Рішення

від 30.01.2025 по справі 345/5303/24

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/5303/24

Провадження № 2/345/61/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2025 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Гапоненка Р.В.

за участю секретаря судового засідання Баран В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Войнилівської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, суд

в с т а н о в и в:

що позивачка звернулась до суду із вищевказаним позовом. Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_2 . Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з домоволодіння АДРЕСА_1 .В даному житловому будинку на день смерті ОСОБА_2 проживали: ОСОБА_3 , 1978 р.н.; ОСОБА_4 -2000 р.н.; ОСОБА_5 -2001 р.н.. Окрім цього 24 лютого 1997 року від імені ОСОБА_2 у Томашівській сільській раді по реєстру № 11 посвідчувався заповіт, відповідно до якого усе належне їй майно ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 .

08.07.2024 року вона звернулась до приватного нотаріуса Гошовської С.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказане домоволодіння, але їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із відсутністю у спадкоємця правовстановлюючого документа на домоволодіння АДРЕСА_1 .Отже, отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом вона не має змоги, у зв`язку з відсутністю відомостей про належність покійній ОСОБА_2 правовстановлюючого документа, що підтверджує її право власності на спадкове майно.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.09.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Позивачка у судове засідання не з`явилась, однак подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує повністю.

Представник відповідача Войнилівської селищної ради у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву у якій справу просить розглянути за його відсутності, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.2 ст.247 ЦПК України).

Суд, дослідивши наявні в матеріалах докази, приходить до таких висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 що підтверджується свідоцтвом про смерть за № НОМЕР_1 від 11.01.2002.

До складу спадщини на час її смерті входив індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 .

Належність спадкодавцю зазначеного нерухомого майна підтверджується випискою з погосподарської книги за 2001-2005 рр. № 8.

Згідно постанови приватного нотаріуса Гошовської С.В. про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .В даній постанові зазначила, що свідоцтво про право на спадщину видати неможливо, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на майно.

Згідно листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідної сільської ради.

Таким чином, до складу спадщини входить вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який значився за спадкодавцем і факт належності вищезазначеного будинковолодіння спадкодавцю, підтверджується вище вказаною довідкою для оформлення спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України, який міститься у постанові Судової палати у цивільних справах від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14, за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» спадкові правовідносини регулюються нормами ЦК України після 1 січня 2004 року, якщо спадщина відкрилась до 1 січня 2004 року, то такі правовідносини регулюються нормами ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оскільки спадщина відкрилась до 01 січня 2004 року, тому до відносин спадкування суд застосовує норми ЦК УРСР 1963 року.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (стаття 525 ЦК УРСР).

Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до вимог ст. 548 ЦК УРСР для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв; прийнята спадщина визнавалася належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з вимогами п. 1,2 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, позивач, ОСОБА_1 будучи спадкоємцем ОСОБА_2 вважається такою, що прийняла спадщину протягом строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України, не заявила про відмову від спадкового майна.

Як встановлено в судовому засіданні спадкодавцем був складений заповіт 24.02.1997 посвідчений у Томашівській сільській раді по реєстру № 11 відповідно до якого усе належне на день смерті майно ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 . А тому вважається такою, що прийняла спадщину.

Інших спадкоємців, які мають претензії до спадкового майна або, які звернулися в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, немає.

Відповідно до ст. 1223 ЦК Кодексу, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 .

Крім позивача, інших спадкоємців, які б звернулись до нотаріуса зі заявою про прийняття спадщини в порядку ст. 1269 ЦК України, та спадкоємців, передбачених ст. 1261 ЦК України, які претендують на обов`язкову частку в спадщині, передбачену ст. 1241 ЦК України, а також проживаючих із спадкодавцем однією сім`єю без укладення шлюбу, немає. Спадковий договір від імені спадкодавця не укладався.

На підставі викладеного ст.ст. 525, 529, 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 16, 392, 1217, 1220, 1223, 1241, 1258, 1261, 1265, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, ст.ст. 13, 81 ЦПК України, керуючись ст.ст. 200, 206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в цілому на індивідуальний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 площею 56,0 кв.м,. сарай -29.4 кв.м., вбиральня 1.0 кв.м., ворота -6.3 кв.м., огорожу - 24,4 кв.м., криницю -5м Пі, огорожу -35.4 кв.м., який знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: