Рішення

від 30.01.2025 по справі 488/5193/24

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/5193/24

Провадження № 2/488/591/25

РІШЕННЯ

Іменем України

30.01.2025 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного районного суду міста Миколаєва Чернявська Я.А., розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Піденного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іваненко Світлана Василівна, Товарна біржа "Нерухомість-Південь", про визнання договору міни нерухомого майна дійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся вКорабельний районний судуміста Миколаєваз цивільнимпозовом довідповідача ОСОБА_2 провизнання дійсним договору міни №1951 нерухомого майна від 24.03.1998 року, укладений між ОСОБА_3 , яка діяла від свого імені, з однієї сторони, та ОСОБА_2 , який діяв від свого імені, з іншої сторони, укладений на Товарній Біржі Нерухомість-Південь, зареєстрований в Журналі реєстрації біржових правочинів з нерухомістю за №1951, зареєстрований 25.03.1998р. в Комунальному підприємстві Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації Миколаївської міської ради в реєстровій книзі за реєстровим №8611, згідно якого у власність ОСОБА_3 перейшла квартира за адресою: АДРЕСА_1 , а у власність ОСОБА_2 , перейшла квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві померла рідна бабуся позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом на їм`я позивача у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач своєчасно вступив в права спадкування, про що свідчить Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 72898931 від 28.08.2024 року, виданого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Іваненко С.В.

Проте позивач отримав відмову від нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно після смерті бабусі - ОСОБА_3 , оскільки договір міни № 1951 нерухомого майна від 24.03.1998 року, не посвідчено нотаріально.

Квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_3 придбала у відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі договору міни нерухомого майна №1951 від 24.03.1998 року.

Вказаний договір міни нерухомого майна був укладений 24.03.1998 року на Товарній Біржі Нерухомість-Південь, зареєстрований в Журналі реєстрації біржових правочинів з нерухомістю за №1951.

25.03.1998 року право приватної власності на вказану квартиру було зареєстровано за ОСОБА_3 в Комунальному підприємстві Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації Миколаївської міської ради в реєстровій книзі за реєстровим №8611.

02.12.2019 року державним реєстратором Мостецьким Дмитром Олександровичем (Радсадівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області) Муравйовій Надії Данилівні було надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 191059298, дата, час формування витягу: 02.12.2019 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1975028648101, номер запису про право власності: 34409504, дата державної реєстрації: 28.11.2019 року).

На моментукладення договоруміни сторонидоговору небули обізнаніпро обов`язковістьйого нотаріальногопосвідчення.

Враховуючи обставини, що склались, позивач вимушений звернутись до суду з позовом про визнання дійсним договору міни нерухомого майна, адже іншого шляху захистити своїх права він не має.

На підставі вищевикладеного позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

18.11.2024 року ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва, провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачі у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подали, у зв`язку з чим згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Третя особа ТБ Нерухомість-Південь пояснень, заяв або заперечень проти доводів учасників судового процесу суду не надала.

Третя особа приватний нотаріус Іваненко С.В. на вимогу ухвали Корабельного районного суду м. Миколаєва від 27.11.2024 року про витребування доказів, надала до суду копію спадкової справи (номер у Спадковому реєстрі: 72898931, номер у нотаріуса: 70/2024), відкритої після смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаєві Миколаївської області, Україна та про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) 03.04.2024 р. видане свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 і зроблений відповідний актовий запис про смерть № 824. Одночасно надала заяву в якій не заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила прийняти рішення на розсуд суду.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. З ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Миколаєві померла рідна бабуся позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина за заповітом на їм`я позивача у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач своєчасно вступив в права спадкування, про що свідчить Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 72898931 від 28.08.2024 року, виданого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Іваненко С.В.

Проте позивач отримав відмову від нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно після смерті бабусі - ОСОБА_3 , оскільки договір міни № 1951 нерухомого майна від 24.03.1998 року, не посвідчено нотаріально.

Квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_3 придбала у відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі договору міни нерухомого майна №1951 від 24.03.1998 року.

Вказаний договір міни нерухомого майна був укладений 24.03.1998 року на Товарній Біржі Нерухомість-Південь, зареєстрований в Журналі реєстрації біржових правочинів з нерухомістю за №1951.

25.03.1998 року право приватної власності на вказану квартиру було зареєстровано за ОСОБА_3 в Комунальному підприємстві Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації Миколаївської міської ради в реєстровій книзі за реєстровим №8611.

02.12.2019 року державним реєстратором Мостецьким Дмитром Олександровичем (Радсадівська сільська рада Миколаївського району Миколаївської області) Муравйовій Надії Данилівні було надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 191059298, дата, час формування витягу: 02.12.2019 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1975028648101, номер запису про право власності: 34409504, дата державної реєстрації: 28.11.2019 року).

На час укладення договору міни вищевказаного нерухомого майна у березні 1998 року ні ОСОБА_3 , ні ОСОБА_2 не було відомо, що правочин у відповідності до ст. 227 Цивільного кодексу Української PCP (в редакції Цивільного кодексу Української PCP від 18 липня 1963 р.) підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час також був чинним Закон України Про товарну біржу від 10.12.1991р. №1956-ХІІ, відповідно до ст. 15 якого, правочини, зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягають.

При укладені договору сторонами було досягнуто домовленості щодо усіх істотний умов даного правочину, про що свідчать підписи сторін на договорі міни нерухомого майна № 1951 від 24.03.1998 року. Сторони угоди обмінялись квартирами фактично, технічними паспортами та ключами від квартир, яку кожен з них звільнив від свого побутового майна.

Істотні умови Договору були виконані сторонами в повному обсязі. З часу придбання квартири жодних претензій від Учасників угоди та/або третіх осіб (будь-кого іншого) не надходило.

Слід зазначити, що біржове оформлення договору в 1998 році його сторонами було обрано, оскільки така форма оформлення подібного роду договорів відповідала діючому на той

час законодавству, що підтверджується державною реєстрацією Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10.12.1991 № 1956-ХП із змінами і доповненнями угоди зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Цією ж статтею закріплено, що угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідність чи невідповідність правочину вимогами законодавства має оцінюватись судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Вказаний договір міни укладено сторонами під час дії Цивільного кодексу Української PCP 1963 року, відповідно до положень ст. 242 якого до договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає з змісту відносин сторін. Так, ст. 227 ЦК УРСР передбачено нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу будинку, якщо хоч однією з сторін є громадянин. Згідно ст. 47 цього Кодексу недодержання цієї

вимоги тягне за собою недійсність договору.

У відповідності до ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР та п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», якщо угода, що потребує нотаріального посвідчення, виконана повністю або частково однією із сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального посвідчення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників, вправі визнати угоду дійсною. В цьому випадку наступне нотаріальне посвідчення угоди не вимагається.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до приписів п. 4 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

В редакції Цивільного кодексу України (з 01.01.2004р.), зокрема ч. 2 ст. 220, також зазначено, що якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

В свою чергу ч. З ст. 334 ЦК України проголошує, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно дост.392ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин, суд вважає доводи позивача про визнання біржового договору міни дійсним, обґрунтованими, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 258-259, 264, 265, 268, 274-275, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи:Приватний нотаріусМиколаївського міськогонотаріального округуМиколаївської областіПіденного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Одеса)Іваненко СвітланаВасилівна,Товарна біржа"Нерухомість-Південь",про визнаннядоговору мінинерухомого майнадійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір міни №1951 нерухомого майна від 24.03.1998 року, укладений між ОСОБА_3 , яка діяла від свого імені, з однієї сторони, та ОСОБА_2 , який діяв від свого імені, з іншої сторони, укладений на Товарній Біржі Нерухомість-Південь, зареєстрований в Журналі реєстрації біржових правочинів з нерухомістю за №1951, зареєстрований 25.03.1998 року в Комунальному підприємстві Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації Миколаївської міської ради в реєстровій книзі за реєстровим №8611, згідно якого у власність ОСОБА_3 перейшла квартира за адресою: АДРЕСА_1 , а у власність ОСОБА_2 , перейшла квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 )

Відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: невідомо, сформовано відповідний запит, адреса: АДРЕСА_5 )

Третя особа - Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Піденного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Іваненко Світлана Василівна (адреса: АДРЕСА_6 )

Третя особа - Товарна біржа Нерухомість Південь (код ЄДРПОУ: 23623092, адреса: м.Миколаїв, вул. Карпенка, 12-Б, кв.44)

Суддя Я.А. Чернявська