Постанова

від 29.01.2025 по справі 520/25905/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 р. Справа № 520/25905/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського національного університету Повітряних Сил імені І.Кожедуба на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., м. Харків, повний текст складено 26.11.24 у справі № 520/25905/24

за позовом ОСОБА_1

до Харківського національного університету Повітряних Сил імені І.Кожедуба

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба Міністерства оборони України (далі також - відповідач), в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2015 по 23.02.2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 року згідно з вимогами Закону України №1282-12 «Про індексацію грошових доходів населення» (зі змінами та доповненнями) та Постанови КМУ від 17.07.2003 за №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (зі змінами та доповненнями);

- зобов`язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.08.2015 по 23.02.2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 року згідно з вимогами Закону України №1282-12 «Про індексацію грошових доходів населення» (зі змінами та доповненнями) та Постанови КМУ від 17.07.2003 за №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (зі змінами та доповненнями);

- визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 20.07.2018 по 25.06.2021 з урахуванням базового місяця січень 2008 року згідно з вимогами Закону України №1282-12 «Про індексацію грошових доходів населення» (зі змінами та доповненнями) та Постанови КМУ від 17.07.2003 за №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (зі змінами та доповненнями);

- зобов`язати Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20.07.2018 по 25.06.2021 з урахуванням базового місяця січень 2008 року згідно з вимогами Закону України №1282-12 «Про індексацію грошових доходів населення» (зі змінами та доповненнями) та Постанови КМУ від 17.07.2003 за №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (зі змінами та доповненнями).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.08.2015 по 23.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Зобов`язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з 01.08.2015 по 23.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Визнано протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 25.06.2021 із урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003.

Зобов`язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 25.06.2021 із урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення суду ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, з посиланням на норми чинного законодавства, зазначає, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивача проведена відповідно до вимог чинного законодавства. Вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для ухвалення рішення стосовно виплати індексації грошового забезпечення з 01.12.2018 по 25.06.2021 із урахуванням абзацу 4 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 з урахуванням виплачених сум.

За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту третього частини першоїстатті 311 Кодексу адміністративного судочинства України(далі також -КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходив службу у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба у період з 01.08.2015 по 25.06.2021.

Згідно з довідкою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2015 по 28.02.2018 за №176/176/100/754/2206/пс від 27.09.2024 ОСОБА_1 з 01.08.2015 по 31.12.2015 нарахована індексація з урахуванням базового місяця - серпень 2015 року; з 01.01.2016 по 28.02.2018 - індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась.

Як убачається з довідки про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 20.07.2018 по 25.06.2021 за №176/176/100/754/1940/1/пс від 26.08.2024 позивачу виплачена індексація з урахуванням базового місяця березень 2018 року.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.08.2015 по 23.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, та у період з 01.12.2018 по 25.06.2021 із урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, є протиправною.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи у цій частині, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 за № 2017-III законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року, № 2011-XII.

Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03.07.1991 за № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (зі змінами та доповненнями).

За змістом статті 1 цього Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (у редакції до 01.01.2016) визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (у редакції з 01.01.2016 - 103 відсотки). Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 5 Закону України № 1282-ХІІ передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення" (далі за текстом - Порядок № 1078).

Згідно з п. 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх індексація відповідно до законодавства.

Пунктом 5 Порядку № 1078 встановлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Згідно з пунктом 10-2 Порядку № 1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького гіду, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Аналіз наведених норм законодавства України дає підстави дійти висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 за № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» збільшено грошове забезпечення військовослужбовців. Зазначена постанова набрала чинності з дня втрати чинності указів Президента України, що визначають умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу державних органів, але не раніше ніж 01 січня 2008 року.

Указ Президента України «Про внесення зміни до Указу Президента України від 14.04.1999 за № 379 та визнання такими, що втратили чинність деяких указів Президента України» набрав чинності з 01.01.2008.

Отже, у зв`язку із прийняттям указаної постанови базовим місцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів позивача є січень 2008 року.

Відповідно до положень Порядку № 1078 розрахунок індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком, починаючи з місяця, наступного за базовим.

30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704, котра у початковій редакції п. 10 набирала чинності з 01.01.2018 та унормовувала грошове забезпечення військовослужбовців (далі за текстом - Постанова КМУ № 704).

Відповідно до п. 10 Постанови КМУ № 704, у редакції Постанови КМУ від 27.12.2017 за № 1052, дата набрання чинності припадала на 01.01.2019.

Згідно з п. 3 змін, унесених до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених п. 6 Постанови КМУ від 21.02.2018 за № 103, п. 10 Постанови КМУ від 30.08.2017 за № 704 викладений у новій редакції, що передбачала набрання чинності з 01.03.2018.

Отже, до 28.02.2018 умови грошового забезпечення військовослужбовців були унормовані приписами Постанови КМУ від 07.11.2007 за № 1294, а з 01.03.2018 - почали регулюватися приписами Постанови КМУ від 30.08.2017 за № 704.

У силу правового висновку, сформованого Верховним Судом у постанові від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, індекс споживчих цін січня 2008 року повинен використовуватись про процедурі обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовця до 28.02.2018.

Відповідачем не надано доказів нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2015 по 23.02.2018 із урахуванням базового місяця - січень 2008.

Враховуючи те, що відповідачем протиправно не здійснювалися нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.08.2015 по 23.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін січень 2008 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у період з 01.08.2015 по 23.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

Стосовно висновків суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 25.06.2021 із урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, то колегія суддів ураховує, що схеми посадових окладів військовослужбовців затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб. Указана постанова була чинною з 1 січня 2008 року до 1 березня 2018 року. 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30 серпня 2017 року №704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.

Отже, нарахування й виплата поточної індексації з 1 березня 2018 року мала здійснюватися з урахуванням місяця підвищення доходів березень 2018 року, а індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року, був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року і фактично з грудня 2018 року у військовослужбовців з`явилося право на індексацію грошового забезпечення.

Разом з тим, необхідно враховувати, що Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці.

Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

У цьому контексті колегія суддів зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Такий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року у справі № 420/6982/21 з подібними правовідносинами.

За матеріалами справи у період з 01.12.2018 по 25.06.2021 відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію - різницю.

Отже, відповідачем не дотримано вказаних вимог Порядку № 1078 та не нараховано позивачу належні суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 25.06.2021.

Відповідач у межах спірних правовідносин необґрунтовано не застосував норми абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу, не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу.

З огляду на зазначене колегія суддів колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що індексація грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2018 по 25.06.2021 із урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, а отже наявні підстави для задоволення відповідної частини позовних вимог.

Відсутність коштів у відповідача для виплати індексації позивачу не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 08 листопада 2005 року у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). Також Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 за №5-рп/2002, від 17.03.2004 за №7-рп/2004, від 01.12.2004 за №20-рп/2004, від 09.07.2007 за №6-рп/2007).

У рішенні від 09.07.2007 за №6-рп/2007 Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 18.12.2018 у справі № 820/4619/16 та від 14.03.2019 у справі № 820/660/17.

Колегія суддів зауважує, що суд апеляційної інстанції відповідно до приписів статті 308 КАС України переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківського національного університету Повітряних Сил імені І.Кожедуба залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2024 у справі № 520/25905/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова