Постанова

від 28.01.2025 по справі 826/2205/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/2205/16 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя Парінов А.Б.,

судді: Беспалов О.О.,

Сорочко Є.О.,

при секретарі судового засідання: Андрейченко К.Е.,

за участю учасників судового процесу:

від позивача(апелянта): ОСОБА_1 ;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дії (бездіяльність) Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича щодо невключення відшкодувань позивачу за банківським вкладом у банківських металах (золото) до переліку тих, що мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду; зобов`язання Уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк "Київська Русь" (банківським вкладом у банківських металах (золото)) за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волковим О.Ю. протиправно не включено до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", оскільки позивач має право на відшкодування банківського вкладу в банківських металах (золото).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2016 року відмовлено у задоволені позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неправильним застосуванням судом норм матеріального прав, крім того в порушення чинного законодавства не з`ясовані всі обставини справи.

Ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду ( суддя Безименна Н.В.) від 15 квітня 2016 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2016 року та призначено справу до апеляційного розгляду у судовому засіданні, яку було призначено 02 серпня 2016 року.

02 серпня 2016 року протокольною ухвалою, колегією суддів, зупинено апеляційне провадження в адміністративній справі № 826/2205/16 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2016 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п`ятої статті 41 Конституції України.

Дана справа разом з апеляційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2016 року надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду відповідно до ч. 3 статті 29 КАС України як визначеного ч. 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суду, якому передаються справи Київського апеляційного адміністративного суду, що ліквідований згідно з Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/2017 "Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах".

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року колегією суддів у складі судді-доповідача Коротких А.Ю. та суддів Ганечко О.М., Сорочка Є.О., прийнято адміністративну справу №826/2205/16 до провадження.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Коротких А.Ю.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2024, справа № 826/2205/16 передана судді-доповідачу - ОСОБА_2 До складу колегії суддів із розгляду зазначеної адміністративної справи входять судді Ганечко О.М., Сорочко Є.О.

Відповідно до розпорядження та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2024, у зв`язку з перебуванням судді Ганечко О.М. у відпустці здійснено заміну судді - члена колегії Ганечко О.М. До складу колегії суддів із розгляду зазначеної адміністративної справи входять судді ОСОБА_2, ОСОБА_5., Сорочко Є.О.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2019 року колегією суддів у складі судді-доповідача ОСОБА_2 та суддів ОСОБА_5., Сорочко Є.О., прийнято адміністративну справу №826/2205/16 до провадження.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 20 червня 2023 року № 644/0/15-23 ОСОБА_2 було звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2023 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебували у провадженні судді ОСОБА_2 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2023, справа № 826/2205/16 передана судді-доповідачу - Парінову А.Б . До складу колегії суддів із розгляду зазначеної адміністративної справи входять судді ОСОБА_5., Сорочко Є.О .

Відповідно до наказу голови суду Шостого ААС від 16.12.2024 № 86 к/гс «Про відрахування судді ОСОБА_5 із штату Шостого апеляційного адміністративного суду» суддю ОСОБА_5 відраховано зі штату Шостого апеляційного адміністративного суду 16 грудня 2024 року, у зв`язку з поданням заяви про відставку.

На підставі службової записки судді Парінова А.Б. від 31.12.24 та наказу голови суду Шостого ААС від 16.12.2024 № 86 к/гс «Про відрахування судді ОСОБА_5. із штату Шостого апеляційного адміністративного суду здійснено заміну судді - члена колегії ОСОБА_5. у справі № 826/2205/16 в автоматичному режимі за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.202 до складу колегії суддів із розгляду зазначеної адміністративної справи входять судді Парінов А.Б., Беспалов О.О., Сорочко Є.О.

03 січня 2025 року повісткою-повідомленням Шостого апеляційного адміністративного суду призначено до розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2016 року у відкритому судовому засіданні 14 січня 2025 року.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, 14.01.2025 адміністративну справу №826/2205/16 знято з розгляду, наступне судове засідання призначено на 21.01.2025.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, 21.01.2025 адміністративну справу №826/2205/16 знято з розгляду, наступне судове засідання призначено на 28.01.2025.

Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року поновлено провадження у справі №826/2205/16 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2025 року продовжено строк розгляду справи №826/2205/16 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - на розумний строк.

Від представника ПАТ «Банк «Київська Русь» Ярошенко А.С. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване участю останньої в іншому судовому засіданні.

Заслухавши учасників судового процесу, колегія суддів, порадившись на місці ухвалила розглядати справу за наявною явкою.

Від позивача надійшло клопотання про заміну сторони її правонаступником.

Заслухавши учасників судового процесу, колегія суддів, ухвалила відмовити в задоволенні клопотання про заміну сторони її правонаступником.

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні. Просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2016 року та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити. Крім того, позивач зазначив, що мав інші вклади у зазначеному банку, за якими отримав гарантоване відшкодування.

Інші, учасники були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного перегляду, до суду не прибули, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, 14.01.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк "Київська Русь" укладено договір №4398-44.13 банківського вкладу в банківських металах (золото), за умовами якого Банк приймає від вкладника на зберігання банківські метали загальною вагою 50 грам, що відповідає 1,61 тройським унціям, строком до 14.01.2016 року.

Відповідно до виписки по особовому рахунку від 28.03.2014 на рахунку позивача знаходилось 1, 61 тройська унція золота.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №190 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19.03.2015 прийнято рішення №61 про запровадження з 20.03.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська-Русь", згідно з яким уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська-Русь" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкова Олександра Юрійовича. Тимчасову адміністрацію в публічному акціонерному товаристві "Банк "Київська-Русь" запроваджено строком на 3 місяці з 20.03.2015 по 19.06.2015 року включно.

Листом від 06.01.2016 року № 116/43 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" Волков О.Ю. повідомив позивача про те, що Фонд не відшкодовує кошти за вкладами у банківських металах відповідно до п. 10 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що вкладом у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є грошові вклади у національній чи іноземній валюті, а не вклади у банківських металах, а крім того вказаний Закон не встановлює порядок та механізм гарантованого відшкодування Фондом фізичним особам вкладів у банківському металі у випадку прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У спорах, пов`язаних із виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закону № 4452-VI) є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону № 4452-VI тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі - Закон №4452-VI) визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до пункту 6 статті 2 Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

За змістом частини другої статті 26 Закону №4452-VI вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з положеннями статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Законом № 4452-VI також визначено процедуру задоволення вимог кредиторів за рахунок майна банку.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Як вбачається з пункту 2 розділу 3 Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 серпня 2017 року № 3711, до сьомої черги відносяться вимоги інших вкладників, які не є пов`язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов`язаними особами банку, зокрема, вимоги вкладників та кредиторів - юридичних осіб за вкладами у банківських металах та вклади яких підтверджені ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.

Таким чином, чинним законодавством передбачено включення вимог вкладників за вкладами у банківських металах до сьомої черги кредиторів.

Окрім того, Законом України від 04 липня 2014 року № 1586-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи», який набув чинності 11 липня 2015 року, розширено перелік вкладів (коштів), які не відшкодовуються Фондом (частину четверту статті 26 доповнено пунктом 10).

Пунктом 10 частини четвертої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що Фонд не відшкодовує кошти за вкладами у банківських металах.

Таким чином, гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у банківських металах, оскільки такий вид вкладу не є грошовим зобов`язанням, що обумовлює відсутність поширення гарантій Фонду в частині відшкодування коштів за вкладом у банківському металі.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05 березня 2020 року (справа №826/4469/15), від 03 вересня 2020 року (справа №826/27043/15).

Також, Зобов`язання за договором банківського вкладу в банківському металі золоті, не є грошовим зобов`язанням, оскільки в ньому не передбачено передачу грошей як предмета договору, про що зазначив Верховний Суд України в Постанові від 02.04.2014 року у справі №6-21цс14.

Апелянт посилається на ту обставину, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що договір №4398-44.13 укладено між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк "Київська Русь" 14.01.2014, тобто до внесення змін пунктом 10 частини четвертої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Апелянт наголошує на відсутності зворотної сили та зазначає, що відповідні зміни стосуються лише тих договорів, які були укладені після набрання цією нормою законної сили.

З огляду на зазначені обставини суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Правління НБ України від 16.07.2015 №460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17.07.2015 №138 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь".

Оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, призначення, уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" опубліковано в газеті "Голос України" від 23.07.2015 № 131(6135).

У свою чергу, Закон України від 04.07.2014 N 1586-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи», яким розширено перелік вкладів (коштів), які не відшкодовуються Фондом, (частину четверту статті 26 Закону № 4452-VI доповнено пунктом 10), набув чинності 11.07.2015.

Конституційний Суд у рішенні від 9 лютого 1999 № 1-рп/99 вказав про те, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у розумінні спірних правовідносин, при вирішенні питання права, застосуванню підлягають норми, які діяли на час виникнення підстав, з якими закон пов`язує виникнення права на отримання гарантованого відшкодування вкладу та формування відповідного переліку вкладників.

Слід вказати, що право на отримання гарантованого відшкодування вкладу не виникає при укладенні договору вкладу, внесенні до нього змін, розміщення вкладу чи нарахування процентів. Таке право пов`язане виключно із ліквідацією банку, наслідком чого є формування відповідного переліку вкладників, які мають право на відповідне відшкодування.

Отже, до спірних правовідносин має застосовуватися Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI, в редакції, що діяла на момент їх виникнення та існування. Необхідності застосування до спірних правовідносин редакції Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка діяла на час укладання між позивачем та ПАТ "Банк "Київська Русь" договору №4398-44.13 від 14.01.2014, на думку суду, не має.

Суд враховує, що як час прийняття рішення про ліквідацію банку, так і на час звернення позивача до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про виплату йому гарантовану суму відшкодування за вкладом було внесено зміни у редакцію частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI та доповнено її пунктом 10, що унеможливлює відшкодування Фондом коштів за вкладами у банківських металах.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що гарантії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у банківських металах у спірних правовідносинах.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05 березня 2020 року (справа №826/4469/15), від 29 липня 2020 року (справа № 826/6408/16), від 03 вересня 2020 року (справа №826/27043/15).

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у банківських металах, оскільки такий вид вкладу не є грошовим зобов`язанням, що обумовлює відсутність поширення гарантій Фонду в частинні відшкодування коштів за вкладом у банківському металі.

Таким чином, за вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки їх суть зводиться до незгоди з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2016 року, а не помилок чи то порушень судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, за таких обставин доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-245, 250, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2016 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

Є.О. Сорочко

(повний текст судового рішення виготовлено 28.01.2025)