Справа № 183/5596/20
№ 2/183/80/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 січня 2025 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря судових засідань Аніськової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Губиниська селищна рада Самарівського району Дніпропетровської області, Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, за набувальною давністю -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Пташинського О.А., звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Губиниська селищна рада Самарівського району Дніпропетровської області, Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому просив визнати за ним право власності, за набувальною давністю, на житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані в АДРЕСА_1 .
В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 посилався на те, що в 2007 році до нього звернувся ОСОБА_4 , який попросив доглянути за його будинком АДРЕСА_1 . При цьому, ОСОБА_4 повідомив, що виїжджає на постійне місце проживання на батьківщину у м. Сімферополь АРК. З цього часу позивач вселився у вказаний будинок, а також почав обробляти земельну ділянку загальною площею 0,8498 га за цією ж адресою.
В 2012 році доньки ОСОБА_4 - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 повідомили позивача про те, що власник будинку помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а вони є його спадкоємцями за заповітом в рівних частках. Після смерті батька спадкоємці оформили спадщину лише на земельну ділянку (пай), кадастровий номер 1223284000:03:004:0046, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а саме по 1/2 її частини за кожним. На спірний будинок та земельну ділянку біля нього відповідачі спадкові права оформлювати не бажають та не мають будь-якого інтересу до даних об`єктів нерухомості, оскільки знають, що позивач ними користується.
Між тим, позивач зазначає, що на сьогоднішній день він продовжує проживати у вказаному житловому будинку, добросовісно, безперешкодно, відкрито користується даним нерухомим майном, доглядає за будинком та утримує його, сплачує комунальні послуги та несе інші витрати, які потребує домоволодіння, а також обробляє прилеглі до нього земельні ділянки, одна з них для обслуговування будинку, а друга під огород (особисте селянське господарство).
У зв`язку з чим, позивач, посилаючись на вимоги ст. 344 ЦК України, просить суд визнати за ним право власності, в порядку набувальної давності, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та прилеглі до нього земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 13 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху /а.с. 23/.
Ухвалою суду від 09 грудня 2020 року, після усунення недоліків, відкрите провадження по справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження /а.с. 34/.
Ухвалою суду від 21 травня 2021 року залучено в якості належної третьої особи у справі Губиниську селищну раду Новомосковського району Дніпропетровської області.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити ,проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, в зв`язку з чим судом, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, проведено заочний розгляд справи.
Губиниською селищною радою подано до суду заяву про розгляд справи за відсутності її представника, рішення прийняти на розсуд суду.
Представник третьої особи Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши підстави позову, докази з точки зору належності та допустимості, а у своїй сукупності з точки зору достатності, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
За змістом ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 належав на праві приватної власності ОСОБА_4 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Новомосковською районною державною нотаріальною конторою 20.04.2000 року за реєстровим номером 2-1141.
Суду, надано копію технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 , виданого 07 листопада 2018 року ФОП « ОСОБА_5 » на замовлення ОСОБА_1 .
Окрім того ОСОБА_4 на праві приватної власності належали земельні ділянки загальною площею 0,8498 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Новомосковською районною державною нотаріальною конторою 20.04.2000 року за реєстровим номером 2-1141. На підставі зазначеного свідоцтва на ім`я ОСОБА_4 виданий державний акт на право приватної власності на змелю серії II ДП № 031435 від 12 травня 2000 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 14135.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується наданою копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від29 вересня 2011 року.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України,до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
З наданих копій свідоцтв про право на спадщину за законом серії ВРТ № 238593 та ВРТ № 238592 від 29 серпня 2012 року, виданих приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Ковальчук Ю.І. вбачається, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , які прийняли спадщину, є його доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , розмір частки по 1/2 частині від спадкової маси за кожним.
Отже відповідачі у справі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 , однак у відповідності до відомостей, наявних в інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, сформованого адвокатом Пташинський О.А. 06.12.2024 року, свої спадкові права щодо житлового будинку та земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 , до теперішнього часу не оформили.
У відповідності до довідки, виданої виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 14 травня 2018 року за вих. № 570, за підписом сільського голови, секретаря та землевпорядника, ОСОБА_1 з 2007 року піддержує в належному стані житловий будинок та користується земельною ділянкою, сплачує податки за адресою: АДРЕСА_1 .
Також, матеріали справи містять відповідь на адвокатський запит Миколаївської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 30 жовтня 2019 року за вих. № 551, підписану сільським головою Полтавець І.П., зі змісту якої вбачається, що за даними ЗКК № 2 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована земельна ділянка площею 0,8498 га( вт.ч. 0,25 га виділено для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, решта 0,5998 га для ведення особистого селянського господарства), яка була передана в приватну власність ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю № 002221 від 03.05.1995 року. В подальшому зазначена земельна ділянка була успадкована ОСОБА_4 та обліковується за останнім на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ДП № 031435, виданого Миколаївською сільською радою народних депутатів від 12 травня 2000 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 2-1141 від 20 квітня 2000 року. З 2007 року зазначені земельні ділянки та розташований за даною адресою житловий будинок займає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сплачує податки, підтримує будинок придатним для проживання, обробляє землю /а.с.35/.
Правовідносини щодо набуття права власності за набувальною давністю врегульовані наступними нормами закону.
Статтями 16, 328 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Статтею 344 ЦК України передбачено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України.
При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:
- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;
- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;
- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК України). (п. 9 Постанови)
Судом встановлено, що позивач з 2007 року, тобто більше 15 років проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК України набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї ати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю (п. 11 Постанови).
Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.
Також суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.
Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), (п. 14 Постанови).
Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 добросовісно заволодів чужим майном і понад 17 років продовжує відкрито, безперервно користуватися житловим будинком та земельними ділянками по АДРЕСА_1 , суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на дані об`єкти нерухомості за набувальною давністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 258-259, 263-268 ЦПК України, суд
у хвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи Губиниська селищна рада Самарівського району Дніпропетровської області, Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що в цілому складається з житлового будинку літера «А», з прибудовою літера «а», загальною площею 58,8 кв. м, житловою площею 18,6 кв. м та господарських будівель і споруд: сараї літер «Б, Г», літня кухня літер «В», навіси (тимчас.) літ «Д, Ж», літній душ (тимчас.) літер «Е», вбиральня (тимчас.) літер «Є», огорожі № 1-7, замощення літер «I», за набувальною давністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, цільове призначення земельної ділянкидля будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,5998 га, цільове призначення земельної ділянкидля ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за набувальною давінстю.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , місцереєстрації: АДРЕСА_2 ;
Відповідач 1: ОСОБА_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;
Відповідач 2: ОСОБА_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;
Третя особа Губиниська селищна рада Самарівського району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 04338457, місцезнаходження: Дніпропетровська область,Самарівський район, вул. Шевченка, 16;
Третя особа Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 39835428, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Дніпро,проспект Олександра Поля, буд. 2.
Суддя Сорока О.В.
Суд | Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 30.01.2025 |
Оприлюднено | 31.01.2025 |
Номер документу | 124791830 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Сорока О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні