Рішення

від 25.11.2024 по справі 679/1659/24

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/679/665/2024

Справа № 679/1659/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2024 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Стасюка Р.М.,

за участі секретаря судового засідання Плазій Н.В.,

представника позивача Мазура В.І.,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Нікітюка П.М.,

представника відповідача Нетішинської міської ради Хмельницької області Коваль Н.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» до ОСОБА_1 , Нетішинської міської ради Хмельницької області про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2024 року АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «Хмельницька АЕС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Нетішинської міської ради Хмельницької області про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги, інфляційних втрат за весь час прострочки та 3% річних.

В обґрунтування позову зазначено, що у комунальній власності Нетішинської міської територіальної громади перебуває кімната АДРЕСА_1 . Вказане житло забезпечується комунальними послугами з централізованого опалення, холодного та гарячого водопостачання та водовідведення, які надаються філією «ВП «Хмельницька АЕС».

У період з липня 2006 року по січень 2022 року відповідач ОСОБА_1 був користувачем вказаного житла, отримував комунальні послуги, що надавалися позивачем, при цьому свої зобов`язання з оплати таких послуг належним чином не виконував, у зв`язку з чим за період з липня 2006 року по січень 2022 року включно за ним утворилась заборгованість, загальний розмір якої, з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних складає 15256,68 гривень.

Нетішинська міська рада, як власника нерухомого майна - кімнати АДРЕСА_1 , несе обов`язок з утримання належного їй майна, а на відповідача ОСОБА_1 , як споживача, покладено обов`язок оплачувати надані філією «ВП «Хмельницька АЕС» комунальні послуги.

Зважаючи на те, що відповідачами було порушено право позивача на своєчасне отримання коштів за надані комунальні послуги, представник позивача просить стягнути солідарно з відповідачів грошові кошти у загальному розмірі 15256,68 гривень, з яких: заборгованість за спожиті комунальні послуги 8922,13 гривень; інфляційні витрати за весь час прострочки за період з 01.08.2006 по 23.02.2022 у сумі 5328,77 гривень; три відсотки річних за період з 01.08.2006 по 23.02.2022 у сумі 1005,78 гривень, а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3028 гривень.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 23.10.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Задоволено клопотання представника позивача про витребування у виконавчого комітету Нетішинської міської ради інформації про усіх зареєстрованих осіб (ПІБ, дата реєстрації та зняття з реєстрації) за адресою: АДРЕСА_2 , за період часу із 01 липня 2006 року по 31 січня 2022 року включно; інформації про те, чи було видано будь-які документи на право користування кімнатою АДРЕСА_1 , із 01 липня 2006 року по 31 січня 2022 року включно, а також копії документів, що підтверджують вказані обставини.

28.10.2024 на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів виконавчим комітетом Нетішинської міської ради надано інформацію про осіб зареєстрованих у кім. АДРЕСА_1 у період часу із 01 липня 2006 року по 31 січня 2022 року включно та копії корінців ордерів на жилу площу у гуртожитку.

29.10.2024 через систему «Електронний суд» надійшов відзив представника відповідача Нетішинської міської ради на позовну заяву у якому крім заперечень щодо позовних вимог представником заявлено про застосування строку позовної давності.

05.11.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшла відповідь представника позивача на відзив відповідача Нетішинської міської ради.

14.11.2024 до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву до якого долучено заяву про застосування строку позовної давності.

18.11.2024 до суду надійшла відповідь представника позивача на відзив відповідача ОСОБА_1 .

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав посилаючись на обставини закладені у позовній заяві. Зазначив, що відповідач ОСОБА_1 , як споживач житлово-комунальних послуг якими забезпечується кімната АДРЕСА_1 , зобов`язаний був проводити їх оплату, при цьому відсутність між ним та позивачем укладеного договору про надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Матеріали справи не містять належних доказів які б вказували на відсутність споживача у житловому приміщенні, що надавало б відповідачу ОСОБА_1 право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні понад встановлені законом строки. Для реалізації наданого Законом права на неоплату вартості комунальних послуг споживач мав звернутися до виконавця послуг із заявою та відповідними документами, однак будь-яких заяв до філії «ВП «Хмельницька АЕС» Міліщук М.М. з приводу його не проживання у кімнаті, яка забезпечується комунальними послугами, не звертався. Крім того зазначив, що на відповідача Нетішинську міську раду Хмельницької області, як власника майна покладено обов`язок з його утримання, що свідчить про солідарну відповідальність відповідачів у справі за порушеними зобов`язаннями.

