Ухвала

від 28.01.2025 по справі 380/1547/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

28 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/1547/24 пров. № А/857/1374/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Сеника Р. П.суддів -Онишкевича Т. В. Судової-Хомюк Н. М.

перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі № 380/1547/24 за адміністративним позовом ТзОВ «ІНМАКО» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 13 січня 2025 року о 19:06 до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" ,що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

Зважаючи на надану законодавцем до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС технічну можливість розглядати (формувати та зберігати) справи в паперовій, електронній чи змішаній формі, суддя доповідач вважає за доцільне дану справу розглядати у змішаній формі без витребування такої із суду першої інстанції.

22 січня 2025 року на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 13 січня 2025 року скаржник подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

В заяві апелянт зазначає, що первинна апеляційна скарга була подана в межах строку на апеляційне оскарження рішення суду, однак у зв`язку з несплатою судового збору повернута скаржнику. Апелянт просить суд врахувати активну поведінку відповідача, а також те, що було вжито всі необхідні заходи для сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги в повному обсязі.

Зауважує, що не зважаючи на впровадження воєнного стану, відсутність коштів для сплати судового збору, звільнення працівників, карантинні обмеження велике навантаження новопризначених працівників, скаржник вживає всіх заходів для своєчасного оскарження судових рішень, прийнятих не на користь держави.

Просив поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

Так, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду, визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджується належними доказами.

Частиною 1 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Статтею 44 КАС України визначено, що відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Вперше з апеляційною скаргою апелянт звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду в межах строків на апеляційне оскарження через підсистему "Електронний суд" - 30 квітня 2024 року.

Ухвалою від 10 липня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та ухвалою від 24 липня 2024 року таку повернуто апелянту через неусунення недоліків такої в частині сплати судового збору.

Відповідну ухвалу ГУ ДПС у Львівській області отримало 24 липня 2024 року о 18:36 год., що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повторно апеляційну скаргу подано 30 грудня 2024 року, при цьому судовий збір сплачено ще 19 грудня 2024 року (платіжна інструкція №4226 від 19.12.2024).

Подання відповідачем апеляційної скарги через більше ніж 7 місяців після проголошення судового рішення не може бути виправдане відсутністю коштів на сплату судового збору. Ба більше, скаржником не підтверджено відсутності коштів на сплату судового збору у вказаному періоді.

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник в поданому до апеляційного суду клопотанні, не навів інших поважних підстав пропуску строку апеляційного оскарження, як цього вимагала ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2024 року.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що органи податкової служби, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність фінансування відповідача, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо оформлення апеляційної скарги і як наслідок, не є поважною підставою для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою.

Апеляційний суд акцентує увагу апелянта на тому, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Тому, неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків. Слід зазначити, що відповідач як сторона у справі зобов`язаний в розумні строки цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім викладеного, апеляційний суд зауважує, що у постановах від 28 вересня 2023 року у справі №280/6530/21 і від 02 жовтня 2024 року у справі №520/10306/2020 касаційній суд щодо вказання скаржником у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження як поважної підстави пропуску строку на апеляційне оскарження запровадження воєнного стану в Україні зауважив таке: Поважність підстав пропуску строку, в тому числі пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Проте лише сам факт запровадження воєнного стану не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, зокрема для органу державної влади, без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про правовий режим воєнного стану в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, в силу вимог закону, органи державної влади продовжують здійснювати свої повноваження в умовах воєнного стану.

Крім викладеного, колегія суддів вважає недоцільним покликання на запровадження карантинних обмежень та епідеміологічну ситуацію, оскільки такі знято ще 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 №651.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 ч. 1 ст. 299 КАС України).

Підсумовуючи викладене у сукупності, апелянтом не виконано вимоги ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року, зокрема, не наведено інших поважних причин значного пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити та як наслідок відмовити апелянту у відкритті апеляційного провадження у вказаній справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління ДПС у Львівській області від 22 січня 2025 року

Відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження Головного управління ДПС у Львівській області від 22 січня 2025 року.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року у справі № 380/1547/24 за адміністративним позовом ТзОВ «ІНМАКО» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалу разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк