Постанова

від 28.01.2025 по справі 280/7189/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 січня 2025 року м. Дніпросправа № 280/7189/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Кругового О.О.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 р. (суддя Семененко М.О) в адміністративній справі №280/7189/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ОРГАНІЗАЦІЯ «КРАМ ЛТД» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ОРГАНІЗАЦІЯ «КРАМ ЛТД» звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №11309431/22139661 від 27 червня 2024 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 28 травня 2024 р. та зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за умови наявності у позивача передбачених чинним законодавством документів та того, що такі документи надавалися контролюючому органу, останній не мав правових підстав відмовляти у реєстрації податкової накладної.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено.

Суд визнав протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області від 27 червня 2024 р. №11309431/22139661 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних складеної ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ОРГАНІЗАЦІЯ «КРАМ ЛТД» податкової накладної від 28 травня 2024 р. № 1 та зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ОРГАНІЗАЦІЯ «КРАМ ЛТД» податкову накладну від 28 травня 2024 р. № 1, датою подання її на реєстрацію.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області подано апеляційну скаргу, в якій він посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано про незгоду з висновками суду першої інстанції щодо необхідності податковому органу визначати конкретний та детальний перелік необхідних для подання документів у випадку зупинення реєстрації податкової накладної. Платник повинен самостійно визначити такий перелік документів, які підтверджують підстави складання ним податкової накладної. ТОВ «НАУКОВО- ВИРОБНИЧА ОРГАНІЗАЦІЯ «КРАМ ЛТД» не скористалося правом на подання додаткових пояснень та копій документів необхідних для реєстрації податкової накладної № 1 від 28 травня 2024 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також, на думку скаржника, заявлені ТОВ «НАУКОВО- ВИРОБНИЧА ОРГАНІЗАЦІЯ «КРАМ ЛТД» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. є завищеними.

Письмові відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходили.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами господарської діяльності ТОВ «НАУКОВО- ВИРОБНИЧА ОРГАНІЗАЦІЯ «КРАМ ЛТД» направлено на реєстрацію в Єдиний реєстр податкову накладну № 1 від 28 травня 2024 р., реєстрацію якої було зупинено, про що позивачем отримано відповідну квитанцію. Причиною зупинення вказано, що платник податку відповідає Критеріям ризиковості платника податку. Позивачем надані пояснення з копіями первинних документів, однак рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Запорізькій області №11309431/22139661 від 27 червня 2024 р. у реєстрації податкової накладної № 1 від 28 травня 2024 р. відмовлено.

За результатами розгляду адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення №11309431/22139661 від 27 червня 2024 р., оскільки у ньому не наведено доказів того, що надані позивачем документи є недостатніми для реєстрації спірної податкової накладної чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації. Також судом вказано, що враховуючи складність справи, обсяг та характер доказів, фактично надані адвокатом послуги та зміст спірних правовідносин, наявні підстави для відшкодування на користь позивача за рахунок відповідачів понесених ним витрат на правову допомогу в розмірі 2 500,00 грн. окремо з кожного.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 р., податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг").

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних встановлено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 р. № 520 (Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).

Верховний Суд у постановах від 16 квітня 2019 р. у справі №826/10649/17, від 28 жовтня 2019 р. у справі №640/983/19 вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 р. у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд у постанові від 01 лютого 2023 р. у справі № 2240/2900/18 вказав, що дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення. І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень суб`єктивізує акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Спірне рішення №11309431/22139661 від 27 червня 2024 р. про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 28 травня 2024 р. містить відмітку про не надання платником податку копій первинних документів в повному обсязі. Однак у рішенні не наведено обґрунтування та доказів того, що надані позивачем документи є недостатніми для реєстрації податкової накладної чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, що свідчить про протиправність даного рішення.

Також Верховним Судом у постанові від 25 листопада 2022 р. у справі №320/3484/21 вказано, що зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані податкові накладні датою її фактичного направлення/надходження, є дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

Оскільки доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області не спростовують висновки суду першої інстанції в частині протиправності рішення №11309431/22139661 від 27 червня 2024 р., його апеляційна скарга у відповідній частині має бути залишена без задоволення.

Щодо доводів апеляційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області про відсутність підстав для стягнення на користь позивача судових витрат на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Суд першої інстанції здійснив розподіл судових витрат по справі та стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області та Державної податкової служби України на користь ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ОРГАНІЗАЦІЯ «КРАМ ЛТД» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн. окремо з кожного.

Приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу позивачем суду надані копії договору про надання правової допомоги №159 від 23 липня 2024 р.; рахунку - фактури №15901 від 23 липня 2024 р. на суму 5 000,00 грн.; детального опису робіт (підготовка позовної заяви з додатками); платіжної інструкції №573 від 24 липня 2024 р. на суму 5 000,00 грн.

Зазначені докази підтверджують співмірність заявлених позивачем до відшкодування витрат складності справи та обсягу робіт, виконаних адвокатом.

Крім того, Державна податкова служба України рішення суду в цій частині в апеляційному порядку не оскаржила, тому твердження скаржника про безпідставне стягнення на користь позивача 5000 грн. колегія суддів вважає неспроможними.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 р. в адміністративній справі №280/7189/24 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 28 січня 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяН.П. Баранник

суддяО.О. Круговий