Щодо заяв відповідачів про застосування до позовних вимог строку позовної давності представник позивача зазначив, що такий строк слід обраховувати від дати вступу у законну силу Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби COVID-19» від 30.03.2020, що набрав чинності 02.04.2020, а саме останніми трьома роками, що передували 02.04.2020, тобто з 02.04.2017.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Нікітюк П.М. позовні вимоги визнав частково. До позовних вимог в частині стягнення заборгованості за комунальні послуги за період з липня 2006 року по 15 жовтня 2021 року просив застосувати строк позовної давності. Крім того зазначив, що 11.07.2017 дружина відповідача ОСОБА_3 зареєструвала за собою право власності на кв. АДРЕСА_3 , що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, і з цього часу відповідач із сім`єю проживає у вказаному житлі, однак місце його реєстрації було задеклароване за кім. АДРЕСА_1 до 10.01.2022, що в свою чергу свідчить про безпідставне та необґрунтоване нарахування йому плати за комунальні послуги у період з 11.07.2017 по січень 2022 року. При цьому представник відповідача звернув увагу суду на те, що жодних договірних відносин з приводу надання комунальних послуг між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 не існувало.

Представник відповідача Нетішинської міської ради Коваль Н.В. у судовому засіданні позовні вимоги в частині їх пред`явлення до Нетішинської міської ради не визнала посилаючись на те, що ОСОБА_1 отримав право на користування житловою площею у гуртожитку, який забезпечується комунальними послугами, що надає позивач. Тому, саме на ОСОБА_1 покладено обов`язок з оплати спожитих комунальних послуг. Зважаючи на те, що позивачем пред`явлено позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги за період з липня 2006 року по січень 2022 року включно, просила суд застосувати до спірних правовідносин строк позовної давність.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов висновку про таке.

Судом встановлено, що начальником Житлово-комунального об`єднання 23.06.2003 Меліщуку М.М. видано ордер №1113 на житлову площу у гуртожитку, право на зайняття ліжко-місця у кімнаті АДРЕСА_4 .

Як вбачається з інформації наданої виконавчим комітетом Нетішинської міської ради від 28.10.2024, згідно з Реєстром Нетішинської міської територіальної громади ОСОБА_1 з 16.07.2003 по 10.01.2022 був зареєстрований у кімнаті АДРЕСА_1 .

Кімната № 316, що по АДРЕСА_5 належить до комунальної власності Нетішинської міської територіальної громади.

Відповідно до довідки (розрахунку) про стан заборгованості за надані комунальні послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення за адресою: АДРЕСА_2 , у період з липня 2006 по січень 2022 року включно, така заборгованість складає 8922,13 гривень.

Також на суму заборгованості позивачем, за період з 01.08.2006 по 23.02.2022, було проведено нарахування інфляційних втрат в розмірі 5328,77 гривень та трьох відсотків річних в розмірі 1005,78 гривень.

Позивач посилаючись на порушення відповідачами зобов`язань з утримання майна та оплати наданих житлово-комунальних послуг просить стягнути з них солідарно заборгованість у загальному розмірі 15256,68 гривень.

Відповідно до ч. 1. ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 530, 610, 629 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 67, 68, 162 Житлового кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Як наголошується у п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний зокрема укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором (ч. 1ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Згідно п.п.7 п. 45 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 05.07.2019 № 690, споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови надання виконавцю заяви та документального підтвердження (зокрема, довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, іншого документа, що підтверджує право на виїзд з України чи в`їзд в Україну у відповідний період часу) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (ч.ч. 1, 3ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

До комунальних послуг відносяться зокрема наступні послуги: з постачання теплової енергії; з постачання гарячої води; з централізованого водопостачання; з централізованого водовідведення (ст.ст. 21-24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані сплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг саме по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Позивачем доведено, а відповідачем ОСОБА_1 не спростовано, що він користувався наданими позивачем житлово-комунальними послугами, однак свої зобов`язання з оплати таких послуг належним чином не виконував, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість розмір якої за період з липня 2006 року по січень 2022 року включно складає 8922,13 гривень.

При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідача ОСОБА_1 на необґрунтоване нарахування позивачем плати за комунальні послуги у період з 11.07.2017 по січень 2022 року, тобто з часу набуття його дружиною права власності на інше житло, оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до надавача комунальних послуг із заявою про їх невикористання, у зв`язку з фактичним проживанням за іншою адресою.

Оскільки факт порушення відповідачем ОСОБА_1 зобов`язань щодо своєчасної оплати за спожиті житлово-комунальні послуги доведений позивачем, і правовідносини, які складися між сторонами, є грошовими зобов`язаннями у силу вимог статті 509 ЦК України, тому позивач має право на отримання заборгованості за надані послуги із урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Поряд з цим, відповідачем ОСОБА_1 подано заяву про застосування строків позовної давності.

За змістом статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

При цьому суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє в позові через необґрунтованість. Якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє в позові через сплив позовної давності в разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

За правилами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності, і всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, з урахуванням статті 257 ЦК України, позивач вправі був звернутися до суду з позовом до відповідача за захистом свого порушеного права з вимогами про стягнення заборгованості, яка утворилася з березня 2017 року.

Однак, оскільки Законом № 540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, було продовжено перебіг позовної давності для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на час дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), заява відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності підлягає частковому задоволенню судом з урахуванням положень вищенаведеного законодавства, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постанові від 06 травня 2021 року у справі № 903/323/20, від 06 грудня 2023 року у справі № 212/10834/21.

У постанові від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22) Верховний Суд зазначив про те, що у пункті 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540 - ІХ перелічені всі статті Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Із цим позовом АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «ВП «Хмельницька АЕС» звернувся до суду 21.10.2024, однак враховуючи, що пунктом 12 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України перебіг строку позовної давності продовжено на строк дії карантину, внесені до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України зміни набули чинності з 02 квітня 2020 року, відповідно не є пропущеним строк позовної давності щодо платежів, строк сплати яких станом на 02 квітня 2017 року не завершився.

З урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з березня 2017 року.

Відтак, з урахуванням строків позовної давності задоволенню підлягають позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлові послуги за період з березня 2017 року по грудень 2023 року, в сумі 6288,03 гривень, із урахуванням індексу інфляції в сумі 1045,81 гривень та 3 % річних у сумі 367,77 гривень за період з березня 2017 року по 23.02.2022, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Що стосується позовних вимог в частині солідарного стягнення з відповідача Нетішинської міської ради заборгованості за спожиті комунальні послуги суд зазначає наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині позивач посилається на положення ч.4 ст. 319 ЦК України відповідно до яких власність зобов`язує.

Так, статтею 327 ЦК України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Тобто, комунальне майно належить територіальним громадам містам, селищам, селам тощо. Управління комунальним майном здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування - місцева рада та її виконавчі органи - департаменти, відділи тощо.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» дає таке визначення суб`єктивного права комунальної власності: це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Разом з цим відносини, що виникають у процесі постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення регулюються спеціальним Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закону).

Відповідно до п. 1, 3, ч.1 ст. 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні) та виконавці комунальних послуг.

Статтею 9 Закону на споживача покладається обов`язок здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Судом встановлено, що споживачем комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення по кімнаті АДРЕСА_1 був ОСОБА_1 , що дає підстави для висновку, що саме на нього Законом покладено обов`язок з оплати таких послуг.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними доказами наявності у нього порушеного права щодо предмета позову Нетішинською міською радою, а тому в задоволення позовних вимог до Нетішинської міської ради слід відмовити.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до Нетішинської міської ради відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин строку позовної давності саме за заявою відповідача Нетішинської міської ради.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем понесено судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3028,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 10916 від 17.10.2024.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог (50,48% від ціни позову) стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають витрати понесені на оплату судового збору в розмірі 1528,61 гривень.

Керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 274 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» заборгованість за спожиті комунальні послуги в сумі 6288,03 гривень, інфляційні втрати в сумі 1045,81 гривень, 3% річних у сумі 367,77 гривень, всього 7701 (сім тисяч сімсот одну) гривню 61 копійку.

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» до Нетішинської міської ради про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» 1528 (одну тисячі п`ятсот двадцять вісім) гривень 61 копійку судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Сторони у справі:

Позивач: Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (місцезнаходження: 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, вул. Енергетиків, 20, ЄДРПОУ 21313677).

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 .

Суддя Р.М. Стасюк