Постанова

від 28.01.2025 по справі 320/28748/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/28748/23 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ТІМ» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ТІМ» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, ДПС України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.05.2023 №8830310/40729096 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.04.2023 №l в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправним і скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.05.2023 №8830309/40729096 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.05.2023 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 04.04.2023 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання;

- зобов?язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 10.05.2023 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність винесених контролюючим органом рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, з огляду на надання позивачем до контролюючому органу відповідних пояснень з підтверджуючими документами, яких достатньо для прийняття рішень про реєстрацію поданих позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вважає, що оскаржувані рішення контролюючого органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості індивідуального акту, що породжує їх неоднозначне трактування та впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представником Головного управління ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що рішення суду першої інстанції є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не з`ясовані усі обставини справи, не досліджені та не враховані надані до суду докази, а тому наведені порушення призвели до необ`єктивного та незаконного вирішення справи.

Апелянт стверджує, що учасник господарської діяльності на певному сегменті ринку обізнаний із тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та особливостей певних операцій, має усвідомлення не лише щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів, які зазвичай супроводжують такі операції. Саме позивач має визначати конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати всі документи для реєстрації податкової накладної. Позивачем не було надано вичерпний перелік документів відповідно до п.5 Порядку №520, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій, що знайшли своє відображення у відповідних податкових накладних, а тому Комісією контролюючого органу прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Щодо вимоги про зобов`язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні, апелянт зазначає, що це є втручанням у дискреційні повноваження податкового органу.

Посилаючись на такі та інші аргументи, Головне управління ДПС у м. Києві просить задовольнити апеляційну скаргу.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 та від 10.12.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Від ТОВ «СМАРТ ТІМ» до суду 16.12.2024 року надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Колегія суддів не приймає до уваги зазначений відзив під час розгляду апеляційної скарги, оскільки відзив позивачем поданий поза строком, який встановлений в ухвалі про відкриття апеляційного провадження від 20.11.2024 року.

Відповідно до частини шостої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву на апеляційну скаргу застосовуються правила, встановлені частиною другою статті 175 цього Кодексу. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Так, матеріалами справи підтверджується, що зазначену ухвалу суду від 20.11.2024 позивачу направлено на електронну адресу: i.usichenko@misechko.com.ua. та доставлено 28.11.2024 о 12:12. Клопотання про поновлення строку на подачу відзиву на апеляційну скаргу позивачем не подавалося.

Від ДПС України відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до фактичних обставин справи Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ТІМ» є юридичною особою, що зареєстрована за законодавством України, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у м. Києві, ДПІ у Голосіївському районі та є платником податку на додану вартість.

Основний вид діяльності (КВЕД): 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами.

Між ТОВ «СМАРТ ТІМ» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №03042023-01 купівлі-продажу від 03.04.2023 автомобільного крану TM XCMG моделі QY25K5C-1 у кількості 1 одиниця, вартістю 6 307 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 1 051 166,67 грн на умовах поставки EXW - склад ТОВ «СМАРТ ТІМ», протягом 1 робочого дня з дати здійснення попередньої оплати.

Сторонами договору №03042023-01 купівлі-продажу від 03.04.2023 погоджено поетапну оплату товару: попередню оплату в розмірі 5 000 000,00 грн протягом 3 днів з дати укладення договору; залишок в розмірі 1 307 000,00 грн - протягом 3 місяців з дати укладення договору.

04.03.2023 відповідно до умов вказаного договору та на підставі рахунку ТОВ «СМАРТ ТІМ» №1 від 04.04.2023, ФОП ОСОБА_1 перерахував на користь ТОВ «СМАРТ ТІМ» попередню оплату за товар у сумі 5 000 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №205 від 04.04.2023.

10.05.2023 товар переданий ТОВ «СМАРТ ТІМ» на користь ФОП ОСОБА_1, що підтверджується актом приймання-передачі від 10.05.2023 та видатковою накладною №1 від 10.05.2023.

На підставі вищевказаних первинних документів та у зв`язку з виникненням податкових зобов`язань, ТОВ «СМАРТ ТІМ» складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- 20.03.2023 - податкову накладну №1 від 04.04.2023 на загальну суму 5 000 000,00 грн за фактом здійснення попередньої оплати;

- 10.05.2023 - податкову накладну №2 від 10.05.2023 на загальну суму 1 307 000,00 грн за фактом здійснення поставки товару.

Однак, реєстрацію вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено та надіслано квитанції від 20.04.2023 №9086109707 та від 10.05.2023 №9107952212, в яких вказано, що зазначені податкові накладні прийнято, але їх реєстрація зупинена. Підставою для зупинення реєстрації у квитанціях зазначено наступне: "платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку".

Контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем подано до контролюючого органу пояснення від 15.05.2023 №150520230-1 та додано всі необхідні документи, що підтверджують реальність господарських операцій, правомірність і правильність оформлення вищевказаних податкових накладних.

За результатами розгляду наданих пояснень та копій документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено у реєстрації податкових накладних та прийнято рішення від 18.05.2023 №8830310/40729096 та від 18.05.2023 №8830309/40729096 про відмову у реєстрації податкових накладних від 04.04.2023 №1 та від 10.05.2023 №2.

Підставою прийняття таких рішень стало надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. В графі додаткова інформаці вказано: первинні документи на постачання товару (крану). Накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої ко контролюючих органів звітності.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями контролюючого органу, позивачем подано скарги до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарг рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 20.07.2023 №58330/40729096/2 та №58350/40729096/2 залишено скарги позивача без задоволення та рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН без змін.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не дотримався принципу «належного урядування», оскільки чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів не вказано, чим порушено право позивача на належний захист своїх інтересів. Суд зазначив, що позивач надав контролюючому органу копії документів на власний розсуд, оскільки відповідачем в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено які саме конкретно документи потрібні. Головне управління ДПС у м. Києві, як при зупиненні реєстрації податкових накладних, так і при винесенні оскаржуваних рішень обмежилося лише загальними фразами та не вказало конкретно, які саме документи не подано чи оформлено з порушенням законодавства.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом пункту 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

За приписами Порядку№1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Так, зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації спірних податкових накладних та розрахунку коригування вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Проте, матеріали справи не містять жодних мотивів, підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Колегія суддів зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на зазначеній підставі, контролюючий орган має запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях та які саме документи необхідно надати.

Звертаючись до фактів цієї справи колегія суддів зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування не містять ні інформації, яка стала підставою для висновку про ризиковість платника податку, ні переліку документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Водночас, позивачем до контролюючого органу надані пояснення щодо місць зберігання товарних залишків, а саме: автомобільних кранів; оборотно-сальдову відомість по 281 рахунку, що підтверджує товарні залишки.

Не містить посилання на відсутність конкретних документів і рішення Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних №8830310/40729096 від 18.05.2023 та №8830309/40729096 від 18.05.2023.

В оскаржуваних рішеннях Комісії ГУ ДПС у м. Києві в якості підстави для відмови в реєстрації податкових накладних №1 від 04.04.2023, №2 від 10.05.2023 вказано про надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Так, позивачем до контролюючого органу надані додаткові пояснення з відповідними документами довільного формату для розблокування спірних податкових накладних.

Контролюючим органом не зазначено, яка саме податкова інформація зумовила висновки про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Колегія суддів зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. В даному випадку, вживання податковим органом загального посилання на підпункт Критеріїв оцінки призвело до необґрунтованого обмеження права позивача бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкових накладних, а не будь-яких на власний розсуд.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.

У постанові від 16.02.2023 по справі № 380/7648/22 Верховний Суд вказав, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

У свою чергу, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, контролюючий орган повинен зазначити конкретні документи, які складені із порушенням законодавства.

Зважаючи на викладене, оскаржувані рішення повинні були б містити мотиви врахування та/або неврахування надісланих позивачем пояснень та доданих до нього документів, а саме: врахування поданих позивачем документів.

Відтак, оскаржувані рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних не містять жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття таких рішень.

Ненаведення мотивів прийнятих рішень не дають змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятих рішень.

При цьому, надані платником податків суду та на розгляд контролюючого органу пояснення та первинні документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Разом з тим, предметом розгляду в даній справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а не реальність відповідних господарських відносин між позивачем та його контрагентом.

Таким чином, беручи до уваги викладені обставини, встановлені у ході судового розгляду обставини свідчать про те, що оскаржувані рішення не відповідають вимогам обґрунтованості, прийняті без належного та повного встановлення обставин, які підлягають встановленню при їх прийнятті, та за відсутності на це законодавчо визначених умов. Тому, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Посилання апелянта на постанови Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду у справах №826/5743/14, №823/1389/16, №260/410/19, №140/2715/18, №0940/1240/18 колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, у вказаних справах судові рішення прийнято Верховним Судом за інших обставин справи та правовідносин, а тому, викладені в них висновки не підлягають застосуванню при вирішенні спору у даній справі.

Щодо позовних вимог, які стосуються реєстрації податкових накладних, то колегія суддів звертає увагу, що повноваження Державної податкової служби України щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування не є дискреційними, оскільки при їх реалізації вона не вправі діяти на власний розсуд.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 1246 внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС зареєструвати податкові накладні та розрахунок коригування в Реєстрі, у повній мірі відповідає завданням адміністративного судочинства та компетенції адміністративного суду.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі №320/28748/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді І.О.Грибан

О.В.Карпушова