Постанова

від 29.01.2025 по справі 240/34080/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року

м. Київ

справа № 240/34080/23

провадження № К/990/26682/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С. А.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дубка Сергія Миколайовича на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року, ухваленого у складі головуючого судді Шуляк Л. А., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Мацького Є. М., суддів: Залімського І. Г., Сушка О. О.

І. Суть спору

1. У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова, в якому просить:

1.1. визнати протиправною бездіяльність Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова, яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 (далі - Постанова № 168) та індексації;

1.2. зобов`язати Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова доплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік, обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168 та індексації.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у 2022 році йому виплачено одноразову грошову допомогу для оздоровлення за 2022 рік у розмірі місячного грошового забезпечення.

Однак, до складу грошового забезпечення, з якого обчислено розмір грошової допомоги, Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова не включила суми щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 та індексації, які позивач отримував щомісячно у складі місячного грошового забезпечення.

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 до 31 жовтня 2023 року проходив військову службу у Житомирському військовому інституті імені С.П. Корольова.

4. У 2022 році позивачу виплачувалась грошова допомога на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

5. Грошова допомога на оздоровлення позивачу за 2022 рік обчислена без урахування індексації та грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

6. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року, позовні вимоги задоволено частково.

6.1. Визнано протиправною бездіяльність Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова щодо невключення до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена одноразова грошова допомога на оздоровлення за 2022 рік, індексації грошового забезпечення.

6.2. Зобов`язано Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

6.3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

7. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців при розрахунку грошової допомоги для оздоровлення за 2022 рік. Отже, відповідач був зобов`язаний при визначенні позивачу розміру грошової допомоги для оздоровлення виходити з розміру щомісячної індексації, на яку військовослужбовець мав право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій, які полягають у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислена грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, суми індексації, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про врахування в складі грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, виплаченої додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, суд першої інстанції зазначив, що Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року № 745/32197, встановлено, що при розрахунку грошової допомоги для оздоровлення не враховуються винагороди і, відповідно, додаткова винагорода встановлена Постановою № 168. Суд першої інстанції зауважив, що Постановою № 168 запроваджена додаткова винагорода, яка носить тимчасовий характер, оскільки запроваджена на період дії воєнного стану, жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується допомога на оздоровлення, додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168.

З підстав наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що вказана додаткова винагорода не повинна враховуватись при нарахуванні і виплаті грошової допомоги на оздоровлення, а тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

8. Зазначена позиція підтримана Сьомим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

9. Представник ОСОБА_1 - адвокат Дубок Сергій Миколайович подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої, підпунктом «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

10. Так, автор скарги зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 1 розділу ХХІІІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260) в частині включення додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, до складу місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога для оздоровлення.

Автор скарги стверджує, що спірна грошова винагорода, передбачена Постановою № 168 мала постійний характер, виплачувалась позивачу щомісячно і з її суми сплачувався єдиний соціальний внесок, тому її розмір підлягає врахуванню до складу грошового забезпечення для обчислення суми допомоги на оздоровлення. Додаткова винагорода виплачувалась позивачу щомісяця за рахунок фонду грошового забезпечення з моменту впровадження Кабінетом Міністрів України такої виплати до дня звільнення, отже мала постійний характер, а тому уважає, що означена додаткова винагорода є невід`ємною складовою грошового забезпечення та має бути включена до розрахунку розміру спірної грошової допомоги для оздоровлення, яка своєю чергою обчислюється із розміру повного місячного грошового забезпечення. У цьому зв`язку автор скарги вказує на висновки, викладені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, яка, на переконання автора скарги, підтверджує його доводи щодо необхідності включення додаткової винагороди, яка є невід`ємною складовою місячного грошового забезпечення, до розрахунку розміру грошової допомоги для оздоровлення.

11. Верховний Суд ухвалою від 30 липня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Дубка С. М. на Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

12. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

13. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) наведений перелік складових грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

15. За приписами частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

16. Частиною третьою статті 15 Закону № 2011-XII передбачено, що військовослужбовцям виплачуються, зокрема, грошова допомога на оздоровлення в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

17. За змістом частини першої статті 10-1 Закону № 2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

18. Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), окрім тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та розмірів надбавки за вислугу років також затверджено додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

19. Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

20. Згідно з пунктом 3 Постанови № 704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу визначено здійснювати в порядку, що затверджується, зокрема, Міністерством оборони України.

21. Відповідно до статті 9 Закону № 2011-XII, Постанови № 704 затверджено Порядок № 260, пунктами 1 та 6 розділу XXIII якого передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

22. Розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою (пункт 6 розділу XXXI Порядку № 260).

23. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), у пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил України, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

VI. Позиція Верховного Суду

24. Аналіз наведених правових норм свідчить, що додаткова винагорода на період дії воєнного стану, яка встановлена Постановою № 168, є новим та особливим видом у системі грошового забезпечення, зокрема військовослужбовців, виплата якої, з одного боку, має регулярний щомісячний характер, а, з іншого, - обмежена строком дії воєнного стану в Україні.

25. При цьому, правова природа такої виплати невід`ємно пов`язана із особливим характером служби, зі здійсненням спеціальних повноважень, які змістовно випливають із статусу військовослужбовця та передбачені законом і мають компенсаційну мету, - часткова відплата за особливості несення служби в умовах війни.

26. В умовах збройної агресії рф проти України важливим залишається питання належного соціального захисту військовослужбовців, які беруть участь у захисті державного суверенітету України. У військово-соціальній сфері матеріальне забезпечення є аналогом системи гарантій у системі соціального захисту населення і включає професійні винагороди та премії тим військовослужбовцям, які виконують обов`язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

27. Безумовно, система матеріального забезпечення військовослужбовців виконує стимулювальну функцію, що, крім патріотизму, є потужною мотивацією і адекватною відповіддю держави, яка піклується про військовослужбовців під час дії воєнного стану.

28. Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

29. Таким чином, Україна зобов`язана вживати всіх можливих заходів для мотивації військовослужбовців та забезпечення соціальної підтримки членів їхніх сімей.

30. Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їхньої службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

31. Спірні правовідносини, які склались у цій справі, виникли у зв`язку з невключенням до складу грошового забезпечення, з якого позивачу обчислена одноразова грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 та індексації.

32. Враховуючи, що представник позивача оскаржує рішення судів попередніх інстанцій лише в частині позовних вимог про врахування в складі грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога для оздоровлення за 2022 рік, виплаченої додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, суд касаційної інстанції переглядає зазначені судові рішення в межах вимог касаційної скарги.

33. Отже, спірним питанням на стадії касаційного провадження є невключення додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, до складу грошової допомоги для оздоровлення на відповідний рік, яка виплачується військовослужбовцю за правилами Порядку № 260.

34. Так, зі змісту частини першої статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ висновується, що ці норми встановлюють лише право військовослужбовця на отримання допомоги на оздоровлення.

35. Положення четвертої статті 9 Закону № 2011-ХІІ є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначити порядок виплати грошового забезпечення законодавець делегував, зокрема, Міністру оборони України.

Такими нормативно-правовими актами є Постанова № 704, якою, з-поміж іншого, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу; окладу за військовим званням включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та Порядок № 260.

36. Отже, за своєю правовою природою, додаткова винагорода, запроваджена постановою Кабінету Міністрів України № 168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.

37. Водночас у пункті 16 розділу І Порядку № 260 визначено, що виплата додаткових видів грошового забезпечення, непередбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

38. При цьому пунктом 6 розділу XXIII Порядку № 260 обумовлено, що розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород) за займаною посадою, на які військовослужбовець має право на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

39. Варто зазначити, що Верховний Суд у постановах від 08 серпня 2024 року у справі №240/26703/23, від 23 вересня 2024 року у справі № 240/32125/23, від 23 вересня 2024 року у справі № 240/33138/23, від 26 листопада 2024 року № 240/1800/24 констатував, що за своєю правовою природою додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час дії воєнного стану.

За правилами пункту 6 розділу ХХІІІ Порядку № 260 до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога для оздоровлення, не включаються винагороди, незалежно від їхнього виду (щомісячні чи одноразові).

Також Верховний Суд констатував, що, делегуючи Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністру оборони України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що ураховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців. Тому саме положення Порядку № 260 унормували приписи Закону № 2011-ХІІ, установивши пряму норму щодо виключення винагороди із категорії складових грошового забезпечення, з суми яких обчислюється розмір грошової допомоги для оздоровлення.

40. Отже, висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 08 серпня 2024 року у справі № 240/26703/23, від 23 вересня 2024 року у справі № 240/32125/23, від 23 вересня 2024 року у справі № 240/33138/23, є релевантними та застосовними до спірних правовідносин у справі, яка розглядається.

41. У доводах касаційної скарги автор вказує на необхідність за аналогією застосовувати під час вирішення цього спору правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22.

42. Водночас варто зазначити, що у наведеній справі вирішувалося питання стосовно невиплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, з мотивів відсутності необхідних бюджетних асигнувань. Натомість у справі, що розглядається, питання стосується включення/невключення до складу місячного грошового забезпечення, з якого нарахована грошова допомога для оздоровлення, додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 на період дії воєнного стану. Отже, висновки Верховного Суду, викладені постанові від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, на які посилається автор касаційної скарги, не є релевантними для обставин справи, що розглядається, а відтак не підлягають застосуванню.

43. За таких обставин і правового регулювання суди попередніх інстанцій мотивовано виходили з того, що додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, запроваджена на період дії воєнного стану та жодним нормативно-правовим актом не передбачено включення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується допомога на оздоровлення, додаткової винагороди, встановленої Постановою № 168.

44. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

45. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

46. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

47. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дубка Сергія Миколайовича залишити без задоволення.

2. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2024 року у справі № 240/34080/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. Е. Мацедонська

С. А. Уханенко