Рішення

від 13.01.2025 по справі 454/4345/24

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/4345/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Фарина Л. Ю. ,

за участю секретаря Кочмар Н.-Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сокальської міської ради Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася в суд з даним позовом та просить визнати за нею право власності на житловий будинок у АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що придбала вказаний житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами 30.07.1990 року в ОСОБА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу який був посвідчений заступником голови Боб`ятинської сільської ради Сокальського району Львівської області.

Також позивачці на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер 4624880200:13:005:0046, площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав.

Позивач бажає провести реєстрацію права власності на даний житловий будинок та звернулась в КП ЛОР «Червоноградське МБТІ», однак їй було відмовлено, оскільки будинок станом на 31 грудня 2012 року на праві власності не був зареєстрований. Оскільки підстав для реєстрації права власності на підставі вище зазначених документів немає а тому виникла необхідність у зверненні до суду із заявою про визнання права власності з метою захисту її речових прав.

В судове засідання позивач не прибула, однак суду надійшла заява представника позивача адвоката Ільницького М.М. про розгляд справи у їхній відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник Сокальської міської ради Львівської області в судове засідання не прибув, не повідомив суд причини неявки.

Згідно вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень часини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (частина 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Отже, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

30.07.1990 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу, згідно якого остання придбала житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами у с. Лещатів, Сокальського району Львівської області. Даний договір був посвідчений заступником голови Боб`ятинської сільської ради Сокальського району Львівської області.

На підставі рішення про передачу земельної ділянки у власність від 24.12.1993р. Боб`ятинської сільської ради народних депутатів Сокальського району Львівської області ОСОБА_1 зареєструвала своє право власності в Державному реєстрі речових прав.

З оглянутої довідки КП ЛОР «Червоноградське МБТІ» встановлено, що реєстрація права власності на житловий будинок у АДРЕСА_1 не проведена.

Частиною 1 ст.328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України).

В ч. 1 ст. 334 ЦК України зазначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

До спірних правовідносин, які виникли щодо придбаного до 01 січня 2013 року нерухомого майна, підлягають застосуванню саме норми ЦК України (чинні на момент виникнення правовідносин), які визначають умови та момент виникнення права власності в набувача нерухомого майна за відповідним правочином, а також містять правило щодо обов`язкової реєстрації договору купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна.

Особа, яка здійснила державну реєстрацію правочину відповідно до норм статей 334, 657 ЦК України, набула титул власника майна. У свою чергу необхідність реєстрації права на нерухоме майно (на момент виникнення спірних правовідносин - до 01 січня 2013 року) не впливала на виникнення в покупця нерухомості прав власника на це майно.

ВП ВС у справі № 334/3161/17 від 22.06.2021р. наголосив, що до 01 січня 2013 року право власності у набувача нерухомого майна за договором купівлі-продажу виникало за правилами ч.4 ст. 334 ЦК України - з моменту державної реєстрації такого договору як правочину. Відтак особа, яка до 01 січня 2013 року придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору купівлі-продажу незалежно від того, чи здійснила ця особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності.

Як встановлено в ході розгляду даної справи позивач придбала житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами у с. Лещатів, Сокальського району Львівської області в 1990 році, договір купівлі договір посвідчений заступником голови Боб`ятинської сільської ради Сокальського району Львівської області, згодом отримала рішення про передачу у її власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, виготовила технічний паспорт на будинок та зведений акт вартості будинків.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що право власності на нерухоме майно набувається тільки за рішенням суду та те, що позивач позбавлений можливості оформити право власності іншим чином, позов слід задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12,76-81,315,319 ЦПК України, суд-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на житловий будинок, загальною площею 104,1кв.м., житловою площею 90.5 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами - погріб, господарська будівля з гаражем, господарська будівля з літньою кухнею, вбиральня, ворота, огорожа, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі, якщо рішення не було вручено в день його проголошення, пропущений строк може бути поновлено, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий: Л. Ю. Фарина