Рішення

від 30.01.2025 по справі 443/2052/24

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/2052/24

Провадження №2/443/107/25

РІШЕННЯ

іменем України

30 січня 2025 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І.,

провів у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Жидачеві розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади села Городищенське в особі Ходорівської міської ради Львівської області про встановлення факту родинних відносин, факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-

за участю:

представника позивачки адвоката Яременка І.О.,

встановив:

Представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Яременко І.О., звернувся до суду з позовною заявою до територіальної громади с. Городищенське в особі Ходорівської міської ради Львівської області, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Городищенське Жидачівського району Львівської області; встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_2 в с. Городищенське Жидачівського району Львівської області на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , право на земельну частку (пай) на території Отиневицької сільської ради Жидачівського району Львівської області, площею 1,72 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЛВ 014578 від 07.08.1996.

Обґрунтування позовних вимог.

В обґрунтування позовної заяви представник позивачки покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла матір позивачки ОСОБА_2 .. Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої, окрім іншого, входило право на земельну частку (пай) на території Отиневицької сільської ради, площею 1,72 умовних кадастрових гектари, належне померлій на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №014578 від 07.08.1996. ОСОБА_2 дійсно проживала до дня смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Городищенське Жидачівського району Львівської області. На день смерті померлої в даному дворі проживала без реєстрації її дочка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . У виконкомі Отиневицької сільської ради від ОСОБА_2 заповіт не посвідчувався. Оскільки заповіту ОСОБА_2 не залишала, то спадкування відбулося за законом. На момент смерті ОСОБА_2 єдиним спадкоємцем першої черги спадкування за законом була позивачка. Чоловік покійної ОСОБА_3 ) ОСОБА_4 помер швидше. Позивачка постійно проживала без реєстрації із матір`ю на час відкриття спадщини, не заявляла про відмову від спадщини, а тому на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, вважається такою, що її прийняла, проте юридично не оформила своїх спадкових прав. Даний факт підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру, де відсутня інформація про заведені спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згодом позивачка вирішила юридично оформити спадщину, але оскільки правовстановлюючі документи на земельну частку (пай) втрачено, то представник позивачки звернувся із адвокатським запитом у Відділ №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, де отримав довідку від 12.02.2024. Із змісту вищевказаної довідки вбачається, що згідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по Отиневицькій сільській раді зареєстрований сертифікат серії ЛВ №014578 від 07.08.1996 на ОСОБА_2 .. Реєстраційний номер 117. Площа земельної ділянки 1,72 умовних кадастрових гектари. 11.11.2024 позивачка звернулася в Жидачівську державну нотаріальну контору з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті своєї матері ОСОБА_2 , однак нотаріус відмовив у його видачі, через пропуск піврічного терміну для подання заяви про прийняття спадщини, а також через відсутність правовстановлюючих документів на земельну частку (пай) на території Отиневицької сільської ради, що належали померлій і є спадковим майном. Для визнання права позивачки на спадкове майно потрібно в судовому порядку встановити факт її постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Окрім того, позивачка не може оформити прийняту нею спадщину в нотаріальному порядку, оскільки не має змоги пред`явити оригінал правовстановлюючого документу, а саме сертифікату на право на середню земельну частку (пай), через його втрату.

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 14.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 06.12.2024 /а.с.18-19/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 06.12.2024 заяву про уточнення позовних вимог в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади села Городищенське в особі Ходорівської міської ради Львівської області про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом прийнято до розгляду. та підготовче засідання відкладено на 03.01.2025 /а.с.29-30/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 03.01.2025 закрито підготовче провадження в справі. Справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 30.01.2025 /а.с. 37-38/.

Розгляд справи по суті відбувся 30.01.2025 за участю представника позивачки ОСОБА_5 , а також свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ..

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Яременко І.О., заявлені вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, покликаючись на підстави викладені у позовній заяві.

Представник відповідача територіальної громади села Городищенське в особі Ходорівської міської ради Львівської області подав відзив згідно якого просить розглядати справу без його участі та винести рішення за наявними в ній матеріалів.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили факт, а саме те, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Городищенське Жидачівського району Львівської області та постійно проживала з разом із ОСОБА_2 в с. Городищенське Жидачівського району Львівської області на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення свідків, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення пору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого повторно 01.03.2018, ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , а її батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_2 /а.с.8/.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 від 20.06.1970, ОСОБА_1 та ОСОБА_10 вступили в шлюб 20.06.1970. Після реєстрації одруження дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_11 » /а.с.9/.

Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 15.02.2006, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 97 років, про що зроблено відповідний актовий запис №7 /а.с.10/.

Відповідно до довідки №29 від 30.01.2024, виданою виконавчим комітетом Ходорівської міської ради, ОСОБА_2 дійсно проживала до дня смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Городищенське Жидачівського району Львівської області. На день смерті померлої в даному дворі проживала без реєстрації: дочка - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . У виконкомі Отиневицької сільської ради від ОСОБА_2 заповіт не посвідчувався. Арешту та заборони на майно по даних виконкому немає /а.с.11/.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №77760623 від 24.07.2024 за параметрами пошуку ОСОБА_2 інформація відсутня /а.с.12/.

Згідно з довідкою відділу №5 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 12.02.2024 №563/15-24 повідомлено, що згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), виданих Жидачівською районною державною адміністрацією по Отиневицькій сільській раді, на підставі розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 03.07.1996 № 425 за ОСОБА_2 зареєстровано право на земельну частку (пай) розміром 1,72 умовних кадастрових гектарів на території Отиневицької сільської ради. Сертифікат серії ЛВ № 014578 зареєстрований 07.08.1996 за № 117. Інші правовстановлюючі документи, які б посвідчували право власності або право користування на вищезгадані земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Жидачівського району за ОСОБА_2 у відділі не зареєстровано /а.с.13/.

Згідно постанови про відмову у вчинені нотаріальних дій завідувача Жидачівської ДНК Матусека В.В. № 493/02-31 від 11.11.2024 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її мами ОСОБА_2 на спадкове майно у зв`язку із тим, що вона пропустила піврічний термін для подання заяви про прийняття спадщини, а також через відсутні правовстановлюючі документи на земельну частку (пай), що знаходиться на території Отиневицької сільської ради, Стрийського району (Жидачівського району), Львівської області, що належали померлій і є спадковим майном /а.с.15/.

При вирішенні позовних вимог судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

Відповідно до ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Пунктом 1 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикув справахпро встановленняфактів,що маютьюридичне значення»№ 5від 31.03.1995 передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно роз`яснення п. 7Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інше.

Пункт 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказує, що суд може встановити факт родинних відносин, якщо в органах РАЦС не зберігся відповідний запис чи відмовлено в його відновленні, або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом статті 1268 ЦК України, порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того, чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Статтями 2,3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавиці не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавицею, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачкою та оцінені судом.

Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові у справі № 484/747/17 від 10 січня 2019 року.

У статті 1216ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265цього Кодексу.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до ст.ст.1268,1269,1270ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.

Згідно зіст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IVправо на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Відповідно дост. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.

З роз`яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ч. 5ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ступенемспоріднення донька мати підтверджується зібраними і дослідженими письмовими доказами, поясненнями представника позивачки, а також поясненнями свідків, які сумнівів у своїй належності та допустимості не викликають.

Встановлення даного факту має для позивачки юридичне значення, оскільки дає їй можливість для реалізації свого права щодо оформлення спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також судом встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 та спадкодавиці ОСОБА_2 , який підтверджується зібраними і дослідженими письмовими доказами, а також поясненнями свідків, які сумнівів у своїй належності та допустимості не викликають.

Встановлення факту спільного проживання разом із спадкодавицею позивачці необхідно для юридичного оформлення спадщини, так як відповідно до ч.3ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачка є єдиною спадкоємицею за законом, яка прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у встановленому законом порядку, вступивши в управління та володіння спадковим майном.

Враховуючи те, що обставин, які б вказували, що спадкодавиця ОСОБА_2 за життя набула або володіла спірним майном неправомірно, в суді не встановлено; позивачка оформити право на спадкове майно не має можливості, відповідач проти задоволення позову не заперечує, що не суперечить закону; будь-яких інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не встановлено, а тому, враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд вважає позов обґрунтованим, підставним і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями4,5,12,13,81,259,263-265,268,315ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до територіальної громади села Городищенське в особі Ходорівської міської ради Львівської області про встановлення факту родинних відносин, факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочкою ОСОБА_2 , померл ої ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Городищенське Жидачівського району Львівської області.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_2 в с. Городищенське Жидачівського району Львівської області на час відкриття спадщини, тобто на момент смерті останньої, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну частку (пай) на території Отиневицької сільської ради Жидачівського району Львівської області, площею 1,72 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЛВ № 014578 від 07.08.1996.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 ст. 259 та частини 1 ст. 268 ЦПК України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30.01.2025.

Суддя Р.Г. Равлінко