Рішення

від 29.01.2025 по справі 580/8017/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року справа № 580/8017/24 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

13.08.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі відповідач 1), Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (далі відповідач 2), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 25.07.2024 № 40 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» старшого оперуповноваженого 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України у виді догани.

Також просить стягнути з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що працює старшим оперупоруповноваженим 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Черкаській області ДСР НП України. 13.03.2024 у зв`язку з постійним виконанням своїх службових обов`язків позивач отримав табельну вогнепальну зброю НОМЕР_1 на постійне зберігання. Вказує, що з 03.06.2024 у зв`язку з погіршенням стану здоров`я звернувся до лікувального закладу та йому було призначено амбулаторне лікування. З 03.06.2024 по 01.07.2024 перебував на лікувальнні. Табельну вогнепальну зброю з 03.06.2024 по 01.07.2024 не здавав до чергової частини УАЗОР ГУНП в Черкаській області, оскільки не перебував на стаціонарному лікуванні, на навчанні та у відрядженні, за межі України не виїжджав, отже не був відсутнім. На момент перебування на амбулаторному лікуванні табельна вогнепальна зброя зберігалася у металевому ящику за місцем проживання, що унеможливлювало доступ до неї сторонніх осіб. 01.07.2024 закріплену табельну вогнепальну зброю позивач здав до кімнати зберігання зброї чергової частини УОАЗОР ГУНП в Черкаській області, оскільки вирішувалося питання про госпіталізацію на стаціонарне лікування до закладу охорони здоров`я.

01.08.2024 працівник кадрового підрозділу повідомив позивача про винесення наказу від 25.07.2024 № 40 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у виді догани за порушення вимог пп. 2 п. 1 ст 18 Закону України «Про національну поліцію», п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 2.38 та 2.18 Посадових інструкцій, вимог пункту 13 розділу VI наказу МВС України від 11.10.2018 № 828 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України». Того ж дня позивач ознайомився із зазначеним наказом. Позивач вважає оскаржуваний наказ протиправним, оскільки в його діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення.

Вказує, що його не було викликано до Управління для надання пояснень під час проведення службового розслідування. Посилання відповідача на те, що під час спілкування позивач категорично відмовився від надання пояснень, не відповідає дійсності. З акта про відмову надати пояснення від 25.07.2024 не зрозуміло, хто та коли повідомляв позивача про виклик до Управління для надання пояснень. Стверджує, що у цей час перебував на лікуванні в КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги». Даний акт не відповідає дійсності та є надуманим, оскільки 25.07.2024 о 15.00 год він не перебував в приміщенні Управління та жодних відмов не висловлював.

Також позивач вказує, що наявне пояснення т.в.о. заступника начальника 1-го відділу УСР в Черкаській області ДСР НП України Комашко О. В. від 24.07.2024 щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку, яке відібрано заступником начальника 7-го відділу УСР в Черкаській області ДСР НП України Гегало В. В., але будь-яких доручень на вчинення даної дії на останнього до матеріалів службового розслідування не долучено, адже службове розслідування проводилося начальником УСР в Черкаській області ДСР НП України одноособово, тобто останній і мав би опитувати ОСОБА_2 . Відібрання пояснень особою, яка не проводить службового розслідування, є порушенням вимог Дисциплінарного статуту.

Тому вважає, що службове розслідування проведено поверхнево, без з`ясування всіх обставин справи, які б підтверджували в його діях наявність дисциплінарного проступку. За захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

13.09.2024 Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, не погоджуючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі. Відповідач 2 вказує, що службове розслідування щодо позивача проведено в межах повноважень, наданих Положенням та Статутом, а тому спірний наказ від 25.07.2024 № 40 видано відповідно до вимог чинного законодавства. Вимога до Департаменту щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від безпідставної вимоги позивача визнати протиправним та скасувати наказ.

Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відзив на позовну заяву не подало. 22.01.2025 УСР в Черкаській області ДСР НП України подало до суду пояснення, в яких зазначило, що з 03.06.2024 позивач перебував на лікарняному, на роботу не виходив, не виконував жодних доручень керівництва УСР в Черкаській області, а тому потреба у використанні табельної вогнепальної зброї у ОСОБА_1 була відсутня.

27.01.2025 позивач подав до суду письмові пояснення, в яких зазначив, що у нього, як працівника поліції, який перебував на амбулаторному лікуванні та мав сейф для зберігання зброї за місцем свого проживання, була службова необхідність у постійному носінні та зберіганні табельної вогнепальної зброї.

Ухвалою від 02.09.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

З`ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 з липня 2022 року працює старшим оперупоруповноваженим 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Згідно з витягом з наказу від 25.10.2022 № 2056 «Про закріплення табельної та автоматичної вогнепальної зброї на постійне носіння і зберігання» за ОСОБА_1 закріплена табельна вогнепальна зброя ПМ ГХ 6459, 1982 р. на постійне носіння і зберігання. Також відповідно до зазначеного наказу працівникам, за якими закріплена зброя, неухильно виконувати вимоги розділу VI Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України затвердженою наказом МВС України від 11.10.2018 № 828.

Відповідно до змісту рапорту від 10.07.2024 т.в.о. заступника начальника 1-го відділу УСР в Черкаській області ДСР НП України Комашка О. (№ ДСР НПУ № 6409-2024 від 12.07.2024) 10.07.2024 в ході перевірки виконання вказівки щодо здачі до кімнати зберігання зброї чергової частини УОАЗОР ГУНП в Черкаській області закріпленої на постійне зберігання та носіння табельної вогнепальної зброї працівниками 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Черкаській області (лист ГУНП в Черкаській області від 09.07.2024 № 4416-2024 (18004)), виявлено факт порушення службової дисципліни ОСОБА_1 . Так, з 03.06.2024 ОСОБА_1 на службу не виходить, оскільки перебуває на лікарняному, проте закріплену за ним табельну вогнепальну зброю здав до кімнати зберігання зброї чергової частини УОАЗОР ГУНП в Черкаській області тільки 01.07.2024 (через 28 днів) (а. с. 25).

Наказом Управління від 12.07.2024 № 39 «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено службове розслідування за рапортом т.в.о. заступника начальника 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Черкаській області ДСР НП України ОСОБА_2 від 12.07.2024 № 6409-2024 щодо порушення вимог наказу МВС України від 11.10.2018 № 828 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України» ОСОБА_1 , у формі письмового провадження (а. с. 22, 23).

З рапорту заступника начальника 7-го відділу (моніторингу та координації) УСР в Черкаській області ДСР НП України Гетала В. вбачається, що в ході розмови підполковник поліції ОСОБА_3 повідомив, що відповідно до записів в Книзі видачі та приймання озброєння чергової частини УОАЗОР ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_1 отримав табельну вогнепальну зброю НОМЕР_1 на постійне зберігання 13.03.2024 та здав до кімнати зберігання зброї 01.07.2024 (а. с. 26).

Наказом Управління від 25.07.2024 № 40 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог пп. 2 п. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 2.38 та 2.18. посадових інструкцій, вимог п. 13 розділу VI наказу МВС України від 11.10.2018 № 828 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України», а саме в частині: «якщо тимчасово немає потреби в табельній вогнепальній зброї, боєприпасах і спеціальних засобах, виданих для постійного зберігання і носіння, зброя і патрони до неї підлягають обов`язковому здаванню на час відсутності для зберігання до кімнати зберігання зброї чергової частини» старшому оперуповноваженому 1-го відділу (боротьби з організованими злочинними групами та злочинними організаціями) УСР в Черкаській області ДСР НП України капітану поліції ОСОБА_1 оголошено догану.

Відповідно до змісту оскаржуваного наказу від 25.07.2024 № 40 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» встановлено, що з 03.06.2024 ОСОБА_1 перебував на лікарняному, на службу не виходив, доручення керівництва 1-го відділу УСР в Черкаській області не виконував, проте закріплену за ним табельну вогнепальну зброю ПМ ГХ 6459, 1982 р. (наказ ГУНП в Черкаській області «Про закріплення табельної та автоматичної вогнепальної зброї на постійне носіння і зберігання» № 2056 від 25.10.2022) здав до кімнати зберігання зброї чергової частини УОАЗОР ГУНП в Черкаській області тільки 01.07.2024 (через 28 днів).

Позивач вважає, що оскаржуваний наказ прийнятий за відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, тому звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 580-VІІІ Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 580-VІІІ поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За змістом частини першої статті 59 Закону № 580-VІІІ служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до статті 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; здійснює оперативно-розшукову діяльність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України від 23.10.2019 № 1077 (далі Положення про Департамент), Департамент є міжрегіональним територіальним органом у складі кримінальної поліції Національної поліції України, який бере участь у реалізації державної політики з питань боротьби з організованою злочинністю та згідно із законодавством України здійснює оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 1 розділу II Положення про Департамент визначено, що до його основних завдань належить реалізація повноважень Національної поліції України в частині боротьби з організованою злочинністю, злочинністю в органах державної влади та місцевого самоврядування, протидії корупції, захисту прав і свобод людини і громадянина та об`єктів права власності від протиправних посягань.

Згідно з пунктом 1 розділу І Положення про Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, затвердженого наказом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 06.11.2019 № 17 (далі Положення № 17), Управління стратегічних розслідувань в Черкаській області Департаменту стратегічних розслідувань є структурним (відокремленим) підрозділом Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України та згідно із законодавством України здійснює оперативно-розшукову діяльність.

Підпунктом 40 пункту 1 розділу ІІІ Положення № 17 передбачено, що УСР в Черкаській області на території обслуговування відповідно до покладених на нього завдань вивчає обставини та причини надзвичайних подій за участю особового складу управління, проводить у встановленому порядку службові розслідування за фактами порушення працівниками управління службової дисципліни, вживає заходи щодо притягнення винуватих осіб до дисциплінарної відповідальності.

Згідно із підпунктами 1, 11 та 16 пункту 1 розділу V Положення № 17 начальник УСР в Черкаській області: здійснює безпосереднє керівництво управлінням, організовує виконання покладених на нього завдань та несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності; забезпечує дотримання службової дисципліни працівниками управління, у межах наданих прав призначає службові розслідування за фактами порушення службової дисципліни працівниками управління, вирішує питання про притягнення працівників управління до дисциплінарної відповідальності; представляє УСР в Черкаській області в судах, у відносинах з органами Національної поліції України, а також органами державної влади, окремими фізичними та юридичними особами.

Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VІІІ у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України». Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження, визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (далі Дисциплінарний статут).

За змістом преамбули Дисциплінарного статуту дія останнього поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Ст. 12 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Ураховуючи наведені приписи, підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у порушенні поліцейським службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, наказів Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників, а так само у невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського, вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Приписами статті 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Положеннями статті 15, 16 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.

Розділу V встановлює особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.

Так, частини перша та друга ст. 26 Дисциплінарного статуту визначає, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.

Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії (далі - уповноважена особа).

Службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником. У разі потреби цей строк може бути продовжений керівником, який призначив службове розслідування, але не більш як на 15 календарних днів (ч. 3 ст. 26 Дисциплінарного статуту).

Ч. 5 ст. 26 Дисциплінарного статуту передбачає, що за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, висновок не складається, а обставини вчинення дисциплінарного проступку відображаються в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності або в довідці про відсутність в діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. У разі проведення службового розслідування безпосередньо керівником, який його призначив, днем завершення службового розслідування є день підписання наказу про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності або довідки про відсутність в діях поліцейського дисциплінарного проступку, яка підлягає реєстрації в органі поліції (ч. 6 ст. 26 Дисциплінарного статуту).

Частини 1, 2 ст. 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт (ч. 3 ст. 27 Дисциплінарного статуту).

Ч. 1 ст. 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі Порядок № 893), визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.

Згідно з пунктами 4, 7, 13, 14 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні або письмові пояснення (у тому числі з накладанням електронного цифрового підпису) щодо відомих їм відомостей про діяння, яке стало підставою для призначення службового розслідування.

Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.

Отже, в ході службового розслідування з`ясовуються обставини, з приводу яких воно було призначене, встановлюється наявність чи відсутність вини порушника у вчиненні дисциплінарного проступку, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь його відповідальності, а також ставлення до скоєного, та в разі підтвердження факту вчинення дисциплінарного проступку виконавцем службового розслідування вноситься пропозиція про застосування до винної особи конкретного дисциплінарного стягнення.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Пунктом 7 розділу V Порядку № 893 передбачено, що збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Пунктами 1 та 4 розділу VII Порядку № 893 встановлено, що у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Як встановив суд відповідно до записів в Книзі видачі та приймання озброєння чергової частини УОАЗОР ГУНП в Черкаській області капітан поліції ОСОБА_1 13.03.2024 отримав табельну вогнепальну зброю НОМЕР_1 на постійне зберігання та здав її до кімнати зберігання зброї 01.07.2024.

Підставою для проведення службового розслідування слугувало звернення 10.07.2024 т.в.о. заступника начальника 1-го відділу УСР в Черкаській області ДСР НП України Комашка О. з рапортом щодо можливого вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 .

На підставі наказу Управління від 12.07.2024 № 39 призначено службове розслідування у формі письмового провадження та наказом Управління від 25.07.2024 № 40 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог пп. 2 п. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 2 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 2.38 та 2.18. посадових інструкцій, вимог п. 13 розділу VI наказу МВС України від 11.10.2018 № 828 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України», а саме в частині: «якщо тимчасово немає потреби в табельній вогнепальній зброї, боєприпасах і спеціальних засобах, виданих для постійного зберігання і носіння, зброя і патрони до неї підлягають обов`язковому здаванню на час відсутності для зберігання до кімнати зберігання зброї чергової частини» ОСОБА_1 оголошено догану.

Відповідно до змісту наказу від 25.07.2024 № 40 з 03.06.2024 ОСОБА_1 перебував на лікарняному, на службу не виходив, доручення керівництва 1-го відділу УСР в Черкаській області не виконував, проте закріплену за ним табельну вогнепальну зброю ПМ ГХ 6459, 1982 р. (наказ ГУНП в Черкаській області «Про закріплення табельної та автоматичної вогнепальної зброї на постійне носіння і зберігання» № 2056 від 25.10.2022) здав до кімнати зберігання зброї чергової частини УОАЗОР ГУНП в Черкаській області тільки 01.07.2024 (через 28 днів).

При цьому, факт не здачі позивачем табельної вогнепальної зброї до кімнати зберігання зброї чергової частини УОАЗОР ГУНП в Черкаській області на час відсутності не є спірним у цій справі. Позивач не заперечує, що не здав табельну вогнепальну зброю до кімнати зберігання зброї чергової частини під час перебування на лікуванні. Однак, позивач вважає, що дисциплінарне стягнення застосоване до нього з порушенням вимог Дисциплінарного статуту.

Суд, надаючи оцінку правомірності прийнятого Управлінням наказу від 25.07.2024 № 40 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким застосуванню до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани, виходить з такого.

Організацію забезпечення зброєю, боєприпасами, спеціальними засобами, засобами індивідуального захисту, приладами та іншим захисним спорядженням (далі - озброєння) у Національній поліції України, їх зберігання та експлуатацію визначено Інструкцією з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України затвердженою наказом МВС України від 11.10.2018 № 828 (далі Інструкція № 828).

Відповідно до п. 8 розділу IV Інструкції №828 заборонено видавати озброєння поліцейським, які перебувають у відпустці, відсторонені від посади, учинили діяння, що містить ознаки злочину, або щодо яких проводиться службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни, чи за наявності інших обмежувальних умов, визначених законодавством України.

Згідно з п. 13 розділу VI Інструкції № 828 у разі направлення поліцейського на стаціонарне лікування, навчання, виїзду його за межі України, а також якщо тимчасово немає потреби в табельній вогнепальній зброї, боєприпасах і спеціальних засобах, виданих для постійного зберігання і носіння, зброя і патрони до неї підлягають обов`язковому здаванню на час відсутності для зберігання до КЗЗ чергової частини, а спеціальні засоби - відповідальному за озброєння.

Згідно з витягом з наказу від 25.10.2022 № 2056 «Про закріплення табельної та автоматичної вогнепальної зброї на постійне носіння і зберігання» працівникам, за якими закріплена зброя, неухильно виконувати вимоги розділу VI Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України затвердженою наказом МВС України від 11.10.2018 № 828.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.02.2016 № 70 затверджено Інструкцію із заходів безпеки при поводженні зі зброєю (далі Інструкція № 70).

Згідно з п. 2 розділу ІІІ зазначеної Інструкції вогнепальна зброя і боєприпаси після виконання службових обов`язків або в разі відсутності потреби негайно здаються на зберігання до чергової частини органу (закладу, установи) поліції.

У той же час, відповідно витягу з наказу від 25.10.2022 № 2056 «Про закріплення табельної та автоматичної вогнепальної зброї на постійне носіння і зберігання» за ОСОБА_1 закріплена табельна вогнепальна зброя ПМ ГХ 6459, 1982 р. на постійне носіння і зберігання.

Як було зазначено вище, згідно з п. 13 розділу VI Інструкції № 828 якщо тимчасово немає потреби в табельній вогнепальній зброї, виданих для постійного зберігання і носіння, зброя підлягає обов`язковому здаванню на час відсутності для зберігання до КЗЗ чергової частини.

Отже, позивач, перебуваючи на амбулаторному лікуванні, не виконував службові обов`язки, а тому тимчасово не мав потреби в табельній вогнепальній зброї, отже мав обов`язок здати вогнепальну зброю.

Водночас позивачем не заперечується факт здачі зброї 01.07.2024 (через 28 днів) після початку лікарняному з 03.06.2024.

Таким чином, суд зазначає, що на весь час існування обставин, які зобов`язують здати закріплену вогнепальну зброю, а саме якщо тимчасово немає потреби в табельній вогнепальній зброї, позивач повинен був здати закріплену вогнепальну зброю до чергової частини УАЗОР ГУНП в Черкаській області.

Тобто, протягом всього періоду лікування (зокрема, з 03.06.2024 по 31.07.2024) закріплена за позивачем вогнепальна зброя повинна була перебувати в черговій частині УАЗОР ГУНП в Черкаській області, а не у сейфі (металевому ящику) за місцем проживання позивача.

Позивач посилається на те, що він не був обізнаний про проведення службового розслідування щодо нього, тому не мав можливості надати пояснення щодо обставин справи. Стверджує, що наведене в акті від 25.07.2024 про відмову від надання пояснень не відповідає дійсності, оскільки він не відмовлявся від надання пояснень, адже його не викликали для їх надання. Також посилається на те, що табельна вогнепальна зброя зберігалася у металевому ящику за місцем проживання, що унеможливлювало доступ до неї сторонніх осіб. Крім того посилається на те, що заступник начальника Гегало В. В. не мав права відбирати пояснення ОСОБА_2 від 24.07.2024 щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку, адже розслідування проводилося начальником УСР в Черкаській області ДСР НП України одноособово, і тому саме останній мав би опитувати ОСОБА_2 .

Суд щодо наведених тверджень позивача зазначає наступне.

Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що табельна вогнепальна зброя зберігалася у металевому ящику за місцем проживання позивача, що унеможливлювало доступ до неї сторонніх осіб, суд вважає безпідставним, оскільки Інструкцією з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, Інструкцією з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України та іншими нормативно-правовими актами не передбачено іншого варіанта зберігання вогнепальної зброї якщо тимчасово немає потреби в табельній вогнепальній зброї як здача її на час відсутності для зберігання до КЗЗ чергової частини. Власну зареєстровану зброю особа зобов`язана зберігати в металевих ящиках, сейфах, спеціально виготовлених для зберігання зброї, за місцем їх постійного проживання у визначеному місці. Однак тримати у такому сейфі бойову зброю, яка видана у спірному випадку позивачу, як працівнику органів поліції, заборонено.

Щодо посилання позивача на те, що він не відмовлявся від надання пояснень, суд врахував таке.

Відповідно до акта від 25.07.2024 ОСОБА_1 відмовився надати пояснення щодо вчинення ним дисциплінарного проступку.

Частини 1- 3 ст. 18 Дисциплінарного статуту встановлюють, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема, надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Суд зауважує, що з матеріалів справи не видається можливим встановити, чи був позивач присутній під час складання зазначеного акта від 25.07.2024 про відмову надати пояснення. При цьому, ОСОБА_1 стверджує, що перебував 25.07.2024 на лікарняному.

Так, з інформаційної довідки з електронної системи охорони здоров`я вбачається, що позивач з 25.07.2024 по 29.07.2024 перебував на лікарняному (медичний висновок № 85ХТ-В8Р6-73НМ-6ВВН від 25.07.2024).

При цьому, суд вважає, що перебування позивача на лікарняному, не позбавляло його можливості з`явитися до Управління для надання пояснень. Водночас, суд враховує, що матеріали справи не містять належних доказів повідомлення позивача про проведення службового розслідування та виклику його для надання пояснень.

Суд наголошує на необхідності дотримання встановленої законом процедури прийняття відповідного індивідуального акта, проте звертає увагу, що саме по собі порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що таке порушення вплинуло або могло вплинути на правильність оскаржуваного рішення (у спірному випадку оскаржуваного наказу).

З матеріалів справи не вбачається, що під час надання пояснень позивач міг повідомити обставини, які б впливали на прийняття наказу про оголошення догани, а тому вказане порушення у даній справі є формальним і не слугує підставою для скасування оскаржуваного наказу.

Щодо відібрання заступником начальника ОСОБА_4 пояснень щодо обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку у т.в.о. заступника начальника ОСОБА_2 , а не начальником Управління Дзісь В., який проводив службове розслідування, то суд врахував наступне.

Ч. 1. ст. 27 Дисциплінарного статуту передбачає, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.

Суд не вбачає підстав вважати, що заступник начальника ОСОБА_4 не є уповноваженою особою, яка може відібрати пояснення під час проведення службового розслідування в особи, обізнаної з обставинами вчинення дисциплінарного проступку.

Саме т.в.о. заступника начальника ОСОБА_2 10.07.2024 звернувся до начальника Управління ОСОБА_5 із рапортом щодо виявленого факту порушення позивачем службової дисципліни.

При цьому, пояснення т.в.о. заступника начальника ОСОБА_2 по суті є аналогічними зазначеним у рапорті від 10.07.2024 обставинам, тому їх відібрання є формальним та не є визначальним у проведеному службовому розслідуванні.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність спірного наказу, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Надаючи оцінку процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, суд вважає, що формальні порушення процедури не можуть мати наслідком скасування правильного по суті рішення, а саме у спірному випадку наказу начальника Управління від 25.07.2024 № 40 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».

Суд вважає, що позивач порушив вимоги щодо здачі табельної вогнепальної зброї до КЗЗ чергової частини рішення Управління на час його тимчасової відсутності у зв`язку з перебуванням на амбулаторному лікуванні, а тому навіть за умови дотримання відповідачем передбаченої законом процедури службового розслідування рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не могло бути іншим.

Таким чином вказані доводи позивача не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного наказу.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів суду правомірність та законність своїх дій у застосуванні до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани, в діях якого є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, а спірний наказ прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені наведеними законодавчими приписами.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя Алла РУДЕНКО