Постанова

від 29.01.2025 по справі 580/8481/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/8481/24 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Лариса ТРОФІМОВА

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Єгорової Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ком-Сервіс» на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ком-Сервіс» до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування індивідуального акта,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Черкаській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 22.02.2024 №10602681/32129394, від 22.02.2024 №10602678/32129394, від 22.02.2024 №10602679/32129394, від 22.02.2024 №10602680/32129394, від 22.02.2024 №10602677/32129394, від 22.02.2024 №10602685/32129394, від 22.02.2024 №10602683/32129394, від 22.02.2024 №10602682/32129394, від 22.02.2024 №10602686/32129394, від 22.02.2024 №10602684/32129394;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 05.01.2024 №4, від 03.01.2024 №6, від 06.02.2024 №3, від 24.01.2024 №25, від 25.01.2024 №28, від 02.02.2024 №1, від 23.01.2024 №23, від 23.01.2024 №22, від 23.01.2024 №24, від 05.02.2024 №2, складену приватним підприємством «Ком-Сервіс», датою подання на реєстрацію.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.08.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 позов повернуто.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для повернення позову були відсутні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах встановлює Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС).

За змістом частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист .

Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина четверта статті 5 КАС).

Відповідно до частин першої, другої статті 160 КАС у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною першою статті 168 КАС передбачено, що позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Вимоги до змісту позовної заяви наведені у частини п`ятій статті 160 КАС. Перелік документів, що мають бути долучені до позову, визначений у статті 161 КАС.

Згідно частини першої статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС).

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що позовна заява може бути повернута на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС лише у разі неусунення протягом встановленого судом строку порушень норм статей 160, 161 КАС, які були вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Так, залишаючи позовну заяву без руху та здійснюючи її подальше повернення, суд першої інстанції вказав про те, що позов не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС.

Суд в ухвалі від 26.08.2024 вказав про те, що до позову не дадано квитанції про сплату судового збору за кожну позовну вимогу немайнового характеру чи доказу на підтвердження звільнення від сплати судового збору.

Водночас, в порушення частини другої статті 169 КАС суд першої інстанції не вказав точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

При цьому встановлюючи спосіб усунення недоліків, судом першої інстанції вказано, що позивач має надати обґрунтування сплати судового збору у сумі 6056 грн (у т.ч. про розподіл судових витрат) за кожну вимогу немайнового характеру до різних відповідачів щодо десяти індивідуальних актів під час формування позовних вимог. Проте, колегія суддів звертає увагу, що такого недоліку як «відсутність обґрунтування сплати судового збору» в ухвалі про залишення позову без руху не встановлено. Окрім того, вимоги процесуального законодавства не містять такої вимоги до позовної заяви як наведення «обґрунтування сплати судового збору».

Зважаючи на викладене, на переконання колегії суддів, залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції допустив порушення вимог статті 169 КАС в частині встановлення способу усунення недоліків позову та точної суми судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Наведене створює ситуацію правової невизначеності, оскільки ускладнює розуміння судового рішення та вимог суду до позивача.

Окрім того, ухвалою від 02.09.2024 позивачу встановлений п`ятиденний строк на усунення недоліків позову з моменту отримання ухвали. Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету позивача 04.09.2024 о 19:36 год, а відтак в силу частини шостої статті 251 КАС вона вважається врученою 05.09.2024. У зв`язку із цим, строк усунення недоліків позовної заяви спливав 10.09.2024.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач 09.09.2024, тобто у встановлений строк, засобами поштового зв`язку направив до суду першої інстанції нову редакцію позовної заяви, у якій, окрім іншого, навів обґрунтування розміру судового збору.

Проте, не дочекавшись надходження документів щодо усунення недоліків позову, суд першої інстанції 11.09.2024 постановив ухвалу про повернення позовної заяви.

Зважаючи на те, що позивачем були виконані всі залежні від нього дії у строк, що був встановлений судом, то повернення позовної заяви згідно оскаржуваної узвали є передчасним.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про повернення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

За змістом частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 312, 320, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Ком-Сервіс» задовольнити.

Скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10.09.2024, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Н.М. Єгорова