Постанова від 28.01.2025 по справі 280/9172/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 січня 2025 року м. Дніпросправа № 280/9172/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року (суддя Калашник Ю.В.) по справі №280/9172/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал-Нет Запоріжжя» про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Глобал-Нет Запоріжжя» звернулося до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 30.09.2024 №84/08-01-04-17, яким виключено позивача з реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив: зупинити дію рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку від 30.09.2024 №84/08-01-04-17 про виключення ТОВ «ГЛОБАЛ-НЕТ ЗАПОРІЖЖЯ» з реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024 до моменту розгляду судом справи по суті.

В обгрунтування вказаної заяви позивач посилався на те, що у разі не зупинення дії оскаржуваного рішення у підприємства не залишиться іншої можливості, ніж зупинити застосування єдиного податку та перейти до сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість (ПДВ). Зазначав, що початок сплати ПДВ, враховуючи те, що більшість абонентів підприємства не є платниками ПДВ, а основні витрати підприємства полягають у сплаті послуг контрагентам неплатникам ПДВ та виплаті заробітної плати співробітникам, що не надає права на отримання податкового кредиту з ПДВ, приведе до прямого навантаження ПДВ у розмірі 20 відсотків від всієї суми доходу, що порівняно із сплатою єдиного податку у розмірі 5 відсотків від суми доходу, викликає у підприємства додаткове навантаження у розмірі 15 відсотків від всієї суми доходів. Вказував, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а обраний спосіб забезпечення позову є співмірним, відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтняя 2024 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову. Такі висновки суд обгрунтував тим, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскарженого рішення істотно ускладнює ефективний захист прав та інтересів

позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень у сфері господарської діяльності, а саме: право здійснювати самостійно без обмежень господарську діяльність, оскільки анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5% призводить до негативних наслідків для позивача, зокрема, до неможливості здійснення господарської діяльності, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, вивільнення працівників, покладення додаткового обов`язку на позивача щодо подання документів та погіршення ділової репутації, утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності та у зв`язку з чим, для відновлення прав та інтересів позивача, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а забезпечення позову на час судового розгляду справи відновить право позивача на здійснення господарської діяльності, дасть можливість останньому до остаточного вирішення даного спору реалізовувати своє право на здійснення господарської діяльності.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ГУ ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в забезпеченні позову. Апеляційна скарга обгрунтована незгодою з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для забезпечення позову. Скаржник вказує на те, що зміна системи оподаткування не може вважатись підставою настання негативних наслідків для підприємства. Наведені в заяві обставини щодо неможливості здійснення господарської діяльності, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, вивільнення працівників та інше не підтвердженні належними та допустимими доказами. За позицією відповідача позивач не обгрунтував причин неможливості захисту (поновлення) його прав, свобод та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав заявника у майбутньому.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За правилами ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч.4 ст.150 КАС України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч. 2 ст. 151 КАС України).

Отже, за положенням КАС України, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У спірному випадку, постановляючи ухвалу про забезпечення позову за поданою позивачем заявою, суд першої інстанції погодився з наведеним позивачем мотивуванням, зазначивши, що існує вірогідність того, що до прийняття рішення у цій справі можуть вчинятись дії щодо виконання оскаржуваного акта індивідуальної дії, що, в подальшому, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд апеляційної інстанції, виходячи з положень статей 150, 151 КАС України, вважає за необхідне зазначити, що сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

В даному випадку заявником не доведено, а судом першої інстанції не встановлено і не підтверджено у передбаченому процесуальним законом порядку, наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за заявою позивача, оскільки у заяві не зазначено, яким чином невжиття заходів забезпечення позову в цьому конкретному випадку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

З огляду на обраний позивачем у цій справі спосіб захисту його прав та повноваження адміністративного суду, суд у разі наявності підстав для задоволення позову може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення контролюючого органу, тому є необґрунтованими доводи позивача, що невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання судового рішення, яке може бути ухвалене за результатом розгляду його позову.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що скасування судом індивідуального акта суб`єкта владних повноважень є самостійним і вичерпним способом захисту порушених прав особи в адміністративному судочинстві, практична реалізація якого відбувається одночасно з набранням законної сили судовим рішенням, і не вимагає здійснення від суб`єкта, що видав скасований акт, чи інших осіб, будь-яких дій. (Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 11.12.2024 у справі №280/4194/24).

Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що аргументи позивача про те, що анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи за ставкою 5% призводить до неможливості здійснення господарської діяльності, можливого розірвання ділових відносин з контрагентами, вивільнення працівників, погіршення ділової репутації підприємства, утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності, та у зв`язку з чим для відновлення прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, є суто теоретичними, не підтвердженими жодними доказами.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач не зазначив, як саме невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його прав. Необхідність забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення контролюючого органу, що оскаржується у цій справі, мотивована позивачем виключно негативними наслідками для його господарської діяльності, які настають або імовірно настануть через прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, зокрема, у вигляді додаткового податкового навантаження.

Суд апеляційної інстанції не ставить під сумнів те, що рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Водночас, саме по собі посилання на негативний вплив рішення суб`єкта владних повноважень не є підставою для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Відповідно до ст. 150 КАС України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі №140/10203/20.

Отже, у спірному випадку, наведені позивачем доводи не свідчать про наявність обставин, з якими процесуальний закон пов`язує можливість вжиття визначених статтею 151 КАС України заходів забезпечення позову. Позивачем не доведено, із матеріалів справи не вбачається, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав/інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Стосовно посилань суду першої інстанції на практику Верховного Суду, викладену у постанові від 25.10.2023 у справі №160/11784/23, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у цій постанові Верховний Суд зауважив, що у кожних окремих правовідносинах при застосуванні судом одних й тих самих норм права в залежності від фактичних обставин справи, оцінки судами доказів або відсутності певних доказів, висновки судів можуть бути відмінними від тих, що здійснені судом в цій справі, проте це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази. Різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об`єктивно впливає на умови застосування правових норм.

У цьому конкретному випадку позивачем не викладено юридично спроможних доводів стосовно наявності встановлених у ст.150 КАС України підстав для забезпечення позову та документально не підтверджено існування обставин, які б явно та очевидно поза розумним сумнівом вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних забезпечувальних заходів до ухвалення рішення у справі.

Отже, приймаючи до уваги, що позивачем не доведено та документально не підтверджено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, як і не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність передбачених законом підстав для вжиття у заходів забезпечення позову, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року по справі №280/9172/24 скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал-Нет Запоріжжя» про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини проголошено 28.01.2025

Повний текст постанови складено 29.01.2025

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк