Ухвала від 28.01.2025 по справі 127/2983/25

Справа № 127/2983/25

Провадження 2/127/463/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2025 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Трепака Віктора Сергійовича про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвоката Трепак В.С., звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Предметом позову є вимога про стягнення боргу за договором позики у 200000 доларів США основного боргу та 40000 доларів США за користування сумою позики, а також 35745 гривень 60 копійок судових витрат.

До суду разом із позовною заявою, надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Трепака В.С. про забезпечення позову.

Представник позивача у заяві зазначає, що згідно умов договору позики, які зафіксовані у розписці від 01.12.2022 року, в разі неможливості повернути кошти у визначений строк, чи іншим чином порушення умов позики, ОСОБА_2 зобов`язалась передати у власність ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме будинок АДРЕСА_1 , шляхом відчуження на користь ОСОБА_1 , частки у статутному капіталі ТОВ «БУДНОС» (ЄДРПОУ 44866327) у розмірі 100% статутного капіталу, в рахунок погашення заборгованості за цією розпискою

Але 23.01.2025 року ОСОБА_1 стало відомо, що будинок АДРЕСА_1 29.11.2024 року, було відчужено ОСОБА_2 з ТОВ «БУДНОС» на користь юридичної особи «ХЛИСТІКОВА І ОЧКО», ЄДРПОУ 45706052.

Оскільки відповідно до умов договору позики, що викладені у розписці від 01.12.2022 року, саме за рахунок вищевказаного нерухомого майна кредитор - ОСОБА_1 мав задовольнити вимоги щодо стягнення боргу, в разі порушення зобов`язання, то можна зробити однозначний висновок, що такі дії ОСОБА_2 , за 2 дні до настання терміну погашення боргу за розпискою однозначно вказують на намір ОСОБА_2 приховати нерухоме майно, від подальшого звернення на нього стягнення.

Представник звертає увагу суду, що єдиним реальним власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 .

Право власності на будинок зареєстроване за ТОВ «ХЛИСТІКОВА І ОЧКО» (ЄДРПОУ 45706052), єдиним учасником якого з часткою у статутному капіталі 100% є ТОВ «БУДНОС» (ЄДРПОУ 44866327), єдиним власником (учасником) якого в свою чергу є ОСОБА_2 , яка володіє 100% статутного капіталу. Таким чином, усіма правами на будинок АДРЕСА_1 володіє ОСОБА_2 .

Враховуючи значну суму заборгованості за договором позики, що дорівнює 10062072,00 гривень, той факт, що ОСОБА_2 здійснила дії для приховання майна, яке було визначене як гарантія виконання взятих на неї зобов`язань, відчуження ОСОБА_2 , або юридичною особою 100% статутного капіталу, якій належить ОСОБА_2 , будинку АДРЕСА_1 , призведе до унеможливлення виконання судового рішення.

Щодо співмірності, то ті негативні наслідки, які можуть настати в результаті вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту, навіть приблизно не можуть порівнюватись з ризиком ОСОБА_1 втратити майже 10000000,00 гривень власних коштів. Адже якщо арешт не буде накладено, ОСОБА_2 зможе в будь-який час будь-яким зручним способом відчужити власне майно з метою уникнення майбутнього виконання судового рішення суду.

Тому в заяві просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на наступні об`єкти нерухомого майна, що належать ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ). та знаходяться у ТОВ «ХЛИСТІКОВА І ОЧКО» (код юр. особи 45706052):

житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2565573351 100;

земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2565575351100, кадастровий номер: 5110800000:02:003:0003, площею 0.0845 га.

Заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, що уповноважені на вчинення реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомого майна, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цих об`єктів нерухомого майна.

Накласти арешт на корпоративні права, належні ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на праві власності на частку у статутному капіталі наступної юридичної особи:

ТОВ «БУДНОС» (код юр. особи 44866327) у розмірі 100%, розмір частки 900 000,00 (вісімсот дев`яносто одна тисяча) гривень.

Накласти арешт на корпоративні права, належні ОСОБА_2 , що перебувають у власності ТОВ «БУДНОС» (код юр. особи 44866327) на частку у статутному капіталі наступної юридичної особи:

ТОВ «ХЛИСТІКОВА І ОЧКО» (код юр. особи 45706052) у розмірі 100%, розмір частки 891000,00 (вісімсот дев`яносто одна тисяча) гривень.

Заборонити органамдержавної реєстрації,державним реєстраторамюридичних осіб,фізичних осіб-підприємцівта громадськихформувань,нотаріусам,іншим суб`єктамдержавної реєстраціїв розумінніЗакону України«Про державнуреєстрацію юридичнихосіб,фізичних осіб-підприємцівта громадськихформувань» вчинятибудь-якіреєстраційні дії,пов`язаніз державноюреєстрацією (перереєстрацією),внесення зміндо відомостей,що містятьсяу Єдиномудержавному реєстріюридичних осіб,фізичних осіб-підприємцівта громадськихформувань щодоналежних ОСОБА_2 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,та ТОВ«БУДНОС» (кодюр.особи 44866327)часток устатутних капіталахвищезазначених товариств.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали заяви, суд дійшов до наступного.

Забезпечення позову - це заходи припинення дій, невжиття яких може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних права бо інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до ОСОБА_2 із позовом про стягнення заборгованості за договором позики. Предметом позову є вимога про стягнення боргу за договором позики у загальному розмірі 240 000 доларів США, що еквівалентно 10062 072 гривень 00 копійок.

Згідно п. 1-2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на майно, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Судом при перевірці та оцінці доказів, які позивачем надано до суду для підтвердження ризиків, які зумовили звернутися із заявою про забезпечення позову, встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав: 405977760 та 405978680, а також витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, право власності на будинок зареєстроване за ТОВ «ХЛИСТІКОВА І ОЧКО» (ЄДРПОУ 45706052), єдиним учасником якого, з часткою у статутному капіталі 100% є ТОВ «БУДНОС» (ЄДРПОУ 44866327), єдиним власником (учасником) якого в свою чергу є ОСОБА_2 , яка володіє 100% статутного капіталу.

Таким чином, усіма правами на будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2565575351100, кадастровий номер: 5110800000:02:003:0003, площею 0.0845 га, володіє ОСОБА_2 .

Врахувавши предмет даного спору, його мотивацію та обґрунтування, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у матеріалах заяви доказів, суд приходить до висновку, що заява обґрунтована та підтверджена належними доказами, які дають підстави вважати, що в подальшому можуть виникнути обставини утруднення виконання рішення суду у даній справі в разі задоволення позову, якщо майно боржником буде відчужено.

Враховуючи значну суму заборгованості за договором позики, що дорівнює 10062 072 гривень, а також виходячи з того, що вартості усього нерухомого майна, що належить на даний момент на праві власності як беніфіціарного власника ТОВ «ХЛИСТІКОВА І ОЧКО» (ЄДРПОУ 45706052), та ТОВ «БУДНОС» (ЄДРПОУ 44866327), житлового будинку та земельної ділянки, які не перебуває під іпотечним обтяженням, може не вистачити для того, щоб погасити заборгованість за договором позики перед ОСОБА_1 .

Отже, єдиним можливим способом виконання рішення суду, у разі його задоволення та повернення суми позики згідно договору позивача є стягнення у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» за рахунок майна ОСОБА_2 , а тому судом має бути застосовано такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на майно боржника із забороною державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, що уповноважені на вчинення реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомого майна, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цих об`єктів нерухомого майна.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до неї, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Як роз`яснив Пленум Верховного суду України у постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, забезпечення позову сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно п. 4 згаданої постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд також враховує те, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Пунктом 4 ст. 3 ЦК України свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, є засадою цивільного судочинства, в зв`язку з чим втручання державних органів у господарську діяльність підприємств не допускається.

Тому, враховуючи вищезазначене, у зв`язку із тим, що накладенням арешту на на корпоративні права, належні ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на праві власності на частку у статутному капіталі наступної юридичної особи ТОВ «БУДНОС» (код юр. особи 44866327) у розмірі 100%, розмір частки 900 000,00 (вісімсот дев`яносто одна тисяча) гривень та накладення арешту на корпоративні права, належні ОСОБА_2 , що перебувають у власності ТОВ «БУДНОС» (код юр. особи 44866327) на частку у статутному капіталі наступної юридичної особи ТОВ «ХЛИСТІКОВА І ОЧКО» (код юр. особи 45706052) у розмірі 100%, розмір частки 891 000,00 (вісімсот дев`яносто одна тисяча) гривень та забороною органам державної реєстрації та іншим суб`єктам вчиняти дії, пов`язані зі зміною статутного капіталу суб`єктів господарювання можливе втручання у господарську діяльність ТОВ «БУДНОС» ТОВ «ПРОМИНВЕСТХОЛДИНГ», ТОВ «ХЛИСТІКОВА І ОЧКО», хоча і позивачем їх залучено до справи в якості заінтересованих осіб, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову в цій частині та зазначеним заявником шляхом не підлягає задоволенню.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Суд зазначає, що забезпечення позову має тимчасовий запобіжний характер і спрямоване на забезпечення можливості виконання ймовірного рішення суду та на недопущення порушень прав осіб, інтересів яких стосується спір.

Відповідно до частини першої та другої ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 149, 151-154, 258-261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Трепака Віктора Сергійовича про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити частково.

Накласти арешт на наступні об`єкти нерухомого майна, що належать ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ). та знаходяться у ТОВ «ХЛИСТІКОВА І ОЧКО» (код юридичної особи 45706052):

житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2565573351100;

земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2565575351100, кадастровий номер: 5110800000:02:003:0003, площею 0.0845 га.

Заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, що уповноважені на вчинення реєстраційних дій щодо об`єктів нерухомого майна, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо цих об`єктів нерухомого майна.

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: