Рішення

від 20.01.2025 по справі 601/3307/24

КРЕМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №601/3307/24

Провадження № 2/601/61/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Заочне

20 січня 2025 року

Кременецький районний суд Тернопільської областів складі:

головуючої судді: Шульгач Н.М.,

за участю секретаря судового засідання: Радчук І.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременець цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа служба у справах дітей Кременецької міської ради про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_3 , третя особа Служба у справах дітей Кременецької міської ради, в якому просить позбавити батьківських прав відповідача, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 07 березня 2013 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який 10 червня 2019 розірвано. У шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка на даний час проживає разом з ним. В 2019 році ОСОБА_3 залишила свою доньку ОСОБА_5 і виїхала за межі України, на постійне місце проживання в Чеську Республіку. Відповідач до доньки не приїжджає, не займається її вихованням, жодної матеріальної допомоги не надає. ОСОБА_3 жодним чином не позбавлена інформації стосовно місця перебування доньки, зі сторони позивача ніколи не створювалися перешкоди у спілкуванні ОСОБА_5 з матір`ю. Вказані обставини свідчать про фактичну можливість, але вольове небажання відповідача виконувати відносно доньки батьківські обов`язки, покладені на неї законом.

05 листопада 2024 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

28 листопада 2024 року ухвалою суду витребувано з Державної прикордонної служби України інформацію про те чи перетинала ОСОБА_3 державний кордон України з 01.01.2019 року по даний час.

28 листопада 2024 року протокольною ухвалою суду підготовче судове засідання закрито та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач відзиву на позов не подавала.

Позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат Корф П.К. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просять суд їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він займається вихованням та утриманням дочки. Допомагає йому ще бабуся дитини, а от ОСОБА_3 ні. Відповідачка виїхала закордон, тому що тут не було для неї роботи. На день народження до дитини ще дзвонить, а от на інші свята вже ні. Позбавлення материнських прав ОСОБА_3 йому потрібно, щоб його ніхто не зачіпав.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, і не повідомила суд про причину своєї неявки, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується документально.

Представник служби у справах дітей Кременецької міської ради в судове засідання не з`явилася, подавши заяву про розгляд справи у їх відсутності, підтримує позовні вимоги.

Відповідно до ч.4ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогамст.280 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступні обставини:

Судом встановлено, що з 07 березня 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 10 червня 2024 року у справі № 601/1150/24.

В шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Кременецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кременецькому районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), актовий запис №8 від 02.09.2022.

Згідно з витягами з реєстру територіальної громади від 17.07.2024, за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

Згідно акту обстеження умов проживання №95/02-12 від 23.08.2024 року на підставі заяви ОСОБА_2 встановлено, що власником квартира АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 . Умови проживання хороші. За цією адресою зареєстровані та проживають: батько ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_4 . Батько забезпечує дочку усім необхідним, виконує покладені на нього батьківські обов`язки.

Згідно довідки Кременецької опорної лікарні №151 ОСОБА_2 на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не знаходиться.

Згідно довідки амбулаторії зальної практики сімейної медицини м. Почаїв від 14.10.2024 ОСОБА_2 супроводжує на прийом до сімейного лікаря свою дочку ОСОБА_4 .

Згідно довідки Кременецької гімназії №2 №01-24/180 від 21.10.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 навчається у 5 класі Кременецької гімназії №2 з поглибленим вивченням іноземних мов. Тато учениці, ОСОБА_2 бере безпосередню участь у вихованні доньки., цікавиться навчанням дитини.

З письмових пояснень ОСОБА_6 встановлено, що ОСОБА_7 проживає з батьком, матір дитини з 2019 року знаходиться за кордоном та немає можливості приділяти увагу дочці.

З письмових пояснень ОСОБА_8 встановлено, що ОСОБА_5 проживає з батьком ОСОБА_2 , який її утримує, виховує, забезпечує усім необхідним. ОСОБА_3 з 2019 року проживає за межами України, не приїжджає до дочки, не займається її вихованням, не цікавиться її життям матеріальної допомоги не надає.

З письмових пояснень ОСОБА_9 , яка є матір`ю ОСОБА_3 встановлено, що 5 років тому дочка виїхала за кордон. Вихованням дитини заямається її зять ОСОБА_10 . Постійно ходить з ОСОБА_5 на гуртки з танців та образотворчого мистецтва. Мати дитини ОСОБА_3 приїжджає рідко.

З письмових пояснень ОСОБА_11 керівник гуртка «Юний художник» встановлено, що ОСОБА_7 відвідує гурток з 2020 року. За цей час батько дитини ОСОБА_2 приводив доньку на заняття та забирав її.

З письмових пояснень ОСОБА_12 викладач студії танцю «Орієнталь» встановлено, що ОСОБА_7 відвідує студію з 2021 року. За цей період батько дитини ОСОБА_2 приводив дочку та забирав її з занять, оплачував її гурток, робив членські внески. Мати дитини на заняття не приходила, успішністю дочки не цікавилась.

Згідно характеристики депутата Кременецько міської ради від 21.10.2024 ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_3 . За роки проживання за даною адресою проявив себе виключно з позитивного боку. За період проживання скарг від сусідів на нього не надходило. В 2022 році був призваний в ТРО Збройні сили України. В 2024 році звільнений зі служби ЗСУ. Самостійно займається вихованням дитини, забезпечує для дочки належні матеріально-побутові умови проживання, приділяє її навчанню та вихованню належну увагу.

ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .

Згідно довідки №1498/204 НТ від 24.01.2024 ОСОБА_2 в період з 23.10.2022 по 15.01.2023, з 30.01.2023 по 24.08.2023, з 06.09.2023 по 15.09.2023, з 17.09.2023 по 28.09.2023, з 30.09.2023 по 29.12.2023, з 11.01.2024 по 24.01.2024 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_3 №24 від 24.01.2024 ОСОБА_2 вважати таким, 24 січня 2024 року припинив брати безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в зв`язку з виключенням зі списків особового складу військової частини НОМЕР_4 та вибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 для зарахування на військовий облік.

Згідно висновку органу опіки та піклування Кременецької міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кременецької міської ради від 06.09.2024 №1997, орган опіки і піклування Кременецької міської раді вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , відносно її малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З висновку вбачається, що ОСОБА_3 з`явилась в службу у справах дітей та пояснила, що з 2019 року вона працює та проживає у Республіці Чехія. До доньки приїжджає рідко, інколи спілкується з нею по телефону. На час її відсутності донька перебуває з бабусею та батьком, який замається її вихованням. Проти позбавлення її батьківських прав не заперечує.

Згідно відповіді Державної прикордонної служби України від 17.12.2024 ОСОБА_3 перетинала державний кордон України: 15.03.2019 виїзд - 11.06.2019 в`їзд, 22.07.2019 виїзд - 06.01.2020 в`їзд, 07.02.2020 виїзд - 17.10.2020 в`їзд, 07.11.2020 виїзд - 04.05.2021 в`їзд, 07.06.2021 виїзд - 14.10.2021 в`їзд, 27.11.2021 виїзд - 11.05.2022 в`їзд, 29.05.2022 виїзд - 05.07.2023 в`їзд, 17.07.2023 виїзд - 09.09.2023 в`їзд, 22.09.2023 виїзд - 12.07.2024 в`їзд, 16.11.2024 виїзд.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що позивач по справі є її колишнім зятем. Її дочка ОСОБА_3 5 років назад виїхала за кордон. Матеріально не допомагає, приїжджає рідко, інколи телефонує, дитиною не займається. Вихованням дитини займається ОСОБА_2 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_2 займається виховання дитини самостійно, все її купує, в школу водить, живе разом з ним. Йому не відомо де перебуває ОСОБА_3 .

З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення вищенаведеної статті дозволяє дійти висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

У рішенні від 16 липня 2015 року справі «Мамчур проти України» (заява№ 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Аналогічний правовий висновок викладено у численних постановах Верховного Суду: від 08 травня 2019 року у справі № 409/1865/17-ц (провадження № 61-4022св19); від 02 жовтня 2019 року у справі № 461/7387/16-ц (провадження № 61-29266св18); від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19); від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19); від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20 та інших).

Наведене також узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17 (провадження № 61-3462 св 20).

В силу вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Як на підставу пред`явлення даного позову, позивач посилається на те, що у 2019 році відповідач виїхала на проживання за межі України. З часу виїзду за кордон відповідач не приймає участі у вихованні дочки, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, здоров`я та матеріальний достаток.

Водночас, при розгляді даної справи судом не встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та достатніми доказами.

У справі відсутні докази застосування до ОСОБА_3 заходів впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, притягнення до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

Висновком органу опіки та піклування Кременецької міської ради зазначено про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 по відношенню до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як таку, що ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та догляду своєї дитини.

У частинах п`ятій, шостій статті19 СК Українивстановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Досліджуючи висновок опіки та піклування, суд встановив, що бесіда з ОСОБА_3 проводилась, однак її доводи щодо позбавлення її батьківських прав не наведені. Не встановлювались причини, які стали підставою для її перебування закордоном. До доньки вона приїжджає та спілкується з нею.

Сама лише згода ОСОБА_3 на позбавлення її батьківських прав суперечить закону, а саме частині третій статті 155 СК України та порушує інтереси дитини, а відтак не може слугувати підставою для задоволення позову, оскільки відмова матері від дітей є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства та не відповідає інтересам дитини.

Висновок органу опіки і піклування має рекомендаційний характер, не містить обґрунтованих підстав щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , суперечить інтересам дитини, а тому суд не погоджується з наданим висновком та не бере його до уваги.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що матеріали справи не містять доказів саме злісного ухилення матері від участі у вихованні своєї доньки.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, адже такі заходи допускаються лише тоді, коли змінити поведінку матері у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в її діях. При цьому, позивачем не доведено, які дії чи бездіяльність відповідача свідчать про ухилення нею від виконання свого обов`язку по вихованню дитини, які фактичні обставини впливають на виконання матір`ю своїх обов`язків відносно дитини, з одночасним урахуванням поведінки обох батьків та їх ставлення до дитини, в матеріалах справи відсутні докази для встановлення чи буде застосування такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав відповідати якнайкращим інтересам дитини.

Фізична неможливість спілкування матері з донькою через проживання на відстані один від одного не може бути підставою для позбавлення відповідача батьківських прав, а свідчить про відсутність емоційного зв`язку між ними.

Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у справі № 755/17233/16 від 25.09.2023.

Позивачем не доведено, що поведінка відповідачки відносно дитини є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов`язками та наявність в її діях вини.

Те, що матір не може піклуватися про дитину через перебування за межами України, без надання доказів її винної поведінки та свідомого нехтування нею своїми батьківськими обов`язками, не є підставою для позбавлення батьківських прав.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої дочки ОСОБА_4 не забезпечуватиме інтересів самої дитини.

Таким чином, позивач не довів та не надав суду доказів того, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення матері по відношенню до дитини батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дитини.

При цьому, суд не приймає до уваги покази свідків, оскільки останні не підтверджують обставин, які б свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дитини.

Крім того, сам позивач в судовому засіданні не зміг пояснити для чого йому потрібно позбавляти батьківських прав ОСОБА_3 .

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи та те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов`язки, суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_13 до ОСОБА_3 ,третя особаслужба усправах дітейКременецької міськоїради пропозбавлення батьківськихправ ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.4, 12, 13, 81, 141, 142, 223, 263, 265, 284, 288, 289,352,354 ЦПК України, ст.154, п.2 ч.1 ст.164, ст.165 Сімейного Кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,третя особаслужба усправах дітейКременецької міськоїради пропозбавлення батьківськихправ ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;

Третя особа: Служба у справах дітей Кременецької міської ради, місцезнаходження: м.Кременець вул.Словацького,6 Тернопільської області;

Рішення суду у повному обсязі складено 29 січня 2025 року.

Головуючий: