Постанова

від 29.01.2025 по справі 560/8405/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/8405/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

29 січня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Турфлора» до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2024 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці від 10.04.2024 року №UA400000/2024/000100/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000245 від 10.04.2024.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 09.08.2024 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що що під час перевірки правильності визначення митної вартості товарів за МД №24UA400040010444U5 від 10.04.2024 у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо "дійсної вартості" товарів та правильності визначення митної вартості товарів. У зв`язку з цим, декларанту були надіслані повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. У відповідь декларантом було повідомлено митний орган, що всі основні документи, які підтверджують митну вартість надано. Зазначає, що оскільки документи, подані на виконання ч. 2 ст. 53 МК України не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а також були наявні певні розбіжності, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України для підтвердження числового значення митної вартості товарів декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи на товари.

Оскільки декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, у відповідності до положень частини 6 статті 54 МКУ, Хмельницькою митницею винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару від 10.04.2024 №UA400000/2024/000100/2.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначає, що позивачем під час проведення митного контролю, одночасно з поданням митної декларації, було подано відповідачу всі необхідні документи, які відповідають вимогам ст. 53 МК України, містять достовірні відомості про визначення митної вартості товару.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 15.12.2022 між Приватним підприємством "Турфлора" та компанією "BERFIN TARIM TURIZM TASIMACILIK INSAAT ITH. Ve IHR. TIC. SAN. LTD. STI." було укладено зовнішньоекономічний контракт (договір) № 9, відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов`язується поставляти, а Покупець отримувати та оплачувати Товари (зріз свіжих (живих) квітів, цитруси, фрукти, овочі, кімнатні рослини у горщиках та іншу сільгосппродукцію) згідно з умовами цього Контракту. Найменування, вартість та кількість Товару визначається згідно з Інвойсом на кожну партію Товару.

Згідно п. 5.3 Контракту на умовах СРТ та Інвойсу №BRF2024000000021 від 06.04.2024 Продавцем було поставлено Покупцю товар на суму 6395,20 доларів США.

З метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару декларантом за посередництвом митного брокера ОСОБА_1 до Хмельницької митниці 10.04.2024 подано електронну митну декларацію №24UA400040010444U5 від 10.04.2024, де було визначено митну вартість Товару, що імпортується, за основним методом, за ціною зовнішньо-економічного договору (Контракту) №9 від 15.12.2022.

До вищевказаної МД (графа 44) було надано такі товаросупровідні документи:

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № BRF2024000000021 від 06.04.2024;

- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № MD 0451905 від 06.04.2024;

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) № BRF2024000000021 від 06.04.2024;

- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 21.02.2024;

- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Доповнення 1 від 17.02.2023;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №9 від 15.12.2022;

- Договір про надання послуг митного брокера №4 від 05.01.2021;

- Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №11295537 від 09.04.2024;

- Копія митної декларації країни відправлення №24070100ЕХ00009151 від 06.04.2024.

За результатами перевірки митної декларації №24UA400040010444U5 та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару, митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000245 від 10.04.2024, а також було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 10.04.2024 року №UA400000/2024/000100/2, відповідно до якого митну вартість товару було збільшено.

Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, згідно ч.2 ст.1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

За приписами частин 1 та 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України, частиною першою якої обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою зазначеної статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом частини п`ятої статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14 та від 17.06.2022 у справі № 826/11710/17.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач надав всі документи за переліком, визначеним частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару, а саме: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № BRF2024000000021 від 06.04.2024; автотранспортна накладна (Road consignment note) № MD 0451905 від 06.04.2024; декларація про походження товару (Declaration of origin) № BRF2024000000021 від 06.04.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 21.02.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Доповнення 1 від 17.02.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №9 від 15.12.2022; договір про надання послуг митного брокера №4 від 05.01.2021; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №11295537 від 09.04.2024; копія митної декларації країни відправлення №24070100ЕХ00009151 від 06.04.2024.

При цьому, з матеріалів справи видно, що інформація вказана в митній декларації країни відправлення №24070100ЕХ00009151 від 06.04.2024 щодо продукції яка поставляється, а саме: найменування товару; вага нетто/брутто; кількість квітів (штуки); кількість коробок квітів; загальна вартість товару - 6395,20 доларів США; відправник/отримувач; умови поставки; тощо - відповідає інформації, що вказана в митній декларації №24UA400040010444U5 від 10.04.2024, поданої позивачем до митного оформлення та рахунку-фактурі (інвойсі) № BRF2024000000021 від 06.04.2024, що спростовує сумніви відповідача щодо наявності розбіжностей чи не достовірності заявленого числового значення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення документах.

Також встановлено, що відповідно до пункту 5.3 Контракту від 15.12.2022 №9 та інших товаросупроводжуючих документів, що подаються до митного оформлення товару, вказуються та застосовуються базисні умови поставки СРТ - Старокостянтинів, Україна.

СРТ ("Carriage Paid То" ...named place of destination перекладається "Фрахт/перевезення оплачені до" (... назва місця призначення)), означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику (продавець вважається виконав свої зобов`язання з постачання тоді, коли він передав товар, випущений в митному режимі експорту, своєму перевізнику для перевезення до місця призначення). Крім цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Відповідно до положень поставки Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару у вказане місце призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Тобто, позивачем для митного оформлення товару не надано транспортні (перевізні) документи, що містять витрати на транспортування, навантаження товару, так як контрактна (інвойсова) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, і вартості доставки (фрахту) до місця призначення.

Крім цього, суд першої інстанції враховував, що у своїй діяльності митні органи Туреччини керуються циркуляром Прем`єр-міністра №2012/6 про систему "Єдиного вікна" в митних службах та циркуляром від 30.06.2017 під номером 2017/7 щодо застосування електронного рахунка-фактури у системі "Єдине вікно", відповідно до якого у рамках циркуляру Прем`єр-міністра №2012/6 "Система єдиного вікна в митній службі", опублікованого в "Офіційному віснику" від 20.03.2012 під №28239, під координацією Міністерства митниці та торгівлі Турецької Республіки продовжуються роботи з розширення системи "Єдине вікно". У цьому контексті, завершивши технічну роботу між Міністерством митниці та торгівлі Турецької Республіки та Мінфіном щодо передачі в електронному вигляді рахунків-фактур, заявлених у 44-й графі митної декларації при здійсненні експортних операцій, з 01.07.2017 рахунки-фактури, які виписуються в рамках експортних операцій зобов`язаними сторонами, зареєстрованими у програмі електронного рахунку-фактури, затверджено до виписки у вигляді електронних рахунків та включення до системи "Єдиного вікна".

В пункті 3 Циркуляру зазначено: для експортних рахунків-фактур, які створюються та надсилаються до нашого міністерства в електронній формі, в електронному вигляді генерується 23-значний контрольний номер. Сформований 23-значний контрольний номер повідомляється платнику податків, який виставляє експортний рахунок-фактуру через Портал нашого Міністерства митниці та торгівлі.

Відповідно до пункту 4 Циркуляру після входу на портал електронних рахунків-фактур Міністерства митниці та торгівлі Турецької Республіки зобов`язана сторона зможе переглянути за допомогою опції запиту рахунка-фактури за "№ ЕЕТ" та "ідентифікаційним номером платника податків", отриманими в Управлінні доходів, 23-значний ідентифікатор, створений у системі "Єдиного вікна" та використаний у митній декларації.

Згідно з пунктом 5 Циркуляру 23-значний ідентифікаційний номер документа, що відображається на порталі електронних рахунків-фактур Міністерства митниці та торгівлі Турецької Республіки, буде задекларований платником податків у полях "номер документа" та "дата документа", код документа 0886 у 44-й графі відповідної митної декларації платника у вигляді 17243160110886000000888/1, 17243160110886000000112/2 тощо.

Відповідно до пункту 6 Циркуляру оскільки інформація про зазначені документи буде в електронному середовищі, документ із мокрим підписом у додатку до декларації не вимагається. У разі необхідності під час митних процедур можна запитати зміст документа на порталі електронних рахунків-фактур Міністерства митниці та торгівлі Турецької Республіки через систему "Єдине вікно".

Тобто, розбіжність в номері рахунку-фактури у копії митної декларації країни відправлення та номеру рахунку-фактури, поданому до митного оформлення спростовується законодавством Туреччини щодо порядку заповнення графи 44 МД.

Доводи апеляційної скарги, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Водночас, різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Колегія суддів наголошує, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, на повідомлення митного органу щодо необхідності подання додаткових документів, декларантом надано копію звіту по вартості Хмельницької ТПП від 10.04.2024 №22-05/294 та копію листа товаропостачальника "BERFIN TARIM TURIZM TASIMACILIK INSAAT ITH. Ve IHR. TIC. SAN. LTD. STI.", а також повідомлено митний орган про неможливість подання інших додаткових документів.

Натомість, відповідач приймаючи рішення про коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини 2 статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень.

Тобто, в оскаржуваних рішеннях відповідачем наведені формальні причини в обґрунтування неможливості застосування другорядних методів, що передують резервному, який застосований Хмельницькою митницею до позивача.

Тобто, працівники митного органу протиправно не застосували перший метод визначення митної вартості товару за ціною угоди та визначили митну вартість товарів за резервним методом.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що рішення Хмельницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 10.04.2024 року №UA400000/2024/000100/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці Державної митної служби України №UA400040/2024/000245 від 10.04.2024 є протиправними та підлягало скасуванню.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.315,316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.