.11.2015 р. про наступне:

1.1. Продавець зобов`язується поставити, a Покупець зобов`язується прийняти та сплатити товари (столове та кухонне приладдя) асортимент, номенклатура, кількість, ціна та умови оплати яких - вказується в Інвойсах (рахунках ПРОДАВЦЯ) та - Специфікаціях (замовленнях ПОКУПЦЯ) до цього Контракту.

1.2. Специфікації та інвойси складаються та - затверджуються Сторонами на кожну окрему поставку.»

1.2. Змінити п.2.1. та викласти його у наступній редакції:

« 2.1. Ціни за цим контрактом встановлюються в е доларах США та вказуються у Специфікації та - Інвойсі на відповідне постачання.»

1.3. Змінити п.2.3. та викласти його у наступній 5 редакції:

« 2.3. Загальна вартість товару, що поставляється за Контрактом, обчислюється в тій же валюті, що і ціна за одиницю товару (Доларах США) і складається із загальної суми Інвойсів.»

1.4. Змінити п.2.4. та викласти його у наступній редакції:

« 2.4. Різниця B кількості та сумі між специфікаціями та інвойсами фактичних поставок допускається в обсязі близько 5%. За наявності вищезгаданої різниці основним документом поставки вважати Інвойс.»

1.5. Змінити п.3.2. та викласти його у наступній редакції:

« 3.2. Термін поставки встановлюється специфікації на кожну поставку товару. Допускається збільшення строку поставки, - зазначеного у Специфікації на 45 днів. Замовлення вважається розміщеним та прийнятим y - виробництво з моменту підписання Специфікації на це замовлення обома Сторонами.»

1.6. Змінити п.6.1. та викласти його у наступній редакції:

« 6.1. Оплата за товар може бути виконана як до 1 отримання товару (передплата), всієї суми чи частини суми, і після поставки товару. Під - терміном "Передплата" у цьому випадку слід - розуміти оплату товару в період від дати - підписання специфікації до дати митного очищення у товару на територій України.»

1.7. Змінити п.6.2. та викласти його у наступній редакції:

« 6.2. Оплата здійснюється на підставі та умовах о виставленого Продавцем відповідного інвойсу у не вигляді переказу коштів з рахунку Покупця на - рахунок Продавця. Комісію за переказ коштів оплачує ПОКУПЕЦЬ.»

1.8. Змінити п.9.5. та викласти його у наступній редакції:

« 9.5. Цей контракт складено на 6 аркушах у двох примірниках однакової юридичної сили 1 екземпляр для кожної із сторін англійською та російською мовами, однак у зв`язку з повним переведення діловодства на українську мову, усі подальші додаткові угоди будуть складатися українською та англійською мовою, різночитаннях перевага англійському тексту.».

На виконання зазначеного контракту на адресу позивача компанією "SHENZHEN YUXIN YUAN TRADING CO., LTD" поставлено партію товару, а саме:

посуд столовий та кухонний з фарфору, у наборах, декорований: Чашки, чашки з блюдцями 23332 наб. Торгівельна марка "HELIOS". Виробник "SHENZHEN YUXIN YUAN TRADING CO.,LTD" Країна виробництва СN..

З метою митного оформлення імпортованого товару декларантом приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» до Одеської митниці була подана митна декларація №24UA500500035860U4 від 21.10.2024.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митними деклараціями (МД) №24UA500500035860U4 від 21.10.2024р. позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД, а саме:

пакувальний лист (Packing list) б/н від 21.08.2024;

рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) від 21.08.2024 № GS240530;

домашній коносамент (House bill of lading) від 27.08.2024 № ZM24080905;

автотранспортна накладна (Road consignment note) від 19.10.2024 № 2580;

сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) від 24.09.2024 №24С4403А1550/50010;

банківський платіжний документ, що стосується товару №74 від 15.10.2024;

рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 17.10.2024 №047144;

документ, що підтверджує вартість перевезення товару №5984 від 18.10.2024;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 05.11.2015 № GS1615;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 07.06.2024, №3 від 10.10.2024;

специфікація №6 від 07.06.2024;

договір (контракт) про перевезення №0905-Т/20 від 11.12.2020;

акт зважування №155287 від 19.10.2024;

копія митної декларації країни відправлення від 21.08.2024 № 530420240041348479.

21.10.2024 року Відповідачем було направлено повідомлення декларанту, в якому викладено нібито про наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах.

21.10.2024 декларант листом № 275 надав додаткові документи, а саме прайс - лист, виписку по рахункам, оборотно-сальдову відомість, додаткову угоду до Договору, а також повідомив Відповідача про надання вичерпного переліку документів та наполягав на закінченні митного оформлення.

21.10.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000530/2, яким митну вартість товару № 1 скориговано до рівня 3,15 дол. США/кг ніж заявлено декларантом 1,6712 дол. США/кг.

21.10.2024 митним органом складено картку відмови №UA500500/2024/001081 в прийнятті митної декларації №24UA500500035860U4 від 21.10.2024 в зв`язку з винесенням рішення про коригування митної вартості товару.

21.10.2024 Позивачем було подано ВМД №24UA500500035938U0 за першим методом визначення митної вартості, в порядку ст. 55 Митного кодексу, сплачена вартість донарахованих митних платежів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів.

Загальний розмір переплати за поданою декларацією склав: 111 236,64 мито, 244 720,60 грн ПДВ всього 355 957,24 грн.

В прийнятому рішенні Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000530/2 від 21.10.2024 року зазначено наступне:

у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: в копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставки FOB. Проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця; з огляду на маршрут транспортування товару (SHENZHEN (SHEKOU) Чорноморськ) при умовах поставки FOB SHENZHEN (SHEKOU), експедитор повинен надавати послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товару в порту SHENZHEN (SHEKOU). Однак, відомості про вартість витрат таких послуг, які є складовими митної вартості, не включені у графу 21 декларації митної вартості до ЕМД;

відповідно до п.4.3 договору від 11.12.2020 № 0905-Т/20 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення оплата рахунків, виставлених експедитором здійснюється протягом трьох банківських днів, але до митного оформлення не надано документи, які підтверджують факт оплати рахунку від 17.10.2024 №047144.

Митним органом відповідно до 3 статті 53 МКУ зобов`язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)виписку з бухгалтерської документації; 2)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;3)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 4) копію декларації країни відправлення з перекладом на українську мову. У відповідності до ч. 6 ст. 53 МКУ декларанту або уповноваженій ним особі було запропоновано за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

21.10.2024 декларантом приватного підприємства "ГЕЛІОС-ВАН" надіслано: прайс - лист б/н від 07.06.2024, виписка рахунку від 15.10.2024, оборотно сальдова відомість по рахунку №632 за 01.01.2024-21.10.2024, Додаткова угода № 1 до Договору № 0905-Т/20 від 31.07.2024, лист приватного підприємства "ГЕЛІОС-ВАН" від 21.10.2024 №275, яким повідомлено що інших документів надано не буде. Виписка з бухгалтерського рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за період з 01.01.2024 по 21.10.2024 не містить аналітику (найменування) щодо «постачальника» товарно-матеріальних цінностей, зокрема а саме: аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату, що з наведеної «бухгалтерської довідки», наданої декларантом, не містить відомості з підтвердження складових митної вартості заявлених товарів. Отже, декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано.

Оскільки відповідно до п. 2 ст. 58 МКУ використані декларантом відомості не підтвердженні документально, відповідно до п.3 ст. 58 МКУ застосовують другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1ст. 57 МКУ.

В митному органел відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до ст. 59, 60МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів.

Відповідно до ст. 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості товарів на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використанні, оскільки митному органі відсутня інформація щодо обчислення вартості, наданої виробником товарів.

Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58-63 МКУ, оскільки відповідно до п. 2 ст. 58 МКУ використанні декларантом відомості не підтвердженні документально митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України та є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі і торгівлі (GAТТ) за резервним методом, скоригована митна вартість буде ґрунтуватися на раніше визначених митним органом митних вартостях подібних товарів відповідно до п. 2 ст. 64 МКУ.

З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим :

товар №1 3,15 дол.США/кг (МД від 30.09.2024 №UA500020/2024/8392 та МД від 09.10.2024 №UA205180/2024/15197) , ніж заявлено декларантом 1,6712 дол.США/кг товару.

Декларанту роз`яснено права викладені у п. 3 ст. 52 МКУ на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, вважаючи їх необґрунтованими та протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про їх оскарження в адміністративній справі.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Митний Кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару №24UA500500035860U4 від 21.10.2024 р. підстави його винесення, суд зазначає таке.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару.

Так, у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номеру та дати митної декларації, яка була взята для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Разом з тим, визначення більшої ціни товару у МД від 30.09.2024 №UA500020/2024/8392 та МД від 09.10.2024 №UA205180/2024/15197 не є безумовною підставою для коригування вартості товару в бік збільшення.

Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Митним органом в оскаржуваному рішенні №UA500500/2023/000765/2 зазначено, серед іншого, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: в копії митної декларації країни відправлення зазначені умови поставки FOB. Проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця;

з огляду на маршрут транспортування товару (SHENZHEN (SHEKOU) Чорноморськ) при умовах поставки FOB SHENZHEN (SHEKOU), експедитор повинен надавати послуги з розвантаження, перевантаження та обробки товару в порту SHENZHEN (SHEKOU). Однак, відомості про вартість витрат таких послуг, які є складовими митної вартості, не включені у графу 21 декларації митної вартості до ЕМД;

відповідно до п.4.3 договору від 11.12.2020 № 0905-Т/20 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення оплата рахунків, виставлених експедитором здійснюється протягом трьох банківських днів, але до митного оформлення не надано документи, які підтверджують факт оплати рахунку від 17.10.2024 №047144.

Так, відповідно до правил «Інкотермс 2010» умови поставки FOB (франко-борт) визначають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з моменту переходу через поручні судна в названому порту відвантаження усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець.

При цьому суд звертає увагу на те, що Правила Iнкотермс не визначають обов`язку вказувати географічний пункт переходу обов`язків сторін за поставками на умовах FOB в експортній декларації виробника або в будь-якому іншому документів.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні не наведено обґрунтованих доводів щодо наявності взаємозалежності між фактом відсутності зазначення географічного пункту переходу обов`язків в експортній декларації країни виробника та визначенням числових значень митної вартості товару, який ввезено позивачем.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 160/8775/18.

Разом з тим, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що в наданому до митного оформлення інвойсі № GS240530 від 21.08.2024 року взазначені умови поставки FOB SHENZHEN (SHEKOU) (SHENZHEN - географічна точка у Китаї).

За правилами Інкотермс-2010, FOB (Free On Board, або Франко борт (назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. З цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.

Тобто, на умовах поставки FOB постачальник несе відповідальність за оплату всіх витрат, пов`язаних з вантажем до тих пір, поки товар не виявиться на судні в порту відправлення.

Отже, зовнішньоекономічним договором та інвойсом передбачено умови поставки та переходу відповідальності за товар, у зв`язку з чим доводи митного органу щодо не зазначення географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, є безпідставними.

Отже, вищевказані доводи відповідача є безпідставними.

Стосовно тверджень відповідача про те, що згідно умовам пункту 4.3 договору про перевезення від 11.12.2020 № 0905-Т/20 зазначено, що оплата робіт та послуг здійснюється Клієнтом протягом 3 банківських днів на умовах передплати на підставі рахунків, виставлених Експедитором , якщо в Заявці або інших документах до Договору на конкретну партію вантажу не узгоджені інші терміни, порядок і умови розрахунків. Для можливості перевірити повноту всіх наданих послуг, у тому числі додаткових, та їх вартості, декларантом не надано на розгляд банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку від 17.10.2024 №047144, - суд зазначає, що відповідачем не вказано яким саме чином вказані розбіжності впливають на визначення митної вартості товару.

Щодо покликань відповідача на те, що виписка з бухгалтерського рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» за період з 01.01.2024 по 21.10.2024 не містить аналітику (найменування) щодо «постачальника» товарно-матеріальних цінностей, то суд зазначає, що виписка з бухгалтерської документації (оборотно-сальдова відомість по рахунку 632) надана як додатковий документ на вимоги митного органу і містить в собі подробиці розрахунків між Продавцем та Покупцем (Імпортером) товару, що підтверджує наявність взаєморозрахунків, облік їх у бухгалтерському обліку та наявність грошового/товарного обороту.

Так, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Отже, надані позивачем для митного оформлення товару документи відповідають вимогам ч. 2 ст. 53 МК України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару, та підтверджують митну вартість товару, задекларовану у митній декларації.

Таким чином, відповідачем не взято до уваги приписи ст.8 МК України, якою передбачено принцип презумпції невинуватості. Декларантом не було допущено систематичних порушень, а помилка суто механічна та її допущення не впливає на числове визначення митної вартості товару заявленого до митного оформлення. Крім того, відповідачем не доведено ознак підробки в зазначених документах.

Крім цього, суд звертає увагу, що посилання відповідача в рішеннях про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.

Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).

У зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.

З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.

Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2024/000530/2 від 21.10.2024 року прийняте не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

ПП «ГЕЛІОС-ВАН» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 4271,49 грн.

З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 4271,49 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000530/2 від 21.10.2024 року.

Стягнути з Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) (код ЄДРПОУ 44005631, м. 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «ГЕЛІОС-ВАН» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Шевченка, 7А, офіс 44, код ЄДРПОУ 37439444)) сплачений судовий збір у розмірі 4271,49 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: приватне підприємство «ГЕЛІОС-ВАН» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Шевченка, 7А, офіс 44, код ЄДРПОУ 37439444));

Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ ВП 44005631, 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Липи, 21-а)

Суддя П.П.Марин