Рішення

від 30.01.2025 по справі 943/2128/24

БУСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №943/2128/24

Провадження № 2/943/281/2025

30 січня 2025 року м. Буськ

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.

при секретарі Пирка В.М.

розглянувшиу підготовчомусудовому засіданнів приміщеннісуду ум.Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на завершення приватизації земельної ділянки,

встановив:

ОСОБА_2 звернувся в суд з означеним позовом, покликаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_3 .Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, до якого входить зокрема земельна ділянка площею 0,60 га для ведення підсобного господарства, що розташована на території Буської міської ради (колишньої Боложинівської сільської ради). Проте батько не встигла завершити процедуру приватизації даної земельної ділянки, а саме зареєструвати право власності на земельну ділянку на своє ім`я. Позивач є спадкоємцем по закону до даного майна, фактично прийняв таке після смерті батька, але оскільки, приватизація вказаної земельної ділянки не завершена видачею правовстановлюючого документа власнику, не може юридично оформити прийняття даного спадкового майна. Просить суд визнати за ним право на завершення процедури приватизації означеного спадкового майна.

Позивач, до початку підготовчого судового засідання, подав заяву з проханням справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об`ємі, просить позов задовольнити.

Представник відповідачаза викликомсуду нез`явився,подав заяву з проханням справу слухати у їх відсутності, заперечень проти позову не подав.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку про підставність позову, виходячи з наступного.

Згідно ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 24.02.2003 року Боложинівською сільською радою Львівської області підтверджується, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено актовий запис № 4.

Після смерті останнього, відкрилась спадщина до складу якої у відповідності до статті 1218 ЦК України увійшли всі обов`язки спадкодавця, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок її смерті, а саме на земельну ділянку площею 0,60 га для ведення підсобного господарства, для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, що розташована на території Буської міської ради (колишньої Боложинівської сільської ради).

Передача безоплатно земельної ділянки площею 0,60 га ОСОБА_3 підтверджується Архівним витягом виданим Буською РДА від 08.05.2019 року № 369 на підставі рішення Боложинівської сільської ради від 23.03.1994 року про приватизацію земельних ділянок, що знаходяться в користуванні громадян Боложинівської сільської ради.

Як вбачається з вищевказаного, за життя ОСОБА_3 отримав рішення про передачу у безплатну приватну власність земельної ділянки, отже розпочав процедуру приватизації, однак не встиг належним чином зареєструвати право власності на неї.

Крім того, в означеному рішенні, власник вказаний як ОСОБА_3 .

Як вбачається з довідки Виконавчого комітету Буської міської ради № 415 від 06.09.2024 року, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 є однією і тією ж особою, іншої такої на території Гумниського старостинського округу не проживало.

Схожість імені та по батькові ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджується також експертним висновком Українського бюро лінгвістичних експертиз № 056/1415 від 11.09.2024 року.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 заповіту не залишив. Згідно ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування визначається в порядку черговості, згідно ст. 1258 ЦК України.

Позивач є сином померлого, що підтверджується матеріалами справи та спадкоємцем першої черги спадкування по закону до даного спадкового майна.

Мати позивача ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом Серія НОМЕР_2 від 25.12.2023 року, актовий запис № 7721.

Позивач здійснив поховання батька, що підтверджується актом обстеження від 06.09.2024 року № 414, складеного старостою Гумниського старостинського округу, про що засвідчили підписами сусіди.

Інших першочерговихспадкоємців,які бпретендували надане майно,судом невстановлено і у суду немає повноваження щодо збирання доказів по справі, лише оцінка наявних у справі.

Частиною 1 ст. 1268 ЦK України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Суд приходить до переконання, що позивач фактично прийняв спадщину після смерті батька, вступив у володіння та розпорядження спадковим майном. Однак не може оформити юридично прийняття спадщини в частині означеної земельної ділянки площею 0,60 га, оскільки приватизація такої не завершена видачею правовстановлюючого документа на власника.

Згідно п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до от. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1, 2 ст. 126 ЗК України).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, то право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте, розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування, а саме: права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14.09.2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16.09.2008 року № 509-VІ).

Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Ш України від 26.121992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3ст. 116 ЗК України).

Як вбачається з рішення Боложинівської сільської ради народних депутатів від 23.03.1994 року батькові позивача передали безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,60 га, що розташована на території Боложинівської сільської ради однак, спадкодавець не оформив у встановленому законом порядку права власності на таку.

В пункті 3.5. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Таким чином, ОСОБА_3 за життя не набув права власності на спірну земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте лише розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України. Позивач у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті спадкодавця та набув права в порядку спадкування.

Відповідно доч.2ст.1296ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Суд приходить до переконання, що в силу вимог до ст. 1218 ЦК України до позивача перейшли усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Обставин, які б спростовували твердження позивача в позовній заяві, суд не знаходить, тому кладе їх в основу рішення.

Враховуючи вище викладене, те що відповідач позов визнає, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в підготовчому судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.4,7,12,13,141,200, 247,258-259,264,265,354 ЦПК України, ст.ст.1216,1220,1222,1223,1225,1258,1261,1268ЦК України,суд

ухвалив :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , жителем АДРЕСА_1 право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,60 га для ведення підсобного господарства, що розташована на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області (колишньої Боложинівської сільської ради) в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Суддя: Б. М. Журибіда