Рішення

від 29.01.2025 по справі 483/1331/24

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 483/1331/24

Провадження № 2-о/483/5/2025

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 січня 2025 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Шевиріної Т.Д.,

за участю секретаря Шилінскас О.В.,

заявниці ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Очаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства, -

В СТ АН ОВ ИВ :

16 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із заявою про встановлення факту, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заяви зазначила, що вона проживала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3 , від нього народила доньку, а відомості про батька дитини в актовому записі про народження дитини вказані на підставі ст. 135 СК України. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 загинув під час захисту Батьківщини. Після смерті біологічного батька дитини постало питання щодо отримання виплат для доньки. Оскільки встановити факт батьківства може виключно суд, вона звернулася з вказаною заявою.

Від представника Міністерства оборони Україні до суду надійшли письмові заперечення, в який заінтересована особа вказує на наявність спору, зокрема щодо права заявниці на отримання виплат, що виключає можливість розгляду заяви в порядку окремого провадження.

Заявниця у судовому засіданні заяву підтримала, просила її задовольнити. Надала пояснення, що вона проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася донька ОСОБА_4 . Під час спільного проживання ніхто з них в іншому зареєстрованому шлюбі не перебував.

Представники заінтересованих осіб - Очаківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерства оборони України у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Заінтересована особа ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення заяви. Пояснила, що вона є матір`ю загиблого ОСОБА_3 . Останній дійсно проживав з заявницею однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Від шлюбу у них народилася дитина ОСОБА_4 , яка є її онукою. З останньою вона підтримує сімейні стосунки.

Заслухавши пояснення заявниці та заінтересованої особи ОСОБА_2 , заслухавши дитину, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов такого.

ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Очаківського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 29 жовтня 2008 року, про що складено актовий запис № 159. За змістом вказаного свідоцтва батьками ОСОБА_4 є: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с. 11).

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження № 00048372625 від 10 грудня 2024 року вбачається, що відомості про батька дитини до актового запису про народження ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , внесено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а. с. 80-82).

Станом на день народження ОСОБА_4 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , її мати ОСОБА_1 у зареєстрованому шлюбі не перебувала (а. с. 83).

За змістом свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).

Зі сповіщення № 98 від 24 червня 2024 року, яке адресоване матері загиблого ОСОБА_6 , слідує, що ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу отримав поранення несумісні з життям (а.с. 13).

Факт батьківства ОСОБА_3 стосовно ОСОБА_4 підтверджується оглянутими у судовому засіданні фотокартками, на яких зокрема зафіксовано разом зазначених осіб, які спільно проводять дозвілля - як батько із дитиною.

Крім того, у судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_4 пояснила, що її батько ОСОБА_3 проживав спільно з нею та її матір`ю. Він займався її вихованням, проводив вільний час, цікавився її життям.

Допитана всудовому засіданнів якостісвідка ОСОБА_7 показала,що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є їїсусідами.Вона буласвідком створенняродини вагітності заявниціта народження ОСОБА_8 .До початкувійни вони втрьох ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , проживали однією сім`ю.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Дитина має право знати своїх батьків (частина перша статті 7 Конвенції про права дитини).

Статтею 130 СК України передбачено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу, зокрема матір`ю дитини.

Провадження стосовно встановлення батьківства або його оспорювання стосується «приватного життя», що підпадає під сферу дії статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 15 квітня 2021 року у справі №361/2653/15 (провадження № 61-2239св21).

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено статтею 315 ЦПК України.

Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Спір про право характеризує такий стан правовідносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов`язків, здійснення яких є неможливим без судового втручання.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 297/2485/19 (провадження № 61-10472св20).

Під час розгляду справи судами не встановлено, що особи, які також мають право на отримання одноразової грошової виплати, заперечують проти встановлення факту батьківства ОСОБА_3 стосовно дитини ОСОБА_4 ..

Таким чином, суд дійшов висновку, що в даному випадку спір про право відсутній, та встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Встановлення факту батьківства ОСОБА_3 не зачіпає інтереси його спадкоємців, зокрема його матері, яка не заперечує батьківство сина стосовно дитини.

Належним способом вирішення питання щодо батьківства ОСОБА_3 є звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України у порядку окремого провадження.

З урахуванням викладеного, а також з огляду на необхідність встановлення юридичного факту для оформлення заявницею виплат у зв`язку із загибеллю батька дитини, суд дійшов висновку, що зазначені вище докази у своїй сукупності доводять той факт, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 , а тому заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 293, 294, 315 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , Очаківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Вважати встановленим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку із чим внести зміни до актового запису про народження № 159 від 29 жовтня 2008 року про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінивши відомості про батька ОСОБА_5 на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча: