Ухвала

від 29.01.2025 по справі 742/1337/24

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кс/742/170/25

Єдиний унікальний № 742/1337/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2025 року м. Прилуки

Слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні матеріали клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням в якому просить скасувати накладений арешт на смартфон марки «IPHONE 13 PRO@ IMEI: НОМЕР_1 , яке було вилучено під час обшуку 19.12.2024 та зобов`язати слідчого ОСОБА_5 повернути дане майно.

Скаргу мотивує тим, що 19.11.2024 був проведений обшук транспортного засобу автомобіля марки «RENAULT MASTER» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 на підставі ухвали Прилуцького міськрайонного суду від 20.10.2024. Під час даного обшуку в автомобілі не було відшукано речей та документів, які б мали значення для кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023270330001624 від 20.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

На прохання слідчого ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , надав для огляду свій смартфон, щоб слідчий впевнився в тому, що засіб зв`язку не містить інформації, яка б мала значення у даному кримінальному провадженні. Під відеозапис слідчий оглянув всю інформацію, яка його цікавила, проте не виявивши нічого, що могло мати значення у кримінальному провадженні вилучив смартфон.

21 січня 2025 року слідчий суддя розглянув скаргу ОСОБА_7 на бездіяльність слідчого та відмовив у задоволенні скарги, оскільки суддя вважав, що в ухвалі від 20.10.2024 року надано дозвіл на відшукування та вилучення майна, повернення якого є предметом розгляду даної скарги. І вилучене майно відноситься до речей щодо яких прямо надано дозвіл на відшукування, відтак не є тимчасово вилученим майном і не підлягає поверненню.

Крім того, в ухвалі слідчий суддя вказав, що у ОСОБА_3 під час обшуку вилучений смартфон і на нього накладено арешт.

В зв`язку з чим , представник і звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту , відповідно до вимог ст.174 КПК України.

У судове засідання ОСОБА_3 та його представник не з`явилися.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений, але подав заяву в якій просить у задоволенні клопотання відмовити, оскільки арешт на телефон не накладався.

Відсутність сторони оскарження, прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснюється.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги та докази на її обґрунтування, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право, зокрема, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

В силу вимог ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз.2 ч.5 ст.171 КПК України).

Сукупний аналіз вищезазначених норм кримінального процесуального законодавства вказує на те, що статус тимчасово вилученого майна набуває усе майно, вилучене під час обшуку, незалежно від того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання, оскільки фактично відбувається обмеження права особи щодо можливості володіти, користуватися та розпоряджатися усім майном, яке вилучається. Крім того, задля запобігання непомірного втручання у право власності особи законодавцем передбачено строк, протягом якого слідчий чи прокурор має звернутися із клопотанням про застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна відносно тимчасово вилученого під час обшуку майна, інакше таке майно негайно повертається особі, в якої воно вилучалося.

Дозвіл на відшукання певних речей, який надається слідчим суддею, не створює умов для їх автоматичного арешту. Натомість, вилучення речей, щодо яких надано дозвіл на відшукання, та як наслідок - набуття такими речами статусу тимчасово вилученого майна, відбувається виключно за наявності достатніх підстав вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено (ч.2 ст.167 КПК України).

Дотримання умов, за яких майно набуває статусу тимчасово вилученого, відповідає вимогам ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до яких будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який створює таке обмеження, повинен мати належні правові підстави для його здійснення.

Набуття вилученими речами статусу тимчасово вилученого майна створює правові підстави задля перевірки наявності відповідних фактичних обставин для його вилучення та утримання у сторони обвинувачення.

Крім того, вимогами ч.1 ст.100 КПК України закріплено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Таким чином, все майно, вилучене під час обшуку, має статус тимчасово вилученого майна безвідносно того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання. З метою ж недопущення необґрунтованого обмеження права власності особи під час кримінального провадження законодавцем визначений строк, у межах якого слідчий/прокурор зобов`язані звернутись із клопотанням про його арешт. Або ж у іншому випадку якнайшвидше повернути таке майно власнику.

В свою чергу, внаслідок арешту майна на підставі судового рішення правовий режим вилученого майна із режиму «тимчасово вилучене майно» трансформується у «арештоване майно» із відповідною правовою підставою, визначеною ч.2 ст.170 КПК України (як речовий доказ, предмет спеціальної конфіскації, конфіскації або майно, що може бути предметом відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення).

Згідно з ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні СВ Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області перебуває кримінальне провадження № 12023270330001624 від 20.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204 КК України.

У ході досудового розслідування 20.10.2024 слідчим суддею Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області винесено ухвалу, якою надано дозвіл на проведення обшуку у транспортному засобі марки "RENAULT MASTER" д.н.з НОМЕР_2 , що належить на праві приватної, власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, кола причетних до його вчинення осіб, а також відшукування та вилучення речей і документів, які можуть мати значення у кримінальному провадженні, у тому числі магнітних, електронних, оптичних та цифрових носіїв інформації, засобів зв`язку (мобільних телефонів, планшетів, SIM-карток та інші пристроїв зв`язку) ..

На підставі даної ухвали 19.11.2024 слідчим Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області проведено обшук у транспортному засобі марки "RENAULT MASTER" д.н.з НОМЕР_2 , у ході якого виявлено та вилучено телефон марки «Iphone 13 pro» з сім-карткою оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», який належить власнику транспортного засобу марки "RENAULT MASTER" ОСОБА_3

Вказаний мобільний телефон постановою слідчого Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області від 20.11.2024 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12023270330001624 від 20.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, та визначено місце зберігання - камера речових доказів Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області.

Не погоджуючись з діями слідчих органів ОСОБА_3 23.12.2024 звернувся до Прилуцької окружної прокуратури з клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна .

Ухвалою слідчого судді від 21 січня 2025 року у задоволенні скарги представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 щодо повернення тимчасово вилученого майна відмовлено.

Зважаючи, що мобільний телефон, щодо скасування арешту на який звернувся представник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 , був вилучений під час обшуку 19.11.2024, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду від 20.10.2024, та відсутність будь-якого судового рішення про накладення арешту на нього, слідчий суддя вважає , що вилучений телефон марки «Iphone 13 pro», є тимчасово вилученим майном, а тому підстави для скасування арешту відсутні.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.167, 169, 303-307, 309, 369-372 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту на майно - відмовити в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 29.01.2025.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1