Рішення

від 22.01.2025 по справі 156/1302/24

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 156/1302/24

Провадження № 2/156/33/25

Рядок статзвіту № 67

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2025 року сел.Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Федечко М. О.,

за участю секретаря судового засідання Салатюк Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду сел. Іваничі цивільну справу № 156/1302/24

за позовом Органу опіки та піклування Поромівської сільської ради Володимирського району Волинської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2

про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

учасники справи:

представник позивача Дудечко В.Ф.,

відповідач № 1 ОСОБА_1 ,

представник відповідача № 1 Адамович Н.Є.,

відповідач № 2 ОСОБА_2 не з`явився,

в с т а н о в и в :

І. Фактичні обставини справи

Орган опікита піклуванняПоромівської сільськоїради Володимирськогорайону Волинськоїобласті звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 , у них є шість малолітніх та неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідач ОСОБА_1 неодноразово притягалася до адміністративної відповідальності за невиконання нею батьківських обов`язків.

Відповідно до Наказів Іваничівської районної державної адміністрації за № 75, 73, 74, 72, 45 та 76 від 18.09.2019 «Про взяття на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах» дітей: ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 було поставлено на облік, як дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, що проживають у сім`ї, в якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків.

25.09.2020 року Органом опіки та піклування Поромівської сільської ради до Іваничівського районного суду Волинської області було подано позовну заяву про позбавлення батьківських прав гp. ОСОБА_1 та гp. ОСОБА_2 , однак у задоволенні позову було відмовлено.

Відповідно до акту обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 від 06.03.2024 року встановлено, що умови проживання незадовільні. Комісії було відмовлено в огляді кімнат, де знаходилися діти. Комісією встановлено, що стосунки у сім`ї конфліктні.

Відповідно до рішення виконавчого комітету від 25.04.2024 року № 46 «Про стан виконання батьківських обов`язків громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо виховання малолітніх дітей» вважається, що стан виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по відношенню до малолітніх дітей незадовільний.

Висновком комісії з захисту прав дітей Поромівської сільської ради від 25.04.2024 року було встановлено, що діти ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , проживають без реєстрації разом із своєю матір`ю ОСОБА_1 та її співмешканцем ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Висновку батько - гp. ОСОБА_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом із сім`єю не проживає, не бере участі у вихованні та утриманні дітей, не надає матеріальної допомоги, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, дітьми цікавиться дуже рідко. Виходячи з вищенаведеного, захищаючи права та інтереси малолітніх та неповнолітніх дітей, керуючись ч.1 п.2 ст. 164 Сімейного кодексу України, ст.8, 12 Закону України «Про охорону дитинства», Комісія з захисту прав дітей Поромівської сільської ради, вважає стан виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по відношенню до малолітніх та неповнолітніх дітей незадовільним.

09.10.2024 року до Начальника служби у справах дітей Поромівської сільської ради надійшло прохання від дирекції Бужанківського ліцею імені Миколи Корзонюка з проханням посприяти у вирішенні проблеми, у зв`язку із регулярними пропусками уроків без поважних причин дітьми: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . В проханні зазначається, що зі слів ОСОБА_6 , їхня мати ОСОБА_1 проживає за іншою адресою, окремо від них у селі Бортнів, її ж неповнолітні та малолітні діти проживають разом із ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який є колишнім співмешканцем ОСОБА_1 . Зі слів ОСОБА_6 , діти гуляють до пізнього вечору, інколи не вечеряють та не снідають, самі готують собі їжу, коли є продукти. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 неодноразово приходить до дітей у стані алкогольного сп`яніння та вживає до них нецензурну лексику. Дирекція ліцею наголошує, що саме через відсутність батьківського контролю діти систематично не виконують домашні завдання та відвідують навчальний заклад не підготовленими до уроків.

15 жовтня 2024 року на засіданні виконавчого комітету Поромівської сільської ради було прийнято рішення «Про затвердження висновку про доцільність відібрання дітей від батьків та відібрання ix від батьків без позбавлення останніх батьківських прав» в якому зазначається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свідомо ухиляються від виконання батьківських обов`язків, не забезпечують належного догляду за дітьми. Відповідно до вище вказаного висновку, останнім часом мати ОСОБА_1 залишила своїх малолітніх та неповнолітніх дітей під відповідальність свого співмешканця ОСОБА_9 , а сама переїхала жити до іншого чергового співмешканця, тим самим свідомо наражаючи ix на небезпеку, оскільки залишила своїх дітей без належного піклування.

15.10.2024 року на адресу Служби у справах дітей Поромівської сільської ради надійшло повідомлення від відділення поліції № 1 Володимирського відділу поліції про те, що 13.10.2024 року ОСОБА_9 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння вчинив домашнє насильство психологічної (нецензурно висловлювався, кричав, ображав, принижував) та економічної (виганяв дітей вночі на вулицю) форми відносно всіх дітей. На громадянина ОСОБА_9 було складено прокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 597060, згідно до статті ч.2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У зв`язку з наведеним, враховуючи, що дітям, повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального i соціального розвитку, Орган опіки та піклування Поромівської сільської ради Володимирського району просить негайно відібрати неповнолітніх та малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , без позбавлення батьківських прав та стягувати з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 аліменти на користь усіх шести дітей у розмірі по (половині) частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з дня пред`явлення даного позову і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідачам було забезпечено право подати відзив на позовну заяву, однак такий не подано.

ІІ. Позиції учасників справи

В судовому засіданні представник Органу опіки та піклування Поромівської сільськоїради Дудечко В. Ф. позовні вимогипідтримав вповному обсязі,покликаючись наінформацію упозовній заяві,просив їхзадовольнити. Додатково зазначив, що ОСОБА_1 разом із дітьми є на обліку сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах з 2019 року, коли ще була Служба у справах дітей Іваничівського району. З 2019 року Службою у справах дітей, надалі органом опіки та піклування проводилися обстеження умов проживання сім"ї ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка ігнорувала зауваження та рекомендації органу, умови життя не покращувалися. У 2020 році Орган опіки та піклування Поромівської сільської ради звернувся до Іваничівського районного суд з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , однак в позові було відмовлено. Надалі ОСОБА_1 з своїми дітьми постійно перебувала на контролі у службі у справах дітей. Найбільшою проблемою було те, що діти ОСОБА_10 та ОСОБА_5 не відвідували школу. В квітні 2024 року ситуація з дітьми покращилася, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 почали відвідувати школу, закінчили її. Однак в жовтні 2024 року ОСОБА_1 покинула своїх дітей, перестала проживати за адресою: АДРЕСА_1 , залишила проживати їх із співмешканцем ОСОБА_9 . 14.10.2024 року ОСОБА_9 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дітей ОСОБА_1 , вигнав дітей на вулицю. Дітей вночі було влаштовано до бабусі, матері ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 . Надалі, остання, стверджуючи, що в неї не гуртожиток, відмовилася утримувати дітей та написала заяву про влаштування дітей до дитячого оздоровчого центру «Ковчег». Діти ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 самовільно повернулися до ОСОБА_9 й надалі там проживають. Зауважив, що Орган опіки та піклування Поромівської сільської ради не хоче позбавляти відповідачів батьківських прав, однак хоче відібрати дітей, як вимушений захід, на певний строк, щоб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стали на шлях виправлення, оскільки розмови та обіцянки не виконуються. Також зазначив, що бабуся ОСОБА_13 , по лінії батька, висловила бажання забрати дітей на утримання. Ствердив, що причина подачі позову це не тільки те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не відвідують школу, а й те, що діти проживають у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якого частина даху майже повалилася, тобто будинок в аварійному стані, в одній кімнаті будинку проживають всі діти разом з ОСОБА_9 , умови проживання незадовільні, в кімнаті темно, їжі немає, відповідач ОСОБА_1 покинула дітей на три місяці на колишнього співмешканця. На час розгляду справи діти ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 знаходяться в ДОЦ « ОСОБА_17 », інші - ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 проживають за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечила, щодо позовних вимог, зазначила, що діти самі пішли від неї, ніхто їх не виганяв. Зазначила, що пішла жити до іншого співмешканця, оскільки ОСОБА_9 зловживав алкогольними напоями, з дітьми не жила п`ять місяців. Діти приходили до неї, за її новим місцем проживання, гралися, однак ішли назад до будинку ОСОБА_9 . Наголосила, що відвідувала дітей кожен день, перед роботою і після, ОСОБА_9 утримував дітей, допомагав, не ображав, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ходили в школу, однак через два, три уроки ішли додому бо їх ображали в школі. Ствердила, що за весь час коли діти перебувають у ДОЦ «Ковчег», вона до них навідувалася. Будинок за адресою АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_9 , останній алкоголь на даний час не вживає, працює, з`їхав з будинку, щоб там проживала вона з дітьми поки вона не знайде собі інше житло. Наголосила, що працює на шахті «Бужанська» на посаді "машиніст прачечник", перебуває на стажуванні, однак має й інший дохід у вигляді 4000,00 грн. по догляду на літньою людиною, однак жодних документів на підтвердження цього суду не надала. Також підтвердила, що на даний час не має місця реєстрації.

Представник ОСОБА_1 адвокат Адамович Н.Є. в судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 мають повних п`ятнадцять років, а отже відповідно до чинного законодавства мають право обирати самостійно собі місце проживання. Просила суд прийняти рішення, яке буде відповідати найкращим інтересам всіх дітей.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, однак був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.. У матеріалах справи наявна його заява про розгляд справи за його відсутності, просив оформити неповнолітніх і малолітніх дітей до ДОЦ « ОСОБА_17 » м. Нововолинськ.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 18.10.2024 року суддею Бахаєвим І.М. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи проводиться за правилами загального позовного провадження.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи, підготовче судове засідання відкладено на 13.12.2024 року о 09:30 год.

13.12.2024 року судове засідання не проводилосяу зв`язку з перебуванням судді ОСОБА_21 у відпустці.

На підставірішення Вищоїради правосуддявід 24грудня 2024року №3729/0/15-24«Про звільнення ОСОБА_21 з посади судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області (відрядженийдо Іваничівськогорайонного судуВолинської області)у зв`язкуз поданнямзаяви провідставку» наказомв.о.голови судувід 24.12.2024№ 07/02-09 «Про відрахування зі штату ОСОБА_21 » 24 грудня 2024 року ОСОБА_21 відраховано зі штату Іваничівського районного суду Волинської області у зв`язку зі звільненням із посади судді за його заявою про відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2024 року, визначено суддю Федечко М. О. для розгляду даної цивільної справи.

Ухвалою суду від 30.12.2024 року прийнято до провадження цивільну справу № 156/1302/24 та призначено підготовче судове засідання на 14.01.2025 року о 09:30 год.

Ухвалою суду від 14.01.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.01.2025 року о 14:00 год.

В судовому засіданні заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 27.07.2003 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 27.07.2003 року (а.с. 15).

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх та неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 28.03.2017 року), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 08.09.2009 року), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 08.09.2009 року), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 23.02.2011 року), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 26.04.2012 року) та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 10.06.2020 року) (а.с. 16-21).

Відповідно до Наказів Іваничівської районної державної адміністрації за № 75, 73, 74, 72, 45 та 76 від 18.09.2019 «Про взяття на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах» дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_8 було поставлено на облік, як дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, що проживають у сім`ї, в якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків (а.с. 22-28).

Виконавчий комітет Поромівської сільської ради своїм рішенням № 46 від 25.04.2024 року, взявши до уваги рішення комісії з захисту прав дітей № 4 від 25.04.2024 року, вирішив вважати стан виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по відношенню до своїх малолітніх та неповнолітніх дітей незадовільним, про що свідчить копія рішення виконавчого комітету Поромівської сільської ради № 46 від 25.04.2024 року (а.с. 28-29).

Згідно з копією Акту обстеження умов проживання від 06.03.2024 року сім`ї ОСОБА_1 , встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1 , її діти та співмешканець ОСОБА_9 , умови проживання незадовільні. ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп`яніння та не дозволяла зайти в приміщення, де вона проживає. Комісії було відмовлено в огляді кімнати, де знаходились її діти. З ОСОБА_1 було проведено бесіду на предмет дотримання Закону України «Про освіту» в частині обов`язку дітей відвідувати школу (а.с. 30).

Відповідно до копії рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 09.03.2021 року, Органу опіки та піклування Поромівської сільської ради відмовлено у позові про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 31-36).

Бужанківський ліцей ім. М. Корзонюка Поромівської сільської ради Волинської області 09.10.2024 року звернувся до начальника служби у справах дітей Поромівської сільської ради з проханням посприяти у вирішенні проблеми, у зв`язку із регулярними пропусками уроків без поважних причин дітьми: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 37).

Поромівською сільською радою було скеровано запит для видачі копії рішення суду в справах: №156/201/24 - невиконання батьками або особами, що ix замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, №156/151/22 - невиконання батьками або особами, що ix замінюють, обов`язків щодо виховання дітей; №156/807/22 - невиконання батьками aбo особами, що ix замінюють, обов`язків щодо виховання дітей; № 156/375/24 - невиконання батьками aбo особами, що ix замінюють, обов`язків щодо виховання дітей; № 156/32/24 - невиконання батьками aбo особами, що ix замінюють, обов`язків щодо виховання дітей; № 156/980/20 - невиконання батьками або особами, що ix замінюють, обов`язків щодо виховання дітей; № 156/607/24 - невиконання батьками a6o особами, що ix замінюють, обов`язків щодо виховання дітей. Відповідно до вищенаведеним справ, постановами Іваничівського районного суду Волинської області було визнано ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 1 та ч. 2 ст. 184 КУпАП та притягнено до адміністративної відповідальності (а.с. 38).

Рішенням виконачого комітету Поромівської сільської ради № 98 від 15.10.2024 року було затверджено висновок органу опіки та піклування Поромівської сільської ради про доцільність відібрання неповнолітніх та малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 39).

Відповідно до копії висновку Органу опіки та піклування Поромівської сільської ради про доцільність відібрання дітей, встановлено, що Орган опіки та піклування вважає за доцільне відібрати дітей від матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_2 без позбавлення батьківських прав (а.с. 40-41).

На співмешканця ОСОБА_1 - ОСОБА_9 13.10.2024 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 597060 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки останній вчинив домашнє насильство психологічного характеру до неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Також ОСОБА_9 були винесені термінові заборонні приписи стосовно кривдника, серій АА № 649378 від 13.10.2024 року, АА № 649348 від 13.10.2024 року, АА № 649349 від 13.10.2024 року, АА № 649350 від 13.10.2024 року, АА № 649351 від 13.10.2024 року по відношенню до дітей (а.с. 42-48).

Згідно з відповіддю Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, до органів національної поліції неодноразово надходили звернення щодо сім`ї « ОСОБА_22 ». Відповідач ОСОБА_1 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 та ч. 2 ст. 184 КУпАП. Остання веде аморальний спосіб життя, неодноразово вживала у присутності дітей алкогольні напої. В будинку, де живуть діти відсутні санітарні умови для проживання дітей, відсутня постільна білизна для дітей, відсутнє місце для навчання дітей, належний та чистий одяг по сезону. Посуд брудний у недостатній кількості, присутній стійкий та неприємний запах у будинку, відсутні засоби гігієни та запас продуктів харчування. В даній сім`ї фіксувалися випадки насильства та пияцтва. ОСОБА_1 здійснює негативний вплив на дітей, подає поганий приклад для наслідування. (а.с. 71).

Відповідно до копії Актів обстеження умов проживання ОСОБА_1 та її неповнолітніх дітей за адресою: АДРЕСА_1 від 02.08.2023 та 16.09.2023 року , встановлено, що остання не допускала членів рейдової групи у помешкання, де проживає, не можливо було встановити умови для виховання та розвитку дітей, стосунки у сім`ї, нормальні (а.с. 72-73).

Згідно зкопією Актуобстеження умовпроживання від20.12.2023року ОСОБА_1 та їїдітей заадресою АДРЕСА_1 , умовипроживання,під часогляду,незадовільні.В будинкудодатково встановленокерамічну плиту обігрівач,однак брудно,все закиданебрудним одягом,стоїть неприємнийзапах,стіни будинкуобдерті,стеля закопчена,підлога брудна,в хатізнаходився стороннійчоловік устані алкогольногосп`яніння,як ігосподиня ОСОБА_1 .Діти взутіне посезону,в брудномуодязі,до будинкупідведена вода,проте немаєумов длямиття (ванна,душ -відсутні ).Діти брудніі занедбані,майже всіу верхньомуодязі черезнизьку температуруу приміщенні,також відсутнійдомашній запаспродуктів.Під часобстеження ОСОБА_1 в станіалкогольного сп`янінняне дозволялаоглянути кімнати,де знаходилисьдіти. З ОСОБА_9 було проведено бесіду про відповідальність батьків за навчання та виховання дітей, дотримання Закону України "Про освіту", в частині відвідування школи та недопущення пропусків занять без поважних причин. (а.с. 74).

Відповідно до копії Акту від 05.02.2024 року обстеження умов проживання ОСОБА_1 , встановлено, що умови проживання, незадовільні. Разом із ОСОБА_1 проживають її діти ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та співмешканець ОСОБА_9 . Житло складається із однієї кімнати, кухні та коридору, ОСОБА_1 не допускала оглянути будинок, приймала начальника ССД Поромівської сільської ради та інспектора СЮП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області в коридорі будинку, в якому було брудно, на підлозі були фекалії тварин, обдерті стіни. Стосунки у сім`ї конфліктні, старші сини не слухаються батьків, не відвідують школу, де перебувають батьками не відомо. З ОСОБА_1 було проведено бесіду на предмет відвідування дітьми школи (а.с. 75).

Згідно з копією Акту від 29.11.2024 року обстеження умов проживання сім"ї ОСОБА_9 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що в будинку, на момент огляду начальником ССД Поромівської сільської ради з членами комісії, був зроблений косметичний ремонт, відносно прибрано, в хаті тепло, є запас дров та свіжоприготовлена їжа, помитий посуд, в холодильнику є запас продуктів. Щодо ОСОБА_3 , яка отримала опіки руки, останню направлено до сімейного лікарня, однак в кімнатах темно, вікна завішані покривалами, в коридорі брудно. Проведено бесіду з ОСОБА_9 що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на предмет відвідування школи (а.с. 76).

Відповідно до довідки № 02/25 від 21.01.2025 року ДОЦ «Ковчег» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проживають в ДОЦ « ОСОБА_17 », що є благодійною організацією за адресою: м. Нововолинськ, вул. Автобусна, 12, згідно заяви бабусі ОСОБА_13 , згідно довіреності її сина, батька дітей ОСОБА_2 . Батько дітей ОСОБА_2 перебуває за кордоном, підтримує зв`язок з дітьми по телефону, допомагає дітям фінансово для придбання необхідних речей, 2000 грн. передав на ДОЦ « ОСОБА_17 », як благодійні внески. Мати дітей ОСОБА_1 кілька разів відвідувала дітей, приносила солодощі, на контакт з працівниками ДОЦ «Ковчег», не йшла. Своєю присутністю створювала напругу, що змусило викликати поліцію для врегулювання ситуації. На державному утриманні діти не знаходяться, останні задоволенні перебуванням у ДОЦ «Ковчег», відкриті до спілкування, активні. Маргарита радіє з того, що в школі може краще засвоїти навчальний матеріал, з ОСОБА_23 працівники займаються додатково, так як вона має труднощі з читанням. Діти швидко адаптуються в нових умовах і стали рідними, як члени однієї дружньої сім`ї (а.с. 92).

Згідно з довідками №07/01-30, 05/01-30, 06/01-30 від 20.01.2025 року виданих «Нововолинська спеціальна школа», діти ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 навчаються у даній установі (а.с. 93-95).

V. Застосоване судом законодавство та висновки суду

Згідно з пунктом 1 статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року (редакція 02.12.2012 року), суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини, у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР.

Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (редакція від 01.08.2021 року), кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Позбавлення батьківських прав завжди є результатом протиправної, винної поведінки. Відібрання ж дитини не пов`язується з протиправною поведінкою: загроза життю та здоров`ю дитини може бути результатом психічної хвороби, відкритої форми туберкульозу чи інших небезпечних хвороб, скрутних житлових умов тощо.

Відібрання дитини можливе тоді, коли умови проживання дитини суд оцінить як небезпечні для неї. Оцінювання умов проживання дитини є виключно компетенцією суду.

Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов`язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов`язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування з ними. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання отримали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку.

Основними підставами для відібрання дитини є ухилення батьків від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва тощо. Інші випадки охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише із поведінки батьків, а й із їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Вказаний висновок повністю узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі №487/1328/16-ц, провадження №61-3979ск18, від 14 лютого 2020 року у справі №673/1477/17, провадження №61-45875св18.

Відібрання дитини - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.У виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов`язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. З таким позовом до суду має право звернутися прокурор. (ч.2 ст.170 СК України).

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402-III, сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зчастиною 1статті 14Закону України«Про охоронудитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у міжнародному праві та національному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Держава здійснює захист дитини від: усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство, у тому числі з боку батьків або інших законних представників дитини; втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин; залучення до екстремістських релігійних психокультових угруповань та течій, використання її для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України», №10383/09, § 100, від 16 липня 2015 року).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (рішення ЄСПЛ у справі «Савіни проти України», №39948/06, §50, від 18 грудня 2008 року).

Приймаючи до уваги обставини справи, враховуючи, що батько дітей ОСОБА_2 перебуває за кордоном, мати дітей ОСОБА_1 зловживає алкоголем, по декілька місяців може не жити з дітьми, залишивши їх проживати з співмешканцем, враховуючи незадовільні умови їх проживання, відсутність фактично місця проживання у відповідачки, а також те, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання малолітніх та неповнолітніх дітей, залишення дітей на даний час з батьками загрожує здоров`ю дітей, проживаючи з матір"ю та її співмешканцем діти можуть зазнавати жорстокого поводження, через часту відсутність матері, яка зловживає алкоголем, також діти страждають через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, що негативно впливає на їх фізичне та психічне здоров`я.

Враховуючи ту обставину, що на даний час частина дітей перебуває у ДОЦ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », інша частина дітей проживає з особою ( ОСОБА_9 ), який є співмешканцем їх матері та яким було вчинено домашнє насильство психологічного характеру щодо дітей, а також байдужість матері ОСОБА_1 до вчиненого (остання в судовому засіданні зазначала що не проти щоб діти проживали у "Ковчезі" , крім найменшої доньки ОСОБА_24 , яка повинна проживати з нею), залишення неповнолітніх та малолітніх дітей, з батьками на даний час є неприпустимим. Суд дійшов висновку, що застосування такої норми закону, як відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, відповідно до положень ст. 170 СК України буде відповідати якнайкращим інтересам дитини, такий спосіб надасть можливість збереження сімейних стосунків між батьками та дитиною, та не позбавляє права відповідачів у подальшому ставити питання про повернення дітей, якщо відпадуть причини, які перешкоджають належному вихованню.

Суд також враховує позицію батька дітей - ОСОБА_2 , який у своїй заяві просив оформити неповнолітніх та малолітніх дітей до ДОЦ « ОСОБА_17 » та позицію представника ОСОБА_1 адвоката Адамович Н.Є., яка просила суд прийняти рішення, яке буде відповідати найкращим інтересам всіх дітей.

Оцінюючи надані суду докази, суд приходить до висновку, що відповідачі не усвідомлюють важливості належного виконання ними батьківських обов`язків, а отже, позовна вимога про негайне відібрання дітей без позбавлення батьківських прав підлягає задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Згідно звимогами ст.180СК України,батьки зобов`язаніутримувати дитинудо досягненнянею повноліття.

Згідно ч.3ст.181СКУкраїни, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття (ч. 2 ст. 183 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти, на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах. За рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України (ч. 2-3 ст. 193 СК України).

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Відповідачі є фізично здоровими, працездатними особами, тому мають можливість докласти певних зусиль щодо працевлаштування, пошуку додаткового заробітку та сплати аліментів на утримання своєї дитини.

Батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

З огляду на наведене, виходячи із зазначених у статті 3 ЦК України засад розумності, справедливості і добросовісності цивільного законодавства, суд доходить висновку простягнення з ОСОБА_1 на користь неповнолітніх та малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , аліментів на їхнє утримання, на їхні особисті рахунки відкриті у відділенні Державного ощадного банку України, в розмірі 1/2 (половини) усіх видів заробітку (доходів) ОСОБА_1 , щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 жовтня 2024 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. А також слід стягнути з ОСОБА_2 на користь неповнолітніх та малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , аліменти на їхнє утримання, на їхні особисті рахунки відкриті у відділенні Державного ощадного банку України, в розмірі 1/2 (половини) усіх видів заробітку (доходів) ОСОБА_2 , щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 жовтня 2024 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

VIІ. Розподіл судових витрат між сторонами

За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 6 ст.141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» та звертався до суду із двома вимогами майнового і немайнового характеру, з відповідачів на користь держави потрібно стягнути судовий збір у розмірі 6056,00 грн., тобто по 3028,00 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 110, 112, 180, 181, 182, 191 СК України, ст. ст. 13, 81, 141, 206, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Органу опіки та піклування Поромівської сільської ради Володимирського району Волинської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити.

Негайно відібрати неповнолітніх та малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у матері ОСОБА_1 та батька ОСОБА_2 , без позбавлення їх батьківських прав.

Передати неповнолітніх та малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , органу опіки та піклування виконавчого комітету Поромівської сільськоїради,ВолодимирськогорайонуВолинської області для подальшого влаштування.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь неповнолітніх та малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на їхнє утримання, на їхні особисті рахунки відкриті у відділенні Державного ощадного банку України, в розмірі 1/2 (половини) усіх видів заробітку (доходів) ОСОБА_1 , щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 жовтня 2024 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь неповнолітніх та малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на їхнє утримання, на їхні особисті рахунки відкриті у відділенні Державного ощадного банку України, в розмірі 1/2 (половини) усіх видів заробітку (доходів) ОСОБА_2 , щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 жовтня 2024 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Роз`яснити, що у відповідності до ч. 3 ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини обома батьками, суд за їхньою заявою, підтвердженою сукупністю зібраних доказів, може постановити рішення про повернення їм дитини.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація щодо сторін та інших учасників справи:

Позивач: Орган опіки та піклування Поромівської сільської ради, (ЄДРПОУ 04333359), місцезнаходження: 45311, вул. Центральна, 1-Б, с. Поромів, Володимирський район, Волинська область.

Представник позивача: Дудечко Віктор Федорович, адреса: 45311, вул. Центральна, 1-Б, с. Поромів, Володимирський район, Волинська область.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_4

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_9 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_3 , фактично проживає: АДРЕСА_1 .

Представник ОСОБА_1 адвокат Адамович Надія Євгеніївна, адреса: 45300, вул. Банківська, 6, сел. Іваничі, Володимирського району Волинської області.

Повний текст судового рішення складено 30 січня 2025 року.

Суддя М. О. Федечко